Крок до ВНЗ. Всесвітня історія. Довідник
КРИЗА «СТАРОГО ПОРЯДКУ». ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ
Англія в другій половині XVII—XVIII ст.
Таблиця 300
|
Сфера |
Характеристика |
|
Економічна |
• Швидкому розвиткові капіталістичних відносин заважали пережитки феодалізму. • Ознаки капіталізму: — поширення мануфактур з виробництва вовняних тканин, у гірничій справі та металургії; — поява «нових дворян», які розводили овець та вирощували хліб за рахунок найманої праці на продаж; — Англія вивозить на продаж тільки готову продукцію, а не сировину. • Ознаки феодалізму: — збереження численних феодальних повинностей, цехових обмежень; — «нові дворяни» залишалися користувачами, а не власниками землі, і сплачували за неї значні кошти королю |
|
Політична |
• Від 1603 р. влада належить королівській династії Стюартів. • Влада короля поширюється на Англію, Шотландію та Ірландію. • Відбувається колонізація Північної Америки. • У палаті громад парламенту формується опозиція королівській владі з представників «нового дворянства», що вимагає захисту приватної власності, обмеження влади короля й англіканської церкви |
|
Релігійний розвиток |
• Поширення ідей кальвінізму; кальвіністів Англії називали пуританами (чистими). • Переслідування пуритан англіканською церквою |
Причини Англійської революції XVII ст.
Схема 52

Початок Англійської революції XVII ст.
Таблиця 301
|
Рік |
Події |
|
1640 |
• Король Карл І, який потребував коштів на продовження війни з Шотландією, скликав так званий «Довгий парламент», який працював 12 років. День його відкриття вважається початком Англійської революції. • Рішення «Довгого парламенту»: — заборонено вводити податки без утвердження парламенту; — скасовано незаконні побори; — королю заборонено розпускати парламент |
|
1642 |
• Карл І утік на північ Англії і почав формувати армію «кавалерів». • Парламент формує армію «нового зразка» під проводом офіцера Олівера Кромвеля: військові частини набираються з селянства, а офіцерів висувають за здібностями, а не родовитістю |
|
1645 |
• У битві при Нейзбі королівську армію розгромлено; король утік до Шотландії, але шотландці видали його Кромвелю. • Громадянська війна завершилася, влада перейшла до парламенту |
Рух левеллерів
Таблиця 302
|
Поняття |
Левеллери — радикальні пуритани, очолювані Джоном Лільберном |
|
Вимоги левеллерів |
• Загальне виборче право. • Знищення монархії. • Відповідальність депутатів перед виборцями. • Повернення огороджених земель. • Цілковита свобода віросповідання |
Правління «Довгого парламенту»
Таблиця 303
|
Рік |
Події |
Результати |
|
1646 |
• Передання землі у приватну власність дворян. • Ліквідовано англіканську церкву. • Впроваджено пуританське богослужіння |
• Не ліквідовані феодальні повинності селянства. • Більшість городян не набула виборчого права |
|
1647 |
• Розпуск армії О. Кромвеля. • У відповідь О. Кромвель зайняв Лондон |
Влада перейшла до військових командирів |
|
1648 |
• Карл І утік з полону до Шотландії. • Початок нової громадянської війни |
Повний розгром королівської армії |
|
1649 |
• Страта Карла І за звинуваченням у державній зраді. • Англію проголошено республікою |
• Розправа над селянами, що самовільно захоплювали землі великих власників. • Придушення заколоту левеллерів. • Придушення повстання в Ірландії, Шотландії |
Протекторат Кромвеля (1653-1659)
Таблиця 304
|
Суть |
1653 р. — О. Кромвель розігнав парламент та проголошений лордом-протектором (захисником) |
Закінчення таблиці 304
|
Основні заходи |
