Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)
§ 21. Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях із дієприкметниковими зворотами
197. У поданих реченнях дієприкметникові звороти виділено іншим шрифтом. Проаналізуйте виділені частини речення й сформулюйте правило, що таке дієприкметниковий зворот. Яким членом речення виступає дієприкметниковий зворот?
1. Скільки глянеш — вилискують розгойдані вітром хліба (Олесь Гончар). 2. Луг, орошений дощем, сяє-миготить огнем (У. Кравченко). 3. Очманілі від тепла горобці лізуть прямо під ноги (Григорій Тютюнник).
198. Порівняйте подані варіанти речень і зробіть висновок, коли дієприкметниковий зворот виділяють з обох боків комами, а коли не виділяють (означувані слова, яких стосуються дієприкметникові звороти, виділено жирним шрифтом).
1. Клониться дерево, плодом обтяжене (І. Франко). — Клониться обтяжене плодом дерево. 2. Гори, осріблені місяцем, блищать. — Осріблені місяцем гори блищать (Олександр Олесь). 3. Високий берег, оповитий прозорим туманом, мрів у далечині (І. Нечуй-Левицький). — Оповитий прозорим туманом високий берег мрів у далечині.
199. У поданих реченнях знайдіть підмет, присудок і зробіть висновок, чому тут дієприкметникові звороти не виділено комами. Зверніть увагу на останнє речення.
1. Хата посипана зеленою пахучою травою (Ю. Яновський). 2. Вогке повітря наснажене прозорою парою (З. Тулуб). 3. Вулиця вимощена камінням. — Вулиця, вимощена камінням, повилася вгору (І. Нечуй-Левицький).
1. Дієприкметник разом із залежними словами називається дієприкметниковим зворотом.
Дієприкметниковий зворот у реченні виступає означенням (відповідає на питання який?).
2. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова, то він виділяється з обох боків комами. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом, то він комами не виділяється.
3. Якщо дієприкметник виступає присудком, тоді дієприкметник із залежними словами не виділяється комами (між групою підмета і групою присудка кома не ставиться).
200. Прочитайте вірш. Знайдіть відокремлений дієприкметниковий зворот.
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.
Т. Шевченко
201. У поданих реченнях знайдіть дієприкметникові звороти, поясніть вживання розділових знаків при них. Прочитайте речення без дієприкметникових зворотів.
1. Дрімає дорога, небом укрита (Олесь Гончар). 2. Аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле (М. Коцюбинський). 3. По застиглих від нічної прохолоди горбах переливалися білим морем гірські тумани (Г. Хоткевич). 4. Люблю луг, сонцем опромінений (У. Кравченко). 5. Незабаром він помітив у землі манюсіньку ямку, сховану в густій траві, і в ній затишне гніздечко, вимощене з трав’яних стебел (Григорій Тютюнник).
202. *Перепишіть речення. Знайдіть підмети й присудки. Дієприкметникові звороти підкресліть хвилястою лінією і, де треба, виділіть комами.
1. Старий Горицвіт дивиться на обліплену пилком бджолу й говорить сам до себе (М. Стельмах). 2. Глянеш вгору, бачиш між гілляками круті скелі зарослі мохом (І. Нечуй-Левицький). 3. Каміння вкрите товстим прогнилим шаром листя було м’яке, як подушка (Олесь Гончар). 4. Освітлена місяцем шхуна стояла непорушно на водній поверхні (М. Трублаїні). 5. Вітрила зафарбовані сонцем схожі були на рожеві крила чайок (Петро Панч). 6. Самотня людина завше основана думками (Ю. Мушкетик).
203. Переробіть (усно) речення так, щоб відокремлені дієприкметникові звороти стали невідокремленими і навпаки. Який варіант речення кращий?
1. Наче зачарований велетень стояв ліс, опушений весь інеєм білим (Панас Мирний). 2. Тільки лист, вкритий памороззю та замерзлими дощовими краплями, хрущить під ногами (Ганна Барвінок). 3. Сліпуче сонце відбивалося на снігу, затверділому від морозу (Д. Ткач). 4. З ополонок глибоко промерзлих річок клуботіла пара, наче дим (О. Довженко). 5. На палубі, припорошеній снігом, виразно темніли свіжі сліди від чобіт (О. Донченко).
204. Прочитайте народну усмішку. Знайдіть дієприкметникові звороти й поясніть їхнє написання.
Учитель, стурбований поганою успішністю учня, каже його батькові:
— Ваш син увесь час біля книжок заспаний.
Але батько був зовсім іншої думки:
— Може бути. То у ньому прихований талант дрімає.
205. І. Запишіть текст під диктовку. Відокремлені дієприкметникові звороти підкресліть. Написане уважно звірте з надрукованим і помилки, якщо вони трапляться, виправте.
Сонце ще високо стояло на небі. Спека стояла надворі, як звичайно буває в Спасівку. Повітря було сухе, але здорове й тепле і таке прозоре, що на всі боки око захоплювало степи без краю. Синє й гаряче небо лежало над степом, неначе якась кругла покришка. На небі не було ані хмариночки! На степу не було ані смужки туману. Одно пишне золоте сонце пливло між небом і степом, наче корабель по безодньому небі. Віз звернув з битого степового шляху й покотився по ледве помітних прикметах суголовка**. З-за густих будяків і всякого зела незабаром висунулись баштани з довгими рядками високих соняшників. За соняшниками зараз з’явились рівні рядки гостролистої кукурудзи, насадженої кругом баштанів дуже рівними рядами. Вже коні наближались до баштана, вже можна було бачити на краях баштана наче рами з довгого гарбузиння, де між листом повивертались боками довгі й круглі білі гарбузи, наче воли на спашу. Потім одкрилося поле, неначе заслане картатими хустками, де зеленіло дрібненьке, як тюль, кавуняче огудиння, де блищали в ясно-зеленому листі жовті дині, зеленіли й біліли кавуни (І. Нечуй-Левицький).
II. Спробуйте описати, скажімо, свій шлях з дому до школи. При цьому не обминіть ані малопомітного кущика чи виламаної штахетини в чийомусь паркані, ані собаки, що подивився на вас голодними чи байдужими очима. В описі використайте один-два відокремлені дієприкметникові звороти.
206. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.
Скупаний у любистку (дуже вродлива людина); піднятий на котурни (безпідставно звеличений); коло розбитого корита (залишитися без того, на що сподівався); побудований на піску (ґрунтується на ненадійній основі); підрізаний на пні (підірваний, знищений у своїй основі); втоптаний у багнюку (зганьблений); втрачений шанс (невикористані можливості).
