Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)

§ 19. Творення активних й пасивних дієприкметників. Обмеженість уживання форм активних дієприкметників теперішнього часу в сучасній українській мові, способи заміни їх

166. В усіх поданих словосполученнях дієприкметники активні. З’ясуйте, якого виду вони бувають і від яких дієслів утворені — перехідних чи неперехідних (чи після цих дієслів можна поставити питання кого? що?). Зробіть відповідний висновок про творення активних дієприкметників.

Затихаючий вітер (вітер затихає), плаваюча крижина (крижина плаває), палаюче вогнище (вогнище палає), порум’янілий небокрай (небокрай порум’янів), зів’ялий листок (листок зів’яв), затихлий ліс (ліс затих).

167. Розгляньте, як творяться активні дієприкметники недоконаного виду (їх ще іноді неправильно називають активними дієприкметниками теперішнього часу). Зробіть висновки.

Неозначена форма	3-я особа множини теперішнього часу	Активний дієприкметник недоконаного виду
тяжіти	тяжію-ть	болю-чий
нести	несу-ть	несу-чий
лежати	лежа-ть	лежа-чий
сидіти	сидя-ть	сидя-чий

168. Простежте, як творяться активні дієприкметники доконаного виду (їх ще іноді неправильно називають активними дієприкметниками минулого часу). Зробіть висновки.

Неозначена форма	Множина минулого часу	Активний дієприкметник доконаного виду
пожовтіти опасти зів’янути	пожовтіл-и опал-и зів’ял-и	пожовтіл-ий опал-ий зів’ял-ий

169. Усно складіть речення з активними дієприкметниками недоконаного й доконаного видів: достигаючий і достиглий, заростаючий і зарослий. Зробіть висновок про те, які дієприкметники в українській мові широко використовують, а які — рідко.

Активні дієприкметники творяться за допомогою суфіксів:

-уч-(-юч-), -ач-(-яч-) від основи дієслів 3-ї особи множини — теперішній час: бажають (І дієвідміна) — бажаючий, стоять (II дієвідміна) — стоячий.

-л- від основи інфінітива — минулий час: замерзнути — замерзлий, достигнути — достиглий.

Увага!

В українській мові активні дієприкметники із суфіксами -ач (-яч), -уч (-юч) майже не вживаються. Слова на зразок співаючий, малюючий, працюючий, бажаючий тощо є ненормативними.

Їх варто відтворювати кількома способами:

1) прикметниками: наступаючий — прийдешній, оточуючий — навколишній;

2) іменниками: виступаючий — промовець, працюючий — працівник;

3) підрядними означальними реченнями: думаючий учень — учень, який думає.

Нормативними для української мови е лише ті слова із суфіксами -ач-(-яч-), -уч-(-юч-), що перейшли до класу прикметників: блискучий успіх, квітучий сад, лежачий камінь.

170. Прочитайте речення. Знайдіть активні дієприкметники, визначте їхній вид і поясніть, як вони утворилися.

1. Зігнувши лисніючі шиї, проскакали лошата і зникли за вербами (М. Руденко). 2. Часом темнішало від швидко літаючих хмар, але як швидко вони налітали, так швидко й проносились (Ю. Яновський). 3. Шелестом опадаючого листу зітхає лісова стежка (М. Стельмах). 4. Поміж зів’ялим полином, по килимах пожовклої цілинної трави, через горби звивається широкий битий шлях (Іван Ле). 5. Ми уже стоїмо на порі, як достиглі плоди, як дерева набряклого саду, обважнілі від дум (Л. Первомайський).

171. І. Утворіть активні дієприкметники недоконаного виду й запишіть у дві колонки: 1) з суфіксом -уч(ий); 2) з суфіксом -ач(ий).

Колоти, збігати, свистіти, джеркотіти, сокотати, зв’язувати, сидіти, стояти, в’янути, узагальнювати, скакати, стриміти, вірити, тихнути.

II. З других букв кожного слова першої колонки складіть закінчення вислову Ернеста Хемінгуея: “Кожний, хто ходить по землі, має свої...”.

172. І. Утворіть активні дієприкметники і запишіть у дві колонки: 1) дієприкметники недоконаного виду; 2) дієприкметники доконаного виду.

Просякнути, розтанути, зникати, вести, обважніти, іскрити, сліпити, вигоріти, стихнути, сіріти, одужувати, видужати.

II. З других букв кожного слова складіть слова, пропущені у вислові античного філософа Епіктета: “Чого..., того не чини навіть у думках”.

173. *Перепишіть речення, неозначену форму, що в дужках, замініть відповідними дієприкметниками.

