Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)
§ 37. Узагальнення вивченого з теми «Прислівник»
404. Розкажіть про прислівник як частину мови за поданим планом. Для ілюстрації кожного положення наведіть ще 3-5 власних прикладів.
І. Прислівник як частина мови.
1. Визначення прислівника: поспішно, удвоє, тут, тоді, тому...
2. Прислівник як член речення: поволі посуватися, варто, по-моєму, дорога праворуч...
3. Походження прислівників: там, взимку, тихо, втрьох, по-нашому...
4. Написання прислівників: навсібіч, де-не-де, день у день...
5. Наголос у прислівниках: широ́кий — ши́роко, ніко́ли — ні́коли...
II. Розряди прислівників за значенням.
1. Прислівники способу дії: так, тихо, по-новому...
2. Прислівники міри і ступеня: багато, трохи, утроє...
3. Прислівники місця: там, внизу, додому...
4. Прислівники часу: коли, учора, досі...
5. Прислівники причини: тому, зопалу...
6. Прислівники мети: навмисно, наперекір...
III. Творення і правопис прислівників.
1. Правопис відприкметникових прислівників на -о, -е: старанний — старанно, незрівнянний — незрівнянно, шалений — шалено...
2. Творення ступенів, порівняння прислівників: коротше, ближче, краще...
3. Правопис префіксальних відприкметникових прислівників: віддавна, попросту, по-простому, в цілому...
4. Правопис відіменникових прислівників: навесні, вранці, без відома...
5. Правопис відчислівникових прислівників: учетверте, по тричі, по одному, по-перше...
6. Розрізнення прислівників та однозвучних поєднань прикметників, іменників, числівників з прийменниками: по-новому і по новому мосту, вдень і в день такий, вдруге і в друге вікно...
7. Правопис відприслівникових прислівників: абикуди, будь-куди, коли-не-коли...
8. Правопис прислівників, утворених складанням основ: нашвидкуруч, врешті-решт, віч-на-віч, кінець кінцем...
9. Вживання не і ні з прислівниками: неважко і не важко, ніде і ніде...
10. Правопис и та і в кінці прислівників: навкруги, по-вовчи, нехотячи, тричі, насторожі...
405. З поданих речень випишіть прислівники і схарактеризуйте їх, користуючись цифровим кодом таблиці “Характеристика прислівника” (наприклад: так — 101, тихо — 121).
1. Так тихо, так сонно кругом (В. Сосюра). 2. День був погожий, по-осінньому променистий (З. Тулуб). 3. Голос бринить монотонно і жалібно, немов хтось торкає раз по раз одну струну (Леся Українка). 4. Опинившись надворі, він бігцем кинувся до будинку приїжджих (Олесь Гончар). 5. Він прийшов нарешті додому і, відправивши чимшвидше слугу, замкнув двері зсередини (І. Франко). 6. Вп’ятьох одній корові зривали лободу (А. Малишко).
406. І. Випишіть слова і словосполучення в чотири колонки залежно від того, якого походження прислівники: 1) від прикметників; 2) від іменників; 3) від числівників; 4) від прислівників.
Як-не-як, був удома, особисто, удосвіта, окремо, грав абияк, начисто, вчетверо, занадто, звечора, вже пізно, іще коли-небудь, передчасно, ішов по-військовому, ділю надвоє, деінде, зісподу.
ІІ. З других букв складіть закінчення вислову американського діяча XVIII ст. Томаса Пейна: “Якщо ти двічі подумаєш, перш ніж один раз скажеш, ти... ”.
407. Розгляньте приклади й пригадайте всі випадки, коли прислівники пишемо з дефісом.
1. По-новому, по-українському (по-українськи), по-своєму (але: потиху, помалу). 2. По-латині, на-гора. 3. По-перше, по-друге (але: подвічі, потричі; по одному, по двоє). 4. Хтозна-де, казна-коли, будь-як, де-небудь (але: абияк). 5. Довго-довго, тяжко-важко, видимо-невидимо. 6. Як-не-як, будь-що-будь, пліч-о-пліч, з давніх-давен.
408. Розгляньте приклади й пригадайте всі випадки, коли прислівники пишемо двома і більше словами.
1. В цілому, в основному. 2. Без угаву, без упину, до вподоби, на гамуз, на жаль. 3. По одному, по двоє, по троє. 4. На завтра, на потім, на відмінно. 5. Кінець кінцем, раз у раз, день у день, сам на сам.
