Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)

§ 32. Творення прислівників. Розрізнення прислівників й омонімічних слів інших частин мови

Прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е

316. Простежте, як творяться прислівники від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, і зробіть висновок про подвоєння -нн- у прислівниках.

1. Старанний — старанно, законний — законно, безпричинний — безпричинно. 2. Неописанний — неописанно, нескінченний — нескінченно, огненний — огненно. 3. Нежданий — неждано, скажений — скажено, шалений — шалено. 4. Радісний — радісно, гарячий — гаряче.

317. Пригадайте, як творяться ступені порівняння прикметників. У яких трьох прикметниках у вищому ступені пишемо букву -щ-, а в яких семи — буквосполучення -жч-? Розгляньте приклади і зробіть висновок про творення ступенів порівняння відприкметникових прислівників на -о, -е.

1. Стрункіший — стрункіше, коротший — коротше, глибший — глибше. 2. Вищий — вище, товщий — товще, кращий — краще. 3. Важчий — важче, тяжчий — тяжче, ближчий — ближче, нижчий — нижче, вужчий — вужче, дужчий — дужче, дорожчий — дорожче. 4. Довший — довше, легший — легше. 5. Більший — більше, менший — менше. 6. Найтихіше, найкраще, найближче, найбільше.

318. Розгляньте приклади й зробіть висновок, як розрізняються прислівники на -е й однозвучні прикметники середнього роду. З якими частинами мови вони поєднуються?

Прислівники (як?)	Прикметники (яке?)
добре попрацював посміхнувся таємниче га́ряче вітаємо	добре слово таємниче зникнення гаря́че літо

1. Прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, повністю зберігають правопис цих прикметників.

2. Прислівники відповідають на питання як? і стосуються дієслів, однозвучні прикметники — на питання яке? і стосуються іменників.

319. Прочитайте речення, знайдіть у них відприкметникові прислівники на -о, -е і поясніть їхній правопис.

1. Мов зачарований стою, схвильовано дивлюся, красу природи пізнаю в її одвічнім русі (Олесь Гончар). 2. Вітер осені шалено жовтий лист несе увись (В. Сосюра). 3. Одноманітно і сонно хлюпає вода в пологі береги (Д. Ткач). 4. Сонце стояло серед неба і страшенно пекло (М. Коцюбинський). 5. Приступила я до квітів ближче, всі лелії раптом затремтіли, почали хилитись нижче, нижче та й пожовкли (Леся Українка). 6. Ось уже пішли хліба в стрілку, ростуть вище й вище (О. Донченко).

320. Прочитайте прислів’я і визначте, де у них прислівники, а де прикметники.

1. Найкраще в роботі слово: “Готово!” 2. Кожна робота легка, коли охоче її робиш. 3. Добре все вміти, та не все робити. 4. Все добре, що добре кінчається. 5. Легше зіпсувати, як направити. 6. Ліпше старе блюдо повне, ніж нове порожнє. 7. Ліпше переконувати словами, як кулаками.

321. До поданих прислівників доберіть синоніми і запишіть поряд. Зверніть увагу на правопис -нн- та -н-.

Безмежно, безперервно, дбайливо, звивисто, зненацька, зніяковіло, невмолимо, несамовито, чесно.

Синоніми: безперестанно, безупинно, невблаганно, невпинно, нескінченно, несподівано, покручено, розгублено, скажено, спантеличено, старанно, сумлінно, шалено.

322. Перепишіть речення. Прикметники, що в дужках, замініть прислівниками. Подвоєні -нн- підкресліть.

1. Чути шум зливи, що (невблаганний) насувається на слободу (А. Шиян). 2. Вечори були повні (несказанний) лагідної, привабливої краси. 3. Ніжний дощ росив (безнастанний). 4. Небо неописанної глибини замикало (безгомінний) мовчазливу, порожню рівнину. 5. Тік був чисто і (старанний) виметений. 6. Михайло здвигнув плечима й усміхнувся (примушений) (З тв. О. Кобилянської). 7. Слова достиглої, змужнілої душі почув (нежданий) він (М. Бажан).

