Історія України: Ґрунтовна підготовка до ЗНО за 100 днів

Тема 13-14. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVIII - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст. (41-44 дні)

Тест 1 (вхідний)

1. Що передбачала аграрна реформа Марії-Терезії та Йосифа II на західноукраїнських землях? А звільнення селян від особистої залежності від поміщиків

Б переселення безземельних селян до малоосвоєних земель

В звільнення селян із невеликими наділами землі без викупу

Г збільшення повинностей і податків, які сплачували селяни

2. Якою була основна мета діяльності культурно-просвітницького об’єднання «Руська трійця»? А проголошення незалежної Української держави

Б пробудження національної свідомості українців

В зрівняння у правах католиків та греко-католиків

Г створення федерації всіх слов'янських республік

3. Якою цифрою позначено на карті місто, де було відкрито перший університет у Наддніпрянській Україні?

А 1

Б 2

В 3

Г 4

4. Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами видатних діячів української культури першої половини XIX ст.

1 поет, педагог, автор байки «Пан і собака», викладач історії та географії, ректор Харківського університету

2 математик і педагог, автор наукових праць із математичного аналізу, аналітичної механіки, теорії ймовірності

3 письменник, автор комедії «Сватання на Гончарівці», один із засновників Харківського професійного театру

4 фольклорист, співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім»

А І. Вагилевич

Б П. Гулак-Артемовський

В Г. Квітка-Основ’янеко

Г М. Петроградський

Д Т. Шевченко

5. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.

А заснування культурно-освітнього гуртка «Руська трійця»

Б виникнення громадської організації Головна руська рада

В утворення «Товариства греко-католицьких священників»

Г видання «Руською трійцею» збірки «Русалка Дністрова»

6. Які українські культурні дічі першої половини XIX ст. були вченими?

1 В. Боровиковський

2 М. Вербиць кий

3 В. Каразін

4 М. Максимович

5 М. Петроградський

6 І. Сошенко

Тема 13. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVIII - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

План теми

1. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, їх адміністративно-територіальний поділ.

2. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

3. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради.

Теоретична частина

ВКЛЮЧЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СКЛАДУ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, ЇХ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ

Наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. західноукраїнські землі (Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття) перебували у складі Австрійської імперії. Галичина увійшла до складу Австрійської імперії у 1772 р. внаслідок першого поділу Речі Посполитої. Галичина й Буковина разом із деякими польськими землями входили до австрійського коронного краю — «Королівства Гатчини і Лодомерїї», яке поділялося на 12 дистриктів (округів). Закарпаття. яке перебувало у складі Австрійської Імперії від кінця XVII ст., входило до Братиславського воєводства Угорського королівства й поділялося на 4 жупи (регіони).

Населення Західної України складало близько 3,5 млн. чол. Уряд Австрійської імперії прагнув зміцнити свій контроль над українськими землями, тому проводив політику денаціоналізації (асиміляції) щодо українців.

РЕФОРМИ МАРІЇ-ТЕРЕЗЇІ ТА ЙОСИФА II ТА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Значний вплив на становище українців справили реформи австрійських імператорів Марії Терезіїта Йосипа 11 у дусі «просвітницького абсолютизму у 70-х—80-х рр. XIX ст., які охопили аграрну, релігійну та культурно-освітню сфери. Реформи передбачали поліпшення матеріального становища й підвищення рівня освіти підданих з метою перетворення їх на свідомих громадян і платників податків.

Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ

Сфера реформ	Зміст реформ
Сільське господарство	Звільнення селян від особистої залежності від поміщиків, заборона збільшувати поміщицькі землі за рахунок селянських наділів, визначення розміру панщини — 30 днів на рік
Релігійне життя	Зрівняння у правах віруючих католиків, греко-католиків і протестантів, відкриття семінарії для підготовки греко-католицьких священників у Відні (1783 р. перенесено до Львова)
Культурно-освітнє життя	Організація початкових шкіл з українською мовою навчання, відновлення діяльності Львівського університету (1784 р), при якому діяв Руський інститут, де навчалися українці

Однак українське населення не встигло повного мірою скористатися наслідками реформ. Наступні австрійські імператори відмовилися від більшості нововведень Марії Терезії та Йосипа II.

