Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)
§ 43. Написання сполучників разом та окремо. Розрізнення сполучників та інших частин мови
1. Складні сполучники, як би вони не були утворені, зазвичай пишемо одним словом: немовби, ніби, начеб, неначеб, щоб, якби; мовбито, немовбито, нібито, неначебто, тобто; ніж, таж, тож, отож, отже; абощо, тощо, якщо; проте, зате, затим, притому, причому.
2. Перші дві частини пишемо разом у сполучниках незважаючи на те що, тимчасом як.
3. Двома і більше словами пишемо сполучники: коли б, коли б то, хоч би, хоча б, але ж, бо ж, або ж, адже ж, все ж; та й, то й, тому що, так що, дарма що, через те що, для того щоб, з тим щоб, в міру того як, з тих пір як, відтоді як.
4. З дефісом пишемо сполучники з підсилювальними частками -бо, -но, -то: отож-бо, тільки-но (але: щойно), тож-то, тому-то, тим-то, якби-то.
482. І. Прочитайте речення, знайдіть сполучники й поясніть їхнє написання.
1. Добре, дуже б добре було, якби-то воно так сталося, як гадається (Т. Шевченко). 2. Я мушу книжки читати, щоб очі мої не осліпли, я розмовляти мушу, щоб з туги не оніміти (Д. Павличко). 3. Тож як мудрості доходиш, — хочеться і жить, і жить! (П. Тичина). 4. Темінь упала на місто раптово, начебто хто спустив завісу (Вал. Шевчук). 5. Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на те, що другого дня треба було рано вставать (І. Нечуй-Левицький).
II. Запишіть речення під диктовку, написане уважно звірте з надрукованим і помилки, якщо вони трапляться, виправте.
483. І. Випишіть сполучення слів у дві колонки залежно від того, як пишемо частину сполучника, що в дужках: 1) окремо; 2) разом.
Хоч (би) вродив хліб, як (би) був лід, ніби (то) літо, все (ж) віри не йму, неначеб (то) гриб, (не)зважаючи на вітер, коли (б) то брат, та (ж) кажи, то (ж) будь обачним, сміх та (й) тільки.
II. З останніх букв останніх слів складіть другу частину вислову Б.-І. Антонича: “Найбільше щастя — ...”.
484. *Перепишіть речення, розкриваючи дужки.
1. То(ж) не питайте, що мені іще примріялось в блакитному сіянні. 2. Як(що) прийде журба, то не думай її рознести у веселощах буйних. 3. У лісі ж не самії дерева, — та(ж) тут багато різної е сили. 4. Та(ж) люди кажуть — тут непевне місце. 5. Як(би) знали ці люди, які то сумні дні без сонця, без місяця ночі! (З тв. Лесі Українки).
485. Випишіть сполучники й схарактеризуйте їх, користуючись цифровим кодом таблиці “Характеристика сполучника” (наприклад: та — 111).
1. Тече вода в синє море, та не витікає. 2. На могилі кобзар сидить та на кобзі грає. 3. А він коня поганяє, нібито не бачить (З тв. Т. Шевченка). 4. Даю тобі цей меч, дарма що ти не сильна. 5. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (З тв. Лесі Українки). 6. Часом Десна розливалась так пишно, що у воді потопали не тільки ліси, а й сінокоси (О. Довженко). 7. Було тісно, зате тепло (М. Шеремет).
486. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.
Ніби з хреста знятий (дуже змучений); мовби полуда з очей спала (щось раптом стало ясним, зрозумілим); якби та якби — то виросли б у роті гриби (про щось, що навряд чи здійсниться); якщо ваша ласка (вживається під час прохання); коли б знаття, де впадеш, то б і соломки підстелив (запізніла обачність); коли б тільки й горя (байдуже те, що сталося).
Розрізнення сполучників та інших частин мови
Щоб уникнути помилок, треба вміти розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, щоб, проте, зате (які пишемо одним словом) та однозвучні поєднання інших частин мови та ж, те ж, то ж, як би, що б, про те, за те (які пишемо двома словами).
Є два способи розрізнення.
487. Спробуйте замінити синонімічним сполучником з дужок сполучник (написаний одним словом) та однозвучне поєднання слів (написані двома словами). Коли це можливо? Сформулюйте правило.
1. Таж я дотримав слова. — Та ж помилка є й у мене (Адже). 2. Я теж писатиму твір. — Я те ж саме зробив (Також). 3. Тож не гайся. — Та то ж неправда (Тому). 4. Якби не мороз, пішли б у ліс... — Як би не тис мороз, а весна буде (Коли б). 5. Щоб було добре, роби добре. — Що б не робив, роби добре (Аби). 6. Квітень, проте ще холодно. — Я про те вже казав (Одиак). 7. Повільно, зате надійно. — Я поважаю тебе за те, що ти завжди дотримуєш слова (Але).
