Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)
§ 39. Види прийменників за будовою. Написання прийменників разом, окремо та з дефісом
За будовою прийменники бувають:
1) прості: з, над, під, біля, між, для, до, у, з, за, зі;
2) складні: посеред, попід, окрім, внаслідок, всупереч, услід, назустріч;
3) складені: з метою, незважаючи на, за винятком, на відміну від, до відома, у тому числі, в інтересах, у напрямі, неподалік від, відповідно до, залежно від, поруч з, слідом за, на чолі, у зв’язку з, у вигляді, незалежно від, за допомогою.
Прийменники пишемо одним словом, з дефісом та двома й більше словами.
436. Проаналізуйте, з яких частин складаються подані прийменники, і зробіть висновок, як зазвичай пишемо прийменники, складені з двох і більше частин.
Поза хатами, побіля Дніпра, поміж людьми, задля справедливості, навпроти школи, упродовж місяця, напередодні свята, внаслідок дощів.
437. Дослідіть, коли складні прийменники пишемо з дефісом.
З-за пагорба, із-за куща, з-під води, із-під землі, з-поза хмар, з-поміж знайомих, один з-поперед одного, з-посеред учнів.
438. З’ясуйте, як пишемо прийменники, утворені поєднанням повнозначних частин мови з прийменниками. Запам’ятайте їхнє написання.
Під час грози, в силу обставин, з боку друзів, за допомогою телескопа, залежно від умов, згідно з наказом, відповідно до плану, незважаючи на холод.
1. Прийменники, складені з двох і більше частин, зазвичай пишемо одним словом.
2. З дефісом пишемо складні прийменники, утворені за допомогою прийменників з, із.
3. Прийменники, утворені поєднанням повнозначних частин мови з прийменниками, пишемо двома і більше словами.
439. Прочитайте речення, знайдіть у них прийменники і поясніть їхнє написання.
1. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Т. Шевченко). 2. З-над річки лине пісня голосна (М. Рильський). 3. Тихо, легко, нечутно і незримо з-поза морів насувається вечір (Б. Лепкий). 4. Посеред двору горить багаття (Олесь Гончар). 5. Попід стіною суцільні дерев’яні лави (А. Шиян). 6. Незважаючи на винятково важкий засушливий рік, серед спаленого сонцем степу, на гарному, положистому горбі понад берегом майбутнього моря він добудовує вже нове село (О. Довженко).
Пам’ятник Б. Лепкому, м. Бережани, Тернопільська обл.
440. Прочитайте уривок з вірша. Знайдіть у ньому прийменники й поясніть їхнє значення та написання.
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпочуться качаточка
Поміж осокою.
Т. Шевченко
441. І. Запишіть словосполучення в дві колонки: 1) ті, у яких прийменники пишемо одним словом; 2) ті, у яких прийменники пишемо з дефісом.
Спуститися (з) над хмар, один (з) перед одного, садять (по) над яром, виріс (по) серед поля, лине (з) попід гаю, один (з) поміж усіх, об’єднатися (за) ради справи, яскравий (по) над міру, мружитися (з) під брів, атака (з) за лісу.
II. З перших букв перших слів складіть початок прислів’я: “...м’якша від чужої подушки”.
442. *Перепишіть речення, розкриваючи дужки.
1. Поля (по) під небом прослались безкрайні (Б. Грінченко). 2. Дівчина в рожевому намисті дивиться на сонце (з) під руки (М. Гірник). 3. (Під) час жнив раптом різко похолодало. 4. (Не) зважаючи на спеку й духоту, косарі співали косарських пісень (І. Нечуй-Левицький). 5. (Із) за гаю літнє сонце виплива (С. Олійник).
443. І. Прочитайте уривок. Випишіть з нього всі сполучення прийменника з іменником та займенником, прийменники підкресліть.
Через два тижні новообраний гетьман Сулима повів Запорозьке Військо до Кода́ка...
