Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)

§ 38. Службові частини мови. Прийменник як службова частина мови

Іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник — це самостійні частини мови. Вони відповідають на певні питання й виступають членами речення.

Службові частини мови на жодне питання не відповідають і самі по собі не є членами речення. У реченні вони обов’язково виступають разом з самостійними частинами мови.

Наприклад, у реченні: Хай я загину, та хай сяє мило над людьми сонцем правда і надія! (Леся Українка) — слова я (хто?), загину (що зроблю?), сяє (що робить?), мило (як?), людьми (ким?), сонцем (як?), правда (що?), надія (що?) — це самостійні частини мови. А слова хай, та, над, і — службові: хай — це частка, вона вказує лише на можливість певної дії, але самої дії не називає; та, і — сполучники, перший поєднує два прості речення, другий — два однорідні члени речення; над — прийменник, вжитий при іменникові.

В українській мові є три службові частини мови: прийменник, сполучник і частка.

415. Перепишіть прислів’я, підкресліть службові частини мови.

1. Друзі пізнаються в біді. 2. З добрим дружись, а лихих стережись. 3. Для приятеля нового не цурайся старого. 4. Дружний табун і вовків не боїться. 5. Ліпше з розумним у біді, ніж з дурним у добрі. 6. Мудрим ніхто не вродився, а навчився. 7. Без науки і постола не сплетеш.

416. Прочитайте вірш. Знайдіть у тексті службові слова і поясніть їхню роль у побудові речень.

Трунком волі Вітчизни захмелений,

Стану першим я в нашім строю

І скривавлений стяг наш прострелений

Піднесу в переможнім бою.

І хоч стрій наш уже здесяткований,

І зникає в диму небозвід,

Жовто-синій, у крові оновлений,

Донесу я до рідних воріт.

Вище, вище у славі овіяний

Стяг, освячений жертвами Крут!

Уперед же, наш стрій недостріляний!

Уперед на останній редут!

П. Косенко

417. Перепишіть речення, вставляючи відповідно до змісту пропущені службові частини мови.

1. Щире, високе небо ... підмалюєш квачем. Квіти часто нам говорять втричі більше, ... слова. 2. Як хороше радіти ... причини, коли ... місто сутінь опадає. 3. І миті жодної ... можна повернути, ... заново по-іншому прожить. 4. Люди різні ... нас бувають: симпатичні, гарні і чудні (З тв. В. Симоненка).

Слова для вставок: ніж, без, на, не (двічі), щоб, серед.

418. І. Прочитайте текст. Випишіть з нього лише ті речення, у яких немає службових слів. Чи багато таких речень?

...Про красу ж Землі, Природи, а отже, й Душі людської ми повинні думати, дбати, культивувати її та всіляко прищеплювати.

Красива, гарна, чесна душа — це красиві думки, за якими — красиві діла, це роботящість, повага до всього — живого і мертвого, малого й великого.

Люди з красивими душами не здатні на підлість і мізерію, вони міряють життя великою мірою, за добро платять сторицею.

Краса потрібна нам, як повітря. Людина без краси, без любові — убога. І як би вона не клялася в найщиріших і найліпших своїх почуваннях, скільки б не твердила про якусь всезагальну любов — то пусте. Любов завше конкретна. І починається вона з малого, в міру пізнання людиною світу, розростаючись до нечуваних розмірів. Але й тоді в основі її лежить оте первинне чуття. Воно — як збудник, мов атомна крихітка, що живить і рухає могутню машину... (М. Олійник).

II. Підготуйтеся до дискусії на тему “Душевна краса і любов до людей”.

419. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.

Хоч до рани клади (дуже тихий, податливий); не в тім’я битий (розумний, тямущий); і в голову собі не брати (не думати, не здогадуватися); без керма і без вітрил (без мети); поставити з ніг на голову (перекрутити, неправильно викласти щось); а кіт ковбаску уминає, неначе й не до нього річ (комусь байдужі докори); гратися в кота і мишки (хитрувати).

Прийменник як службова частина мови

Прийменники позначають різні відношення між явищами та предметами.

