Українська мова. 7 клас. Ющук (2024)

§ 11. Теперішній час дієслів (змінювання за особами та числами). Правопис та вимова -ться, -шся в дієсловах (повторення)

Теперішній час означає дію, яка відбувається в момент повідомлення про неї. Дієслово в теперішньому часі відповідає на питання що роблю? що робиш? і т.д.: пишу, пишеш і т.д.

Минулий час означає дію, яка відбулася чи відбувалася до повідомлення про неї. Дієслово в минулому часі відповідає на питання що робив? що зробив? і т. д.: писав, написав і т.д.

Майбутній час означає дію, яка відбудеться чи буде відбуватися після повідомлення про неї. Дієслово в майбутньому часі відповідає на питання що зроблю? що буду робити? і т.д.: напишу, буду писати, писатиму і т.д.

77. Заповніть таблицю, відповідаючи на поставлені запитання.

Час	Коли відбувається дія?	На які питання відповідає?

78. Перевірте й зробіть висновок, у яких часах можуть вживати:

а) дієслова доконаного виду: написав, зрадів, гукнув (минулий час); напишу, зрадію, гукну (майбутній час);

б) дієслова недоконаного виду: писав, радів, гукав (минулий час); пишу, радію, гукаю (теперішній час); буду писати, радітиму, гукатиму (майбутній час).

1. Часи дієслова характеризують за такими ознаками:

Час	Коли відбувається дія?	На які питання відповідає?
теперішній	в момент повідомлення про неї	що роблю? що робиш? і т. д.
минулий	до повідомлення про неї	що робив? що зробив? і т. д.
майбутній	після повідомлення про неї	що зроблю? що робитиму? і т. д.

2. Дієслова доконаного виду вживають тільки в минулому й майбутньому часах; дієслова недоконаного виду — в усіх часах.

79. Прочитайте уривок із письменникового щоденника. Знайдіть дієслова й поясніть, від чого залежить їхній час (час тут відлічується відносно моменту, коли письменник робив свій запис).

Тяжко стогнав і кричав у сні. І від того прокидався. Серце боліло і билось у грудях, ще й зараз болить. І болить голова. Дуже ослаб увесь. Полечу до Києва літаком за чотири години. Намучусь, може. Зате побачу Дніпро й Україну і ще раз, стиснувши руками побите й порубане серце, полину під хмари помолитися рідному краю...

Я хочу жити на Вкраїні. Що б не було зі мною... Я України син, України. Родила мене мати в степу, у полі зростав я, знав щастя і горе у полі — велике життя. У перетворенім степу над великою урочистою рікою серед народу поживу я, втішу своє серце... Лечу (О. Довженко).

80. І. Запишіть дієслова у три колонки залежно від того, в якому часі їх ужито: 1) у теперішньому; 2) у минулому; 3) у майбутньому.

Озираюся, стужавіло, чекає, радів, стихне, милуватимусь, сміємо, сказали, кланяються, змерзне, мерехтить, вернемося, блиснув, смеркає, знатимемо, сюрчали, збагнули, можете, німуватиме, заїжджав, дякуємо.

II. З других букв складіть шість недописаних слів у рядку з народної пісні: “Чом, чом...?”.

81. І. Прочитайте прислів’я. Випишіть з них у колонку дієслова в дійсному способі та схарактеризуйте їх, користуючись цифровими кодами таблиці “Характеристика дієслова в цілому” та колонок “Спосіб” і “Час” таблиці “Характеристика способових форм дієслова” (наприклад: годує — 22.11).

1. Земля-мати всіх годує. 2. На чорній землі біла пшениця родить. 3. Аби посіяв вчасно, то й вродить рясно. 4. Посієш впору — будеш мати зерна гору. 5. Не вродив мак — перебудемо й так. 6. З щастя та горя скувалася доля. 7. Як прийде лихо — почухаєшся, де й не свербить.

II. Подумайте над тим, чому, якщо п’ята цифра 1, то друга — обов’язково 2. Яка тут залежність?

82. І. Прочитайте уривок, знайдіть у ньому дієслова в дійсному способі й, ставлячи питання, визначте, в якому часі їх ужито.