323. І. Запишіть прислівники в дві колонки: 1) зі вставленим -н-; 2) зі вставленими -нн-.

Прихова..о, істи..о, відда..о, удава..о, страше..о, достеме..о, знеможе..о, пружи..о, шале..о, вогне..о, знаме..о, чаву..о.

II. З других букв складіть початок прислів’я: “... — мати, чужа — мачуха”.

324. Прочитайте уривок із вірша. Знайдіть прислівники у формі вищого ступеня порівняння і з’ясуйте особливості творення цієї форми.

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче, і миліш,

І дорожче в час недолі?

Олександр Олесь

325. І. Випишіть словосполучення з прислівниками в дві колонки: 1) зі вставленими буквами жч; 2) зі вставленою буквою щ.

Утримувати тя..е, різати ву..е, клади тов..е, іду бли..е, дають доро..е, роби кра..е, адресуй ви..е, нести ва..е, іскрить ни..е, миготить ду..е, їхати кра..е.

II. З перших букв складіть три слова з вислову Лесі Українки: “Для нас... навіть дим солодкий та коханий”.

326. Прочитайте речення, знайдіть у них прислівники і поясніть, якого відтінку їм надають суфікси.

1. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде мене в снігу на чужині — однаковісінько мені (Т. Шевченко). 2. Зима була, і хуґа вила, як звір скажений, за вікном, а ми любесенько сиділи у теплій хатоньці рядком (Дніпрова Чайка). 3. Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько: хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько (П. Гулак-Артемовський).

327. Прочитайте народну усмішку, знайдіть у ній прислівники і поясніть, як вони утворені.

— Мамо, мене вже не звуть найгіршим учнем.

— Молодець. Ти став краще вчитись?

— Ні, до нас у клас прийшов новий хлопець, який вчиться ще гірше...

Прислівники, утворені від прикметників за допомогою префіксів

328. У поданих прислівниках, утворених від прикметникових основ, визначте префікси і з’ясуйте, чи ці префікси можуть тут виступати як прийменники (тобто чи від них можна ставити питання до подальшої частини прислівника, чи ця частина могла б існувати самостійно як прикметник). На підставі своїх спостережень зробіть висновок про написання таких прислівників.

Віддавна, допізна, дочиста, зрідка, згарячу, змалку, здалеку, замолоду, помалу, насухо, начисто.

329. Розгляньте прислівники, утворені від прикметників та займенників, і зробіть висновок, коли їх пишемо з дефісом.

По-простому (але: попросту), по-новому (але: потиху, помалу), по-осінньому, по-батьківському (по-батьківськи), по-українському (по-українськи), по-заячому (по-заячи), по-іншому, по-вашому, по-моєму; але (тільки три випадки): в основному, в цілому, в середньому.

330. Розгляньте таблицю й поясніть, як відрізнити прислівники з префіксом по- від однозвучних поєднань прийменника по з прикметниками.

Прислівники	Прийменники з прикметниками
Думаємо (як?) по-новому. Дощ мжичить (як?) по-осінньому.	Ідемо по (якому?) новому мосту. Вітер гуляє по (якому?) осінньому полю.

1. Прислівники, утворені від прикметникових основ за допомогою префіксів, пишемо разом.

2. З дефісом пишемо прислівники, утворені додаванням префікса по- до прикметників або займенників на -ому (-єму), рідко на -и.

Три прислівники на -ому (в основному, в цілому, в середньому) пишемо окремо, бо в них немає префікса по-.

3. Прислівник, утворений додаванням префікса по- до прикметника на -ому, відповідає на питання як? Прийменник по стосується не прикметника, а іменника (по мосту, по полю, по сліду) і тому його пишемо окремо.

331. Розберіть за будовою прислівники за поданим зразком.

Прислівник	Префікс	Корінь	Суфікс
начисто по-нашому	на по	чист наш	о ому

Потиху, помалу, поблизу, зліва, здавна, досита, дочиста, нарівні, вповні, по-новому, по-простому.