Наприклад, у словосполученнях їхати до села, їхати від села, їхати через село, їхати повз село різні відношення між тими самими дією та предметом передають за допомогою різних прийменників. І саме завдяки їм поєднання тих самих слів кожного разу дістає інше значення.

Прийменники входять до складу членів речення, але самі членами речення не виступають.

Прийменники не змінюються.

420. Розгляньте таблицю й схарактеризуйте прийменник як службову частину мови.

Характеристика прийменника

Цифровий код	За походженням	З яким відмінком вжито	Написання
Цифровий код	1	2	3
0	—	—	—
1	непохідний	—	одним словом
2	похідний	Р.	двома і більше словами
3		Д.	з дефісом
4		Зн.
5		Ор.
6		М.

421. У реальній дійсності відношення між явищами бувають просторові, часові, причинові, мети, способу дії, міри, міжпредметні тощо. Розгляньте приклади й зробіть висновок, на які відношення можуть вказувати прийменники.

Вітер зі сходу, прийшов до школи, сів під деревом, за дня, о першій годині, перед світанком, скривився від болю, помилився через неуважність, кошти на ремонт, пішов по воду, від щирого серця, ставитися з розумінням, до останньої краплі, ключ від дверей, будинок без вікон.

422. Знайдіть прийменники й визначте, від яких частин мови вони можуть походити.

З-за лісу, понад хмари; край шляху, протягом тижня; завдяки допомозі, незважаючи на холод; поблизу ставу, обабіч річки, напередодні свята.

423. Випишіть у подану таблицю лише прийменники, залежно від того, з яким відмінком їх вжито, і зробіть відповідні висновки.

З родовим	З давальним	Зі знахідним	З орудним	З місцевим

З лісу, з десяток, з сином, у нас, у хату, у хаті, за Івана Мазепи, за Дніпро, за садом, на всіх, на повітрі, над хмари, над селом, під Новий рік, під дубом, між люди, між кущами, по коліна, по дорогах, без вагань, до нас, крізь бурю, через день, при батьках, всупереч прогнозам, наперекір долі.

424. Розглянувши попередні приклади, визначте, при яких частинах мови вживаються прийменники.

1. Прийменники можуть вказувати на відношення просторові, часові, причинові, мети, способу дії, міжпредметні.

2. Прийменники походять від прийменників, іменників, дієслів, прислівників.

3. Прийменники вживаються з п’ятьма відмінками (крім називного й кличного). Деякі прийменники можуть вживатися з трьома відмінками, а деякі лише з одним. Найменше є прийменників, які вживаються з давальним відмінком.

4. Прийменники вживаються при іменниках та займенниках.

425. І. Випишіть словосполучення в дві колонки: 1) з непохідними прийменниками; 2) з похідними.

Здибався з другом, присів коло мене, поклав у шухляду, уболіває за справу, росте навпроти школи, збори наприкінці літа, зрубав при корені, держав про запас, виглянув з-за рогу.

II. З других букв перших слів складіть початок прислів’я: “..., добре й буде”.

426. I. Випишіть у колонки окремо словосполучення, у яких прийменники вжито: 1) з родовим відмінком; 2) зі знахідним; 3) з орудним; 4) з місцевим.

Трапилось у травні, виріс над морем, став біля порога, лишився без грошей, обіч дороги, експеримент у лабораторії, надіятися на випадок, ішов з батьком, виглянув з вікна, росте на горі, агітація за кандидатів, абстрагуймося від частковостей.

II. З перших букв перших слів складіть закінчення прислів’я: “Не кидай...”.

427. *Перепишіть прислів’я, ставлячи іменники, що в дужках, у потрібному відмінку.

1. Коли хліб на (віз), то нема біди в (дорога). 2. Без (праця) не проживеш. 3. Хочеш їсти калачі, не сиди на (піч). 4. Як є охота, то і під (гора) потягне, а як нема, то і з (гора) не зрушить. 5. З (ремесло) дружити — в (життя) не тужити.

428. Перепишіть прислів’я, вставляючи відповідно до змісту пропущені прийменники.