А тепер тітка Солоха ламає калину. Зірвані кетяги складає в торбу. Сама вона — згорблена та немічна. Щоб стара була така — то ні; а всеньке життя прослабувала, нездужалося їй. Якого кетяга не дістане, то нагинає гілляку. А якої гілляки не нагне, то рогачиком її притягує. Ягоди сяють у сузір’ї, не опадають і мимоволі соком не бризкають. Вони терпкувато пахнуть, і гіркощами од них несе, і вже долоні натерлись калиною, і одяг, і коси просякли також (Є. Гуцало).

II. Розкажіть усе, що ви знаєте, про калину: яка вона на вигляд навесні, коли цвіте, й восени, коли ягоди достигнуть; який у неї смак, як її збирають і як зберігають; що виготовляють з неї. Свою розповідь запишіть.

83. Прочитайте народну усмішку. Знайдіть дієслова і визначте їхній час.

— Тату, коли я виросту, то стану полярним дослідником. Я хочу вже зараз розпочати тренування.

— От і чудово, Микольцю. Ти добре вирішив.

— Ти даватимеш мені щодня гроші на морозиво, щоб я звикав до холоду.

84. Запам’ятайте фразеологізми та їхнє значення. З двома з них складіть речення.

Ще й на світ не зоріло (не світало); на світ благословляється (починає світати); багато води сплило (минуло багато часу); як вода змила (раптово зник); голова йде обертом (приголомшений, розгублений); клубок застряг у горлі (спазми стискають горло від сильного переживання); куди душа забажає (будь-куди).

Дієслова в теперішньому часі (що роблю?) і в майбутньому простому (що зроблю?) змінюються однаково: пишеш чи напишеш, бачиш чи побачиш. Різняться вони лише видом: теперішній час — недоконаний вид, майбутній простий — доконаний.

У теперішньому та майбутньому простому часах дієслова змінюються за особами й числами.

85. Перепишіть прислів’я, вставляючи, де треба, м’який знак.

1. Як гукают.., так і відгукуют..ся, як зовут.., так і одзивают..ся. 2. Біля чого потреш..ся, того й сам набереш..ся. 3. Мудрий безумному з дороги вступаєт..ся. 4. Що думаєш.. сказати, спершу обміркуй. 5. Хто своєї мови цураєт..ся, хай сам себе стидаєт..ся.

86. Прочитайте уривок вголос, правильно вимовляючи буквосполучення -шся і -ться.

Стоїш посеред городу, задумався. І вже не просто серед городньої зелені, а у вирі таємниць, що оточують тебе своїми стеблами, листям, чутливими вусиками, цвітом, розмаїтими запахами. І коли підносиш ногу, щоб вийти з городу, то пильно дивишся вниз, щоб не наступити на живу рослину...

Поволеньки ступаєш по стежці, а тобі здається, що всі вони за тобою дивляться, підглядають — і соняшники, й гарбузи. Боїшся необережно зачепити їх, боїшся тих поглядів, бо не розумієш. О, нарешті вже вискочив на подвір’я! (Є. Гуцало).

87. Прочитайте народну усмішку. Знайдіть дієслова й визначте особу кожного.

Сидить мала Галинка коло стола й пише.

— Що ти робиш, доню? — питає мама.

— Пишу листа Марійці.

— Але ж ти писати ще не вмієш.

— Дарма! Адже Марійка теж ще не вміє читати.

88. Запам’ятайте крилаті вислови та їхнє походження.

1. Усе тече, усе змінюється (цей вислів належить давньогрецькому філософові Геракліту з Ефеса; є ще й інший варіант цього вислову: “Усе рухається, і ніщо не стоїть на місці”). 2. Юпітере, ти сердишся, отже, ти неправий (так нібито звернувся до Юпітера Прометей під час суперечки між ними). 3. А все-таки вона крутиться (ці слова сказав Галілео Галілей після того, як інквізиція змусила його зректися Коперникового вчення про рух Землі навколо Сонця).