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. СОЦІАЛЬНІ РУХИ

У першій половині XIX ст. західноукраїнські землі були відсталими аграрними регіонами Австрійської імперії. Домінувала панщинно-кріпосницька система господарювання, заснована на власності поміщиків на землю, закріпаченні селян та їх особистої залежності від панів.

Економічний розвиток Західної України в першій половині XIX ст.

Сільське господарство

Основною галуззю господарства залишалося сільськогосподарське виробництво, в якому була зайнята переважна більшість населення. Земля належала поміщикам, в Галичині — польським, в Буковині — румунським, в Закарпатті —угорським.

Селянські наділи катастрофічно зменшувалися, зростало число безземельних селян, збільшувалися селянські повинності (панщина, оброк).

Промисловість

Промисловість перебувала у три валому застої, розвивалися другорядні галузі (текстильна, шкіряна, соляна, залізорудна, лісова, тютюнова).

Ремісничо-мануфактурне виробництво не витримувало конкуренції з німецькою та чеською фабрично-заводською промисловістю.

Економічна відсталість західноукраїнських земель в умовах панування кріпосницької системи призвела до погіршення стану значної частини населення й посиленню соціальної напруженості.

Соціальні рухи у Західній Україні в першій половині XIX ст.

1810—1825 рр.	Рух опришків під керівництвом Мирона Штолюка у Прикарпатті
1810—1815 рр., 1831 р.	«Холерні бунти» в Закарпатті, приводом до яких стали обмеження, введені у зв'язку з епідемією холери
1843—1844 рр.	Селянське повстання на чолі з Лук'янам Кобилицею у Буковині
1846 р.	Селянські повстання в Галичині

ДІЯЛЬНІСТЬ «РУСЬКОЇ ТРІЙЦІ». ДІЯЛЬНІСТЬ ГОЛОВНОЇ РУСЬКОЇ РАДИ

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. в західноукраїнських землях почалося національне відродження, на чолі якого стало греко-католицьке духовенство. У 1816 р. у Перемишлі в Галичині священик Іван Могильницький організував перше просвітницьке «Товариство грека-католицьких священиків», яке відкривало школи з українською мовою навчання, видавало українські підручники й брошури для народу.

У 1833—1837рр. у Львові діяло громадсько-культурне об'єднання «Руська трійця», засновниками якого були студенти Львівського університету й одночасно греко-католицької духовної семінарії Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

У 1837 р. «Руській трійці» вдалося видати у Будапешті альманах «Русалка Дністровая», де були вміщені народні пісні, думи, перекази, історичні документи, що розкривали побут, культуру й героїчне минуле українського народу. Австрійська влада заборонила видання, конфіскувала й знищила майже весь наклад і притягнула його авторів до судової відповідальності.

Під час революції 1848—1849 рр. у Австрійській імперії в західноукраїнських землях активізувався національно-визвольний рух, під впливом якого австрійський уряд пішов на скасування кріпосного права, проголошення політичних свобод й запровадження парламентського устрою.

Революція сприяла прискоренню самоорганізації українців. Представники уніатського духовенства й української інтелігенції сформували у Львові Головну руську раду на чолі з єпископом Г. Яхимовичем, яка була покликана представляти українців Галичини перед урядом Австрійської імперії. У Львові стала виходити перша газета, друкована українською мовою «Зоря Галицька», яка сприяла швидкому піднесенню національної свідомості населення і готувала його до участі в політичному житті.

Почав роботу австрійський парламент, в якому інтереси українців представляли 39 депутатів. Вони запропонували парламентові розглянути питання про територіально-національний поділ Галичини на Східну (українську) й Західну (польську).

Однак революція 1848—1849 рр. зазнала поразки. Контрреволюційні сили в Австрії перейшли у контрнаступ: було придушено антиурядове повстання у Львові, розпущено австрійський парламент, придушено селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині, заборонено діяльність Головної руської ради.

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Із відозви Головної руської ради

«Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу... Наш народ був колись самостійний мав свою літературну мову свої власні закони, своїх власних володарів... Через непривітні умови... розпався наш великий народ, стратив свою самостійність і прийшов під чужу владу...

