Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали
РОЗДІЛ III. ПЕРЕДНЯ АЗІЯ
ГЕРОДОТ ПРО ПРИРОДУ ПІВДЕННОЇ МЕСОПОТАМІЇ
Уся Вавилонія, як і Єгипет, перерізана каналами, а найбільший канал можна переїхати на поромі, він орієнтований на ту частину неба, де сонце сходить узимку, і, починаючись від Євфрату, закінчується в іншій ріці, у Тигрі, на березі якої побудовано місто Нін. Ця країна порівняно з усіма іншими, що їх ми знаємо, далеко перевищує їх щодо вирощування злаків. Бо всякі інші дерева не ростуть там і не вирощуються — ні смоківниці, ні виноград, ні маслини. Проте щодо вирощування злакових рослин ця країна настільки родюча, що звичайний урожай буває там двохсоткратний, але коли вирощування буває особливо успішним, то навіть і трьохсоткратний. У цій країні листя пшениці і ячменю часто розростаються до ширини чотирьох пальців. Щодо бадилля проса і кунжута, то воно досягає такої висоти, що ці рослини стають майже деревами, хоч і я добре це знаю, але більше не згадуватиму про це, бо я певний того, що ті, хто не відвідав Вавилонію, зовсім не повірять і тому, що я розповів про плоди. Оливкової олії вони зовсім не вживають, але роблять олію з кунжута. По всій країні в них понасаджено фінікові пальми і більшість із них плодючі, із них добувають поживу: вино і мед. [17, с. 70]
1) Як наведене джерело характеризує природні умови Месопотамії?
2) Поясніть, чому жителі Дворіччя називали свою країну «домом двох річок». Чим ця місцевість приваблювала людей?
3) Порівняйте природні умови Месопотамії та Єгипту. Зробіть висновки.
ІЗ ЗАКОНІВ ЦАРЯ ХАММУРАПІ
Господарство
§ 7. Якщо чоловік купить із руки сина чоловіка1 або з руки раба людини без свідків і договору або візьме на схов срібло, чи золото, чи раба, чи рабиню, чи вола, чи вівцю, чи осла, чи що б там не було, — цей чоловік злодій, його слід убити. <...>
§ 16. Якщо чоловік сховає у своєму домі збіглого раба, який належить палацу або мушкенуму2 і не виведе його на поклик глашатая, — цього домохазяїна слід убити. <...>
§ 53. Якщо чоловік полінується укріпити греблю свого поля і, унаслідок того, що гребля не була укріплена ним, у його греблі станеться прорив і вода затопить польову ділянку, — чоловік, у греблі якого стався прорив, повинен відшкодувати погублений ним хліб.
§ 54. Якщо він не може відшкодувати хліб, — слід віддати його і його майно за срібло, і [це срібло] повинні поділити між собою хазяїни польових ділянок, хліб яких знищила вода. <...>
§ 59. Якщо чоловік зрубає в саду чоловіка дерево без [дозволу] господаря саду, — він повинен відважити 1/2 міни3 срібла.
§ 117. Якщо чоловік має на собі борг і він віддасть за срібло або віддасть у боргову кабалу свою жінку, свого сина чи свою дочку, — вони повинні служити в домі їх покупця або позикодавця (тільки) 3 роки; на 4-й рік слід відпустити їх на волю. <...>
§ 229. Якщо будівник збудує чоловікові дім і зробить свою роботу неміцно, так, що збудований ним дім завалиться і заподіє смерть домохазяїну будинку, — цього будівника слід убити. <...>
§ 231. Якщо він заподіє смерть рабу домохазяїна, — він повинен віддати домохазяїну раба за раба. <...>
§ 235. Якщо корабельник, будуючи чоловікові судно, зробить свою роботу ненадійно, так, що судно почне текти (?), (матиме бреш у тому ж році, — корабельник повинен зламати це судно, зробити міцне своїм коштом і віддати міцне судно хазяїнові судна. <...>
§ 282. Якщо раб скаже своєму азяїнові: «Ти не хазяїн мені», — він повинен викрити його як свого раба, і потім його хазяїн може відрізати йому вухо. [27, с. 225—261]
1) Коли жив Хаммурапі? Що вам відомо про його правління?
2) Що таке закони? Для чого вони потрібні?
3) Що з наведених законів можна дізнатися про господарське життя Месопотамії?
4) Чому в законах Хаммурапі особлива увага приділялася стану каналів і гребель?
1 Син чоловіка — повноправний житель Вавилонського царства.
2 Мушкенум — вільна, але не повноправна людина. Певно, це людина, яка не мала особистого наділу землі в общині.
3 Міна — міра ваги і грошового рахунку — близько 0,5 кг.
5) Що таке «боргове рабство»? Як цар Хаммурапі намагався пом’якшити боргову кабалу?
6) Як наведене джерело відображає становище рабів у Месопотамії?
7) У чому полягає історичне значення законів царя Хаммурапі?
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА АССИРІЇ В VII ст. до н. е.