• Кромвель — головнокомандувач армії. • Право розпуску і скликання парламенту. • Право видання законів без згоди парламенту. • Остаточно приєднані Шотландія та Ірландія. • Впровадження пуританських порядків |
|
Результат |
Протекторат Кромвеля закріпив досягнення революції в Англії |
Реставрація монархії
Таблиця 305
|
Рік |
Події |
|
1658 |
Смерть О. Кромвеля |
|
1659 |
Відновлення парламенту, безладдя в Англії |
|
1660 |
Реставрація (відновлення) монархії: на престол запрошено сина Карла І, Карла II Стюарта, який визнав усі закони, прийняті під час революції |
«Славна революція»
Таблиця 306
|
Передумови |
Намагання королів Карла II (1660-1685) та Якова II (1685-1688) відновити вплив католицизму, абсолютизму, покарати учасників революції |
|
Зміст подій |
• 1688 р. — правителю Голландії Вільгельму (Іранському (зятеві Якова II) парламент таємно запропонував англійський престол. • Яків II утік до Франції під захист Людовіка XIV. • Король Вільгельм III (1689-1702) письмово погодився на обмеження королівських прав. • 1689 р. — парламент ухвалив «Білль про права»: — король не має права втручатися у вибори та роботу парламенту; — закони, прийняті парламентом, є обов’язковими навіть для короля |
|
Результати |
В Англії остаточно встановлено парламентську монархію |
Діяльність англійського парламенту
Таблиця 307
|
Політичні партії |
• Торі — представники великих землевласників. • Віги — представники торговельної буржуазії, частина аристократії. • Партія, що здобула більшість на парламентських виборах, формувала уряд на чолі з прем’єр-міністром |
|
Головні рішення парламенту |
• Обмежено ввезення в країну промислових товарів з інших країн. • Підтримка купців і торговельної аристократії. • 1689 р. — «Білль про віротерпимість» установив свободу віросповідання. • Закон про гарантії прав особи: арешт і конфіскація майна можливі тільки за рішенням суду |
|
Результат |
Ліквідовано перешкоди на шляху капіталістичного розвитку Англії |
Технічні винаходи другої половини XVIII ст.
Таблиця 308
|
Автор |
Рік |
Винахід |
Результати |
|
Дж. Байт |
1738 |
Механічна прядильна машина |
• Зростання виробництва у сотні разів |
Закінчення таблиці 308
|
Автор |
Рік |
Винахід |
Результати |
|
Дж. Гаргривс |
1765 |
Прядка «Дженні» — механічна прядка, на якій одночасно працювали 15-18 веретен |
• Перетворення парової машини на основний вид двигуна у виробництві й на транспорті. • Початок промислового перевороту |
|
С. Кромптон |
1775 |
Мюль-машина для виробництва тонкої та міцної пряжі |
|
|
Дж. Ватт |
1784 |
Перший паровий двигун |
|
|
Е. Картрайт |
1784 |
Механічний ткацький верстат з нижнім приводом |
Промисловий переворот в Англії (друга половина XVIII ст.)
Таблиця 309
|
Поняття |
• Промисловий переворот — перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. • В Англії тривав від 60-х років XVIII ст. до 10-20-тих років XIX ст. |
|
Передумови |
• Перетворення більшості селян на найманих робітників унаслідок обгороджувань. • Аграрна революція — заміна феодального господарства капіталістичним. • Розширення купівельної спроможності населення. • Вкладання коштів, вивезених з колоній, у промислове виробництво. • Розвиток науки, що підготував теоретичну базу для технічних винаходів |
|
Результати |
• Наприкінці XVIII ст. Англія перетворилася на велику промислову державу. • Установилася перевага промисловості над сільським господарством. • Англія стала «майстернею світу». • Швидке зростання міст (урбанізація). • Поширення руху луддитів — руйнівників машин, які вбачали в техніці причину своїх негараздів |
Схема 53

Франція за часів Людовіка XIV
Франція в середині XVIII ст.
