Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)
§ 34. Букви И та І в кінці прислівників
377. Простежте, яку букву — и чи і — пишемо у кінці прислівників після г, к, х, і сформулюйте правило.
Навкруги, трохи, верхи, поки, пішки, рачки, цапки, самотужки, пошепки, наввипередки, заввишки, напомацки, настільки, звідки (але: звідкіль, звідкіля), по-товариськи, по-українськи.
378. Простежте, коли після шиплячих ч і ж в кінці прислівників пишемо и, а коли — і. Сформулюйте правило.
1. По-заячи, по-вовчи, по-ведмежи; лежачи, стоячи, нехотячи. 2. Двічі, тричі, удвічі, потричі, вночі, поночі, позаочі, насторожі.
379. Порівняйте написання и та і в кінці інших прислівників та в кінці однозвучних іменників з прийменниками і зробіть висновок.
|
Іменники з прийменниками |
Прислівники |
|
з гори — у горі до купи — у купі з середини — у середині в осені, без вісті, по частині |
згори — угорі докупи — укупі зсередини — усередині восени, бе́звісти, поча́сти |
1. У кінці прислівників після г, к, х пишемо букву и.
2. Після ч і ж букву и пишемо лише в кінці прислівників типу по-вовчи та прислівників з суфіксом -ачи (які походять від дієприслівників). У решті випадків у кінці прислівників після ч і ж пишемо букву і.
3. У кінці інших прислівників букви и та і пишемо так само, як у подібних відмінкових формах іменників, за винятком восени, безвісти, почасти.
380. Прочитайте речення, знайдіть прислівники й поясніть написання и та і в кінці їх.
1. Вітер безвісти листя односить (С. Васильченко). 2. Тричі крига замерзала, тричі розтавала; тричі наймичку у Київ Катря проводжала. 3. Один собі навік-віки в снігу заночую (З тв. Т. Шевченка). 4. Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво (М. Коцюбинський). 5. Раптом пісня чудова геть-геть навкруги залунала. 6. Двічі на рік пишні квіти та не процвітають; в житті літа найкращії двічі не бувають (З тв. Лесі Українки).
381. *Перепишіть прислів’я, вставляючи пропущені букви и або і.
1. Восен.. і курчата курми будуть. 2. Відходить лихо пішк.., а приїздить верх.. . 3. Лихо до нас бігом біжить, а від нас навкарачк.. лізе. 4. Двіч.. з неправдою не пройдеш. 5. Вноч.. всі коти чорні, а корови сірі.
382. Прочитайте загадки й відгадайте. Знайдіть прислівники і поясніть написання и та і в кінці їх. Загадки перепишіть.
1. Вночі спить на землі, а вранці тікає. 2. Що за верхівець: сам сидить верхи, а ноги за вухами? 3. Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки, хату на хаті має, жабам рахунок знає. 4. Двічі родиться, а раз умирає. 5. Кругленьке, маленьке, впаде згори — не дзенькне, а тільки підскочить.
Відгадки: лелека, м’яч, окуляри, роса, птах.
383. З’ясуйте значення поданих прислівників. Якими дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами їх можна замінити?
Наввипередки, навперего́нки, навпомацки, навпрошки, навпрямки, навлежачки, навсидячки, навстоячки, навприсядки, навшпиньки, навколішки, навкарачки, наввимашки.
384. І. Запишіть слова у дві колонки: 1) з буквою і в кінці; 2) з буквою и в кінці.
Опівноч.., позаоч.., осик.., спалах.., клавіш.., по-двіч.., трох.., свіч.., навкруг.., звідк.., лиж.., вноч.., сидяч.. (дієприслівник), насторож.. .
II. З других букв складіть другу частину вислову давньогрецького філософа Платона: “Добрий початок — ...”.
385. До поданих прислівників доберіть синоніми й запишіть їх поряд.
Навпростець, навперегони, нашвидку, охоче, горілиць, крадькома, навколо.
Синоніми: наввипередки, навпрошки, навкруги, навзнак, навзнаки, навпрямки, залюбки, похапки, покрадьки, потайки.
386. Прочитайте народну усмішку й поясніть її зміст.
— Ну як, Микольцю, не був дядькові й тітці тягарем?
— Зовсім ні, мамо. Навпаки, коли я прийшов до них, то тітка сказала: “Ще тільки тебе бракувало!”
387. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.
Іти навпрошки (говорити, діяти прямо); дістати нагінки (бути вилаяним); сісти верхи (підпорядкувати когось собі); гратися навпереваги (змагатися, щоб здобути перемогу); ще чорти навкулачки не б’ються (дуже рано); не раз і не двічі (часто); тричі відміряти, раз відрізати (добре продумати свої дії).
388. І. Прочитайте уривок, випишіть з нього прислівники.
В бору снігу мало. То там то сям проглядає крізь порошу трава з примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах. Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття...
Аж он під старою сосною латка шишок рябіє. Ба! Ще одна впала. Ось де він, дроворуб! Олесь стає навшпиньки й крадькома пнеться на косогір.
Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку. Олесь хотів дістати її і покуштувать, та передумав — і притулився вухом до стовбура. Його ледве помітно розгойдувало, під корою щось жалібно скрипіло, а внизу під підошвами в Олеся ворушилось коріння... (Григір Тютюнник).
С. Світославський. Зимовий пейзаж. Садиба художника
II. Запишіть текст під диктовку, написане уважно звірте з надрукованим. Помилки, якщо вони трапляться, виправте і з’ясуйте їх.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
XII. Письмове повідомлення в соціальній мережі: 1) в офіційно-діловому стилі для вчительки / вчителя; 2) у розмовному стилі для мами / тата чи друга / подруги
