Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)

§ 18. Дієприкметник як форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

155. Розгляньте таблицю “Форми дієслова” (§ 6) і визначте особливості дієприкметника порівняно з іншими дієслівними формами.

156. Порівняйте подані приклади і скажіть:

а) що називає дієприкметник як форма дієслова і чим він подібний до прикметника;

б) на яке питання відповідає дієприкметник.

Форми дієслова	Дієприкметник	Прикметник
чорніє	чорніючий	чорний
посоливши	посолений	солоний
затихнув	затихлий	тихий

1. Небо збіліло від спеки і вже сивіє, мов попеліє. — Небо, збіліле від спеки, вже сивіє, мов попеліє (Леся Українка). 2. Надвечір помітили на горизонті корабель, який ледь бовванів. — Надвечір помітили на горизонті ледь бовваніючий корабель (Олесь Гончар). 3. Коник загубив срібну підкову, і срібна підкова півмісяцем впала на збитий поріг. — Загублена коником срібна підкова півмісяцем впала на збитий поріг (Д. Ткач).

157. Розгляньте таблицю і зробіть висновок, які граматичні значення дієприкметника спільні з іншими формами дієслова, а які — з прикметником.

Характеристика дієприкметника

Цифровий код	Вид	Пасивний чи активний	Рід	Відмінок	Число
	2	3	4	5	6
0	—	—	нема	—	—
1	доконаний	пасивний	чоловічий	Н.	однина
2	недоконаний	активний	жіночий	Р.	множина
3			середній	Зн.
4				Д.
5				Ор.
6				М.

158. За значенням дієприкметники поділяють на активні й пасивні. З’ясуйте, які з них називають ознаку предмета, зумовлену дією того самого предмета, а які — ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета.

Активні дієприкметники: працюючий пенсіонер (пенсіонер, який працює), лежачий камінь (камінь, який лежить), погасле вогнище (вогнище, яке само погасло).

Пасивні дієприкметники: підстрелений птах (птах, якого хтось підстрелив), кинутий камінь (камінь, якого хтось кинув), погашене вогнище (вогнище, яке хтось погасив).

1. Дієприкметник — це особлива форма дієслова.

2. Дієприкметник називає водночас дію й ознаку предмета за цією дією і відповідає на питання який?

3. Дієприкметники, як і інші дієслівні форми, мають вид, бувають (пасивними й активними), а подібно до прикметників змінюються за родами, відмінками й числами.

4. Активні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією того самого предмета.

Пасивні дієприкметники називають ознаку предмета, зумовлену дією іншого предмета.

159. Прочитайте речення. Знайдіть дієприкметники й визначте, чим вони подібні до інших дієслівних форм; а чим — до прикметника.

1. У хаті тихо німували дбайливо припасовані на стінах мамині рушники. 2. На покуті, прикритий доморобною скатертиною, запрошував до застілля ясеновий стіл, змайстрований батьковими руками. 3. Рантом мені закортіло помалювати. Одшукав на покуті засохлі акварельні фарби, намочив у скляночці пензлика, зробленого власноруч з котячої шерсті, і вийшов на подвір’я (З тв. В. Скуратівського). 4. Гай осміхається до них останнім промінням заходячого сонця (М. Коцюбинський). 5. Здавалося, ліс уже дрімав, засипав і тільки через сон дивився з гори освіченими верхами на заходяче над Богуславом сонце (І. Нечуй-Левицький).

160. І. Запишіть дієприкметники у дві колонки: 1) доконаного виду; 2) недоконаного виду.

Скривлений, шукаючий, змальовуваний, прогірклий, вихований, охлялий, лежачий, знаючий, стиснений, заскорузлий, міцніючий.

II. З других букв кожного слова складіть закінчення вислову Л. Костенко: “І скаже світ: — Ти... ”.

161. І. Запишіть дієприкметники у дві колонки: 1) пасивні; 2) активні.

Знаючий, налиплий, зсушений, зчорнілий, доопрацьований, думаючий, оживаючий, знайдений, димлячий, знелюднілий, оцинкований, переписаний, діючий.

II. З других букв кожного слова прочитайте закінчення вислову Т. Шевченка: “Не гріє... ”.

162. Прочитайте уривок. Випишіть усі дієслівні форми (зокрема й дієприкметники) і позначте їхню форму, вид та перехідність, користуючись цифровим кодом таблиці “Характеристика дієслова в цілому”, наприклад: сій — 221).

Неділя — як на замовлення. Сонячна й тиха, хоч мак сій.

Бабуся зодяглися по-святковому. На них сорочка, вишита давнім поліським узором, рясна у збірки спідниця з двома нашитими зісподу кольоровими окрайками. На голові ще новенька, ні разу не ношена хустина.

— А ти чого кублишся? — сердяться вони, позираючи у віконце. — Он і дід Тарас уже йде. Зодягайся швидше!

Я хутенько витягаю зі скрині празникового костюмчика і сорочку. Вони пахнуть рутою-м’ятою. Щороку, тільки-но з’являються городні квіти, бабуся напаковують прискринок пахучим зіллям. Від того одяг наш має свіжий запах і його не зачіпає міль (В. Скуратівський).

163. І. Прочитайте уривок. Випишіть дієприкметники й схарактеризуйте їх, користуючись цифровим кодом таблиці “Характеристика дієприкметника”.

Коли Андрій Волик проходив повз головний будинок погорілої сахарні, зі стін руїни з галасом знялось вороння, а всередину з лускотом посипались тиньк і цегла. Хоч сахарня, давно вже закинена, розсипалася і заросла травою, в порожніх будинках її раз у раз вчувався шум, немов гомін машин і робітників лишився на старому житлі. Минаючи купи битої цегли, білі плями вапна, напівприкриті молодими бур’янами, гнилі трухляві жолоби і чорні діри — вікна, з яких немов щось виглядало, — Андрій згадував колишнє. Яка-небудь шина, що блищала з трави, мов плазуюча гадюка, або чавунне колесо, до половини загрузле в землю, викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики... (М. Коцюбинський).

II. Знайдіть якусь покинуту чи зруйновану будівлю, роздивіться добре й опишіть її. Можете вживати дієприкметники забутий, занедбаний, зруйнований, розвалений, потрощений, навалений купами, розкиданий, повитий смутком, зігнилий, спорохнявілий, зарослий тощо.

164. І. Прочитайте народну усмішку. Знайдіть дієприкметники й схарактеризуйте їх.

Троє чоловіків чекають автобуса. Один — у плащі, другий — у зимовому пальті, третій — закутаний у кожух, взутий у валянки.

Той, що в плащі, каже, розтираючи задубілі руки:

— Ну й мороз! Градусів двадцять, напевне.

— Двадцять — не двадцять, — каже той, що в пальті, хукаючи на змерзлі пальці, — а п’ятнадцять буде.

Чоловік у кожусі усміхнувся:

— Та що ви? Не більше десяти.

II. Поміркуйте гуртом на уроці мовлення над тим, чому різні люди те саме сприймають інколи по-різному. Наведіть приклади з власного досвіду.

165. Запам’ятайте стійкі порівняння та їхнє значення. З двома з них складіть речення.

Як намальований (вродливий); біжить, як посолений (дуже швидко біжить); став, як укопаний (став нерухомо); бігає, як ошпарений (безладно метушиться); опустив крила, як обскубана курка (втратив енергію, засумував); як мішком з-за рогу прибитий (пришелепкуватий).