1. Осінь вже присипала землю золотою порошею (опасти) листя (В. Кучер). 2. Мріють у (тремтіти) мареві далекі села (Григорій Тютюнник). 3. Темная діброва стихла і мовчить; листя (пожовтіти) з дерева летить (Я. Щоголів). 4. Тихий вітер обсипав (опадати) листом рож і бузку голівку дитини та одежу матері (І. Нечуй-Левицъкий). 5. Вітер гуляє полями (змокріти), негідь**, тумани несе (Б. Грінченко).

174. І. Прочитайте уривок. Знайдіть у ньому активні дієприкметники і поясніть їхнє значення.

Коли я дивлюсь на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище, мандрують блакитним шляхом, — мені здається, що бачу душу поета.

Я впізнаю її. Он пливе, чиста і біла, спрагла неземних розкошів, прозора і легка, з золотим усміхом на рожевих устах, тремтяча бажанням пісні...

Я знаю її. Вона... Неспокійна, вся насичена вогнем, вся палаюча великим і праведним гнівом. Мчиться шалено по небу і підганяє ліниву землю золотою різкою... Вперед... вперед... швидше разом із нею...

Я розумію її. Вічно невдоволена, вічно шукаюча, з вічним питанням — нащо? до чого? — вона спустила сірі крила над землею, щоб не було видко сонця, щоб потопала в тінях земля, і сіє дрібну мряку суму... (М. Коцюбинський).

С. Васильківський. Український пейзаж

II. Поміркуйте над тим, яку подібність побачив письменник між хмарами і душею поета. Яким ви уявляєте поета і взагалі письменника? Поділіться своїми міркуваннями на уроці розвитку мовлення.

175. Запам’ятайте крилаті вислови та їхнє походження.

1. Каїнова печать (у Біблії розповідається про перше вбивство на землі: Каїн убив свого меншого брата Авеля, і Бог затаврував убивцю). 2. Вавилонське стовпотворіння (як розповідається в Біблії, люди почали будувати у Вавилоні вежу, щоб дістатися до неба; аби цьому перешкодити, Бог змішав їм мови, і вони перестали розуміти одне одного, зчинилися безлад, метушня, гармидер). 3. Манна небесна (за Біблією, коли Мойсей виводив єврейський народ з єгипетської неволі, то в пустелі Бог, щоб утікачі не загинули з голоду, посилав їм з неба їжу; “чекати манни небесної” означає “пасивно чекати якогось дива”).

176. В усіх поданих словосполученнях дієприкметники пасивні. З’ясуйте, від яких дієслів вони утворені — перехідних чи неперехідних — і якого виду вони бувають.

Зоране поле (хтось зорав поле), вимощена дорога (хтось вимостив дорогу), зірвана квітка (хтось зірвав квітку), помита чашка (хтось помив чашку), уявлювана картина (хтось уявляє картину).

177. Розгляньте, як творяться пасивні дієприкметники від дієслів з основою на -а-. Сформулюйте правило.

Основа інфінітива	Пасивний дієприкметник
переписа(ти) з’ясува(ти) вимрія(ти)	переписа-ний з’ясова-ний вимрія-ний

178. Розгляньте, як творяться пасивні дієприкметники від інших дієслів (без кінцевого а в основі інфінітива). Сформулюйте правило.

Основа інфінітива	Основа 1-ї особи однини	Пасивний дієприкметник
запроси(ти) змоло(ти) запряг(ти) вес(ти) посади(ти) в’їзди(ти)	запрош-у змел-ю запряж-у вед-у посадж-у в’їждж-у	запрош-ений змел-ений запряж-ений вед-ений посадж-ений в’їждж-ений

179. Простежте, як ще можуть творитися пасивні дієприкметники від дієслів з основою на -ну-, -о- та деяких інших.

Основа інфінітива	Пасивний дієприкметник
розвину(ти) коло(ти) стер(ти) розби(ти)	розвин-ений, розвину-тий кол-ений, коло-тий стер-тий розби-тий

180. Розгляньте всі раніше наведені приклади пасивних дієприкметників і зробіть висновок про те, чи подвоюється н у їхніх суфіксах.

1. Пасивні дієприкметники творяться від перехідних дієслів. Вони бувають доконаного й недоконаного виду.

2. Від дієслів з основою на -а- пасивні дієприкметники творяться додаванням до основи інфінітива суфікса -н(ий).

3. Від інших дієслів пасивні дієприкметники творяться додаванням до основи 1-ї особи однини суфікса -ен(ий). У цьому суфіксі завжди пишеться буква е.

4. Від дієслів з основою на -ну-, -о- та деяких інших пасивні дієприкметники можуть творитися також додаванням до основи інфінітива суфікса -т(ий).