Але тепер, коли для всіх блиснуло сонце волі, «пробудився і наш український лев і гарне ворожить нам майбутнє..»

...Ми зібралися й працюватиме у такий спосіб:

1. Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших священників і церкви нарівні з правами інших обрядів.

2. Розвивати нашу національність у всіх напрямках: удосконаленням нашої мови, заведенням її у школах вищих і нижчих, ...поширенням добрих та корисних книжок в українській мові та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...».

1. На який період припадає діяльність організації, що видала документ?

2. Які програмні засади були проголошені Головною руською радою?

3. Яку роль відіграла Головна руська рада в українському національному русі?

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ ДАТИ

1770—1780-ті рр.	реформи Марії-Терезії та Йосифа II в Австрійській імперії
1784 р.	відновлення діяльності Львівського університету
1810—1815 рр., 1831 р.	«холерні бунти» в Закарпатті
1810—1825 рр.	поширення руху опришків під керівництвом М. Штолюкау Прикарпатті
1816 р.	створення Товариства галицьких греко-католицьких священиків у Перемишлі
1833—1837 рр.	діяльність гуртка «Руська трійня» у Львові
1837 р.	видання «Руською трійцею» альманаху «Русалка Дністровая»
1843—1844 рр.	селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині
1846 р.	селянські повстання в Галичині
1848 р.	заснування Головної руської ради у Львові
1848 р.	скасування панщини в Галичині
1848—1849 рр.	робота австрійського парламенту, в якому вперше були представлені депутати від українців
1848—1850 рр.	масовий селянський рух під проводом Л. Кобилиці на Буковині
1853 р.	скасування кріпосництва у Закарпапї

ПЕРСОНАЛІЇ

ШАШКЕВИЧ Маркіян (1811—1843) — український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький священик. Організатор і лідер громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця» у Львові (1833—1837), видавець і співавтор альманаху «Русалка Дністровая». Сприяв впровадженню української мови в повсякденний вжиток інтелігенції та церковні проповіді. Переклав українською мовою «Слово о полку Ігоровім»

КОБИЛИЦЯ Лук'ян (1812—1851) — український громадсько-політичний діяч, керівник національно-визвольного селянського руху на Буковині. Очолив селянські повстання (1843—1844, 1848—1850), вимагав ліквідації кріпацтва та надання селянам землі без викупу. Депутат парламенту від буковинських селян під час революції в Австрійській імперії (1848—1849). Виступав за надання автономії Буковині й приєднанні її до Галичини

ГОЛОВАЦЬКИЙ Яків (1814—1888) — український поет, історик літератури, етнограф, греко-католицький священик. Викладач української мови та літератури, професор, ректор Львівського університету. Один із засновників громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця» у Львові (1833—1837), співавтор альманаху «Русалка Дністровая». Згодом перейняв москвофільські погляди й переїхав до Російської імперії

ВАГИЛЕВИЧ Іван (1815—1890) — український громадський діяч, поет, фольклорист. Один із засновників громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця» у Львові (1833—1837), співавтор альманаху «Русалка Дністровая», в якій опублікував свої поетичні твори та зібрані ним українські народні пісні. Переклав українською мовою «Слово о полку Ігоровім», додавши науковий коментар

МОГИЛЬНИЦЬКИЙ Іван (1777—1831) — український освітній та церковний діяч, учений-філолог. Ініціатор заснування першого на західноукраїнських землях просвітницького Товариства галицьких греко-католицьких священників у Перемишлі (1816). Опікувався шкільництвом, заснував багато народних шкіл, домагався викладання в них українською мовою, підготував і видав шкільні підручники

Тема 14. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.

План теми

1. Національне відродження. Поява «Історії Русів».

2. Культурно-освітній рух. Відкриття університетів. Розвиток літератури, мистецтва.

Теоретична частина

НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ. ПОЯВА «ІСТОРІЇ РУСІВ»

Наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. українська культура розвивалася в умовах відсутності власної державності й посилення національного гноблення з боку Російської та Австрійської імперій. У Наддніпрянській Україні царський уряд проводив політику русифікації, спрямовану на поширення російської мови та культури. У Західній Україні культура зазнала значного впливу німецької, польської, румунської, угорської культури.

