Історія України: Ґрунтовна підготовка до ЗНО за 100 днів

Тема 12. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. (39–40 дні)

Тест 1 (вхідний)

1. Які наслідки мала російсько-турецька війна 1828—1829 рр. для українських земель?

А перехід до Росії українських земель між Дністром і Прутом

Б повернення козаків Задунайської Січі з турецьких володінь

В приєднання Туреччиною українських земель у гирлі Дунаю

Г остаточна ліквідація російськими військами Запорозької Січі

2. Коли в Києві діяла таємна політична організація «Кирило-Мефодіївське товариство»?

А 1806—1812 рр.

Б 1825—1826 рр.

В 1828—1829 рр.

Г 1846—1847 рр.

3. Територію поширення якого повстання заштриховано на картосхемі?

А повстання селян під проводом Л. Кобилиці

Б руху опришків під проводом М. Штолюка

В повстання селян на чолі з У. Кармалюком

Г руху селян під назвою «Київська козаччина»

4. Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами історичних діячів.

1 письменник, автор поеми «Енеїда», п’єс «Наталка-Полтавка» й «Москаль-чарівник», член полтавської масонської ложі «Любов до істини»

2 громадсько-політичний діяч, співзасновник Кирило-Мефодіївського товариства, автор наукових праць із математики, історії, філософії

3 поет, прозаїк, художник, громадський діяч, автор поетичної збірки «Кобзар» і поеми «Гайдамаки», серії картин «Мальовнича Україна»

4 історик, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмного документа «Книга буття українського народу»

А М. Гулак

Б М. Костомаров

В І. Котляревський

Г П. Куліш

Д Т. Шевченко

5. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя на українських землях наприкінці XVIII —у першій половині XIX ст.

А діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

Б заснування Південного товариства декабристів

В вихід друком поеми І. Котляревського «Енеїда»

Г польське визвольне повстання на Правобережжі

6. Що свідчило про становлення ринкових відносин у сільському господарстві Наддніпрянської України в першій половині XIX ст.?

1 поглиблення спеціалізації регіонів

2 застосування вільнонайманої праці

3 натуральний характер господарства

4 запровадження досягнень агрономії

5 низька продуктивність виробництва

6 безземелля й малоземелля селянства

План теми

1. Включення українських земель до складу Російської імперії, їх адміністративно-територіальний поділ.

2. Промисловий переворот та зародження ринкової економіки. Соціальні рухи. Повстання під проводом У. Кармалюка.

3. Розвиток національного руху. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів.

Теоретична частина

ВКЛЮЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СКЛАДУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, ЇХ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ

Наприкінці XVIII ст. внаслідок російсько-турецьких війн 1768—1774 рр., 1787—1791 рр. і поділів Речі Посполитої 1772 р., 1793 р., 1795 р. Правобережна й Південна Україна опинилися в складі Російської імперії, Західна Україна — у складі Австрійської імперії.

Державна приналежність українських земель наприкінці XVIII — на початку XIX ст.

Держави	Українські землі
Російська імперія	Наддніпрянська Україна (Лівобережна, Слобідська, Правобережна й Південна Україна)
Австрійська імперія	Західна Україна (Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття)

Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії поділялася на 3 генерал-губернаторства:

• Малоросійське генерал-губернаторство (Харківська, Чернігівська, Полтавська губернії),

• Київське генерал-губернаторство (Київська, Подільська, Волинська губернії),

• Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство (Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії).

Населення Наддніпрянської України складало близько 8,2 млн чол. Уряд Російської імперії прагнув зміцнити свій контроль над українськими землями, тому проводив політику денаціоналізації (асиміляції) щодо українців.

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин

Відсутність власної державності спричинила те, що Україна не могла проводити самостійну зовнішню політику й була змушена брати участь у війнах на боці Російської імперії.

У 1806—1812рр. українці брали участь у російсько-турецькій війні, в результаті якої за Бухарестським мирним договором до Росії відійшла Бессарабія (землі між Дністром і Прутом), де в трьох повітах проживали українці.

