Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)
§ 23. Написання НЕ з дієприкметниками
Окремо, якщо:
1) при дієприкметнику є залежні слова (дієприкметниковий зворот): ніким не бачений, досі не чуваний, не виконаний повністю;
2) дієприкметник у реченні є присудком: Завдання не виконане;
3) є заперечення: Не позичений, а власний хліб.
В інших випадках не з дієприкметником пишемо разом: небачений світ, нечуваний вчинок, незасіяний лан.
219. Прочитайте речення. Поясніть написання не з дієприкметниками.
1. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком! (Т. Шевченко). 2. Від лиману до самого обрію лежить рівний, ще не присмалений сонцем степ (Д. Міщенко). 3. Деякий час ми захоплено розглядаємо озеро з його багатством, з його неполоханим життям (Олесь Гончар). 4. Обабіч пропливали невиразні сіро-жовті поля, ззаду невибіленим полотном розгорталася дорога (В. Кава). 5. На розсаднику ані душі, навіть слідів людських немає — неторкана земля (Григір Тютюнник).
220. До поданих слів доберіть синоніми й запишіть їх поряд. Дієприкметники з не підкресліть.
Небачений, несподіваний, безугавний, безпідставний, таємничий.
Синоніми: загадковий, нерозгаданий, нестихаючий, нечуваний, раптовий, таємний, небувалий, невиданий, невгаваючий, невщухаючий, нежданий, незбагненний, необґрунтований.
221. Переробіть речення так, щоб частка не там, де вона пишеться разом, тепер писалася окремо і навпаки, наприклад: Над водою піднімалися незатоплені острівці. — Над водою піднімалися ще не затоплені острівці; або: ...не затоплені повінню.
1. Вилягла, погнила обабіч дороги ніким не скошена трава. 2. Похилився не підпертий кілками тин. 3. Сіріла неперекопана латка землі. 4. Яскраво горів ще не перетоптаний квітник. 5. Буяв бур’ян на непрополених грядках. 6. Темніли потрісканою корою не побілені досі стовбури дерев. 7. Час від часу на дорогу вибігали неполохані зайці.
222. I. Випишіть словосполучення у дві колонки: 1) ті, у яких не пишеться разом; 2) ті, у яких не пишеться окремо.
Ніким (не) полагоджений тин, (не) змащений віз, поле (не) зоране, (не) зв'язаний добре сніп, (не) вироблений ще характер, (не) згасаюче вогнище, хата (не) накрита, (не) впольований звір, (не) висохлий досі рукав, (не) зроблений як слід, (не) доплетений тин, (не) закінчена робота, (не) скопані ще грядки.
II. З останніх букв останніх слів прочитайте два слова, пропущені у вислові Т. Шевченка: “У нас нема... за собою”.
223. *Перепишіть речення, розкриваючи дужки.
І. 1. Василько побачив, що батько чимось (не) вдоволений (О. Донченко). 2. Кожному ж кортіло подивитися на (не) бувале досі у слободі видовище (А. Шиян). 3. Літо й зиму живе на привіллі безліч дикої птиці, ніким (не) стріляної, (не) полоханої (Олесь Гончар). 4. (Не) оброблена земля їжилась торішнім бадиллям (М. Коцюбинський). 5. Мені поля співали ніким (не) співані пісні (В. Симоненко).
II. 1. За одного вченого двох (не) вчених дають, і то не беруть. 2. Чого Івась (не) навчений, того Іван не буде знати. 3. Пес бреше, бо співати (не) привчений. 4. Вчений, але (не) товчений. 5. Де хата (не) метена, там дівка (не) плетена. 6. В (не) обгородженім городі і свиня гість. 7. У лінивого ліжко до спини (не) прив’язане, а приклеєне (Народна творчість).
224. *Перепишіть уривок з вірша, розкриваючи дужки.
Утекти б од себе геть світ за́ очі
у (не) бачене, (не) чуте, у (не) мовлене,
де нема ані осму́т**, ні радощів,
де ніщо (не) збавлене, (не) здолане.
В. Стус
225. Прочитайте уважно уривок. Приготуйтеся до усного переказу тексту: скориставшись фотоілюстрацією, уявіть усю картину, визначте послідовність подій, запам’ятайте окремі вислови, з’ясуйте за словником значення незнайомих слів.
Повінь! Річка набрякла водою, берегів не видно, наче й не було, а верболіз уже немов пливе по хвилях і з місця не зрушить. І коли дуне вітер, то дерева, нагинаючись, здаються живими, ось-ось рушать у путь; ось вітер зірве кущ і покотить його по гливих** баранцях**. Якось Орчик прибігає додому, захеканий, з затуманеними очима, з напіврозкритим ротом, і кричить з порога:
— Тату, бачив зайця, на колоді примостився, а колода крутиться під ним, крутиться!..
Так щовесни — йдуть вони до свого човна, одмикають і веслують до незатоплених горбочків та острівців. Ось перше сухе місце, начіплялось навколо кущів галуззя приплилого сміття, бур’яну, проте не видно жодного зайця. Може, ген там, де пеньок високий чорніє? І під високим пеньком нічого. Зате скоро таки надибують зайця — бігає по мокрій латці землі, до якої вода ласочкою горнеться, ось-ось ізлиже, і вуха в нього так жалісливо стирчать, що в грудях хіба ж не ворухнеться щось гостре. Батько бере його обома руками, заєць здригається, вигляд у нього заляканий і безпорадний... (Є. Гуцало).
226. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.
Незагоєна рана (те, що постійно турбує, болить); Хома невірячий (людина, що сумнівається); нечувана річ (щось дивне); ділити шкуру невбитого ведмедя (розпоряджатися чимось ще не досягнутим); кричить як недорізаний (репетує); з невмитим писком (негідний братися за що-небудь).