488. Подані парами вислови розберіть за членами речення й з’ясуйте, чи відповідають на якесь питання самі сполучники. А однозвучні поєднання слів? Зробіть висновок.
1. Щоб не трапилося лиха, будь обачним. — Що б не трапилося, будь людиною. 2. Ми вже домовилися, проте не про все. — Ми вже домовилися про те. 3. Я теж виконав завдання. — Я виконав те ж завдання.
1. Сполучники (які пишемо одним словом) можна замінити синонімічними сполучниками, однозвучні сполучення слів замінити сполучниками не можна.
2. Сполучники в реченні на питання не відповідають; однозвучні ж поєднання слів відповідають на питання (що? про що? яке? і под.), тобто виступають членами речення.
489. Прочитайте речення і доведіть, що виділені слова — сполучники і, отже, їх треба писати одним словом.
1. Ніч мине, як вже не раз минала, — тож недарма темрява тремтить. 2. Люблю старого. Таж якби не він, давно б уже не стало цього дуба (З тв. Лесі Українки). 3. Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко). 4. Хай небо з усіма грома́ми обвалиться над тобою, проте ти не маєш права й подумати про розлуку з своєю землею. 5. І минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє (З тв. М. Стельмаха).
490. Складіть словник сполучникових синонімів і запишіть його (для цього використайте весь попередній матеріал, що стосувався сполучників).
491. І. Випишіть сполучення слів у дві колонки залежно від того, як пишемо частину, що в дужках: 1) разом; 2) окремо.
Усі за (те) проголосували; звернувся те (ж); тісно, за (те) не холодно; вдав, неначе (б) не почув; плануй, як (би) встигнути; що (б) це могло означати; клич, що (б) разом іти; виходь, та (ж) дощ перестав; схотів те (ж) піти; то (ж) приходь; свідчить про (те) саме; оглянувся про (те); мов (би) випадково; та (ж) стежка.
II. З других букв першого слова складіть три слова, пропущені в прислів’ї: “Від меча рана загоїться, а... — ніколи”.
492. *Перепишіть речення, розкриваючи дужки.
1. Ластівки завжди дивують його своїм інженерним умінням, — то (ж) треба зуміти так зробити, що (б) гніздо не відліпилось від жмуття проводів, не впало (Олесь Гончар). 2. Про що (б) не писав поет — про тварин, чи про дерева, чи про гірські ручаї, — він завжди (кінець) кінцем пише про людину, про людське, для людини. 3. Народна пісня — то (ж) вона усій землі окраса. 4. У довгій мові є недовгий зміст: люблю співать про (те), про що співаю. 5. Дівчинка біжить ясноволоса, біжить, аж падає, — про (те) не промине волошки синьої (З тв. М. Рильського).
493. Запишіть уривок під диктовку, написане звірте з надрукованим і помилки, якщо вони трапляться, виправте.
Я люблю своє місто за те, що воно переповнене людьми. Іноді їх так багато, що воно нагадує мені скелю, обліплену птахами серед океану. Але коли б воно спорожніло, то я того ж дня залишив би його, бо немає, мабуть, нічого жахливішого і потворнішого, як порожнє місто.
Шануй і люби їх, своїх людей, місто, бо без них ти всього-на-всього пам’ятник з побляклими епітафіями**!
Даруй мені, місто, але найбільше ти мені подобаєшся в будень. Вранці ти нагадуєш мені молоду людину, сповнену віри й снаги; в полудень ти скидаєшся на прифронтовий табір, у якому для воїнів настає священний час обіду біля кашоварень; а ввечері я бачу, як ти трішки стомлюєшся за день, трішки старієш і мудрієш... (В. Земляк).
Щорічний Форум видавців у Львові
494. І. Прочитайте уривок. Зверніть увагу на вживання варіантів сполучника і та й.
Горбочки-ярочки, і великий байрак, і лугова низина, по якій звиваються пласкі береги вузької річечки, а за лугом і річечкою чорніє ліс.
Ще вчора туманилось і супилось, а сьогодні сонце світить приязно, щедро, а сьогодні небеса вбралися такою блакиттю — ясною, свіжою, молодою, що й очам важко дивитися. Сніги мерехтять гострими білими скалками, сніги відбивають навсібіч проміння, сніги світяться яскраво, урочисто, і здається, що то вони цього провесіннього дня зацвіли таким променистим, сліпучим цвітом...
Сніги цвітуть і взимку... Та, либонь, ніколи вони так весело не зацвітають, як у березні, ніколи так не втішаються своїм блиском і сяянням. Стільки радості в їхньому цвіті — начебто сміються однією великою, широкою усмішкою від обрію до обрію, й та усмішка не блідне, не гасне — вона, либонь, може тільки тихо-тихо розтанути разом із танучими снігами.
