Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)
§ 26. Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки в реченнях з одиничними дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами
247. У поданих реченнях дієприслівникові звороти виділено іншим шрифтом. Проаналізуйте виділені частини речення, ставлячи питання від дієприслівника, й сформулюйте правила про те, що називається дієприслівниковим зворотом та якими розділовими знаками він виділяється на письмі. У 3-му й 4-му реченнях зверніть увагу на сполучник і.
1. Світ, набравши в моря рівноваги, сяє, свіжих виповнений сил (О. Довгий). 2. А в небі, ніжно обіймаючи принишкле море, здіймалася велетенська веселка (В. Канівець). 3. І, захолонувши в дивній грації, зітхають свіжістю дівочою акації (В. Симоненко). 4. Сонце, цілий день закрите хмарами, надвечір вибилося з своєї неволі і, сідаючи за гору, обливало червоним світом усе село (Панас Мирний).
Дієприслівник разом із залежними від нього словами називаємо дієприслівниковим зворотом.
Ми не могли покинути місто, не побувавши у музеях.
Дієприслівниковий зворот на початку або в кінці речення переважно відокремлюється комою, у середині речення — двома.
Якщо два однорідні дієприслівникові звороти поєднуються сурядним сполучником, то перед ним кома не ставиться: Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі (Леся Українка).
Відокремлюється і одиничний дієприслівник, якщо він означає тільки додаткову дію до присудка: Спотикаючись, вчаться вище ноги піднімати.
Не відокремлюється одиничний дієприслівник, якщо він відповідає на питання яким способом?: Залізо випробовують куючи, а коня вчать їздячи.
248. Прочитайте речення, знайдіть у них дієприслівникові звороти і поясніть, як вони виділені на письмі, як вимовляються.
1. Матері... Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. 2. В тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. 3. Он лежить, розлігшись на всі боки до обрію, ця не прочитана ніким книга — степ. 4. Інколи, зібравшись громадою, ми вирушали в степ. Він завжди манив нас, заглядаючи з усіх боків у село і в наші душі (З тв. О. Сизоненка).
249. Перепишіть уривок, вставляючи замість крапок дієприслівникові звороти й виділяючи їх комами.
Вода холодна. Дніпро широкий. Течія швидка. Хлопець вбився з сил... .
Нарешті впав на пісок. Відсапувався. Роззирався.
Підхопився й... шугнув у лісові нетрі. Все здається, ніби хтось женеться за ним... ніби тягнуться чиїсь гострі пазурі.
Коли сплеснуло плесо річки Дарниці, хлопець... шубовснув у воду. Поплив. Але сил уже не було. Його зносила течія (За С. Плачиндою).
Дієприслівникові звороти: часто ховаючись під хвилями від печенізьких стріл, хутко знайшовши дорогу, важко хекаючи за спиною, ні на хвильку не затримуючись.
250. В уривку, де це можливо, особові форми дієслів замініть дієприслівниками. Запишіть перероблений текст, дієприслівникові звороти виділіть комами й підкресліть.
Вересневими вечорами не тільки в лісі, а й у парку можна побачити дрімлюг. Вони залишили рідні ліси і мандрують на південь до місця зимівлі. Вдень дрімлюги сидять нерухомо на землі або на товстому гіллі, заплющать очі й дрімають. А ввечері вилітають розшукувати їжу. Полюють ці птахи на комах, яких ловлять своїм широким дзьобом просто на льоту (За В. Пархоменком).
251. *Перепишіть чотиривірш, виділяючи комами дієприслівникові звороти.
Правонаступники катів
Тієї ж прагнучи мети
Самі не маючи хребтів
Ідуть ламаючи хребти.
П. Осадчук
252. *Перепишіть речення, виділяючи комами дієприслівникові звороти. Підкресліть їх.
1. Троянди гріючись на сонці нескупім нам серце радують відродженням своїм (М. Рильський). 2. Щовечора зірки в далекому просторі манливо миготять хвилюючи серця (М. Терещенко). 3. Степ струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). 4. Нависло низько хмар глухе склепіння, і шурхаючи крилами об них летять чайки (М. Бажан). 5. На тротуари листя лине не тратячи на літ зусиль, і пролітаючи машини здіймають жовту заметіль (В. Сосюра).
253. І. Прочитайте уривок, знайдіть у ньому дієприслівники й визначте, які слова залежать від них.
А втікачі вже далеко. Помалу їдуть курним степом, шкодуючи зморених коней. Довгий шлях позаду, можна й не поспішати...
Та чого їх тільки двоє? Чого мовчать, бояться глянути один одному в очі?