5. У суфіксах дієприкметників буква н не подвоюється.

181. Прочитайте вірш Тодося Осьмачки. Знайдіть пасивні дієприкметники і поясніть, як вони утворені.

Шляхи мої не міряні,

гори мої не важені,

звірі мої не наджені,

води мої не ношені,

риба у їх не ціджена,

птахи мої не злякані,

діти мої не лічені,

щастя моє не злежане...

Оце така я в тебе матінка,

в руці Господній

Україна синєнебая!

Т. Осьмачка (1895-1962)

182. Прочитайте прислів’я. Знайдіть пасивні дієприкметники, визначте їхні вид, рід, відмінок та число і поясніть, як вони утворилися.

1. Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений. 2. Колись ковбаси і смажені голубці по світу літали. 3. Правда Сидорова — киселем млинці помазані, на паркані сушаться. 4. Ти йому стрижене, а він тобі кошене. 5. За одного битого двох небитих дають.

183. Прочитайте загадки. Знайдіть пасивні дієприкметники й схарактеризуйте їх. Загадки відгадайте.

1. Що можна бачити з заплющеними очима? 2. Поле не міряне, вівці не лічені, пастух не найнятий. 3. Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок. 4. Скручена, зв’язана, по подвір’ю гуляє.

Відгадки: мітла; небо, зорі та місяць; сон; зоряне небо.

184. І. Від поданих дієслів утворіть пасивні дієприкметники й запишіть у дві колонки: 1) із суфіксом -ов-; 2) із суфіксом -ув- (-юв-).

Утеплювати, звоювати, успадкувати, поскручувати, передрукувати, прасувати, увірчувати, позакачувати, оцинкувати, розглядувати, перебудувати.

II. З других букв слів першої колонки складіть закінчення вислову азербайджанського поета XII ст. Нізамі: “Слово, що йде від серця, завжди проникає...”.

185. І. Від поданих дієслів утворіть пасивні дієприкметники в називному відмінку чоловічого роду (який?) і запишіть у дві колонки: 1) із суфіксом -(а)н-; 2) із суфіксом -ен-. Зверніть увагу на заміну суфікса -ув- суфіксом -ов-.

Ознаменувати, оснастити, звабити, загальмувати, знервувати, попередити, об’їздити (коня), надумати, вшанувати, позолотити, купувати, удосконалити, купити.

II. З других букв кожного слова складіть продовження слів гімну: “Душу й тіло ми положим... ”.

186. *Перепишіть речення. Неозначену форму, що в дужках, замініть відповідними дієприкметниками. Суфікси дієприкметників підкресліть. Які чергування приголосних відбулися при цьому?

1. Невеличка Джерина пасіка була (обгородити) низьким тином (І. Нечуй-Левицький). 2. Повні, рожеві, як діти, (збудити) зі сну, пливли по небі хмаринки (М. Коцюбинський). 3. Ми розмістилися на возі, добре (вимостити) свіжою травою (А. Шиян). 4. Віз м’яко покотився ще не (в’їздити) дорогою (М. Стельмах). 5. І знов у тумані бриніли окремі розмови, як (зачепити) струни (М. Коцюбинський).

187. І. Прочитайте уривок. Випишіть з нього дієприкметники й визначте їхнє значення (активні чи пасивні).

Мотря стояла під хатою проти білої стіни. Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видко розум з завзяттям і трохи з злістю. Сонце било на Мотрю косим промінням, освічувало її з одного боку, обливало жовтогарячий кісник на голові та червоне намисто на шиї (І. Нечуй-Левицький).

А. Базилевич. Ілюстрація до повісті “Кайдашева сім’я” (І. Нечуй-Левицький)

II. Подумайте, чому автор малює портрет Мотрі на тлі білої стіни. Знайдіть антоніми в тексті.

III. Підготуйтеся до докладного усного переказу уривка або за цим зразком опишіть портрет знайомої вам людини. Можете вжити дієприкметники одягнений, застебнутий, розхристаний, освітлений, усміхнений, замріяний, зосереджений, розгублений, нахмурений, втомлений тощо.

188. Запам’ятайте крилаті вислови та їхнє походження.

1. Обітована земля (цей біблійний вислів означає багатий і щедрий омріяний край). 2. Прикутий Прометей (за грецькою міфологією, боги прикували до скелі Прометея й прирекли на вічні муки за те, що він дав людям вогонь). 3. Слава тобі, кесарю, приречені на смерть вітають тебе (такими словами раби-гладіатори, йдучи на смерть, вітали римського імператора). 4. Увінчаний лаврами (стародавні греки увінчували вінком з лаврових гілок переможців-лауреатів).