СХІДНИЙ СВІТ

Загальна характеристика

• Панує традиційне суспільство, у якому незмінні традиції та звичаї.

• Суспільство є становим, причому перехід з одного стану до іншого практично неможливий.

• Влада правителя вважається наданою Богом.

• Держава є верховним власником землі і перешкоджає розвитку великої приватної власності.

• Релігія є об’єднавчим чинником, вона освячує політичну владу

Китайсько-конфуціанська цивілізація

• Духовна основа — вчення Конфуція.

• Від людини вимагалося дотримання встановлених правил.

• Почуття обов’язку переважає над іншими.

• Дотримання традицій, шанування предків і старших.

• Значний вплив держави на усі сфери життя людей.

• Військова справа негідна освічених людей

Індуська цивілізація

• В основі — індуїзм, об’єднання давніх індійських релігій та буддизму.

• Кастова система, відсутність єдиної церковної організації.

• Віра у нескінченне переселення душі в нове тіло людини або тварини.

• Місце людини залежить від її карми, заробленої в минулому житті.

• Дотримання дхарми — обов’язків і прав певної касти, визначеної народженням.

• Незначний вплив держави на людину і населення в цілому

Мусульманська цивілізація

• Сформувалася в ХІ-ХІІІ ст. на основі арабської та тюрко-перської культури.

• Люди — рівні від народження раби Аллаха.

• Інтереси громади вищі за інтереси людини.

• Віротерпимість до християн та іудеїв.

• Обов’язок мусульманина — джихад, священна війна за добру справу.

• Розкол між шиїтами та сунітами

Заснування імперії

1453 р. — турки-османи завоювали Константинополь і заснували Османську імперію на теренах колишньої Візантії

Видатні султани-завойовники

• Селім І Грізний (1513-1520).

• Сулейман І Пишний (1520-1566)

Завойовані землі

• Месопотамія, Курдистан, Вірменія, Сирія, Єгипет, частина Угорщини, більшість островів Егейського моря

Залежні землі, що сплачували данину

Молдавське князівство, Кримське ханство, Алжир, Туніс, Габсбурзька імперія

Поразки турецької армії

• 1565 р. — невдала спроба захопити Мальту.

• 1529 р. — облога Відня.

• 1571 р. — у битві при Лепанто коаліція Іспанії, Венеції та держав Італії розбила турецький флот

Результат

У XVI ст. територія Османської імперії стала більшою за всю Європу і розташувалася в Азії, Європі та Африці

Османська імперія склалася як воєнно-феодальна деспотія

Державний устрій

• Абсолютна влада султана.

• Султан мав вищу духовну владу, носив титул халіфа.

• Султан призначав уряд — диван — з міністрів-візирів.

• Жорстка централізація управління.

• Не існувало безперечного права старшого сина на престол, що призводило до міжусобиць.

• Немусульманське населення сплачувало особливий податок.

• Існувало спеціальне військо яничар — султанської гвардії, яка набиралася з хлопчиків-християн. Яничари беруть участь у державних переворотах

Економічний розвиток

• Султан — верховний власник усіх земель імперії.

• Воїни отримували землю з селянами за службу й мали право на частину податку, що селяни сплачували казні.

• Сільське господарство — основа економіки: селяни — 80 % населення.

• Широке використання рабської праці; чимало рабів, захоплених в Україні, купували в Кримському ханстві.

• Через Туреччину проходили торговельні шляхи з Азії до Європи

Культурний розвиток

Високий рівень географії, астрономії, математики — наук, що служили мореплавству

Передумови

• Формування класу великих землевласників — аянів, які розбагатіли на продажу сільськогосподарської продукції до Європи.

• Перетворення аянів на майже самостійних правителів з власним військом, послаблення влади султана.

• Припинення завойовницьких походів, відсутність здобичі наприкінці XVI ст. спричинили зростання податків з підкореного населення — «райя» (стада).

• Зростання національно-визвольного руху підкорених народів, повстання гайдуків-партизанів.

• Успішні походи українських козаків на територію Туреччини

Головні поразки

• 1621 р. — поразка від Речі Посполитої і козаків у Хотинській війні.

• 1683 р. — поразка від «Священної ліги» (німецькі князівства і Польща) під Віднем.

• 1700 р. — втрата Азова, відвойованого Росією

Втрачені території (на початок XVIII ст.)

• Угорщина.

• Трансільванія.

• Частина Хорватії і Словаччини.

• Південь Правобережної України

Об’єднання держави

1502 р. — шах Ісмаїл І з династії Сефевидів об’єднав під своєю владою Азербайджан та Іран

Правління Аббаса І Мірзи (1597-1628)

• Армія переозброєна за європейським зразком; основа армії — артилерія та піхотинці, озброєні мушкетами.

• Розвиток іригаційного землеробства, торгівлі й ремесла

Занепад Персії

• Розпочинається у XVII ст.

• Зміна торговельних шляхів спричинила скорочення доходів держави.

• Повстання підкорених народів — вірмен, грузинів, афганців.

• Завоювання найбагатших земель Персії Росією, Туреччиною, державою Великих Моголів.

• На початку XVII ст. владу в Персії завоювали афганські племена

• Основа економіки — орне землеробство, селяни збирали 2-3 врожаї на рік.

• Головні культури — пшениця, ячмінь, рис, бавовник, цукрова тростина.

