Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)

§ 25. Дієприслівник як форма дієслова

237. Розгляньте таблицю “Форми дієслова” (§ 6) і визначте особливості дієприслівника порівняно з іншими дієслівними формами.

238. Розгляньте таблицю “Характеристика дієслова в цілому” (§ 10) і визначте, які граматичні ознаки властиві дієприслівникам збудувавши, приїхавши, будуючи, їдучи.

239. У поданих прикладах знайдіть підмети й присудки і з’ясуйте, чи дії, названі в реченні, стосуються однієї особи чи різних осіб, і за якої умови особову форму дієслова можна замінити дієприслівником, а за якої така заміна неможлива.

Речення без дієприслівників	Речення з дієприслівниками
Я поволі йшов і думав. Коли він побачив мене, то зрадів. Коли я йшов, він побачив мене.	Я, поволі йдучи, думав. Він, побачивши мене, зрадів. Заміна неможлива.

240. Прочитайте текст, знайдіть у ньому підмети, присудки, а також дієприслівники. Яка дія важливіша тут — названа способовою формою дієслова чи дієприслівником?

Бугай ходив по кругу, красиво вигнувши жирну, в важких зморшках шию, не звертаючи уваги на людей, що обступили його зі всіх боків. Він грався з ними і дражнив їх. Розігнавшись, мчав двором, як вітер, як злий дух, і раптом, налетівши на людську стіну, зупинявся, ніби вростав у землю (Григорій Тютюнник).

1. Дієприслівник — це незмінна форма дієслова, яка відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

2. Дієприслівники бувають доконаного й недоконаного виду, перехідні й неперехідні.

3. Якщо щонайменше два присудки стосуються тої самої дійової особи, то один з них можна замінити дієприслівником. Якщо ж присудки стосуються різних дійових осіб, то така заміна неможлива.

4. Дієприслівник називає другорядну дію порівняно з дією, названою способовою формою дієслова.

5. У реченні дієприслівники виконують роль обставин.

241. Перепишіть речення. Підкресліть підмети, присудки та обставини, виражені дієприслівниками.

1. І тремтить схвильоване колосся, схилившись до мого плеча (О. Теліга). 2. Встає в новій красі, забувши лихоліття, твоя, Тарасе, звільнена земля 3. Діти витягли санчата і, б’ючи підборами об сніг, мчать веселі весну зустрічати, розсипаючи веселий сміх. 4. Зимовий вечір, закуривши люльку, розсипав зорі, наче іскри. 5. Біліють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин — вони стоять, немов у червні липи, забрівши в сивий і густий полин (З тв. В. Симоненка).

А. Кашшай. Вечір під Говерлою

242. І. Прочитайте уривок, знайдіть обставини, виражені дієприслівниками, й визначте присудки, до яких вони належать. Поміркуйте, чому дієприслівники вжито не в усіх реченнях, де є два і більше присудків при одному підметі.

Узяв той хлопець з собою кошлату, як у печенігів, шапку і вуздечку, а точніше — обротьку, що не дзеленчить вудилами.

...Його обв’язали линвою і спустили з фортечної стіни в глибокий рів у тому місці, де стіна прилягає до могутньої сторожової башти...

Досягнувши землі, сміливець озирнувся навкруги. Зовсім близько палали вогнища. Вороги їли, жадібно чавкаючи, запиваючи їжу кумисом**.

Від запаху їжі в хлопця запаморочилося в голові. Але мусив вичікувати. Ось вони нарешті влягаються спати. А деякі сновигають зі списами в руках, поглядаючи раз по раз на стіну...

Знав хлопець одне: довго лежати між кущами не можна — от-от зійде місяць. Тож рішуче підвівся й пішов до вогнів. Осліплений полум’ям і сльозами, що текли від ядучого диму, ненароком наступив на руку печеніжину. Кочівник спав, — проте чутливо відразу підхопився, сердито прохрипівши:

— Хто такий?

— Коня шукаю... — мовив юний киянин, намагаючись вимовляти слова так, як навчили його печенізькі бранці (С. Плачинда).

II. Про які часи розповідається в уривку? Про стіни якого міста тут ідеться? У яку пору дня відбувається подія?

243. У тексті, де це можливо, присудки замініть обставинами, вираженими дієприслівниками. Дієприслівники разом із залежними словами виділяйте з обох боків комами.

Он у балці, де земля зовсім підсохла, купається в пилюзі заєць, качається з боку на бік та чеберяє лапами. Нарешті сів, вмиває вуса. Потім потягнувся зі смаком і неквапно застрибав до лісосмуги. Але тут пронизливо закричали і в нього з-під ніг вихопились перелякані куріпки. Щоправда, птахи скоро розібрались, хто винуватець паніки, й знову попадали в траву — стали рядочком, витягли шиї й лементують. Зайця лають! А той трохи постовбичив і пострибав собі далі (За В. Севастьяновим).

244. Прочитайте загадки й відгадайте їх. Знайдіть у них обставини, виражені дієприслівниками, і визначте присудки, при яких вони називають другорядну дію.

1. Дві сестриці пішли напитись водиці, а брат, зігнувшись, стояв та сестричок чекав. 2. Наскакавшись, назвивавшись, пороху наковтавшись, у куточку спочиває. 3. Хатня корова, поїдаючи дрова, весь дім зігріва. 4. Йде, не рухаючись з місця.

Відгадки: груба, відра й коромисло, годинник, віник.

245. І. Прочитайте байку і знайдіть у ній дієприслівники.

— Де ти взялося на мою голову? — пирскало іскрами трухляве сире Поліно в печі. — Ще якийсь день полежало б у траві, помилувалося білим світом...

— Даремно проклинаєш мене, — загоготіло гаряче Полум’я. — Хіба не краще, спалахнувши, за одну мить віддати людям усе тепло, аніж, обростаючи мохом, роками гнити в глухомані? (І. Власенко).

II. Перекажіть байку.

246. І. Прочитайте уривок, випишіть з нього дієприслівники разом із залежними словами.

Взявши під руку гостя, Яворницький повів його до свого кабінету.

— Сідайте, добрий чоловіче, розповідайте, що вас привело до мене.

Кобзар, не відразу знаходячи слова, висловив свою занепокоєність, що нині відчувається якесь знехтування народним мистецтвом. Якщо недавно ще бандуристи, кобзарі були шанованими людьми, до них тяглись люди, щоб почути про історичну старовину, послухати народну пісню, то нині до всього цього починає відчуватись байдужість.

Дмитро Іванович, погладжуючи сиві вуса, уважно вислухав гостя, посміхнувся, а після мовчання промовив:

— Час такий... Вибачте, як вас?

— Олекса Семенович...

— Час такий, Олексо Семеновичу... І “замість серця гуркотить мотор...” — якось незрозуміло відповів професор, сяйнувши лукавою усмішкою крізь вуса (За І. Шаповалом).

II. Що вам відомо про кобзарів, про їхню роль в українській історії? Поговоріть про це на уроці зв’язного мовлення.