А зараз цвітуть, і білий квіт снігу, як окинеш по глядом поле, має найрізноманітніші відтінки. То він сліпучий, що очі примружуєш; а то біле трохи спокійніше, мов тихий блиск срібла; то отут, у затінку, біле з глибини кучугури неначе тоненько підсинене; а ген попереду, на чолопочку згірка, в біле немов ввіткано прозору, золотисту пряжу, що легко струменить, здригається...
Цвітуть березневі сніги, співають струмочки; все довкола озивається мотивом радості, і найдужче її чути в світлі сонця, яке й творить священну, нетлінну красу весни (Є. Гуцало).
К. Крижицький. Рання весна
II. Перекажіть текст своїми словами. У переказі вживайте конструкції на зразок: здається, неначебто ...; хотілося б, щоб ...; таж весна ...; ще тільки провесна, проте...
495. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.
Як у Бога за пазухою (безтурботно, в найкращих умовах); що б там не коштувало (за будь-яку ціну, незважаючи ні на що); коли б тільки й горя (про якісь незначні труднощі); як би там не було (за будь-яких умов); якщо це вас не обтяжить (ці слова вживаються під час прохання щось зробити); аби день до вечора (недбало, абияк); тим-то й ба (на жаль).
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
XVIII. Текст розповідного характеру з елементами роздуму
Зазвичай тексти тільки розповідні бувають рідко. Як правило, в такі тексти вводять й елементи роздуму, які допомагають читачеві краще зорієнтуватися в змісті розповіді, оцінити вчинки персонажів.
• Прочитайте два тексти й визначте, у якому з них переважають елементи роздуму, а в якому — розповіді.
496. І. Прочитайте розповідь з історії України. Які прислівники вжито в ній? Першим кошовим Запорозької Січі був Дмитро Вишневецький, званий також Байдою. Він походив з давніх українських князів з Волині. Близько 1550 року Вишневецький прибув до козаків, які й обрали його своїм отаманом. Під його проводом козаки збудували першу Січ на острові Хортиці.
Козацька Січ заважала татарам грабувати Україну. Тому вже 1557 року кримський хан з великим військом оточив козацьку фортецю і 24 дні протримав її в облозі, але так і не зміг подолати козаків. Наступного літа він прийшов ще з більшим військом. Козаки боронилися довго, а нарешті, побачивши, що їм не вистояти, бо їх було вдесятеро менше, ніж татар, вони під проводом Байди-Вишневецького відважно пробилися крізь татарські ряди і сховались у степу.
Кількома роками пізніше Байда з козаками пішов у Молдавію, поневолену турками. Пішов визволяти тамтешніх православних українців. Та цей похід скінчився для нього нещасливо. Турки підкупили кількох молдаван, і ті підступно схопили Байду і в кайданах відправили до Царгорода. Султан наказав стратити козацького кошового. Це сталося в 1564 році.
II. Розгляньте ілюстрацію. Приготуйтеся до розмови про першого кошового Дмитра Вишневецького, про козаків, про їхню роль в обороні рідного народу. Назвіть, якщо знаєте, сучасних героїв — захисників України, які боронять нашу державу від російських загарбників.
Перший кошовий Дмитро Вишневецький
Альманах
Твір п’ятнадцятий (Галин)
ЩАСТЯ
Що таке щастя? Коли людина щаслива? Що їй потрібно для цього?
Я, наприклад, щаслива, коли настає неділя і вранці мама не будить мене. Якщо я починаю непокоїтись уві сні, мама схиляється наді мною й ніжно шепоче: “Сьогодні до школи не треба йти. Ще поспи собі трохи, доню”.
Якось я й кажу задоволено, напівсонно, перевертаючись на другий бік:
— Яке щастя!
— Ет, котяче щастя, — загадково всміхнулася мама.
— Чому ви так кажете? — запитала я здивовано.
— Бо то тільки котові достатньо, аби поїсти добре та поспати в теплі. Людині ж для щастя цього замало.
Справді, поспати довше — це приємно, але це ще не справжнє щастя. Щастя, що є мама й тато, є твої рідні люди, і вони люблять тебе, і ти любиш їх. Я щаслива, коли мама каже мені: “Моя ти помічнице”. Щастя, як мені здається, навіть у тому, що ти собі загадуєш на майбутнє. Мені б хотілося, коли виросту, бути корисною людям, Україні. І щоб наша Україна була найкращою, найбагатшою в світі. Бо тільки тоді можеш бути по-справжньому щасливим, коли всі навколо тебе щасливі.
497. Прочитайте Галині міркування. Подумайте й ви над тим, що таке щастя. Свої міркування запишіть. А може, це краще обговорити на одному з уроків мовлення?