Таблиця 310
|
Основні події |
• Зростання податків унаслідок Тридцятирічної війни. • 1648-1649 рр. — виступ Фронди (буржуазії та дворянства) проти абсолютної влади короля. • 1650 р. — виступ Фронди принців придушений владою |
|
Результати |
• Більшість французьких дворян не підтримали виступи Фронди. • Фронда не мала значного впливу у Франції; відсутній широкий протестантський рух. • Поразка Фронди підкреслила силу абсолютної монархії |
Правління Людовіка XIV (1638-1715)
Таблиця 311
|
Внутрішня політика |
Зовнішня політика |
|
• Остаточно перетворив королівську владу на абсолютну; йому належить вислів «Держава — це я!». • Покращення фінансово-економічного становища країни за діяльності Ж. Б. Кольбера, уповільнення промислового розвитку після його смерті. • Витрачав величезні кошти на утримання армії, палаців, придворних. • Позбавив міста залишків самоврядування. • Скасував Нантський едикт, чимало гугенотів залишили Францію. • Резиденцію королів перемістив до Версалю, де побудував розкішний палацово-парковий ансамбль |
• Захопив частину іспанських Нідерландів, німецький Страсбург, бомбардував італійські міста. • Загарбані володіння в Африці, Індії. • Канада стала французькою колонією. • 1682 р. — утворено колонію Луїзіана на берегах р. Міссісіпі. • Підтримував просування Туреччини в Європу з метою послаблення Австрійських Габсбургів. • 1701-1713 рр. — невдала війна за вплив на Іспанію. У результаті Франція втратила частину Канади. • Тривалі війни виснажували Францію |
|
Результати |
|
|
Надмірна централізація влади призвела до початку занепаду абсолютизму |
|
Політика Жана Батиста Кольбера (1665-1683)
Таблиця 312
|
Обіймав посаду генерального контролера фінансів Франції. • Чітко визначені і зменшені податки третього стану (селян, городян, буржуазії). • Заохочення створення мануфактур. • Політика протекціонізму: товари, що ввозилися, обкладалися великим митом, заохочувалося вивезення французьких товарів. • Скасовано численні внутрішні митниці, побудовано нові шляхи. • Засновано французьку Академію наук, Академію архітектури |
Епоха Просвітництва
Наукові знання XVII ст.
Таблиця 313
|
Автор |
Країна |
Відкриття |
|
Йоганн Кеплер (1571-1630) |
Німеччина |
• Відкрив три закони руху планет і склав на їх основі планетарні таблиці. • Сформулював основи теорії затемнень. • Винайшов телескоп. • Уважається батьком сучасної астрономії |
|
Рене Декарт (1596-1650) |
Франція |
• Сформулював закон інерції. • Заклав основи аналітичної геометрії. • Запровадив чимало алгебраїчних позначень |
|
Ісаак Ньютон (1643-1727) |
Англія |
• Сформулював закони класичної механіки. • Відкрив закон всесвітнього тяжіння |
|
Антоні ван Левенгук (1632-1723) |
Голландія |
Один із засновників наукової мікроскопії |
|
Джон Локк (1632-1704) |
Англія |
• Критикував абсолютну монархію, яка порушує природні права людини. • Обґрунтував справедливість парламентського правління в Англії |
Французьке Просвітництво
Таблиця 314
|
Просвітництво — ідейна течія кінця XVII-XVIII ст., заснована на переконанні у вирішальній ролі розуму й науки у пізнанні «природного порядку». Просвітники виступали проти феодально-абсолютистського режиму, за політичні свободи і громадянське рівноправ’я |
|||
|
Просвітник |
Погляди |
||
|
На державний устрій |
На права людини |
На релігію |
|
|
Шарль Монтеск’є (1689-1755) |
• Противник абсолютної монархії. • Влада має поділятися на законодавчу, виконавчу і судову |
• Добробут людей має ґрунтуватися на дотриманні законів. • Основні права і свободи має гарантувати держава. • Права громадян мають бути рівними |
Церква має бути відокремленою від держави |
|
Вольтер (1694-1778) |
• Противник абсолютної монархії. • Зміни в державі мають відбуватися шляхом реформ, проведених «освіченим монархом» |
• Рівність прав громадян. • Недоторканність приватної власності. • Противник поширення просвітництва серед селян і міських низів |
• Критикував церкву. • Вважав релігію необхідною для утримання народу в покорі. • Припускав існування Бога як розумного першопочатку світу |
|
Жан-Жак Руссо (1712-1778) |
• Абсолютизм — несправедлива влада. • Прибічник демократичної республіки |
• Рівність усіх людей. • Обмеження права приватної власності. • Інтереси людини мають бути підпорядковані інтересам суспільства |
• Критикував католицьку церкву. • Вважав релігію основою людської особистості |
|
Дені Дідро (1713-1784) |
Противник абсолютної монархії |
• Гарантії прав і свобод. • Віротерпимість. • Рівність усіх перед законом |
• Визнавав існування Бога. • Прибічник створення нової «природної релігії» |
|
Результати Просвітництва |
|||
|
• Поширення «освіченого абсолютизму»: використання монархами ідей просвітників для проведення реформ. • Поширення початкової освіти. • Відкриття академій наук, бібліотек, музеїв. • Послаблення впливу католицької церкви. • Заборона діяльності ордену єзуїтів. • Зміцнення абсолютної влади |
|||
Австрійська імперія
Австрія у другій половині XVII ст.