У 1812 р. українці у складі регулярної армії, козацьких і ополченських полків брали участь у російсько-французькій війні (війні Росії з наполеонівською Францією). Україна займала важливе місце в планах французького імператора Наполеона Бона парта, який прагнув відокремити українські землі від Російської імперії, частину їх передати своїм союзникам (Правобережжя — Польщі. Волинь — Австрії, Північне Причорномор'я і Крим — Туреччині), а решту територію (Лівобережжя і Південну Україну) поділити на військово-адміністративні області — наполеоніди під протекторатом Франції. Перемога Росії не покращила становище України: кріпацтво не було ліквідовано, українські козацькі полки були реорганізовані у військові частини російської армії.

У 1828—1829рр. українці брали участь у російсько-турецькій війні, в результаті якої за Андріано-польським мирним договором до Росії відійшли землі в гирлі Дунаю, де проживали українці. У 1828р. козаки Задунайської Січі під проводом кошового отамана Йосипа Гладкого перейшли на бік російських військ, поселилися на узбережжі Азовського моря і поклали початок Азовському козацькому війську.

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ ТА ЗАРОДЖЕННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. СОЦІАЛЬНІ РУХИ. ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ У. КАРМАЛЮКА

У першій половині XIX ст. в Україні домінувала феодально-кріпосницька система господарювання, заснована на власності поміщиків на землю, закріпаченні селян та їх особистої залежності від пана. Особливістю економічного розвитку був занепад кріпосницьких і зародження ринкових відносин.

Економічний розвиток Наддніпрянської України в першій половині XIX ст.

Сільське господарство

Збільшилися посівні площі, поширилося вирощування технічних культур (буряків, льону, коноплі, тютюну, соняшнику). Формувалася сільськогосподарська спеціалізація регіонів (Південна Україна — зернові культури, Правобережжя й частково Лівобережжя — технічні культури).

З'явилися нові галузі виробництва (цукрове бурякосіяння, тонкорунне вівчарство), виникли переробні підприємства (цукрові, винокурні, суконні) у поміщицьких господарствах. Застосовувалася вільнонаймана праця та сільськогосподарські машини (сіялки, віялки, косарки, молотарки).

Промисловість

Почався промисловий переворот — перехід від дрібного товарного виробництва й мануфактури до великого машинного виробництва й заводу та фабриці. Формувалася фабрично-заводська промисловість.

Виникли нові галузі виробництва (кам'яновугільна, металургійна, машинобудівна, текстильна, цукрова), застосовувалася вільнонаймана праця, формувалися верстви промислової буржуазії та пролетаріату (найманих робітників).

Торгівля

Розвивалися внутрішня та -зовнішня торгівля. З України вивозили сільськогосподарські продукти й сировину (хліб, сало, рибу, сіль, цукор, худобу), до України ввозили промислові товари (одяг, взуття, чай, каву, вино, прянощі).

Зростали морські порти Одеса, Миколаїв, Херсон. Розвивалася ярмаркова торгівля в Харкові, Києві, Полтаві. Поширився чумацький промисел — транспортування солі та риби з Криму та Дону.

Занепад кріпосницьких і зародження ринкових відносин призвели до посилення антикріпосницького селянського руху, основними формами якого були скарги, утечі від поміщиків, відмова виконувати панщину й сплачувати оброк, підпали поміщицьких маєтків, убивства поміщиків, управляючих та прикажчиків, масові збройні повстання.

Соціальні рухи в Наддніпрянській Україні в першій половині XIX ст.

1813—1835 рр.	Селянське повстання під проводом Устами Кармалюка на Поділлі, Волині та Київщині, учасники якого здійснили близько тисячі нападів на поміщицькі маєтки
1819 р.	Повстання військових поселенців у Чугуєві, які повинні були пожиттєво відбувати військову службу й займатися господарством під наглядом офіцерів
1855 р.	Повстання селян на Київщині під час Кримської війни 1853—1856 рр. під назвою «Київська козаччина», викликано чутками про звільнення від кріпацтва селян, що запишуться до ополчення
1856 р.	«Похід у Таврію за волею» селян Катеринославщини та Херсонщини, викликано чутками про звільнення від кріпацтва селян, що заселять зруйновані під час війни місцевості в Криму

ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ.

РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. у Наддніпрянській Україні розпочався суспільно-політичний рух, в якому існували українська. російська й польська течії, що відбивали інтереси українського, російського та польського населення Російської імперії.

Український національно-визвольний рух виник одразу після ліквідації автономії України і був пов'язаний з діяльністю козацької старшини. Прагнення відновити автономію, а в майбутньому створити незалежну Українську державу виявилося в появі історико-літературних творів («Записки о Малоросії» Я. Марковича, «Енеїда» І. Котляревського, «Історія Русів» невідомого ангора), поширенні ідей Просвітництва й Великої французької революції, утворенні масонських лож у Києві, Одесі, Харкові, Львові та інших містах.

У 1791 р. В. Капніст на доручення козацької старшини здійснив таємну поїздку до Берліна, щоб обговорити з прусським канцлером план відокремлення України від Росії та приєднання її до Пруссії. У 1818—1819 рр. в Полтаві існувала масонська ложа «Любов до істини», на базі якої у 1821—1825 рр. діяло «Малоросійське товариство». Члени масонських лож І. Котляревський, П. Капніст, В. Лукашевич проповідували ідеї свободи, рівності, братерства й сприяли пробудженню національної свідомості української інтелігенції.

У 40-х рр. XIX ст. український суспільно-політичний рух був пов'язаний з діяльністю різночинців — вихідців з сімей дворянства, купців, міщан, селян. У січні 1846 р. в Києві виникла таємна політична організація «Кирило-Мефодіївське товариство», до складу якої входили 12 осіб, зокрема Микола Костомаров, Микола Гулик, Пантелеймон Куліш. Участь у засіданнях товариства брав Тарас Шевченко.

Програмні документи «Книга буття українського народу» і «Статут слов'янського братства Св. Карта і Мефодія» передбачали ліквідацію самодержавства, установлення республіканської форми правління, створення федерації рівноправних слов'янських республік, скасування кріпосного права, надання населенню громадянських прав і свобод. Головною метою товариство вважало досягнення державної незалежності України.

Члени Кирило-Мефодіївського товариства поширювали твори Т. Шевченка, складали революційні прокламації, установили контакти з російськими й польськими революціонерами. У березні 1847 р. члени товариства були заарештовані й після суду заслані в різні губернії Росії під нагляд поліції. Т. Шевченка віддали в солдати рядовим Окремого Оренбурзького корпусу із забороною писати й малювати.

Діяльність Кирило-Мефодіївського братства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

ПОШИРЕННЯ В УКРАЇНІ РОСІЙСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО СУСПІЛЬНИХ РУХІВ

Російський суспільно-політичний рух був пов'язаний з діяльністю революціонерів-декадристів, які прагнули шляхом державного перевороту ліквідувати самодержавство й скасувати кріпацтво. У 1821 р. у Петербурзі утворилося «Північне товариство», програмним документом якого стала «Конституція», розроблена М. Муравйовим. У 1821 р. на Правобережній Україні у Тульчині утворилося «Південне товариство» програмним документом якого стала «Руська правда», розроблена П. Пестелем.

Програмні документи декабристів

«Конституція» М. Муравйова	«Руська правда» П. Пестеля
Ліквідація самодержавства, установлення конституційної монархії	Ліквідація самодержавства, установлення республіканської форми правління
Надання населенню громадянських прав і демократичних свобод	Надання населенню громадянських прав і демократичних свобод
Ліквідація кріпацтва, звільнення селян без землі або з невеликими наділами	Ліквідація кріпацтва, звільнення селян із землею без викупу
Перетворення Росії на федеративну державу, утворення Чорноморської та Української держав	Збереження «єдиної та неподільної» Росії, невизнання за Україною ніяких державних прав

У 1823 р. у Новограді-Волинському утворилося «Товариство об'єднаних слов'ян» (брати А. та П. Борисови), програмні документи якого — «Правша» та «Клятвена обіцянка» передбачали визволення слов'янських народів від царського самодержавства, установлення демократичного ладу, утворення федерації слов'янських республік, однак не передбачали створення окремої української держави.

