Історія України: Ґрунтовна підготовка до ЗНО за 100 днів
Тема 10. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІ — у ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст. (31—34 дні)
Тест 1 (вхідний)
1. Який наслідок мали кримські походи московсько-українського війська 1687 і 1689 рр.?
А початок боротьби Росії за здобуття виходу до Чорного моря
Б завоювання Кримського ханства і включення до складу Росії
В припинення суперництва між Росією та Туреччиною за Крим
Г відмова Туреччини від протекторату над Кримським ханством
2. Хто з гетьманів є автором документа, уривок із якого наведено?
«...Ми, гетьман, за спільною згодою панів генеральної старшини, полковників і всього війська, передалися під непереможну протекцію найяснішого шведського короля... в тій надії, що... [він] Вітчизну нашу... захистить від московського тиранського ярма, і не тільки вольності та права наші збереже, а й поширить».
А Д. Апостол
Б І. Мазепа
В П. Полуботок
Г І. Скоропадський
3. У якому стилі, що своєрідно втілювався на українських землях, побудовано зображену архітектурну споруду?
А бароко
Б готика
В класицизм
Г романтизм
4. Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами діячів української культури першої половини XVIII ст.
1 художник-іконописець, автор розпису іконостасу церкви Різдва Христового у Жовкві
2 учений-енциклопедист, ректор Києво-Могилянської академії, автор драми «Володимир»
3 художник-гравер, автор відомих гравюр до книг Л. Барановича, П. Орлика, Д. Апостола
4 козацький літописець, автор першого систематичного викладу історії козацької держави
А С. Величко
Б Й. Кондзелевич
В Ф. Прокопович
Г І. Руткович
Д І. Щирський
5. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя в Україні в першій половині XVIII ст.
А правління на Лівобережжі наказного гетьмана П. Полуботка
Б укладання І. Скоропадським Решетилівських статей з Росією
В придушення І. Мазепою повстання С. Палія на Правобережжі
Г боротьба Д. Апостола за збереження державних прав України
6. У чому виявися наступ царизму на українську мову і культуру на початку XVIII ст.?
1 переманювання до Росії українських учених і просвітителів
2 заборона ставити українські театральні вистави та концерти
3 вивезення з Гетьманщини історичних і культурних пам'яток
4 закриття початкових шкіл на Лівобережжі та Слобожанщині
5 заборона друкувати українською мовою шкільні підручники
6 скорочення кількості студентів Києво-Могилянської академії
План теми
1. Гетьманування І. Мазепи. Повстання під проводом С. Палія.
2. Гетьманування І. Скоропадського, Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління гетьманського уряду».
3. Розвиток культури та освіти.
Теоретична частина
ГЕТЬМАНУВАННЯ І. МАЗЕПИ. ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ С. ПАЛІЯ
Після усунення від влади І. Самотовича гетьманом Лівобережної України був обраний Іван Мазепа (1687—1708 рр.), який підписав нову українсько-московську угоду на основі Глухівських статей. Колом ацькі статті 1687р. ще більше обмежили автономію України.
Умови Коломацьких статей 1687 р.
• гетьман не мав права без дозволу царя позбавляти посад старшину, а старшина — переобирані гетьмана;
• германському уряду заборонялося підтримувані дипломатичні відносини з іноземними державами;
• московські війська на чолі з воєводами вводилися до гетьманської резиденції — м. Батурина.
Визначальною рисою внутрішньої політики І. Мазепи було прагнення об'єднати землі Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя та Слобожанщини в єдиній гетьманській державі зі збереженням козацького устрою. На початку гетьманування І. Мазепа вважав, що може втілити свої задуми у союзі з Московською державою, тому брав участь у зовнішньополітичної діяльності царя Петра І.
У 1689 р. українські козаки на чолі з І. Мазепою разом із московськими військами взяли участь у Другому кримському поході. Однак невдале завершення походу й величезні витрати на спорядження козацького війська загострили внутрішнє становище в Україні.