Не самі тікали вони з неволі, був з ними ще й найменший брат. Але собі вивели коней із стайні брати, а про меншого й не згадали. І кинувся сердега бігти в пітьмі наосліп, ледве дихаючи, доганяв верхівців, доки не змилувався середульший, підхопив у сідло. Та як стишив ходу зморений кінь, важко носячи боками, сказав середульший, одвернувшись:
— Рятуйся сам, кінь двох не вивезе...
I кинув брата серед степу, став доганяти старшого, що, припавши до кінської шиї, мов навіжений, скакав уперед, ніби сотню бусурменів чув за собою (М. Пригара).
II. Підготуйтеся до усного переказу тексту. Складіть план до переказу. Доповніть свій переказ епізодами з народної думи “Втеча трьох братів з Азова, з турецької неволі”.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
VIII. Опис у художньому стилі
Описувати можна все, що е навколо нас. За допомогою опису ми допомагаємо іншим людям докладно уявити те, що ми побачили.
1. В описі спочатку висловлюють загальне уявлення про описуваний предмет чи явище.
2. В основній частині в певному порядку дають опис окремих деталей, говорять про їхні ознаки.
3. Наприкінці роблять узагальнення, висновок.
• Прочитайте два тексти, що подано далі. Перший текст — опис одного явища в обмеженому часі; другий — узагальнений опис зі згадкою багатьох деталей.
254. І. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому безособові дієслова та дієслова, які вжиті або які можна вжити в безособовому значенні.
Мені часто сниться страшний сон: ніби в хаті вже стоїть білий ранок...
Одного разу прокинувся, а в хаті справді ясніє од вікна м’яке біле сяєвце. Припав лобом до шибки — біло надворі, а небо чорне, ані зірочки на ньому, ані просвітку, хоч малого. Ні, не схоже на те, щоб розвиднялося. Ми з Василями вже примітили, що небо, тільки-но починає братися на світанок, спершу сивіє, наче по ньому розлився Чумацький Шлях від обрію до обрію. Трохи перегодом угадується над степом несмілива тиха просинь, і тоді кожен кущик при дорозі видається здалеку людиною...
А все було просто, і маленька давня радість лоскотнула мені в горлі: знадвору у вікно зазирав перший сніг. Він прийшов опівночі і видався мені досвітком... Погано без годинника: цілу ніч мариться, що пора вставати (Григір Тютюнник).
II. Спробуйте описати своє ранкове враження від першого снігу.
Альманах
Твір восьмий (Петриків)
СВІТ НАВКРУГИ
Який той світ, що довкола нас? Гарний він чи поганий?
Зараз зима надворі. Холодно. Але одягнешся добре й вийдеш вранці надвір — як біло, як чисто довкола! Ідеш — і сніг рипить під ногами, з дерев, наче казкові гірлянди, звисає іній, у повітрі мерехтять дрібнесенькі, майже невидимі сніжинки. Горобці, незважаючи на холод, зграйкою перепурхують з куща на кущ. У небі, затягнутому сірою пеленою хмар, то тут, то там чорними плямками пролітають поодинокі ворони. Гарно!
А прийде весна — задзюркотять струмки з-під снігових кучугур. На горбочках, тільки-но зійде сніг, починає зеленіти трава, а там, наче малі сонечка, зацвітуть кульбабки. Гілки дерев вкриваються молодою ніжною зеленню, крізь яку, ніби крізь тонке мереживо, синіє високе небо. А там дивися: вишні, черешні закутуються, ніби туманом, білим радісним цвітом.
Настає літо. Усе зеленіє, буяє. Достигають суниці в лісі, полуниці на городі, черешні в саду. Витьохкують у вербах солов’ї, щебечуть над полем жайворонки. Сонце часом аж пече, але добре, що неподалік є річка. Як приємно стрибнути в прохолодну воду і пливти, збиваючи круг себе іскристі бризки. Іноді, щоправда, насуне синя, аж чорна хмара, замиготять блискавки, загуркоче грім. Але злива швидко минає, і тоді повітря стає таке свіже, що дихаєш — не надихаєшся ним.
Прекрасна й осінь, коли від ваги гнуться гілки яблунь, гупають на землю грушки, червоніють ягоди калини. Невдовзі й листя на деревах починає набувати різних барв — від ніжно-жовтого до яскраво-червоного. А ввечері подивіться на захід сонця: ніякий художник не зумів би дібрати таких кольорів, якими міниться призахідне небо.
Чудовий світ навколо нас. Треба тільки вміти бачити цю красу.
255. Прочитайте Петрикову оповідь. Оберіть якийсь предмет або пору року чи дня й докладно опишіть їх. Намагайтеся побачити в них красу.