Повстання декабристів у Петербурзі 14 грудня 1825 р. і повстання Чернігівського полку на Київщині 29 грудня 1825 р. — 3 січня 1826 р. були придушені вірними цареві військами. За приговором суду керівників повстання К. Рилєєва, С. Каховського, М. Муравйова-Апостола, М. Бестужева-Рюміна, П. Пестеля було страчено, понад 250 декабристів заслано до Сибіру.

Польський національно-визвольний рух виник після поділів Речі Посполитої. Ного учасники якого прагнули відновлення державної незалежності Польщі. Під час польського національно-визвольного повстання 1830—1831 рр. проти російського панування повстанці розраховували на підтримку українців. Однак українське селянство відштовхнуло небажання польської шляхти скасувати кріпацтво, а українську інтелігенцію — прагнення включити Україну до майбутньої Польської держави.

Поразка повстання спричинила ослаблення польського визвольного руху на Правобережжі: повстанців було заслано до Сибіру, дрібних шляхтичів позбавлено дворянства, закрито польські школи та ліцеї, заборонено діяльність греко-католицької церкви.

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Із Статуту Кирило-Мефодіївського товариства

«1. Визначаємо, що духовне і політичне об'єднання слов'ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що при об'єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів...

3. Визначаємо, що кожне плем'я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом...

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в управлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх темен».

1. На який період припадає діяльність організації, що видала документ? Хто входив до її складу?

2. Які програмні вимоги були проголошені цією організацією для розв’язання соціальних і національних проблем?

3. Чим вони відрізнялися від вимог інших організацій, створених у першій половині XIX ст. на українських землях?

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

ДАТИ

1791 р.	таємна місія В. Капніста до короля Пруссії
1798 р.	вихід друком поеми «Енеща» 1. Котляревського в Петербурзі
1806—1812 рр.	російсько-турецька війна, приєднання до Росії Бессарабії
1812 р.	російсько-французька війна
1813—1835 рр.	селянський рух на Поділлі під керівництвом У. Кармелюка.
1818—1819 рр.	діяльність полтавської масонської ложі «Любов до істини»
1819 р.	повстання військових поселенців у Чугуєві
1821 р.	створення «Малоросійського товариства»; створення Південного та Північного товариств
1823 р.	створення «Товариства об’єднаних слов'ян»
1825 р., грудень — 1826 р., січень	повстання декабристів Чернігівського полку в Україні
1828—1829 рр.	російсько-турецька війна, приєднання до Росії земель в гирлі Дунаю; перехід задунайських козаків під проводом в російське підданство
30-ті рр. XIX ст.	початок промислового перевороту в Україні
1830—1831 рр.	польське національно-визвольне повстання у Правобережній Україні
1832—1866 рр.	існування Азовського козацького війська
1846—1847 рр.	діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в Києві
1853—1856 рр.	Участь Росії в Кримській війні
1855 р.	розгортання масового антикріпосницького руху — «Київської козаччини» під час Кримської війни
1856 р.	похід «у Таврію за волею» селян Катеринославщини і Херсонщини під час Кримської війни

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

Промисловий переворот	перехід від дрібного товарного виробництва й мануфактури до великого машинного виробництва й заводу та фабриці
Нація	історична спільнота людей, сформована на основі спільної території, мови, культури, звичаїв та економічних зв’язків
Національне відродження	пробудження національної свідомості народів Європи, зокрема українського народу, які не мали власної державності
Декабристи	представники революційного руху російських дворян, які прагнули ліквідації самодержавства, скасування кріпацтва, установлення демократичного ладу
Масонство	релігійно-етичний рух, представники якого закликали до морального вдосконалення й об’єднання всіх людей на принципах свободи, рівності й братерства

КОТЛЯРЕВСКИЙ Іван (1769—1838) — письменник, представник нової української літератури, один із ідеологів Просвітництва в Україні. Під час російсько-французької війни (1812) сформував український козачий полк на Полтавщині. Член полтавської масонської лож і «Любов до істини» (1818—1819). Директор Полтавського театру, автор п’єс «Наталка-Полтавка» та «Москаль-чарівник», поеми «Енеїда»

КОСТОМАРОВ Микола (1817—1885) — громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, етнограф. Співзасновник Кирило-Мефодіївського товариства (1846—1847), автор програмного документа «Книга буття українського народу». Став одним із організаторів першої української громади в Петербурзі (1859), сприяв виданню журналу «Основа». Автор історичних праць «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа» та ін.

