ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО

Причини

• Ослаблення Литви внаслідок московсько-литовських війн кінця XV — початку XVI ст.

• Необхідність організації спільного ефективного захисту від турецько-татарських набігів

Люблінська унія (1569)

• Литва і Польща об’єдналися в єдину державу — Річ Посполиту.

• Річ Посполита має єдиного короля і сейм.

• Литва зберігала широку автономію.

• Українські землі переходили під владу Польщі.

• Литовська шляхта отримала рівні права з польською

Особливості устрою

• Річ Посполита — станово-представницька монархія.

• Сейм вирішував усі державні питання.

• У період між сеймами державою керував король.

• Король зобов’язаний виконувати рішення сейму.

• Шляхта мала право не тільки не підпорядковуватися владі короля, а й чинити збройний опір

Король

Роки правління

Основні заходи

Сигізмунд II Август з династії Ягеллонів

1569-1573

• Сприяв об’єднанню Литви і Польщі.

• Покровитель католицької церкви.

• Не перешкоджав поширенню протестантизму

Генріх Валуа

1573-1574

• Прийняв «Генріхові артикули»:

— обов’язкові вибори короля;

— обмежено право короля наймати військо, оголошувати війну.

• Був королем декілька місяців, утік до Франції відразу після смерті брата — короля Франції Карла IX

Король

Роки правління

Основні заходи

Стефан Баторій

1576-1586

• Брав активну участь у Лівонській війні.

• 1579 р. заснував Академію у Вільно (нині Вільнюський університет).

• Намагався укріпити королівську владу, спираючись на католицьку церкву

Сигізмунд III з династії Ваза

1587-1632

Країна бере участь у подіях Смути в Московській державі.

Владислав IV з династії Ваза

1632-1648

Унаслідок Визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького втрачені українські землі

• Значний вплив «революції цін», яка в кілька разів збільшила вартість продовольства у Європі.

• Польща — головний постачальник сільськогосподарської продукції на європейський ринок.

• Поширення фільварків — великих феодальних господарств, заснованих на панщині, які виготовляли продукцію для продажу.

• Повне економічне панування шляхти: монополія на виробництво горілки, безмитний вивіз сільськогосподарської продукції та ввіз промислових товарів.

• Повторне закріпачення селянства.

• Гальмування розвитку польського ремесла через значні обсяги імпорту

Період

Реформація

Контрреформація

Причини поширення

Прагнення шляхти послабити вплив священиків і привласнити церковні землі

• Прагнення об’єднати зусилля Європи в боротьбі проти Кримського ханства і Туреччини.

• Протистояння з православним населенням білоруських та українських земель

Особливості

• Початок XVI ст. — поширення реформаційних ідей, передусім кальвінізму.

• «Профанація костьолів» — захоплення церковної землі і майна.

• Влада не застосовувала силу проти прибічників Реформації.

• Реформація майже не торкнулося селянського середовища

• Опора Контрреформації — королівська влада, яка шукала підтримки у боротьбі з непокірною шляхтою.

• Берестейська унія (1596 р.) об’єднала православну і католицьку церкви у греко-католицьку, або уніатську церкву, засновану на обрядах і вчення католицизму, але з україномовними службами.

• Діяльність єзуїтського ордену, формування мережі єзуїтських колегій

Внутрішня політика

Зовнішня політика

• Зменшення доходів шляхти внаслідок падіння цін на зерно.

• Захоплення магнатами величезних земельних володінь в Україні, перетворення їх на майже самостійних правителів з власного армією.

• Посилення впливу магнатів на сейм.

• Масові козацько-селянські повстання внаслідок жорстокого тиску на селянство і наступу на права козацтва.

• 1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького

• Підтримка Лжедмитрія І та вторгнення до Московського царства часів Смути, що завершилася поразкою польських військ.

• 1617-1629 рр. — внаслідок поразки у війні зі Швецією Польща втратила контроль над частиною Лівонії і морським портом Гданськом.