332. Прочитайте речення, знайдіть у них прислівники, утворені від прикметників, і поясніть їхній правопис.

1. Нескінче́нно багатий і неосяжний світ, що оточує нас (З підручника). 2. Допізна чути було гомін на селі (А. Свидницький). 3. В ранковій імлі зблизька і здалека вимальовувались громаддя будинків-велетнів. 4. Цвіте липа могутньо й задушливо над розпеченим каменем вулиць, сонце гріє по-південному, по-липневому (З тв. Ю. Яновського). 5. Сонце стояло ще низько над обрієм, але сміялось по-весняному (Ю. Збанацький).

333. *Перепишіть прислів’я, розкриваючи дужки.

1. Бережи честь (з)молоду, а здоров’я під старість. 2. До злого не ходи, (з)далеку його обійди. 3. Квапся, але (по)малу. 4. Дивиться (з)висока, а нічого не бачить. 5. Дерево (за)молоду нагинай — будеш мати в саду рай. 6. Кожний вітер (по)своєму дме. 7. Без правди жити — то як (по)вовчому вити.

334. І. Запишіть словосполучення у три колонки залежно від того, як пишемося прислівники: 1) разом; 2) окремо; 3) з дефісом.

Уявляю (в)основному, плив (ио)тиху, люди (з)далека, усе (по)простому, (по)вечірньому тихо, (з)близька роздивився, знітився (по)дитячому, окреслено (в)цілому, (до)пізна засидівся, оцінять (по)справжньому, (з)висока зиркнув, перепочив (по) солдатськи.

ІI. З других букв перших слів складіть початок вислову В. Симоненка: “..., світу відкриває безмежну велич людської краси”.

335. І. Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) з прийменником по (пишеться окремо); 2) з префіксом по- (пишеться з дефісом).

Спішили (по) курному шляху, переїхав (по) новому мосту, спитав (по) англійському, пишу (по) українському, брів (по) росяному лузі, зшив (по) старому, переробив (по) новому, (по) українському звичаю.

II. З других букв перших слів складіть два слова, пропущені в прислів’ї: “Не ..., а розум”.

336. До поданих словосполучень і слів доберіть синоніми і запишіть їх поряд.

Повною мірою, з давнього часу, з дитячих років, час від часу, всіляко, похапцем, пихато.

Синоніми: віддавна, зрідка, нашвидку, по-різному, звисока, згорда, здавна, змалку, сповна.

337. Прочитайте. Знайдіть у вірші прислівник і поясніть його правопис. Вивчіть вірш напам’ять.

Вітри і бурі весняні

Звалили камінь із могили,

В кривавім морі і огні

Її, окрадену, збудили.

В красі нетлінній, чарівній

Вона розкрила очі сині...

Лани й ліси вклонились їй,

Воскреслій мрії — Україні.

І мови рідної річки

Злились в одно широке море:

Дзвенять по-рідному пташки,

І степ по-рідному говоре!

Поглянеш в поле на жита:

Цвітуть в житах волошки сині,

І в небі квітка золота!

І небо — прапор України!..

Олександр Олесь

338. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.

Дивитися звисока (зверхньо ставитися); глядіти скоса (бути незадоволеним, ставитися недоброзичливо); стара пісня по-новому співана (щось давно відоме); жити по-панськи (розкошувати); ходити нижче трави (боячись когось, догоджати йому); своя пазуха ближче (свої інтереси важливіші).

339. I. Прочитайте уривок, випишіть із нього спочатку прислівники, утворені від прикметників, потім — інші.

Опівночі сотня козаків на чолі зі Скиданом поповзла на вилазку, огинаючи поле зліва, де було болото і куди, на випадок чого, полковник гадав заманити погоню. Те болото навіть взимку не замерзало, хіба що зашерхало і сяк-так сніжком його притрушувало... Невдовзі вони вже звелися на узліссі й, ховаючись за деревами та кущами, почали просуватися в глиб лісу. Там і побачили ворожий табір... Козаки підповзли ближче і залягли. Скидан вагався: що ліпше — напасти на табір і зчинити шарварок чи спробувати тихенько поцупити гармати? Зрештою він спинився на другому: гармати повстанцям зараз набагато важливіші.