Таблиця 315
|
Політичний розвиток |
• Включала Австрію, Чехію, Угорщину, хорватські, словацькі, угорські землі. • Багатонаціональна («клаптева») держава. • Численні антиавстрійські повстання, особливо в Угорщині. • Поступове зменшення станово-представницьких органів влади, зростання впливу австрійських чиновників. • Підтримка імператорської влади католицькою церквою. • Переслідування протестантів, крім Угорщини |
Закінчення таблиці 315
|
Економічний розвиток |
• Нерівномірний розвиток різних частин держави. • В Австрії та Чехії — швидкий розвиток мануфактурного виробництва, особливо в металургії. • В Австрії селяни — особисто вільні, власники землі. • У решті володінь — феодальні порядки, закріпачене селянство |
|
Міжнародне становище |
Головна проблема — загроза Туреччини, тому Габсбурги сприймалися головними захисниками для більшості мешканців країни |
Реформи Марії-Терезії та Йосифа II
Таблиця 316
|
Марія-Терезія (1740-1780) та її син Йосиф II (1780-1790) — імператори Австрії, провідники «освіченого абсолютизму» й реформатори |
|
|
Реформи Марії-Терезії |
Реформи Йосифа II |
|
• Утворення Вищої державної ради. • Обмеження панщини трьома днями; право селян на викуп частини повинностей. • Введення загальної початкової освіти. • Політика протекціонізму: збільшення мита на ввезення іноземних товарів. • Обмежено, а згодом заборонено застосування тортур |
• Ліквідовані залишки місцевого самоврядування. • Німецька мова стала офіційною в усіх областях імперії. • Свобода віросповідання протестантів. • Платниками податків стали навіть привілейовані стани — дворянство і духовенство. • Скасування кріпацтва. • Заміна панщини на грошовий податок (відновлена після смерті Йосифа II) |
|
Значення реформ |
|
|
• Зміцнили центральну владу. • Ліквідували найбільш принизливі феодальні порядки |
|
Прусське королівство
Утворення Прусського королівства
Таблиця 317
|
Роки |
Події |
|
1618 |
Герцогство Пруссія приєднане до курфюрства Бранденбург |
|
1701 |
Утворення Прусського королівства курфюрстом Фрідріхом III (1688-1713) |
|
1713-1740 |
Правління короля Фрідріха Вільгельма І. Утвердження абсолютної монархії завдяки відсутності великих феодалів, які могли обмежити владу короля |
Правління Фрідріха II (1740-1786)
Таблиця 318
|
Внутрішня політика |
Зовнішня політика |
|
• Збільшено повноваження чиновників, обмежено повноваження місцевих органів. • Скасовано кріпацтво у власних володіннях. • Заборонено зносити селянські садиби • Політика протекціонізму. • Підтримка мануфактурного виробництва, послаблення ролі цехів. • Судова влада відокремлена від виконавчої. • Заборона катувань. • Установлено віротерпимість. • Введено обов’язкове навчання селянських дітей у початкових школах |
• 1740-1742 рр. — захоплено в Австрії Сілезію. • Унаслідок розділу Речі Посполитої приєднано майже все південне узбережжя Балтійського моря. • 1756-1763 рр. — Семилітня війна за володіння більшою частиною німецьких земель проти коаліції Австрії, Франції, Росії, Іспанії, Швеції. Розбитий російською армією |
Закінчення таблиці 318
|
Результати |
|
• Пруссія стала однією з провідних європейських держав. • Територія Пруссії виросла вдвічі. • Виснаження внутрішніх сил країни |
Розвиток культури епохи Просвітництва
Література й театр
Таблиця 319
|
Автор |
Країна |
Твори |
|
Джонатан Свіфт (1667-1745) |
Англія |
Роман «Мандри Гуллівера» висміює лицемірство, жадібність, жорстокість англійського суспільства |
|
Даніель Дефо (1660-1731) |
Англія |
Роман «Робінзон Крузо» про життя мореплавця із затону лого корабля, який багато років прожив на безлюдному острові |
|
Жан Батист Мольєр (1622-1673) |