У 1704р. війська І. Мазепи за наказом Петра І допомогли польському уряду придушити національно-визвольне повстання 1702—1704 рр. на Правобережжі, очолене полковником Семенам Палієм. За таких обставин Правобережжя разом із Лівобережжям на певний час опинилося під владою І. Мазепи.
Із часом І. Мазепа зрозумів згубність відносин України з Московією й почав вести таємні переговори зі Швецією. Він вирішив скористатися Північною війною 1700—1721 рр. між Росією та Швецією за вихід до Балтійського моря для відродження незалежності України. У 1708 р., коли шведські війська почали похід на Москву через українські землі, І. Мазепа уклав таємний договір зі шведським королем Карпом XII.
Умови українсько-шведського договору 1708 р.
• Україна мала відновити державну незалежність у союзі зі Швецією й повернути загарбані Московською державою землі;
• І. Мазепа призначався довічним князем України, він і козацька старшина зберігали свої права й вольності;
• гетьман зобов’язувався передати шведам на час війни міста Стародуб, Мглин, Полтаву, Гадяч і Батурін.
Московський цар Петро І звинуватив І. Мазепу у зраді й наказав переобрати гетьмана, зруйнувати гетьманську резиденцію Батурин, захопити й зруйнувати Запорозьку Січ. Поразка шведсько-українського війська у Полтавській битві 1709 р. призвела до краху планів І. Мазепи щодо здобуття незалежності України. Утікши з-під Полтави до Молдавії, яка перебувала під владою Туреччини, він помер у Бендерах. Перемога Росії у Північній війні призвела зростання її міжнародного авторитета, але одночасно сприяла ще більшому обмеженню автономії України.
Після смерті І. Мазепи гетьманом в еміграції було обрано Пилипа Орлика (1710—1742 рр.), який уклав угоду з козацькою старшиною під назвою «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорізького». Конституція визначала державний статус Гетьманщини, її внутрішній лад та відносини з іншими державами.
Основні положення Конституції II. Орлика 1710 р.
• Україна за підтримкою Швеції мала вибороти незалежність від Речі Посполитої та Московського царства;
• кордони України встановлювалися відповідно до умов Зборівського договору 1649 р. з Річчю Посполитою;
• Україна проголошувалася республікою, де повноваження гетьмана обмежувалися на користь старшині;
• законодавча влада належала Генеральній раді, виконавча — Генеральній старшині, судова — Генеральному суду;
• державною релігією проголошувалося православ'я, передбачалася автокефалія української церкви.
Українські історики вважають Конституцію П. Орлика першою конституцією не тільки в Україні, а й в Європі. Тридцятирічна діяльність П. Орлика в еміграції сприяла поширенню в Європі ідеї незалежності України, однак намагання гетьмана відновити єдність української держави зазнали невдачі через несприятливі внутрішньо- і зовнішньополітичні умови.
ГЕТЬМАНУВАННЯ І. СКОРОПАДСЬКОГО, Д. АПОСТОЛА. ОБМЕЖЕННЯ АВТОНОМІЇ УКРАЇНИ. «ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ»
У 1708р. після переходу І. Мазепи на бік шведів гетьманом Лівобережної України був обраний Іван Скоропадський (1708—1722 рр.), який намагався в Решетилівських статтях 1709 р. відновити деякі права України.
Однак московський цар Петро І видав укази, які навпаки значно обмежили українську автономію:
• запровадив посаду царського резидента для здійснення контролю над гетьманом і гетьманським урядом;
• наказав перенести гетьманську резиденцію з Батурина до Глухова ближче до кордонів з Московським царством;
• створив Малоросійську колегію (1722—1727рр.), яка мала управляти Україною разом з гетьманом.
У 1722 р. після смерті І. Скоропадського імператор Петро І не дозволив обрати нового гетьмана.
Наказний (тимчасовий) гетьман Павло Полуботок (1722—1724 рр.) намагався відстояти права Гетьманщини й обмежити повноваження Малоросійської колегії. Однак він був звинувачений Петром І у державній зраді (таємних зв'язках з П. Орликом), заарештований та ув'язнений у Петропавлівській фортеці, де і помер. Уся влада в Україні залишилась у Малоросійської колегії.