Дав знак, і наперед виповзли “в’юни”. Та ось вартові зійшлися докупи, щось стиха між собою перемовлялися, набиваючи люльки тютюном. “В’юни” звалили їх у сніг беззвучно... Козаки тихо й безшумно заходилися знімати жерла гармат з лафетів (В. Чемерис).

II. Розгляньте репродукцію українського художника Артура Орльонова. Розкажіть, що ви знаєте про козаків. Опишіть подану письменником картину бойової операції так, як ви собі її уявляєте. Можете вирізнити в козацькій сотні двох-трьох козаків, дати їм імена й розповісти, як вони діяли, про що потиху перемовлялися. Свою розповідь запишіть.

Артур Орльонов. Конотопська битва

Прислівники, утворені від іменників

340. Подумайте, чому в поданих прислівниках, утворених поєднанням іменників з прийменниками, префікси не можна написати окремо.

Взимку, влітку, ущерть, дощенту, упереміш, навпростець, нанівець, наяву, навстіж, навзнак, спросоння, поруч, невтямки.

341. Зіставте прислівники й однозвучні поєднання прийменника з іменником і дайте відповіді: а) коли називають конкретні предмети, явища, а коли йдеться про щось невизначене, загальне; б) коли між прийменником і наступним словом можна вставити означення, а коли цього зробити не можна. Прочитайте речення з такою вставкою. Зробіть висновок про те, як відрізняти прислівники від однозвучних поєднань прийменника з іменником.

Прислівники	Іменники з прийменниками
вдень сонце світить біг нагору сходами надво́рі йшов сніг вивчи вірш напам’ять	в день народження альпіністи підіймалися на гору на дворі школи на пам’ять не завжди надійся

342. Прочитайте подані прислівники і скажіть, чи можуть вони вживатися без прийменників. Зробіть висновок про їхнє особливе написання.

Без відома, без пуття, без угаву, без упину, до вподоби, до останку, на гамуз, на добраніч, на скаку.

343. Зіставте прислівники і поєднання прийменника з іменником, які і пишемося, і звучать однаково. Подумайте, за допомогою яких запитань можна їх розрізнити.

Прислівники	Іменники з прийменниками
ідуть у ногу сказав у вічі прикинув на око розмовляти без кінця	вдарився в ногу зазирнув у вічі пов’язка на око дорога без кінця

344. Прочитайте прислівники і зробіть висновок, як ще можуть творитися прислівники від іменників.

Бігом, кругом, гуртом, жужмом, повагом, підтюпцем, миттю, весною, рачки, пішки, верхи, жаль, шкода.

345. Поясніть, у чому особливість написання двох прислівників, утворених від іменників: на-гора, по-латині. З’ясуйте значення цих слів.

1. Безсумнівно, разом пишемо прислівники, утворені від іменників, які або форми яких тепер самостійно не вживають.

2. Прислівники від однозвучних поєднань прийменника з іменником відрізняються тим, що: а) іменники називають конкретні предмети, явища, а прислівники вказують на узагальнені обставини: б) між прийменником та іменником можна вставити означення, а між частинами прислівника цього зробити не можна.

3. Частину прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником, пишемо окремо.

4. Прислівники відповідають на питання як?, іменники з прийменниками відповідають на питання що? в різних відмінках.

5. Частина прислівників утворилася від іменників без префіксів.

346. Прочитайте речення і поясніть написання виділених прислівників та однозвучних сполучень прийменника з іменником.

1. Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво (М. Коцюбинський). 2. З гори і сани біжать, а на гору і віз не їде (Нар. творчість). 3. Тарас зайшов у ворота й подався до себе нагору (О. Ільченко). 4. Чижики звили собі гніздо на найвищій гілці... Їм здавалося, що там, нагорі, їм буде і безпечніше, і веселіше (О. Іваненко). 5. Ой на горі та й женці жнуть, а попід горою, яром-долиною, козаки йдуть (Народна творчість). 6. Вночі всі сплять, а вдень спішать робити (В. Симоненко). 7. В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання (В. Сосюра).