Франція |
Засновник жанру соціальної комедії. П’єси «Тартюф, або Лицемір», «Міщанин-шляхтич» висміюють вади французького суспільства |
Архітектура
Таблиця 320
|
Стилі |
Бароко (від італ. «примхливий, дивний») |
Класицизм — наслідування зразків античного мистецтва |
|
Характерні ознаки |
• Будівлі мають оригінальну форму, прикрашені численною ліпниною і різьбою. • Простір і забудова площі стали підпорядковуватися головній архітектурній споруді. • Створення грандіозних міських і паркових ансамблів |
• Чіткість і строгість форм. • Логічність і простота планування будинків. • Невелика кількість дрібних деталей. • Демонстрація величі й могутності влади |
|
Пам’ятки |
• Собор Св. Петра у Римі. • Зимовий палац у Петербурзі. • Палац Цвінгер у Дрездені |
• Версаль поблизу Парижа. • Палац Сан-Сусі у Потсдамі |
Живопис
Таблиця 321
|
Характерні ознаки |
• Значний вплив бароко та класицизму. • Поширення парадного портрета. • Улюблені сюжети — чудеса і мучеництва |
|
Нові жанри |
• Натюрморт — зображення неживої природи. • Пейзаж — зображення природи. • Анімалістичні картини — зображення тварин |
Музика
Таблиця 322
|
Характерні ознаки |
• Виражала складність і суперечливість почуттів, занурення у душевні переживання, емоційні вибухи. • Значна частина інструментальної музики мала релігійний характер. • На рубежі XVI-XVII ст. виникла опера |
|
Видатні композитори |
К. Монтеверді, А. Скарлатті, Дж. Перголезі, А. Вівальді, Й. С. Бах |
Росія наприкінці XVII — у XVIII ст.
Росія наприкінці XVII ст.
Таблиця 323
|
• Самодержавна (абсолютна) монархія. • Повільний економічний розвиток, гальмування мануфактурного розвитку. • Більшість населення — селяни-кріпаки. • Відсутні зручні виходи до світових торгових шляхів; морська торгівля — тільки через Біле море. • Відсутні професійна армія та військово-морський флот |
Установлення влади Петра І
Таблиця 324
|
Рік |
Подія |
|
1682 |
Початок правління царівни Софії від імені малолітніх братів Івана (1666-1696) та Петра (1672-1725) |
|
1689 |
Заколот Софії з метою встановлення одноосібної влади придушений царем Петром І. Софію ув’язнено в монастирі |
|
1698 |
Придушення стрілецького бунту |
|
Правителем Московського царства став Петро І, його формальним співправителем — брат Іван |
|
Реформи Петра І (1689-1725)
Таблиця 325
|
Мета |
|
|
• Централізація управління. • Зміцнення позицій дворянства як опори царевої влади. • «Європеїзація» Росії, перетворення її на могутню державу. • Укріплення міжнародних позицій держави |
|
|
Галузь |
Зміст реформи |
|
Державне управління |
• 1711 р. — засновано Сенат, що замінив Боярську думу і мав повноваження уряду. • Замість приказів утворені колегії — центральні виконавчі органи влади. • Країну поділено на губернії. • Містам надано право обирати власні органи управління. • 1722 р. — затверджено Табель про ранги, систему чинів і порядок проходження державної цивільної або військової служби; черговий ранг надавався за службу, а не за родовитість. • 1721 р. — Росію проголошено імперією |
|
Гроші і податкова система |
• Введено в обіг нові золоті, срібні та мідні монети. • Введення подушної податі — податку з кожної особи, навіть з кріпаків. • Запроваджено регулярні ревізії — переписи чоловічого населення — платників податків |
|
Промисловий розвиток |
• Збільшення кількості збройових, металургійних, гірничодобувних, ткацьких мануфактур. • Заснування перших металургійних підприємств на Уралі. • Більшість мануфактур збували свою продукцію державі, а не населенню. • Використання праці кріпаків на мануфактурах через брак вільної робочої сили |
|
Військова справа |