409. Доберіть до поданих прислівників синоніми з довідки і запишіть їх поряд. Правопис прислівників поясніть.
Байдуже, зовсім, наодинці, нарешті, погано, часом.
Синоніми: інколи, зрештою, сяк-так, сам на сам, коли-не-коли, все одно, віч-на-віч, вряди-годи, врешті-решт, іноді, однаково, недобре, кінець кінцем, час від часу, цілком, геть-чисто, зрідка, абияк, як-небудь.
410. Запишіть прислівники (разом з іншими словами) в три колонки залежно від їхнього написання: 1) одним словом; 2) з дефісом; 3) двома і більше словами.
З/усіх/усюд, по/людському, в/ногу йти, звідки/небудь, оче/видно, вийшов з/дому, по/тричі, тишком/нишком, у/голос, знав хтозна/коли, з/кінця/в/кінець, сам/на/сам, по/просту, зневажливо/погірдно, стирав раз/по/раз, спід/лоба, тим/часом, віч/на/віч.
II. З других букв перших слів складіть три слова, якими закінчується вислів голландського філософа XVII ст. Баруха Спінози: “Знаючи свої вади, ми бачимо, ...”.
411. І. Слова і вислови запишіть у три колонки залежно від того, як пишемо частини, розділені рискою: 1) разом; 2) з дефісом; 3) окремо.
У нас по/простому, зменшив у/двоє, у/трьох селах, поговорили по/просту, оживає степ у/день, сніг падає з/гори, брів по/твоєму сліду, не сьогодні/завтра, змагаємося по/дружньому, перебігає по/осінньому полю, по/перше, зжовкле по/осінньому листя, збігає з/гори тої, знане з давніх/давен, заглянув у/двоє дверей, радились у/трьох, хай буде по/твоєму.
II. З других букв складіть закінчення вислову В. Сухомлинського: “Треба тонко відчувати три речі: ...”.
412. *Перепишіть прислів’я, розкриваючи дужки.
1. Колос повний (до) землі гнеться, а пустий (у) гору пнеться. 2. Всяк розумний (по) своєму: один (с) першу, а другий (по) тім. 3. (З) верху гарно та тихо, а (в) середині ворушиться лихо. 4. Вовк (по) вовчому і думає. 5. І (по) заячому сліду (ін) коли знаходять ведмедя. 6. Сяк (так) (на) вскосяк, аби не (по) людському. 7. Не (що) дня брехня, (де) коли й правда.
413. Прочитайте народну усмішку, знайдіть у ній прислівники і поясніть їхній правопис.
Колись давним-давно звірі заходилися будувати міст. На нараді кожен з них подавав свої пропозиції.
Заєць сказав:
— По-моєму, міст треба будувати з хмизу: по-перше, його легше зробити, а по-друге — дешевше обійдеться.
— Ні, — заперечив ведмідь, — якщо вже будувати, то обов’язково зі сторічних дубів, щоб міст був міцний і не треба було його раз по раз ремонтувати.
— Дозвольте, колеги! — встряв у розмову осел. — З чого міст будувати — це ми опісля вирішимо. Насамперед треба розв’язати принципове питання: як його будувати — вздовж чи впоперек річки?
414. І. Прочитайте уривок, знайдіть у ньому прислівники й випишіть їх.
Доки звечоріло, Михайлик і з лука настрілявся, й з мушкета, й конем наїздився досхочу... Спершу хлопці стріляли: змагалися, хто краще влучить, а потім прийшли запорожці з ближнього куреня, привели коней і почали показувати школярам усяке козацьке штукарство; як на бігу сприсати коневі під черево, висіти вниз головою, вдаючи мертвого; стрибати в сідло, коли кінь мчить учвал, ставати йому на спину, лягати навзнак, перекидатися...
Хлопці наввипередки тислися до коней, — очі їм горіли, мов у вовченят: оце-то була козацька справа!..
Та вже смеркало, запорожці пішли з двору. Школярі повечеряли й стали вкладатися спати на подвір’ї. Хто хазяйновитіший, мостив постіль із сіна, що його призапасив та заховав у шкільній повітці; інші лягали просто на голій землі, поклавши під голову якесь лахміття або й кулак — по-козацьки (М. Пригара).
II. Запишіть текст під диктовку, написане уважно звірте з надрукованим. Помилки, якщо вони трапляться, виправте і з’ясуйте їх.