1. Скільки ... мед не говори, ... роті солодко не буде. 2. ... ласкаве слово не кидайся, а ... грубе не гнівайся. 3. Слово ... слова — зложиться мова. 4. Де слова ... ділом розходяться, там непорядки водяться. 5. Як випустиш ... свого язика, то ... чужому не вдержиш. 6. Нема казки ... правди. 7. Наука ... ліс не веде, а ... лісу виводить.

Слова для вставок: без, від (двічі), до, з (двічі), в, за, зі, на (двічі), про, у.

429. Розгляньте приклади і з’ясуйте, які різні відношення позначають вжиті тут прийменники. До кожного прикладу доберіть дієслово.

У будинку. У будинок. З будинку. Від будинку. До будинку. Перед будинком. За будинком. За будинок. Під будинком. Під будинок. На будинку. На будинок. Над будинком. Через будинок. При будинку. Довкола будинку.

430. Прочитайте речення й визначте, які з виділених слів прийменники, а які — прислівники. Як їх розрізняють?

1. Сніг та й сніг навколо ліг (М. Рильський). 2. Забіліли сніги навколо Києва, загуляли хуртовини (О. Довженко). 3. Було ухвалено йти назустріч Хмельницькому (Н. Рибак). 4. Назустріч здіймалося місто в бронзі і золоті дерев. 5. Напередодні шлюбу з’їхалися в аул сусіди (З тв. З. Тулуб). 6. Напередодні всю ніч падав сніг (О. Донченко).

431. Випишіть прийменники разом з іменниками, яких вони стосуються, і схарактеризуйте їх, користуючись цифровим кодом таблиці “Характеристика прийменника” (наприклад: над горою — 151).

1. Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою. 2. Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає. 3. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину. 4. Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть. 5. Встаєш із-за моря, з-за туману, слухняна рожева зоре! (З тв. Т. Шевченка).

432. І. Прочитайте уривок. Випишіть з нього всі сполучення прийменників з іменниками та займенниками, визначте їхній відмінок.

Любка позачиняла вікна й двері, але, коли Івашко пустив голуба додолу, він не повибивав шибок. Він схилився на один бік, похнюпив голову й застиг...

Івашко заклопотано супив брови й заходив то з одного боку, то з другого і все придивлявся до крил.

— Перебите крило, — суворо нарешті сказав він. — Бач, як тягає. Те нічого, добре лежить, а це он по землі волочиться...

— А може, не перебите, а тільки так, забив, абощо? Га?

— Та може...

А голуб був чудесний. Не якийсь собі там сивак копійчаний, а такої чистої сірої масті, що, здавалося, хтось умисно, коли голуб був увесь чорний, узяв та рівненько й дрібненько поцюкав його білим. Тільки кінці пір’їн на хвості та на крилах лишилися чорні, як у чорнило на палець умочені. Ой, недешевий був голуб та недешевий! Голівка ж яка: малесенька, витончена, не кругла, а довгастенька! А дзьобик: це ж не дзьобик, а пшеничне зернятко, ніжне, рожеве, тупеньке. Шийка горда, не довга й не коротка, спина ввігнута, хвіст трубою, і пір’їн у ньому десь не менше тридцяти шести. А крила ж, видко, такі легкі та сильні, що, як пушинку, тіло носять.

Івашкові не терпілося хоч на хвилинку взяти голуба в руки й порахувати пір’я в хвості та на крилах. Але ж голуб їв та їв, не спочиваючи... (В. Винниченко).

ІІ. Розгляньте фотоілюстрацію. Опишіть і ви якогось птаха чи тварину так докладно і в певній послідовності, як це зробив письменник.

433. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.

Впадати в очі (бути помітним); стояти перед очима (постійно з’являтися в уяві); на очах (дуже швидко, помітно); взяти в розум (усвідомити, зрозуміти); вбити собі в голову (вперто триматися якихось думок); битися наче птах у клітці (жити в тяжких умовах); з-під землі дістане (будь-що досягне свого).

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

XV. Особливості фантастичного твору

Хто не любить пофантазувати? Але фантастика буває ненаукова й наукова.