Однак зростання національної свідомості українців сприяло прояву національних рис в усіх галузях культури. Свідоцтвом національного відродження стала поява історико-літературних творів, зокрема «Записки про Малоросію» Я. Маркевича, «Енеїда» І. Котляревського, «Історія Русів» невідомого автора. В «Історії Русів» викладено історію України з найдавніших часів до ліквідації Гетьманщини та доведено, що український народ є окремим народом із власною мовою, культурою, історією, тому має право на відновлення державності.

Основними напрямками літератури та мистецтва Нового часу були класицизм і романтизм.

• Класицизм — художній стиль, характерною рисою якого є звернення до античного спадщини й художніх традицій Відродження, простота форм і композицій, відображення життя в ідеальних образах.

• Романтизм — художній напрям, якому притаманні інтерес до духовного світу людини, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особистістю та навколишнім житіям.

КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ РУХ. ВІДКРИТТЯ УНІВЕРСИТЕТІВ. РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА

Освіта

Освіта була покликана задовольнити потреби держави в освічених людях. Крім початкових шкіл діяли гімназії, професійні училища, ліцеї (Волинський, Ніжинський, Чернівецький), які надавали середню освіту й право вступати до вищих навчальних закладів —Харківського університету (1805р.), Київського університету (1834р.) і Києво-Могилянської академії (до 1817р.). Викладання велося російською мовою в Росії й німецькою мовою в Австрії.

Наука

Відомими вченими були історик та етнограф М. Маркевич («Історія Малоросії»), історик М. Костомаров («Богдан Хмельницький», «Мазепа», «Павло Полуботок»), учений-енциклопедист М. Максимович («Основи ботаніки», «Роздуми про природу»), математик М. Остроградський (математичний аналіз, прикладна механіка), метеоролог і кліматолог В. Карами.

Література

Формування нової української літератури було пов'язано з творчістю І. Котляревського («Енеїда», «Наталка Полтавка»), І. Квітки-Основ'яненки («Сватання на Гончарівці»), Т. Шевченка («Кобзар», «Заповіт»), М. Гоголя («Тарас Бульба», «Ревізор»), байкаря П. Гулака-Артемовського («Пан і собака»).

Поширеними видами культурницької діяльності стали збирання й публікація фольклорних творів представниками «Руської трійці» М. Шашкевичем, І. Вагилевичем, Я. Головацьким (альманах «Русалка Дністровая»), М. Маркевичем («Малоросійські пісні», «Українські народні пісні», «Збірка українських пісень»).

Театр, музика

Закладалися основи національного українського професійного театру в Харкові (режисер — Г. Квітка-Основ'яненко) та Полтаві (режисер — І. Котляревський). У професійних театрах ставилися п’єси західноєвропейських, російських та українських авторів. Працювали аматорські та кріпацькі театри.

Розвивалося музичне мистецтво, видатними представниками якого були композитори Й. Вітвицький (музичний твір «Україна»), М. Вербицький (хори «Заповіт», «Поклін»), С. Гулак-Артемовський (опера «Запорожець за Дунаєм»). Відомими кобзарями, які виконували історичні пісні та думи, були А. Шут та О. Вересай.

Архітектура, живопис

Найвідомішими пам’ятниками архітектури стали будівля Київського університету, Успенський собор у Харкові. Створювалися декоративно-пейзажні парки «Софіївка» в Умані, «Олександрія» у Білій Церкві.

Значний вклад в розвиток портретного й пейзажного живопису внесли художники В. Тропінін («Дівчина з Поділля»), Т. Шевченко («Автопортрет», «Катерина», серія офортів «Мальовнича Україна»), І. Сошенко («Жіночий портрет»).