• Сформовано регулярну армію на основі рекрутських наборів та вільнонайманих полків; служба рекрутів була довічною. • Створено Азовський флот. • Армія переозброєна гарматами та вогнепальною зброєю російського виробництва. • Організовано підготовку офіцерський кадрів |
Закінчення таблиці 325
|
Галузь |
Зміст реформи |
|
Церква |
• Для управління церковними справами створено Синод (Духовну колегію), членів якого призначав Петро І. • Церква перетворилася на складову державного апарату і втратила самостійну політичну роль |
|
Культура і побут |
• Створено державну мережу загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів; дворянам заборонено одружуватися без документу про закінчення школи. • На службу і для викладання в Росії запрошено іноземних спеціалістів і вчених. • 1703 р. — засновано нову столицю імперії — Петербург. • У Петербурзі засновано першу публічну державну бібліотеку і Кунсткамеру (природничий музей). • 1724 р. — засновано Академію наук. • Збільшено видавництво світської літератури (підручників, словників, довідників тощо). • Проведено календарну реформу за європейським зразком; новий рік перенесено з 1 вересня на 1 січня, літочислення ведеться від Різдва Христового, а не від початку світу. • Московський одяг замінено на французький, угорський та німецький; заборонено носити бороду (окрім селянства і духовенства). • Впроваджено асамблеї (урочисті прийоми гостей) та народні гуляння на свята з феєрверками і маскарадами; знать примушено до тютюнопаління, вживання чаю та кави. • 1702 р. — видається перша російська друкована газета — «Відомості» |
|
Результати |
|
|
• Росія перетворилася на велику європейську державу. • Тягар реформ ліг передусім на кріпосне селянство. • Реформи відбувалися без урахування інтересів як кріпаків, так і боярства, тому викликали опір |
|
Зовнішня політика Петра І
Таблиця 326
|
Головні завдання |
Вихід до Чорного моря |
Вихід до Балтійського моря |
|
Події |
1695 р., 1696 р. — Азовські походи Петра І. • Росія відвоювала в Туреччини частину узбережжя Азовського моря і фортецю Азов. • 1711 р. — поразка від Туреччини змусила залишити Правобережну Україну, повернути Азов і знищити азовський флот |
• 1700-1721 рр. — Північна війна Росії в союзі з Річчю Посполитою та Данією проти Швеції. • 1700-1706 рр. — Швеція розгромила Данію та Річ Посполиту. • 1707-1709 рр. — перелом у ході воєнних дій на користь Росії після перемоги в Полтавській битві (1709 р.). • 1710-1721 рр. — поразка Швеції. • 1721 р. — Ніштадтський мир: Росія закріпила вихід до Балтійського моря |
|
Результати |
• Росія здобула статус могутньої європейської держави. • Росія не здобула виходу до Чорного моря. • Швеція втратила панівну роль на Балтійському морі |
|
Палацові перевороти в Росії
Таблиця 327
|
1725-1762 рр. — п’ять палацових переворотів за активної участі гвардії |
|
|
Причини |
Петро І перед смертю не призначив спадкоємця, що призвело до боротьби за владу між претендентами на престол |
Закінчення таблиці 327
|
Правителі імперії |
• 1725-1727 рр. — правління Катерини І, дружини Петра І. • 1727-1730 рр. — правління Петра II, онука Петра І. • 1730-1740 рр. — правління Анни Іоаннівни, племінниці Петра І, дочки Івана V Олексійовича, брата Петра І. • 1740—1741 рр. — правління Анни Леопольдівни, племінниці Анни Іоаннівни. • 1741-1761 рр. — правління Єлизавети І, дочки Петра І. • 1761-1762 рр. — правління Петра III, онука Петра І. • 1762-1796 рр. — правління Катерини II, дружини Петра III |
Правління Катерини II (1762-1796)
Таблиця 328
|
Внутрішня політика |
Зовнішня політика |
|