• 1620-1621 рр. — Хотинська війна з Туреччиною за українські землі, у якій турецьке військо зупинене завдяки козакам

Результати

Послаблення Речі Посполитої внаслідок свавільної політики сейму

Московське князівство — феодальна держава з сильною князівською владою

Політичний розвиток

• Іван III (1462-1505), Василій III (1505-1533 ) розширили кордони держави.

• Багатонаціональна централізована держава.

• Дорадчий орган — Боярська дума, у якій засідали бояри — великі феодали.

• Зростання ролі дворян, які отримували землі за службу князеві

Соціально-економічний розвиток

• Форми феодального землеволодіння — вотчинне (повна і спадкова власність) і помісне (тимчасове володіння за службу).

• Населення міст — «посадські люди» — залежне від великого князя та бояр.

• Більшість населення країни — залежні селяни, які відпрацьовували панщину, сплачували оброк.

• Повторне закріпачення селянства

Реформа центрального управління

• 1547 р. — оголосив себе царем (імператором). Нова назва держави — Московське царство.

• Об’єднання вірних людей у Вибрану раду, до якої входили митрополит Московський Макарій, бояри і дворяни. Мета Вибраної ради — розробка і проведення реформ для зміцнення царської влади.

• 1549 р. — скликання першого в історії Московської держави Земського собору — станово-представницького органу влади; він не обмежував царську владу, а був лише дорадчим органом.

• Утворення приказів — центральних органів виконавчої влади

Законодавчі зміни

• 1550 р. — прийнято новий Судебник — збірник законів.

• Найважливіші судові справи розглядалися царем і Боярською думою.

• Перехід селян від одного власника до іншого дозволений тільки у Юріїв день

Військова реформа

• Сформовано «Вибрану тисячу» — особисту гвардію царя зі столичного дворянства для виконання особливо важливих завдань.

• Встановлено єдиний порядок військової служби для бояр і дворян: з кожних 150 десятин землі — по одному озброєному вершнику.

Військова реформа

• Замість дворянського ополчення сформоване постійне стрілецьке військо, оснащене як холодною, так і вогнепальною зброєю.

• Уведено податки на армію

Результати реформ

Зміцнення царської влади і Московського царства

Напрямок

Характеристика

Початок засвоєння Сибіру

• Наступ козацької дружини під проводом Єрмака Тимофійовича на сибірського хана Кучума.

• Купці Строганови отримали грамоти на заснування поселень на річках Іртиш, Тобол, Об тощо

Прагнення вийти до Балтійського моря

• Поразка у Лівонській війні (1558-1583) проти Польщі, Литви, Данії, Швеції.

• Втрата майже всіх прибалтійських володінь

Розширення території

• Приєднання Казанського (1552 р.), Астраханського (1556 р.) ханств, підкорення Великої Ногайської Орди

Торгівля

Установлення торговельних зв’язків з Англією через Біле море

Суть

Метод посилення царської влади за допомогою терору

Основні причини

• Невдачі Московського царства у Лівонській війні.

• Прагнення Івана Грозного встановити абсолютну царську владу, послабити боярство.

• Патологічна злоба, психічна хвороба Івана Грозного

Заходи

• Поділ країни на частини: опричнину, якою управляв цар, і земщину, що підпорядковувалася Боярській думі.

• Створення опричного війська (опричників) для захисту царя і залякування підданих.

• Конфіскація земель, терор проти боярства та всіх незадоволених опричниною

Результати опричнини

Політичні

• По завершенні опричнини розпочалися переслідування самих опричників.

• Ліквідовано станову монархію.

• Суттєво послаблені південні кордони, внаслідок чого кримський хан Девлет-Гірей у 1571 р. спалив Москву.

Економічні

• Занепад сільського господарства: рільні землі в центральних районах скоротилися більше ніж утричі.

Соціальні

• Значні жертви терору: вважається, що кількість загиблих не менша 22 тис. чоловік.

• Масові втечі селян і городян.