• Корови — священні тварини; майже не вживається м’ясо.

• Індійські ремісники виготовляли холодну зброю, ювелірні прикраси, кольорові тканини тощо.

• Більшість населення сповідує індуїзм, меншість — іслам та буддизм.

• Зберігався поділ на касти і варни

Утворення

• 1526 р. — вторгнення до Індії війська Бабура, який завоював роздрібнений Делійський султанат (1206-1526) та оголосив себе падишахом

Правління Бабура

(1526-1530)

• Заснував Імперію Великих Моголів (монголів).

• Скасував джизію — податок на немусульман.

• Знизив плату за користування землею.

• Заохочував ісламо-індуські шлюби.

• Призначав на державні посади індусів.

• Установив принцип віротерпимості

Правління Акбара

(1542-1605), онука Бабура

• Уся влада зосереджувалася в руках шаха та міністрів.

• Країну поділено на 15 округів, які очолювали призначені шахом еміри.

• Натуральні податки замінені на грошові і дорівнювали третині вартості врожаю.

• Установлено єдину систему мір і ваги.

• Приєднані до імперії території Північної та Центральної Індії, Афганістану.

• Утверджено централізовану державу

Занепад держави

• Правнук Акбара Аурангзеб (1658-1707) відновив джизію, розпочав терор проти немусульман.

• Розорення держави внаслідок воєн: зросли податки, розірвані торговельні зв’язки.

• Розпад держави на окремі самостійні князівства

Португальська колонізація

Колонізація Англії, Голландії, Франції

• Не мала суттєвого впливу на життя індійських держав.

• 1498 р. — у Калікуті висадилася португальська експедиція Васко да Гами.

• Початок XVI ст. — захоплення Португалією індійського узбережжя (порти Гоа, Діу, Даман тощо)

• Початок XVII ст. — голландська колонізація Бенгалії та Цейлону.

• Утворення голландської, англійської та французької Ост-Індських компаній.

• 1639 р. — заснування першої англійської колонії.

• 1674 р. — початок боротьби між Англією та Францією за володіння в Індії; у середині XVIII ст. Англія перемогла

Витіснення Іспанії та Португалії зі східної торгівлі

Освіта і наука

• Навчальні заклади для мусульман та індусів.

• Центр індуської науки — місто Бенарес.

• Лікарі випереджали європейських колег у лікуванні психічних захворювань та проведенні пластичних операцій

Архітектура

• Пам’ятки «епохи Акбара» — палаци в Агрі та Лахорі, гробниця Хумаюна в Делі, місто Фатхпур-Сикрі.

• Спорудження Тадж-Махалу — мечеті-мавзолею дружини Шах-Джахана

Державний устрій

• На чолі держави — імператор («Син Неба»), який мав необмежену владу і був «батьком» для всіх підданих.

• Імператор управляв державою за допомогою великої армії чиновників.

• Призначенню на державну посаду передував іспит з літератури, історії, конфуціанського вчення, тому чиновником міг стати і простолюдин.

• Китай поділено на провінції, області, повіти.

• Залежні від Китайської імперії Корея, В’єтнам, Тибет

Соціально-економічний розвиток

• Сільське господарство — провідна галузь; селяни збирали два врожаї на рік.

• Найбільші землевласники — імператори.

• Чиновники звільнялися від сплати податків і трудових повинностей.

• Традиційні ремесла — виготовлення бавовняних і шовкових тканин, виробництво порцеляни і скла, металургія, видобуток солі, золота, срібла, міді, залізної руди.

• Приватна торгівля регулювалася державою; імпорт обкладався високим митом (до 30 %)

Причини встановлення

• 1628-1644 рр. — Велика селянська війна; повстанці захопили Пекін.

• Владні кола (імператор покінчив життя самогубством) звернулися до маньчжурів по допомогу.

• Маньчжурські війська захопили владу в Пекіні.

• Династію Мін повалено, від 1644 р. почалося маньчжурське панування династії Цін, що правила до 1911 р.

Заходи влади

• Державне управління залишилося незмінним.

• Маньчжурам заборонено займатися сільським господарством і торгівлею, брати шлюб з китайцями; вони служили в армії або на державній службі.

• Підкорення Кореї, Бірми, Таїланду, Непалу, Тибету, Монголії.

• Започатковано політику ізоляції Китаю, що призвела до відставання країни від Європи

Рік

Подія

1516

Португальський корабель уперше досяг берегів Китаю. За щорічну плату Португалія орендувала півострів Макао

Середина XVII ст.

Зіткнення з Московським царством на р. Амур завершилося дозволом пільгової торгівлі російських купців у Китаї

1757

Китай зачинив для європейців усі порти, крім Кантону (Гуанчжоу)

Освіта і наука

• 10 % китайців — високоосвічені люди.

• Мережа бібліотек, видавництв.

• Упорядковано кілька енциклопедій — сільськогосподарську, технічну та природничих наук.

• Розвиток математики, механіки

Театр

Більшість провінцій мали власні театри; у Пекіні — оперний театр

Живопис

• Дотримання канонів у зображенні людей, тварин, дерев і композиції було обов’язковим.

• Майстерний багатоколірний розпис порцеляни

Архітектура

• Імператорський палац «Заборонене місто» в Пекіні.

• «Храм Неба» в Пекіні