• Проводилася в дусі «освіченого абсолютизму». • Секуляризовані — передані державі — церковні землі. • 1767-1769 рр. — робота Уложенної комісії з підготовки нового кодексу законів; завершилася безрезультатно. • 1764 р. — ліквідовано Гетьманщину в Україні. • 1775 р. — ліквідовано Запорізьку Січ. • 1783 р. — закріпачено селянство Лівобережної України. • 1785 р. — у «Жалуваній грамоті дворянству» підтверджені права і привілеї дворянства. • Всю Росію поділено на губернії, очолювані губернаторами. • Сприяння розвитку промисловості і торгівлі. • Придушено селянську війну під проводом О. Пугачова |
• Перемога в російсько-турецьких війнах 1768-1774 рр. та 1787-1791 рр. за вихід до Чорного моря: — 1774 р. — Кючук-Кайнаджирський мир: Росія отримала узбережжя Чорного моря між Дніпром і Південним Бугом; Кримське ханство стало незалежним. — 1791 р. — Ясський мир: Росія отримала землі між Південним Бугом і Дністром. • 1783 р. — Росія приєднала Кримське ханство. • Разом з Австрією та Пруссією здійснила поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 рр., приєднала Правобережну Україну, більшу частину Білорусі, латвійські та литовські землі. • 1784 р. — засновано перше російське поселення на Алясці |
|
Результати |
|
|
• Росії повернено авторитет великої держави. • Посилено армію і флот, які розширили території та міжнародний вплив Росії. • Зміцненого абсолютизм і кріпосні відносини |
|
Селянська війна під проводом Омеляна Пугачова (1773-1775)
Таблиця 329
|
Причини |
||
|
• Зростання податків |
• Посилення гноблення селянства |
• Утиски неросійських народів |
|
Рік |
Події |
|
|
1773 |
• Донський козак О. Пугачов оголосив себе імператором Петром III, який дивом уцілів після перевороту Катерини II, і закликав козаків допомогти йому повернути престол. • До козаків приєдналися селяни, робітники мануфактур, представники неросійських народів Поволжя. • Облога Оренбурга повстанцями, місто взяти не вдалося |
|
|
1774 |
• Військо Пугачова відкинуте від Казані, почало просування до Царицина (нині — Волгоград). • На боротьбу з повстанцями відправлено полководця О. Суворова. • Заможні козаки виказали О. Пугачова урядовим військам |
|
|
1775 |
• Жорстоке придушення повстання. • Страта О. Пугачова в Москві |
|
Сполучені Штати Америки
Англійські колонії в Північній Америці
Таблиця 330
|
Рік |
Події |
|
1585 |
Заснування першої англійської колонії в Північній Америці Віргінії; незабаром колонію було залишено |
|
1607 |
Перша постійна колонія неподалік залишеної Віргінії — Джеймстаун (на честь короля Якова І) |
|
До середини XVIII ст. у Північній Америці сформувалися 13 англійських колоній з населенням майже 1,5 млн чоловік |
|
Особливості розвитку колоній
Таблиця 331
|
Політичний розвиток |
• Колонізація відбувалася у зіткненнях з місцевим населенням — індіанцями. • Колонії — власність Англії. • Колонії очолювали губернатори, призначені англійським королем. • На колонії поширювалося законодавство Англії; власних представників у британському парламенті колонії не мали |
|
Соціально-економічний розвиток |
• Відсутні пережитки феодалізму. • Відмінності у розвитку Півночі і Півдня пояснюються різними природними умовами. • На Півдні — великі землеробські господарства — плантації, де вирощували рис, тютюн, бавовну і використовували рабську працю чорних африканців. • На Півночі (у Новій Англії) — фермерське землеробство; поміщицьких господарств мало, оскільки вільної землі для фермерів було достатньо. • Швидкий розвиток мануфактурного виробництва завдяки наявності вільної робочої сили, дешевої сировини (особливо лісу), використання нових верстатів |
Війна за незалежність
Таблиця 332
|
Причини |
|
|