• Встановлено відносини підданства, все населення вважалося рабами царя

Смута — період кризи державності в Московському царстві, що супроводжувався народними бунтами, появою царів-самозванців, польської і шведської інтервенціями, розоренням країни

Причини

• Господарське розорення країни внаслідок опричнини, Лівонської війни, татарських нападів.

• Відсутність гідних наступників Івана Грозного, що спровокувала боротьбу за владу між боярами

Передумови

• Від 1587 р. царством управляє Борис Годунов — опікун безвольного царя Федора. Введено заповідні літа — тимчасову заборону селянам залишати поміщиків, та урочні літа — п’ятирічний термін для пошуку втікачів.

• 1591 р. — несподівана загибель малолітнього царевича Дмитра, сина Івана Грозного, у якій народний поголос звинувачує Бориса Годунова.

• 1598 р. — після смерті Федора Земський собор проголосив царем Бориса Годунова, який не мав законних прав на престол. Його правління викликає невдоволення, оскільки декілька років країну переслідували стихійні лиха, голод, епідемії, винуватцем яких уважали царя.

• 1603 р. — поява самозванця Лжедмитрія І (Григорія Отреп’єва), який начебто врятувався і претендує на батьківський престол. Він заручився підтримкою Польщі та з військом козаків рушив на Москву.

• 1605-1613 рр. — на московському престолі змінюються два царі, країну охоплює селянське повстання під проводом Івана Болотникова

Події Смути (1605-1613 рр.)

• 1605 р. — Лжедмитрій І захопив Москву і став царем.

• 1606 р. — Лжедмитрія І вбито під час повстання, організованого боярами. Новим царем проголошено Василя Шуйського.

• 1606-1607 рр. — селянське повстання під проводом Івана Болотникова.

• 1607 р. — поява Лжедмитрія II за підтримки війська Речі Посполитої.

• 1609 р. — початок війни Речі Посполитої проти Московського царства.

• 1610 р. — влада переходить до боярського уряду з семи чоловік («Семибоярщина»). Для сина польського короля Владислава пропонується московський престол, Лжедмитрія II убивають.

• 1611 р. — утворення народного ополчення, очолюваного земським старостою Новгорода К. Мініним та князем Д. Пожарським.

• 1612 р. — звільнення Москви від інтервентів.

• 1613 р. — обрання московським царем 16-річного Михайла Романова. Завершення Смути

Результати

• 1617 р. — мир зі Швецією: Москва позбавлялася виходу до Балтійського моря.

• 1618 р. — мир з Польщею: Москва втрачала Смоленськ, Чернігівські і Новгород-Сіверські землі.

• Засновано нову династію Романових, яка правила державою до 1917 р.

• Московська держава підтвердила свою могутність.

• Незалежність Московського царства була збережена завдяки зусиллям народу країни

Цар

Роки правління

Основні заходи

Результати

Михайло Романов

1613-1645

• Зростає значення Земських соборів у складі вищого духовенства, Боярської думи, представників дворянства, козацтва, купецтва, посадських людей (ремісників, торговців), незалежного селянства. Собори мали дорадчі повноваження і не обмежували владу царя.

• Укладено мирні договори з Польщею

та Швецією, втрачено частину територій

• Затвердження станово-представницької монархії.

• Відновлення могутності відбувалося за рахунок посилення феодальних порядків, закріпачення селянства

Цар

Роки правління

Основні заходи

Результати

Олексій Михайлович

1645-1676

• Прийняття нових кодексів законів — Соборне уложення 1649 р., яке остаточно закріпачило селянство.

• Ліквідовано Земські собори.

• Знижується значення Боярської думи.

• Церкву підпорядковано царській владі.

• Розвиток державних мануфактур.

• Народні бунти: 1648 р. — «соляний бунт», 1662 р. — «мідний бунт», 1670-1671 рр. — селянська війна під проводом Степана Разіна.

• 1654 р. — входження до царства Гетьманської України.

• Продовження захоплення Східного Сибіру

• Формування абсолютистської держави.

• Основа абсолютної влади — дворянство; практично відсутня буржуазія