У 1727р. імператор Петро II вирішив ліквідувати Малоросійську колегію та відновити гетьманство, розраховуючи на військову допомогу козаків у майбутній війні з Туреччиною. Гетьманом був обраний Данило Апостол (1727—1734 рр.). Він отримав від російського уряду «Рішительні пункти», які значно обмежували автономію України. Д. Апостолу вдалося провести реформи у сферах судочинства, фінансів, торгівлі й таким чином тимчасово пригальмуваги наступ царизму на автономію України.
У 1734р. після смерті Д. Апостола імператриця Анна Іоанівна не дозволила обрати нового гетьмана й передала всю владу в Лівобережній Україні Правлінню гетьманського уряду (1734—1750рр.), діяльність якого призвела до посилення втручання російського уряду у внутрішні справи України. У 1750р. імператриця Єлизавета Петрівна розпустила Правління гетьманського уряду й відновила гетьманство, висунувши кандидатом на посаду гетьмана Кирила Розумовського (1750—1764рр.).
РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ТА ОСВІТИ
Розвиток української культури проходив в складних історичних умовах. З одного боку, Національно-визвольна війна, утворення Української козацької держави, підтримка гетьманами розвитку освіти, літератури, мистецтва й православної церкви сприяли формуванню національної самосвідомості й культурному розвитку.
З іншого боку період Руїни, перебування українських земель у складі іноземних держав, поступова втрата автономії Гетьманщини гальмували розвиток української культури й спричинили знищення культурних цінностей.
Культура України наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.
Усна народна творчість
В історичних піснях, думах, легендах оспівувалася героїчна боротьба українського народу під час Національно-визвольної війни («Хмельницький та Барабаш», «Корсунська перемога», «Іван Богун»).
Освіта
Центром освіти залишалася Києво-Могилянська колегія, яка за сприяння І. Мазепи одержала статут академії. Діяли Чернігівський, Харківський, Переяславський колегіуми, де навчалися діти усіх станів, братські й початкові школи.
Велике значення для розвитку освіти мали друкарні, які існували у Києві, Чернігові, Новгород-Сіверському, Львові, Луцьку. Крім богослужбових книжок, видавалися шкільні підручники, наукові праці, твори українських письменників.
Наука
Розвивалися природничі науки - біологія, астрономія, фізика. Видатний внесок у розвиток науки зробив Ф. Прокопович, вчений-енциклопедист (математик, фізик, філософ), професор, ректор Києво-Могилянської академії.
У козацькому середовищі створювалися козацькі літописи, найвідомішими авторами яких були Г. Граб’янка та С. Величко. Важливими історичними творами вважаються «Синопсис», «Літопис Самовидця», «Хроніка з літописців стародавніх».
Література
Справжнім літературним явищем стали полемічні твори на захист православ'я, зокрема «Нова міра старої віри» Л. Барановича, «Ключ розуміння» Й. Галятовського, поетичні твори «Млеко» І. Величковського.
У театральному мистецтві існували, як і раніше, два різновиди — шкільний і мандрівний ляльковий (вертеп). Відомою драмою, яку було поставлено у Києво-Могилянській академії, стала історична драма «Володимир» Ф. Прокоповича.
Архітектура
В архітектурі поширилося мистецтво козацького бароко, до визначних пам’яток якого належать Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові, Покровський собор у Харкові, Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.
Багато архітектурних споруду стилі українського бароко було збудовано за гетьмана І. Мазепи, зокрема церкву Всіх Святих у Києво-Печерській Лаврі, барокових рис набули Софійський собор і Михайлівський Золотоверхий собор у Києві
Живопис
Основним жанром живопису залишався релігійний, пам'ятками якого стали ікона Покрови Богородиці із зображенням Б. Хмельницького, ікона «Архангел Михаїл» І. Рутковича у церкви Різдва Христового в м. Жовква та ікона «Вознесіння Богородиці» Й. Кондзелевича у церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський.
