Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)

§ 33. Ступені порівняння прислівників. Букви Н та НН у прислівниках

367. І. Прочитайте прислів’я. Назвіть прислівники та визначте їхні ступені порівняння.

1. Більше діла — менше слів. 2. Як мілко орати, краще випрягати. 3. Молоде орля, та вище старого літає! 4. Око бачить далеко, а розум ще дальше. 5. Добре ім’я — найкраще багатство.

II. Якою частиною мови є виділене в останньому реченні слово? Обґрунтуйте свою думку.

Увага! Не плутайте прислівники зі співзвучними формами прикметників вищого та найвищого ступенів порівняння.

III. Поміркуйте, яке лексичне значення вклав народ у фразеологізм добре ім’я?

368. Запишіть слова в таблицю за зразком.

Зразок

Вищий ступінь порівняння	Найвищий ступінь порівняння
Веселіше	Якнайкраще

Більше, найгарніше, більш відповідально, частіше, щонайшвидше, якнайкраще, найменш жваво, старанніше, потужніше, найменш вдало.

369. Перепишіть фразеологізми, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки прислівники. Визначте їхній ступінь порівняння.

1. ... на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше. 2. ... орати — більше хліба жувати. 3. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб ... говорив. 4. Всюди добре, а вдома ... . 5. ... встанеш, то ... діла зробиш.

Довідка

Менше, найкраще, раніше, глибше, більше, краще.

370. Перепишіть прислів’я, утворюючи від поданих у дужках прислівників прислівники вищого ступеня порівняння.

1. (Високо) себе не підскочиш. 2. Око бачить далеко, а розум ще (далеко). 3. (Тихо) води, (низько) трави. 4. Розум — (дорого) грошей, його за гроші не купиш. 5. За морем (тепло), а в нас (весело).

371. Від поданих прислівників утворіть усі можливі ступені порівняння.

Зразок. Весело - веселіше, більш весело, менш весело, найвеселіше, якнайвеселіше, найбільш весело, найменш весело.

Високо, дорого, сильно, тепло, обережно.

372. Порівняйте правопис прикметників та утворених від них прислівників. Зробіть висновок про закономірність між написанням у них н та нн.

Відважний — відважно;

студений — студено;

гарний — гарно;

бездоганний — бездоганно;

старанний — старанно;

нездійсненний — нездійсненно.

373. І. Запишіть прислівники у дві колонки: 1) ті, що пишемося з -н-; 2) ті, що пишемося з -нн-.

Лагідн..о, туман..о, захлан..о, холодн.., страшен..о, шален..о, мерзен..о, неждан..о, захоплен..о, приємн..о, щоден..о, монотон..о.

ІІ. Підкресліть орфограми.

III. З одним словом із кожної колонки складіть і запишіть речення.

374. І. Перепишіть речення, підкреслюючи виділені прислівники.

1. “А що там?” — буркнув я мов спросоння, хоч я не спав і чув усе добре (І. Франко). 2. Гули мости, двигтіли автостради, машини мчали наче навмання (Л. Костенко). 3. В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання (В. Сосюра). 4. Гілля ясенів і берестів майже сходилося над ним, попідтинню росла кропива, а на дорозі — спориш (Петро Панч). 5. Десь вечір попідвіконню притишує травами крок, кладе широкі долоні на жовті очі шибок (Л. Костенко).

II. Поясніть розділові знаки в реченні з прямою мовою.

III. Запам’ятайте правопис підкреслених слів.

IV. З одним із виділених слів складіть і запишіть речення.

375. І. Перепишіть словосполучення, утворюючи прислівники від поданих у дужках прикметників.

(Нескінченний) думати, (страшенний) важливо, (незбагненний) великий, (нездоланний) перемагати, (небуденний) ошатно.

II. Доберіть і запишіть синоніми до прислівника ошатно.

376. Перепишіть речення, на місці крапок уписуючи -н- або -нн-.

1. В дні, прожиті печаль..о і просто, все було як незайманий сніг. 2. Недума..о, негада..о забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань. (Л. Костенко). 3. Природа мудра, все в ній бездоган..о (С. Ущапівський). 4. Сьогодні дощ, старан..о вікна миє (Н. Красоткіна). 5. Хвиля радіс..о плюскоче та леститься до човна (І. Франко). 6. Сніг падав безшелес..о й рів..о, туман..о танули огні (М. Рильський).