347. Поясніть, який різний зміст вкладається в подані парами речення і як цей зміст залежить від написання слів.

1. Ми піднялися нагору. — Ми піднялися на гору. 2. Слон ходить поволі. — Слон ходить по волі. 3. Він подався надвір. — Він подався на двір.

348. *Поміркуйте, який варіант написання правильний: перший, другий чи обидва. Чому?

1. З гори бігти набагато легше, ніж на гору. 2. Згори бігти набагато легше, ніж нагору.

349. *Запишіть прислів’я, розкриваючи дужки. Прислівники підкресліть.

1. (З) гори вскач, а під гору хоч плач. 2. Хоч дивиться на людей (з) гори, та мало бачить. 3. Говори (до) гори, а гора горою. 4. Не дери ніс (до) гори, бо перечепишся і впадеш. 5. Велике дерево (по) волі росте. 6. Ходить (по) волі, як пес на приколі.

350. Прочитайте прислівники, які пишемо двома словами, і з’ясуйте їхнє значення. Запишіть їх.

Без відома, без ла́ду, без угаву, без упину, в гості, в да́лечі, в обріз, до відома, до вподоби, до ла́ду, до останку, до пуття, до рання, до речі, до решти, з дому, на бігу, на ве́сну, на ви́плат, на га́муз, на диво, на жаль, на зло, на мить, на світанку, на скаку, на ходу, над силу, по змозі, по правді, по праву, по черзі, у височінь, уві сні, у вічі.

351. Прочитайте уривок з народної пісні, знайдіть у ньому прислівники й поясніть їхнє творення та написання.

Ой пасла я корівоньки

Зрання до вечора,

Напасла ще й напоїла

Та й жену додому.

Напасла ще й напоїла

Та й жену додому,

Мені мати постелила —

Лягай спати, доню.

Ой спала я та й до рання

Та й ще хочу спати.

Мене мати рано будить —

Не хочу вставати.

352. До поданих прислівників доберіть дієслова. Словосполучення запишіть (наприклад: спідлоба — глянув спідлоба).

Спідлоба, спіднизу, знадвору, зсередини, безвісти, насилу, спросоння, спересердя, навшпиньках, нанівець, ущент, вголос.

353. Прочитайте загадки й відгадайте їх. Знайдіть прислівники й поясніть їхнє творення та написання.

1. Зроду рук своїх не має, а узори вишиває. 2. Що росте догори коренем? 3. Повна піч паляниць, а посередині книш. 4. Вдень у небі гуляє, а ввечері за землю сідає. 5. Надворі горою, а в хаті водою. 6. Що іде без упину?

Відгадки: зорі й місяць, сніг, сонце, час, бурулька, мороз.

354. І. Прочитайте текст. Випишіть із нього прислівники, утворені від іменників.

Я йшов по воду. А в сусідньому дворі стоять санчата, на них сидить хлопчик. Перед ним — запряжений цибатий пес. Позаду стоїть ще один хлопчик — у рудому кожушку. Він свариться на цибатого:

— Тягни, Спритний, тягни.

А той ні з місця.

Хлопчик у синій куртці погецує на санчатах та покрикує на пса, а той не знає, що від нього хочуть.

— Гаразд, на пиріжка, — та помани його.

Хлопчик у кожушку перейшов наперед, одломив шматок пиріжка та й дав Спритному. Тому пиріжок сподобався.

— Ну, як хочеш ще, то доганяй мене, — сказав кожушок і побіг.

Пес поволі-поволі піднатужився та й зрушив з місця санчата і побіг за кожушком, за смачним пиріжком.

Коли я вже ніс воду, то на санчатах сидів кожушок, а той, у синій куртці, біг попереду, за ним гнався цибатий пес і тягнув санчата (Д. Чередниченко).