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

З «Історії Вусів»

«Історія Малої Росії до пори нашестя на неї Татар з ханом їхнім Бат нам злучена з Історією всієї Росії або ж вона і є єдина Історія Російська; бо ж відомо, що початок сеї історії, разом з початком правління Російського, береться од Князів і Князівств Київських, з прилученням до них лише одного Новгородського Князя Рюрика, і триває до навали Татар безперервно, а від сього часу буття Мачої Росії в Загальній Російській Історії ледве згадується; по визволенню ж її від Татар Князем Литовським Гедиміном і зовсім вона в Російській Історії замовчана. Саме тому пропонована тут Історія Малоросійська писана на два періоди, тобто до нашестя Татарського екстрактам, а від того нашестя — широко і докладно».

1. У яких історичних умовах з’явився твір, кому належить його авторство?

2. У чому полягала головна ідея трактату, чому був присвячений його зміст?

3. Яку роль відігравала книга у розвиткові українського національного руху?

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ ДАТИ

1805 р.	відкриті університету в Харкові
1817 р.	закриття царським урядом Києво-Могилянської академії
1818—1821 рр.	існування Полтавського театру
1820 р.	відкриття гімназії вищих наук в Ніжині
1834 р.	відкритій університету Святого Володимира в Києві
1840 р.	перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка
1846 р.	вихід друком «Історії русів»

ПЕРСОНАЛІЇ

ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро (1790—1865) — український поет, перекладач, вчений, педагог. Викладач історії та географії, професор, ректор Харківського університету (1841—1849). Поет, ввів в українську літературу жанр романтичної балади («Рибалка»). Байкар, автор байок «Пан і собака», «Лікар і здоров'я», «Дурень і розумний», в яких під алегоричним прикриттям відображав суспільні явища дійсності

КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО Григорій (1778—1843) — український прозаїк, драматург, громадсько-культурний діяч. Видатний прозаїк нової української літератури, «батько української прози», автор повістей «Маруся», «Конотопська відьма» та ін. Один із засновників Харківського професійного театру, згодом його директор, автор соціально-побутових комедій «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик»

МАКСИМОВИЧ Михайло (1804—1873) — учений-природознавець, історик, фольклорист і літературознавець. Викладач ботаніки, професор, перший ректор Київського університету (1834—1835), член-кореспондент Петербурзької академії наук. Автор наукових праць «Основи ботаніки», «Роздуми про природу». Видавець фольклорних збірників «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні» та ін.

ОСТРОГРАДСЬКИЙ Михайло (1801—1861) — український математик і педагог. Викладав математику в Інституті інженерів шляхів сполучення. Головному педагогічному інституті, Головному артилерійському училищі. Академік Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академій наук. Автор наукових праць з математичного аналізу, математичної фізики, аналітичної механіки, теорії ймовірності

КАРАЗІН Василь (1773—1842) — український освітній і громадський діяч, учений, винахідник. Ініціатор відкриття першого у Наддніпрянській Україні Харківського університету (1805). Засновник Філотехнічного Товариства для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості в Україні. Автор наукових праць з агрономії, метеорології, кліматології, винахідник парового опалення й технології видобування селітри

ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

В. Тропінін. «Дівчина з Поділля»

Будівля Київського університету. 1837—1843 рр.

Тест 2 (контрольний)

1. Яким був головний результат революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії для населення західноукраїнських земель?

А заснування інтелігенцією Головної руської ради Б вихід першої української газети «Зоря Галицька»

В скасування кріпосної залежності селян Галичини Г проведення виборів до австрійського парламенту

2. Якою цифрою позначено на карті місто, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця»?

А 1

Б 2

В 3

Г 4

3. Якому напрямку мистецтва притаманні інтерес до духовного світу людини, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особистістю та навколишнім життям?

А бароко

Б класицизму

В модернізму

Г романтизму

1 учений, просвітник, автор наукових праць з агрономії, метеорології, кліматології, ініціатор відкриття Харківського університету

2 поет, етнограф, історик літератури, співавтор альманаху «Русалка Дністровая», ректор і викладач Львівського університету

3 учений-природознавець, автор наукових праць «Основи ботаніки», «Роздуми про природу», ректор Київського університету

4 живописець, викладач малювання в гімназіях Ніжина та Києва, автор картин «Жіночий порт рет», «Хлопчики-рибалки»

А Я. Головацький

Б В. Каразін

В М. Максимович

Г І. Сошенко