На землю впала темна ніч. Зірки ховалися за хмарами. Вітер тягнув з-за Дніпра, завиваючи голодним звіром по надбережних скелях. Глибоко під горою, розбиваючи собі груди об гострі скелі, старий Дніпро голосно стогнав і ревів спересердя на кинуту упоперек його шляху перепону1, допомагаючи гудінням свого порога козакам нечутно облягти ворожу фортецю.
Військо польське вже спало. Спав і полковник-чужинець, нічого не відаючи про похід Сулими, і тільки вартові чатували по баштах, перегукуючись поміж себе, щоб легше змагатися з дрімотою.
Без гомону, без галасу, то дряпаючись на скелі, то припадаючи до землі, наближалися козаки до окопів з боку Дніпра і з боку байраку...
Почався смертельний бій. Поляки зрозуміли, що їм нема куди рятуватися, і билися завзято, але ще завзятіше билися козаки. Скоро у Кодаку запалали засіки й будинки, зайнялися й башти по стінах, і велике полум’я освітило криваву боротьбу братніх народів, що не вміли порозумітися й жити у згоді (А. Кащенко).
1 Мається на увазі Кодацький поріг на Дніпрі.
II. Запишіть текст під диктовку, написане уважно звірте з надрукованим. Помилки, якщо вони трапляться, виправте і з’ясуйте їх.
444. Запам’ятайте стійкі звороти та їхнє значення. З двома з них складіть речення.
Іти врозріз з чимось (суперечити чомусь); ґрунт поповз з-під ніг (чиєсь становище стало хистким); поставити поза законом (позбавити кого-небудь прав громадянства); по верхах стрибати (знати щось поверхово); стріляти з гармат по горобцях (докладати багато зайвих зусиль); з-під стоячого підошву випоре (дуже хитрий, спритний).
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
XVI. Особливості гумористичного твору
У гумористичному творі, невеликому за обсягом, у жартівливій формі доброзичливо висміюють людські вади. У такому творі ніби поважно говориться про те, що насправді смішне, нерозумне. І це треба розуміти, читаючи такий твір.
• У поданому далі тексті визначте засоби, які мають викликати в читача усмішку.
Альманах
Твір тринадцятий (Оленчин)
КОНТАКТ З “ПРИБУЛЬЦЯМИ”
Скільки написано, скільки говорено про контакти з представниками позаземних цивілізацій! Один, потрапивши в химерний зореліт, побував на дивовижних планетах. Інший, зустрівшись із прибульцями, раптом ставав ясновидцем: міг, навіть не прочитавши жодної книжки, все знати.
А от Микольцеві Сірякові ніяк не щастило. Хоч би якась маленька, коротесенька така зустріч. І небагато він хотів би — тільки щоб на завтра міг добре знати всі уроки. Бо вже і в школі, і вдома надто лають його, обзиваючи ледарем.
І раптом... Але все по порядку.
Було вже поночі, коли Микольцьо повертався додому від товариша, де вони вдвох шастали в інтернеті. Притискав мороз, добираючись під пальто, під шапку. І раптом з темряви виринули, похитуючись, дві постаті, не зовсім схожі на людей. Видно було, що вони незвиклі до земного тяжіння, бо погано трималися на ногах.
— Ви інопланетяни? — кинувся до них Микольцьо.
— Так! — голос був якийсь особливий, неземний.
— Я хочу...
— Знаємо, що ти хочеш. Скидай шапку. Зараз накладемо тобі в голову розуму.
Микольцьо скоріше скинув норкову шапку. Один з прибульців вихопив її в нього з рук, а другий почав накладати розум йому в голову, аж зблиски замиготіли в Микольцевих очах. Коли Микольцьо отямився, прибульців уже не було. І шапку віддати забули. Але найбільша біда була не це і не синці на лобі, а те, що наступного дня Микольцьо схопив одразу аж дві незадовільні оцінки. Прибульці не допомогли.
445. Прочитайте Оленчину гумореску. Знайдіть у ній дієприслівники, визначте їхній вид і поясніть, як вони утворені. Назвіть декілька прийменників з твору. Спробуйте й ви скласти гумореску.