II. Розкажіть, як ви катаєтеся на санках узимку, яких пригод при цьому зазнали. Свою розповідь запишіть.

355. Прочитайте народну усмішку і поясніть написання однозвучних з прислівниками слів.

— Павлику, чому ти не даєш санок братикові? — питається мама.

— Як не даю? Завжди, як з’їду санками з гори, даю йому витягти на гору! — відповідає Павлик.

356. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.

Іти навпростець (говорити, діяти прямо, відверто); поспішай поволі (дій обачно); дивитися згори вниз (зверхньо ставитися до кого-небудь); як дурному з гори бігти (дуже просто, немудро); валити все докупи (змішувати щось різнорідне); пускати туман у вічі (навмисне заплутувати щось); іти назад (повертатися до старого); лазити рачки (пересуватися на руках і ногах).

Прислівники, утворені від числівників

357. Розгляньте приклади й зробіть висновки, за допомогою яких префіксів творяться прислівники від числівників і як вони пишемося.

Удвічі, утричі, вдвоє, вчетверо, удесятеро, уперше, вдруге, вп’яте, утрьох, уп’ятьох, усімох, водно, заодно, надвоє, натроє, нашестеро.

358. Розгляньте, як пишемо відчислівникові прислівники, утворені за допомогою префікса по-, і запам’ятайте їхнє трояке написання.

1. Поодинці, подвічі, потричі. 2. По одному, по двоє, по троє, по четверо і т. д. 3. По-перше, по-друге, по-третє і т. д.

359. Розгляньте приклади і поясніть, як відрізнити прислівники від однозвучних поєднань прийменника з числівником.

Прислівники	Числівники з прийменниками
працювали утрьох склав удвоє розірвав начетверо	у трьох товаришів у двоє дверей на четверо коней

1. Прислівники, утворені поєднанням числівників з прийменниками, зазвичай пишемо разом.

2. Лише окремо пишемо прислівники типу по одному, по двоє та з дефісом — типу по-перше, по-друге.

3. У прислівниках між префіксом і наступною частиною ніякого слова вставити не можна, а між прийменником і числівником можна вставити означення (наприклад, той).

360. Прочитайте речення, знайдіть у них прислівники та однозвучні слова й поясніть їхній правопис.

1. Тільки твердо так трималось місто гордеє, уперте, раз одбилось, потім вдруге, потім втретє, ще й вчетверте (Леся Українка). 2. Заїхали спочатку в перше, а потім у друге село, у третє не встигли заїхати. 3. Вони вдвох хутенько піднялися на гору (О. Десняк). 4. Людина жартує у двох випадках: коли їй весело і коли їй сумно (Л. Костенко).

Ліна Костенко — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса

361. І. Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) з прислівниками (пишемо одним словом); 2) з поєднанням прийменника з числівником (пишемо двома словами).

Прибігли (в) трьох, розірвав (на) двоє, узяв (у) п’ятьох людей, збільшили (в) двоє, вліз (у) перше вікно, виріс (у) двічі, ступив (у) перше, (на) четверо днів, виходили (по)одинці.

II. З других букв перших слів прочитайте два останні слова з вислову історика В. Ключевського: “Добра людина не та, що вміє робити добро, а та, що не вміє...”.

362. *Перепишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Був собі дід та баба... (У) двох собі на хуторі жили (Т. Шевченко). 2. От постукали і раз, і (в) друге, і (у) трете, і ввійшли старости (Г. Квітка-Основ’яненко). 3. Вітер рвучкий (на) троє, (на) четверо рвав нам вітрила (Борис Тен). 4. Переправлялись (по) троє маленьким човником (О. Гончар). 5. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом (по) одинці (С. Скляренко). 6. (По) перше, син був хворий, а (по) друге, звірився йому, гірко жалуючись, що хоче дезертирувати (О. Кобилянська). 7. Марширували (по) двоє, (по) четверо, (по) вісім чоловік у шерензі (З. Тулуб).

363. І. Запишіть словосполучення у три колонки залежно від того, як пишемо прислівники: 1) одним словом; 2) двома словами; 3) з дефісом.

