Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)

§ 44. Частка як службова частина мови. Частки формотворчі та словотворчі

Частки надають словам і реченням різних додаткових відтінків та значень.

Наприклад, у реченні Зосталася тільки надія одна: надія вернутись ще раз на Вкраїну (Леся Українка) частка тільки виділяє слово надія. У реченні Повітря — мов прив’ялий трунок (П. Тичина) частка мов вказує на умовний, порівняльний зміст висловлювання. У реченні Не вмирає душа наша, не вмирає воля (Т. Шевченко) частка не виражає заперечення.

Частки входять до складу членів речення, але самі членами речення не виступають.

Частки не змінюються.

Дізнайся більше

За значенням і роллю частки поділяють на фразові, формотворчі й словотворчі. Фразові частки, своєю чергою, ділять на такі, що оформляють речення (розповідні, питальні, спонукальні, окличні), і такі, що стосуються окремих слів чи словосполучень.

1. Фразові частки, що оформляють речення, є такі:

• а) стверджувальні: так, еге, еге ж, авжеж, аякже, атож, ага, гаразд;
• б) заперечні: не, ні, ані;
• в) питальні: чи, хіба, невже, га;
• г) спонукальні: годі, бодай, давай, ну, на, -бо, -но;
• д) окличні: що за, що то за, ну й.

2. Фразові частки, що стосуються окремих слів або словосполучень, поділяють на:

• а) підсилювально-видільні: навіть, тільки, лише (лиш), хоч, хоча б, принаймні, аж, же (ж), -таки, -то, все, ще, вже, вже й, і, та, собі, о, ой;
• б) уточнювальні: саме, якраз, справді, точно, власне, рівно, майже, приблизно, мало не, трохи не, ледве не, ледве чи, навряд чи, ніби, наче, начебто, мов, немов, немовби, буцім;
• в) вказівні: то, ото, це, оце, ось, осьде, он, онде, ген, оно.

3. Формотворчі частки є такі: хай, нехай (творять наказовий спосіб: хай скаже, нехай принесе), би, б (творять умовний спосіб: сказав би, сказала б).

4. Словотворчі частки виконують роль префіксів і суфіксів, але відрізняються від них тим, що можуть писатися окремо або з дефісом, наприклад: дехто — де з ким, ніщо — ні в чому, будь-який — будь з яким, будь-як, коли-небудь.

Характеристика частки

Цифровий код	За значенням і роллю	Написання
	1	2
0	—	—
1	фразова	окремо
2	формотворча	разом
3	словотворча	з дефісом

498. Прочитайте речення, знайдіть у них частки й поясніть, яку роль вони виконують і якого значення надають висловлюванням. Випишіть частки і схарактеризуйте їх, користуючись кодом таблиці “Характеристика частки”.

1. Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив. 2. Хай я загину, та хай сяє мило над людьми сонцем правда і надія! 3. Ні долі, ні волі ув мене нема, зосталася тільки надія одна. 4. Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні... (З тв. Лесі Українки). 5. Хіба ж то не для нас — усе, що ми створили, що оросив наш піт і освятила кров? (М. Рильський). 6. Лиш трутень звик солодкі жерти соти, бджола ж для меду й серце віддала. 7. А у тебе знов та ж доріжка в клас, той же явір наш під вікном у школі (З тв. А. Малишка).

499. Перепишіть прислів’я, підкресліть частки.

1. Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водиці. 2. Тільки той не помиляється, хто ні до чого не доторкається. 3. Маєш голову, май же й розум. 4. Оце тобі наука — не ходи в ліс без бука. 5. Хто не знає, нехай людей питає. 6. Каже казна-що, аби пара даром з рота не йшла. 7. Ось-то ми! Хоч вовки кобилу з’їли, так ми воза не дали!

500. Прочитайте уривок з відомої вам казки, у якому замість часток проставлено крапки — ці частки подано підряд після тексту. Скажіть, який текст звучить краще — з частками чи без них.

Були... дід та баба. Поїхав дід на ярмарок та ... купив собі козу.

Привіз її додому, а рано, на другий день, посилає дід старшого сина ту козу пасти.