• Піднесення економічної могутності та збільшення чисельності населення колоній. • Гальмування англійським урядом розвитку колоній з метою вивезення дешевої сировини та збереження ринку збуту для англійських промислових товарів: — колоністам заборонено заселяти західні землі; — вироби з колоній обкладалися в Англії високим митом; — заборона на вільну торгівлю з іншими країнами; — податки на утримання 10-тисячного англійського війська |
|
|
Привід |
|
|
• 1770 р. — англійський уряд надав пільги на торгівлю чаєм у Північній Америці Ост-Індській компанії, що позбавляло прибутку місцеві торгівельні фірми. • 16 грудня 1773 р. — Бостонське чаювання: у Бостоні в море скинуто англійський вантаж з дешевим чаєм. У відповідь англійці ввели війська у Бостон, закрили порт. • 1774 р. — Перший Континентальний конгрес у Філадельфії закликав не купувати англійські товари. Георг III оголосив колоністів заколотниками, направив нові війська до колоній |
|
|
Хід війни |
|
|
Рік |
Подія |
|
1775 |
• Перші зіткнення англійських та американських військ. Головнокомандувачем американською армією призначено полковника Джорджа Вашингтона. • Основа війська колоній — фермери, раби, буржуазія, частина плантаторів. • Прихильники Англії — чиновники, плантатори |
Закінчення таблиці 332
|
4 липня 1776 р. |
• Другий Континентальний конгрес прийняв «Декларацію незалежності», підготовану спеціальною комісією на чолі з Томасом Джефферсоном. • Проголошено створення Сполучених Штатів Америки — федерації з 13 колишніх англійських колоній |
|
1777 |
• Перелом у ході війни на користь США: англійська армія зазнала поразки під Саратогою. • Ухвалено першу конституцію США — «Статті Конфедерації» |
|
1778-1779 |
Франція, Голландія, Іспанія вступають у війну на боці США |
|
1781 |
Перемога армії США при Йорктауні: англійська армія капітулювала |
|
1783 |
Версальський договір між США та Англією: визнано незалежність США і новий кордон по р. Міссісіпі |
|
Результати і наслідки війни |
|
|
• Утворилася перша в Америці незалежна держава — США. • Усунено перешкоди на шляху капіталістичного розвитку США. • Втілено в життя право народу захищати свободу від посягань та обирати форму правління |
|
Конституція США 1787 р.
Таблиця 333
|
Навесні 1787 р. у Філадельфії затверджено проект Конституції США, запропонований Джеймсом Медісоном |
|
|
Передумови прийняття |
• Післявоєнна економічна криза США. • Необхідність об’єднання для успішної зовнішньої політики. • Конституція 1777 р. передбачала нестійку форму державного утворення. • Після завершення війни виникли конфлікти між штатами, що загрожувало єдності країни |
|
Основний зміст |
• США — федеративна республіка. • Штати мають право самостійно розв’язувати внутрішні питання. • Фінанси, армія і зовнішня політика — в руках федеральної влади. • Владу поділено на законодавчу, виконавчу і судову. • Вища законодавча влада — у Конгресу, що складався з сенату (обирався законодавчими зборами кожного штату) і палати представників (обиралася населенням штату пропорційно до кількості мешканців). • Голова виконавчої влади — Президент, який обирався на чотири роки і керував урядом, армією, міг скасувати закони, прийняті Конгресом. Перший Президент — Дж. Вашингтон. • Вища судова влада — у Верхового суду, склад якого формував Президент за згодою Конгресу; суддів призначали довічно |
«Білль про права» 1791 р.
Таблиця 334
|
Доповнення до Конституції США |
|
• Гарантовано свободу слова, друку, совісті, недоторканність особи, житла, майна. • Дозволено вільне володіння вогнепальною зброєю. • Чорні африканці та індіанці не отримали громадянських прав. • Право голосу не надане жінкам та бідноті. • Рабство заборонене лише в північних штатах |