Розвивався світський портретний живопис, зразком якого є портрет військового діяча Григорія Гамалії. Популярними залишалися зображення козака Мамая. Майстром графіки був художник
І. Щирський, автор відомих гравюр до книжок Л. Барановича, П. Орлика, Д. Апостола
Російський царат намагався встановити коггтроль за розвитком культури України, що виявилося у скороченні студентів Києво-Могилянської академії, переманюванні видатних українських учених, богословів, письменників до Петербургу й Москви, вивезенні історичних пам’яток і рідкісних книг, перетворенні Київської митрополії на єпархію Російської православної церкви.
ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ
ДАТИ
|
1687 р. |
обрання І. Мазепи гетьманом Лівобережної України, укладення Коломацьких статей з Московською державою |
|
1687—1709 рр. |
гетьманування І. Мазепи у Лівобережній Україні |
|
1689 р. |
участь козаків на чолі з І. Мазепою у Другому кримському поході московсько-українського війська |
|
1700—1721 рр. |
Північна війна між Росією та Швецією за вихід до Балтійського моря |
|
1702—1704 рр. |
національно-визвольне повстання на чолі з полковником С. Палієм на Правобережній Україні |
|
1708—1709 рр. |
національно-визвольна акцій гетьмана І. Мазепи |
|
1708 р. |
укладення І. Мазепою таємного договору зі шведським королем Карлом XII |
|
1708—1722 рр. |
гетьманування І. Скоропадського у Лівобережній Україні |
|
1709 р. |
перехід на бік І. Мазепи запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом К. Гордієнко |
|
1709 р. |
заснування козаками Кам'янської Січі на території Кримського ханства |
|
1709 р. |
поразка шведсько-українського війська у Полтавській битві |
|
1710 р. |
обрання П. Орлика гетьманом в еміграції, ухвалення «Пактів і конституцій законів і вольностей Війська Запорізького» |
|
1711 р. |
заснування козаками Олешківської Січі на території Кримського ханства |
|
1722—1727 рр. |
діяльність першої Малоросійської колегії в Лівобережній Україні |
|
1723 р. |
подання Петру І Коломацьких чолобитних, ув’язнення наказного гетьмана П. Полуботка |
|
1727—1734 рр. |
гетьманування Д. Апостола у Лівобережній Україні |
|
1734 р. |
заснування козаками Нової (Підпільненської) Січі на території Запоріжжя |
|
1734—1750 рр. |
діяльність правління Гетьманського уряду в Лівобережній Україні |
ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ
|
Конституція |
основний закон, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування органів влади, виборчу систему, права та обов'язки держави, суспільства та громадян |
|
Малоросія |
назва Гетьманщини в законодавчих актах і розпорядженнях царського уряду після укладення українсько-московського договору 1654 р. |
|
Малоросійська колегія |
орган управління російської адміністрації в Гетьманщині, створений з метою контролю за діяльністю гетьмана й старшини та поступового обмеження автономії України |
|
Козацьке бароко |
архітектурний стиль, який поєднує притаманні європейському бароко розкішні оздоби й підкреслену декоративність з традиціями українського мистецтва |
|
Козацькі літописи |
українські літописи, що створювалися у козацькому середовищі й розповідали про визначні події козацької історії |
ПЕРСОНАЛІЇ
МАЗЕПА Іван (1639—1709) — гетьман Лівобережної України в (1687 1708). Уклав Коломацькі статті з Московською державою (1687), брав участь у Другому кримському поході московсько-українського війська (1689). Уклав таємний договір зі шведським королем Карлом XII з метою відновлення державної незалежності України. Зазнавши поразки у Полтавській битві (1709), відступив до турецьких володінь і помер у Бендерах
ОРЛИК Пилип (1672—1742) — гетьман України в еміграції (1710—1742). Разом з І. Мазепою намагався відновити державну незалежність України в союзі зі Швецією. Після смерті І. Мазепи був обраний гетьманом. Уклав угоду з козацькою старшиною під назвою «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорізького», відому як Конституція П. Орлика (1710). Шукав підтримки європейських країн для відновлення незалежності України