У творах ненаукової фантастики розповідається про явища, події, яких не було й бути не може. У науково-фантастичних творах письменники, спираючись на найновіші досягнення науки, намагаються розгадати таємниці природи й всесвіту в цілому, заглянути в майбутнє людства.

• Прочитайте два наступні твори з галузі наукової фантастики: перший твір — початок з більшого оповідання, другий — подано повністю. Що в них фантастичного, а що можливе?

434. І. Прочитайте текст. Знайдіть дієприслівникові звороти й поясніть, як вони виділені на письмі.

Це було так несподівано, що Софі здригнулась: за прозорою стіною Операторської рухались страхітливі потвори. Відсахнулась, притуливши руки до грудей, але одразу ж полегшено зітхнула: стіни ж із найміцнішого стеліту! Потвори йшли гуртом, хилитаючи чудернацькими головами, тягнучи зубчасті хвости; деякі безхвості, а інші, здається, безголові, хоча як може функціонувати організм без голови? Коли страховиддя зникли з очей, тільки тоді Софі подумала: “А де вони взялися тут, на космічному кораблі? Не синтезувалися ж із вакууму?” І вона, Старша операторка Допоміжного екіпажу, нічого про те не знає, анічогісінько!

Підійшла до панелі зв’язку, натиснула одну з численних кнопок. “Уїлфул, певне, знає, — подумала. — По його ж борту... Але чому він сам не інформує? Дивно...”

На молочному тлі екрана з’явилася гола, як бубон, голова Уїлфула.

— Що сталось? — запитала Софі. — Чому не інформуєш про свій бортовий пост?

— Нічого не сталося.

— А потвори?

— Потвори? — перепитав юнак. — Пройшли на Озерну палубу. І я зараз до них приєднаюся.

— Ти... до них... — здивувалась Софі. — Що відбувається? (В. Бережний).

II. Спробуйте продовжити цю фантастичну розповідь.

Альманах

Твір дванадцятий (Андрійків)

НА ЧУЖІЙ ПЛАНЕТІ

Це була їхня друга планета. На першій не виявилося жодних ознак розумного життя. А тут усе свідчило, що планета заселена високорозвиненими істотами. Тому, спускаючись по трапу, Ярослав явно хвилювався: як їх тут зустрінуть?

За ним пильно стежив Олег, сидячи біля монітора в кабіні корабля. Вони вирішили про всяк випадок виходити поки що поодинці.

Ярослав ішов, водночас водячи довкола відеокамерою. Ліворуч, закриваючи обрій, червонів якийсь дивний ліс. Прямо, широко розкинувшись, рябіли фіолетові, рожеві, жовті поля. Праворуч в далечині виднілися високі шпилі будівель. Звідти, блимаючи різнобарвними вогнями, мчали три машини.

— Бачу об’єкти, які рухаються, — повідомив Ярослав.

— Так і тримай відеокамеру, — порадив Олег.

Не доїхавши з пів кілометра, дві машини зупинилися, третя рухалася далі. Ось вона, наблизившись до їхнього корабля, плавно зупинилась, відчинилися дверцята — і з машини вийшло дівчисько. Таки дівчисько — з короткими кісками, в голубій сукенці, усміхнене.

Ярослав ступив назустріч представниці чужої планети. А в навушниках уже лунала її мова, напрочуд мелодійна й зрозуміла:

— Не бійтеся. Ми, як бачите, нічим не відрізняємося від вас.

Ярослав поправив відеокамеру, закріплену на грудях: хай Олег краще роздивиться це дівчисько і теж виходить з корабля. Але, мимоволі глянувши у візир відеокамери, Ярослав раптом аж стрепенувся: звідси на нього дивилося аж ніяк не дівчаче обличчя. Випуклі очі скидалися на фари автомобіля, голову вкривала якась луска, а замість рота стирчав куций хобот.

Ярослав увімкнув захисне поле. Адже прилади не обманюють.

435. Прочитайте Андрійкове фантастичне оповідання. Спробуйте й ви пофантазувати про те, які дива можна було б побачити на чужих планетах. Можете продовжити й Андрійкову розповідь. Свій твір запишіть.

Зміст