Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Одномембранні органели

Ендоплазматична сітка (ЕПС) міститься в усіх еукаріотичних клітинах, становить більш ніж половину загальної кількості клітинних мембран. Це система мембранних трубочок, канальців та їх потовщень (бульбашок, цистерн), сполучених із зовнішньою цитоплазматичною мембраною і зовнішньою ядерною оболонкою. Створює безперервну поверхню, що оточує єдину замкнену порожнину.

Відомі два типи ЕПС: шорстка (гранулярна) — укрита рибосомами, розташованими на зверненому до цитоплазми боці мембран, і гладенька (агранулярна) частина тієї ж мембрани, але без рибосом. ЕПС — транспортна сітка клітини, що зв’язує між собою основні її органели і, крім того, ділить цитоплазму на компартменти, у яких відбуваються різноманітні метаболічні процеси.

Комплекс Гольджі — найбільш рухливий та мінливий органоїд, що складається з пучків (по 3-12 штук) мембранних мішечків (диктіосом) і пов’язаних з ними трубочок з пухирцями на кінцях.

Диктіосоми полярні: до одного з їх полюсів постійно надходять пухирці з ендоплазматичної сітки та зливаються з їх вмістом, а від другого полюса відходять уже дозрілі пухирці, які транспортуються в інші ділянки клітини та виводяться з неї. Кількість диктіосом у клітині коливається від однієї до десятків і сотень, залежно від типу клітини та фази її розвитку. Комплекс Гольджі міститься навколо клітинного ядра.

Лізосоми — похідні комплексу Гольджі. Лізосоми виявлено тільки в клітинах тварин і грибів. У кожній клітині є кілька десятків лізосом.

Лізосоми — дрібні сферичні органели, близько 1 мкм в діаметрі, обмежені щільною плазматичною мембраною. Усередині містять однорідну речовину і близько сорока ферментів, які розщеплюють білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти. Усі вони — гідролітичні ферменти з найбільшою активністю при рН5. Кисле середовище необхідне для активності ферментів, і в таких умовах мембрана лізосоми непроникна для ферментів.

Вакуолі — клітинні резервуари води і розчинених у ній речовин. Вони утворюються з пухирцевих розширень ендоплазматичної сітки (у рослин) або з пухирців комплексу Гольджі (у тварин).

Травні вакуолі, або вторинні лізосоми, заповнені ферментами й виконують травну функцію (у клітинах найпростіших і безхребетних тварин). Травні вакуолі є в особливих клітинах вищих тварин — фагоцитах.

Скоротливі вакуолі регулюють (у клітині) осмотичний тиск, беруть участь у виведенні з неї деяких розчинених продуктів обміну, сприяють надходженню в клітину води й кисню.