Пас, пас хлопець її ... до вечора та ... став гнати додому. ... до воріт став доганяти, а дід став у воротях у червоних чоботях та ... питається:

— Кізонько моя мила, кізонько моя люба! ... ти пила, ... ти їла?

— ..., дідусю, я ... ... пила, я ... ... їла: ... бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, ... бігла через гребельку та вхопила води крапельку.

Частки для вставок: собі, й, аж, й, тільки, й, чи, чи, ні, й не, й не, тільки, тільки.

501. Прочитайте уривок, знайдіть у ньому частки. Чи можна обійтися без них?

У неділю одпросилась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу; співаємо собі, пустуємо; коли хтось: “Ге-ей! Ге-ей!”, — аж луна пішла поміж горами. Ми так і здригнулись. Дивимось, а се чумаки з гори йдуть. Воли все сиві-половії та круторогі, а ярма мережані. Чумаки ставні, молодії...

— Слухайте лиш, — загомоніла Мотря Чемерівна (така прудка та моторна була дівчина, кароока!), — привітаймо чумаків!

Та й затягла: “Ой чумаче, чумаче, хрещатий барвінку!”

Дівчата й собі підхопили, а чумаки йдуть та тільки поглядають, а далі як ударяться на нас! Ми врозтіч. Чумаки за нами; перейняли та й оступили, як хмара.

— Пустіть нас, пани-чумаченьки, — проситься Мотря, — будьте ласкаві!

...Я все за Мотрю ховаюсь. Коли вийшов чумак, хороший, прехороший, чорнявий, очі як в орляти, — вийшов проти мене, узявсь під боки та й каже:

— Дівоньки-голубоньки! Яка ж оце поміж вами дівчина, як зоря ясна, сяє? Якби плавала вона в синьому морі рибкою, я б її шовковим неводом піймав; коли б літала пташкою, був би золотим просом принадив; а тепер мушу питати: якого се батька дочка?

А дівчата усі разом:

— Івана Самуся! Івана Самуся!

Тоді взяв він мене за руку:

— Дівчино-чарівниченько! Чи звелиш мені сватів до тебе слати? (Марко Вовчок).

Меморіальний музей-садиба Марка Вовчка, м. Богуслав, Київська обл.

502. І. Прочитайте уривок, звертаючи увагу на частки.

Все дивне в цьому світі — квітка і плід, вітер і зірка, краплина води й найдрібніша піщинка. Та, либонь, для самої людини немає нічого дивнішого, ніж вона сама. От, здається, кого вона ліпше знає, ніж себе? Адже сама з собою не розлучається ні вдень, ні вночі; під своїм таки наглядом їсть і п’є, сама народжує думки і прислухається до тих думок; не спускає з себе ока й тоді, коли трудиться, й тоді, коли воює, йде в атаку; знає на своїй шкірі кожну волосинку й кожну плямочку; чує, як б’ється її серце, як шелестить на вустах дихання, і навіть чує, як літає те, що ваги начебто ніякої не має, а саме — погляд її очей. І все ж таки, мабуть, немає для людини нічого таємничішого і загадковішого, ніж вона сама. Ось, здається, розгадана ще одна таємниця її єства, ось, здається, подолана ще одна загадка її існування, вже б, напевне, можна було осягнути всю глибину її душі, — але ж ні, несподівано постають нові загадки, неждано виростають нові таємниці, які потребують нового відкриття, і людська душа неспогадано видається ще глибшою, ніж досі, ще незбагненнішою в своїх химерних складнощах (Є. Гуцало).

II. Перекажіть текст по-своєму, так, як ви зрозуміли його. Запишіть переказ, підкресліть частки.

503. Запам’ятайте крилаті вислови та їхніх авторів.

1. Платон мені друг, але істина дорожча (цей вислів, який приписують давньогрецькому мислителеві Аристотелю, правду ставить вище від авторитетів). 2. О свята простота! (ці слова, за переказом, вигукнув чеський проповідник Ян Гус, бачачи, як якась старенька бабуся підкидає поліно у вогнище, на якому інквізиція спалювала його як єретика). 3. Лиш правда є вічна, а то все трава (сказав Павло Тичина).

Аристотель, давньогрецький філософ