КУЛІШ Пантелеймон (1819—1897) — український громадсько-політичний діяч, письменник, історик, етнограф. Співзасновник Кирило-Мефодіївського товариства (1846—1847), після розгрому якого був заарештований й засланий до Тули. Став одним із організаторів першої української громади в Петербурзі (1859), писав статті для журналу «Основа». Автор першого українського історичного роману «Чорна рада»

ГУЛАК Микола (1822—1899) — український громадсько-політичний діяч, учений, педагог. Служив у канцелярії київського і волинського генерал-губернатора. Став одним із засновників Кирило-Мефодіївського товариства (1846—1847). Після розгрому товариства був заарештований й засланий до Пермі, де перебував під наглядом поліції. Автор наукових праць з математики, історії, філософії, юриспруденції

ШЕВЧЕНКО Тарас (1814—1861) — видатний український поет, прозаїк, художник, заклав основу модерної української літератури. Учасник Кирило-Мефодіївського товариства (1846—1847), після розгрому якого був заарештований і засуджений до заслання рядовим солдатом Окремого Оренбурзького корпусу із забороною писати й малювати. Автор поетичної збірки «Кобзар», поеми «Гайдамаки», серії офортів «Живописна Україна»

ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Т. Шевченко «Автопортрет». 1840 р.

Т. Шевченко «Катерина». 1842 р.

Т. Шевченко. «У Києві»

Т. Шевченко. «Судна рада»

Т. Шевченко. «Старости»

Т. Шевченко. «Дари в Чигирині»

Тест 2 (контрольний)

1. Якою цифрою позначено на карті українські землі, що ввійшли до складу Російської імперії внаслідок російсько-турецьких війн упродовж 1774—1791 рр.?

А 1

Б 2

В 3

Г 4

2. Як бачили майбутнє України представники таємної політичної організації «Кирило-Мефодіївське товариство»?

А входження України до слов'янської федерації

Б проголошення автономії України у складі Росії

В невизнання за Україною ніяких державних прав

Г відродження Гетьманщини на засадах автономії

3. Про якого діяча суспільно-політичного руху йдеться в документі?

«...за писання підбурливих і надзвичайно зухвалих віршів... призначити рядовим в Оренбурзький окремий корпус із правом вислуги. Доручивши начальству найсуровіше наглядати, щоб від нього, ні в якому разі, не могло вийти підбурливих і пасквільних творів. ...Під найсуворіишй нагляд, заборонивши писати і малювати».

А А. Борисова

Б М. Костомарова

В П. Куліша

Г Т. Шевченка

4. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.

1 релігійно-етичний рух, учасники якого закликали до об’єднання людей на принципах свободи, рівності й братерства

2 історична спільнота людей, сформована на основі спільної території, мови, культури, звичаїв, економічних зв’язків

3 дворянські революціонери, які прагнули ліквідації самодержавства, кріпацтва й установлення демократичного ладу

4 особиста залежність селян від поміщиків, яка передбачала прикріплення селян до землі й виконання повинностей

А декабристи

Б кріпацтво

В масонство

Г нація

Д різночинці

5. Установіть послідовність подій антикріпосницького руху на українських землях у першій половині — середині XIX ст.

А похід «у Таврію за волею» селян Катеринославщини

Б початок повстання селян під проводом У. Кармалюка

В повстання військових поселенців Чугуївського полку

Г селянське повстання під назвою «Київська козаччина»

6. Які положення відповідають програмі Південного товариства декабристів «Руська правда»?

1 ліквідація самодержавного правління

2 об’єднання всіх слов’янських народів

3 скасування кріпосної залежності селян

4 проголошення конституційної монархії

5 збереження «єдиної і неподільної» Росії

6 установлення демократичної республіки