СКОРОПАДСЬКИЙ Іван (1646—1722) — гетьман Лівобережної України (1708—1722). Брав участь у Кримських походах (1687, 1689). Після переходу І. Мазепи на бік шведів був обраний гетьманом за рекомендацією Петра І. Уклав Решетилівські статті з Московською державою (1709). Позбавлений Малоросійською колегією реальної влади, не міг протистояти обмеженню російським урядом автономії Гетьманщини
ПОЛУБОТОК Павло (1660—1723) — наказний (тимчасовий) гетьман Лівобережної України (1722—1723). Після смерті П. Скоропадського підтримував домагання козацької старшини відновити гетьманство й ліквідувати Малоросійську колегію. Внаслідок подання Коломацьких петицій про відновлення державних прав України був заарештований за наказом Петра І та ув’язнений у Петропавлівській фортеці, де і помер
АПОСТОЛ Данило (1654—1734) — гетьман Лівобережної України (1727 1734). Здійснив реформи у сферах судочинства, фінансів, торгівлі й таким чином тимчасово пригальмував наступ царизму на автономію України. Домігся дозволу російського уряду на повернення під владу гетьмана козаків Олешківської Січі, які проживали на території Кримського ханства, і заснування Нової (Підпільненської) Січі (1734)
ПРОКОПОВИЧ Феофан (1681—1736) — громадський, культурний і церковний діяч, учений-енциклопедист. Професор, згодом ректор Києво-Могилянської академії, де викладав піїтику, риторику й філософію. Письменник, ангор історичної драми «Володимир», яку присвятив І. Мазепі. Став одним із найближчих радників Петра І з питань церковної реформи. Сприяв розвитку освіти в Російській імперії, брав участь у створенні Академії наук
ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
Ікона «Архангел Михаїл» І. Рутковича. З іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква
Ікона «Вознесіння Богородиці» Й. Кондзелевича. З іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський
Гравюра «І. Мазепа серед своїх добрих справ» І. Мигури. 1706 р.
Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. 1696-1701 рр.
Тест 2 (контрольний)
1. Який гетьман очолив козаків під час військового походу, напрямок якого позначено стрілками на картосхемі?
А Д. Апостол
Б І. Мазепа
В П. Полуботок
Г І. Скоропадський
2. Якого року було ухвалено документ, витяг із якого наведено?
«Ми, старшина, кошовий отаман і все Військо Запорізьке, укладаємо договір з ясновельможним гетьманом... Цій генеральній старшині... належить давати поради... гетьману... про цілісність батьківщини, про її загальне благо й про всі публічні справи».
А 1672 р.
Б 1687 р.
В 1710 р.
Г 1727 р.
3. У чому виявися наступ наступ царизму на автономний устрій Гетьманщини на початку XVIII ст.?
А скасуванні полкового устрою на Лівобережжі та Слобожанщині
Б переобранні козацькою старшиною гетьмана лише за згодою царя
В перетворенні слобідських козацьких полків на регулярні гусарські
Г остаточному закріпаченні селян Лівобережної і Слобідської України
4. Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, які характеризують розвиток української культури першої половини XVIII ст.
1 твори, присвячені суперечці навколо ідеї об'єднання православної й католицької церков
2 відбитки на папері з вирізьбленого на дерев'яній дошці малюнка, які прикрашали книга
3 твори, що складалися у козацькому середовищі й розповідали про події козацької історії
4 стиль, що поєднує розкішні оздоби й декоративність із традиціями українського мистецтва
А історична пісня
Б книжкова гравюра
В козацьке бароко
Г козацькі літописи
Д полемічна література
5. Установіть послідовність зміни органів управління у Лівобережній Україні в першій половині XVIII ст.
А гетьманування Д. Апостола
Б правління Першої Малоросійської колегії
В гетьманування І. Скоропадського
Г діяльність «Правління гетьманського уряду»
6. Які положення відповідають змісту «Пактів і конституцій законів і вольностей Війська Запорозького» гетьмана П. Орлика?
1 запровадження в Україні республіканської форми правління
2 визнання Правобережною Україною протекторату Туреччини
3 поширення влади гетьмана на Лівобережжя та Слобожанщину
4 визначення території України згідно з Білоцерківською угодою
5 визнання шведського короля протектором Української держави
6 заборона гетьманові мати таємні відносини з іншими державами