Схвалили (в) цілому, ставляться (по) різному, узгодили (в) чотирьох, знати (на) пам’ять, трохи (по) старому, (по) всякому буває, (на) двоє розламав, охороняти (по) справжньому, (до) останку триматися, ступати (на) вшпиньках, учні йшли (по) двоє, вимести (до) чиста, видали (на) гора.

II. З других букв складіть закінчення вислову французького філософа XVIII ст. Шарля Монтеск’є: “Треба багато вчитися, щоб...”.

364. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.

Перериватися начетверо (надмірно працювати); душа розривається надвоє (когось охоплюють суперечливі почуття); у двох словах (коротко); надвоє баба ворожила; або вмре, або буде жива (говориться про щось непевне); слабий як учетверо мотуз (зовсім не слабий); не раз і не двічі (часто, багаторазово); ладний тричі провалитися крізь землю (дуже незручно комусь).

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

XI. Особливості публіцистичного тексту

Публіцистичний стиль використовують передусім у засобах масової інформації — газетах, журналах тощо. Його завдання — не тільки інформувати про події, а й викликати певне ставлення до тих чи інших явищ суспільного життя.

У текстах публіцистичного стилю широко використовують суспільно-політичну лексику.

• Прочитайте наступні два тексти й визначте в них риси, не властиві художньому, офіційно-діловому, науковому чи розмовному стилям. Це й будуть особливості публіцистичного стилю.

365. Прочитайте текст. Знайдіть дієслова, утворені від інших частин мови, і слова інших частин мови, утворені від дієслів. Поясніть, як вони утворилися.

Ми, українці, можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

На жаль, цілі століття ворогам за допомогою грубого й кривавого насильства, розпалювання ненависті між різними частинами нашого народу вдавалося панувати над Україною. Майже всі ці завойовники в один голос галасували, що вони несуть українцям добро і щастя. Прикро, але дехто з наших співвітчизників ставав на службу до чужинських можновладців, щоб допомагати гнобити свій народ. Ніколи не йшли такою ганебною дорогою ті люди, які змалку пізнавали правду своїх предків. Для Батьківщини вони віддавали всі свої сили, здібності, навіть життя. Кожна людина розуміла, що Україна зможе стати господинею на власній землі, коли всі її сини й доньки будуть щоденно працювати для досягнення цієї великої, святої й справедливої мети. Пам’ятаймо про це (За А. Лотоцьким).

Альманах

Твір одинадцятий (Сашків)

МИ — НОВЕ ПОКОЛІННЯ

Україна після багатьох століть неволі знову стала незалежною, вільною державою. Наші батьки дістали нарешті змогу самостійно розпоряджатися своєю долею, будувати своє й наше майбутнє. Але це нелегко зробити. Земля запущена, машини зношені, люди якісь збайдужілі, розгублені. Як ще писав Шевченко, “німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть”. Бо так їх привчили за століття неволі.

Наше майбутнє залежить не тільки від старших, а й від нас самих. Ми маємо стати іншими. Які ми будемо, як зуміємо сформувати себе, таке буде й наше майбутнє.

Насамперед ми повинні бути справедливими. Без справедливості до інших важко сподіватися справедливості до себе. Усе, що ми робимо, ми повинні так робити, щоб не завдавати шкоди іншим, не обкрадати, не принижувати інших. І самим не треба гнутися, бо, як кажуть у народі, на похиле дерево всі кози скачуть.

Ми повинні дбати про Україну, про її добробут, не бути байдужими спостерігачами. Буде в Україні добре жити — і нам буде добре, буде в ній погано — і нам буде погано. І знаймо, що нас не чекають ні в Америці, ні в Німеччині чи ще десь, бо там люди надбали для себе і своїх дітей. І ми повинні надбати для себе. Але для цього нам уже тепер треба вчитися думати, здобувати знання і наполегливо працювати. Лише тоді прийде до нас омріяне щастя.

366. Прочитайте Сашкові міркування. Чи в усьому ви з ним згодні? Як ви уявляєте своє майбутнє? Посперечайтеся про це на уроці мовлення.