Аннали Сінаххеріба
[Я] — Сінаххеріб, великий цар, могутній цар, цар населеного світу, цар Ассирії, цар чотирьох країн світу, велемудрий пастир, покірний великим богам, охоронець істини, що любить справедливість, той, хто творить добро, приходить на допомогу нужденому, звертається до блага, досконалий герой, могутній самець, перший з усіх правителів, шори, що приборкують непокірних, той, хто спопеляє блискавкою супостатів. <...> Як лев я розлютився, убрався в обладунки, шолом, прикраси битви, поклав я на голову свою, на мою бойову колісницю високу, що не спростовує супостата, у шалі серця свого я зійшов поспішно. Могутній лук, що подарував мені Ашшур, у руки мої я схопив, дротик, який перетинає життя, у долоні мої я взяв, над усім військом злісного ворога, наче ураган, грізно я закричав, ніби Адад, я загорлав. За велінням Ашшура, володаря великого, володаря мого, на фланг і фронт, наче порив навального південного урагану, на ворога я навалився, зброєю Ашшура, володаря мого, і шаленим натиском я повернув їх назад і змусив тікати. Вороже військо стрілами і дротиками я зменшив і всі тіла їхні простромлював, наче решето. Хумбан-унташа, вельможу царя Елама, досвідченого воїна, ватажка війська його, велику його опору, разом з [іншими] начальниками, у яких на пасках золоті кинджали і розкішні золоті обручі охоплюють зап’ястки їхні, як зв’язаних жирних биків миттєво я пронизав, учинив їм розгром. Наче жертовним баранам перерізав я їм горлянки, дорогі [їм] життя їх я обрізав, як нитки. Я примусив їх кров текти по великій землі, наче весняні води сезону дощів. Гарячі коні запряжки колісниці моєї в кров їхню занурювалися, як у річку. Колеса моєї бойової колісниці, що розносить погане і зле, розбризкували кров і бруд. Трупами бійців їх, наче травою, наповнив я землю. Я відрізав їм бороди і тим зганьбив, я відрубав їм руки, наче стиглі плоди огірків, я забрав перстні, розкішні вироби із золота, срібла, що [були] на руках їхніх. Гострими мечами я розрубав їхні паски, кинджали із золота і срібла, що [були] на них, я забрав. [69, с. 212—218] 1 2 3 4
1) Чому ассирійські царі називали себе «правителями чотирьох сторін світу»? Які країни змушені були визнати над собою владу Ассирії?
2) Що мали на меті ассирійці під час військових походів?
3) У чому полягала запорука успіху завойовницьких походів ассирійських царів?
4) Використовуючи додаткову літературу, підготуйте історичну довідку про ассирійського бога Ашшура.
МАНДРИ ФІНІКІЙЦІВ
42. <...>Те, що ми знаємо про Лівію, доводить, що її оточують моря, крім тієї частини, яка межує з Азією. Першим це довів, наскільки я знаю, єгипетський цар Неко. Він, коли припинили роботи для прокладання каналу від Нілу до Аравійської затоки, послав фінікійців на кораблях, наказавши їм повертаючись пропливти через Гераклові стовпи в Північне море і так прибути до Єгипту. Отже, фінікійці вирушили з Червоного моря і припливли до Південного моря. Коли наставала осінь, вони приставали до якоїсь частини Лівії і там обробляли землю. А дочекавшись урожаю пшениці, пливли далі. Так минуло два роки і на третій вони обігнули Гераклові стовпи і прибули до Єгипту. І вони розповідали — я цьому не вірю і хай цьому вірить хтось інший, — що коли вони пливли навколо Лівії, то сонце було в них із правої руки.
43. Так уперше було досліджено цей материк. Карфагеняни запевняють, що він оточений морями, бо Ахеменід Сатасп, Теаспіїв син, не спромігся пропливти навколо Лівії. [17, с. 189—190]
1) Якими були особливості географічного положення Фінікії? Як природно-географічний чинник вплинув на організацію господарського життя цієї держави?
2) Поясніть, чому основними заняттями фінікійців були торгівля, мореплавство й ремісництво.
3) Використовуючи матеріал підручника, назвіть товари, якими торгували фінікійські купці.
РЕОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДАРІЄМ
Адміністративна, податна реформи
89. <...> Він установив у Персії двадцять округів, що їх перси називають сатрапіями. Коли він установив ці округи і призначив начальників над ними, він визначив також податки, які йому мусила виплачувати кожна народність, яку він об’єднував із її сусідами, а іноді, незважаючи на близькість однієї народності до іншої, об’єднував народності віддалені одна від одної. <...>
96. Ці податки сплачувано Дарієві з Азії та з невеликої частини Лівії. Проте з часом він почав одержувати ще й інші податки з островів і від народів, що живуть у Європі аж до Фессалії. Цар зберігав їх у такий спосіб. Він розтоплював метали і вливав їх у глиняні джбани, і коли посудина наповнювалась, він її розбивав і викидав глину. А коли йому були потрібні гроші, він карбував лише стільки монет, скільки йому було потрібно в даному разі.
97. Отже, такі були округи і виплачувані податки. Я не згадав тут лише про Персію як про країну, що сплачувала податок. І зробив це навмисне, бо перси мешкають у тій країні, яка не обкладалася податками. [18, с. 161—163]
Грошова реформа
166. <...> Дарій вирішив для карбування монет переплавляти наскільки можливо найщиріше золото, а Аріанд, урядуючи в Єгипті, почав те саме робити зі сріблом. І тепер іще монети з найчистішого срібла — це монети Аріанда. Довідавшись про це, Дарій, скориставшись з іншого приводу, немовби той хотів повстати проти нього, наказав його вбити. [18, с. 219—220]
1) Що вам відомо про правління перського царя Дарія І?
2) Що ви дізналися з тексту джерела про реорганізацію системи управління Даріем І? У чому полягав зміст цієї реорганізації?
3) Що ви дізналися про здійснення грошової реформи? У чому полягав її зміст?
4) Використовуючи текст джерела, матеріал підручника та додаткову літературу, складіть історичний портрет Дарія І. Напишіть невеликий історичний твір за темою «Дарій І — великий “цар царів”».
З «ІСТОРІЇ» ГЕРОДОТА ПРО СКІФІВ
19. На схід від цих скіфів-землеробів, якщо перейти ріку Пантікап, у тій країні мешкають кочовики, також скіфи, які нічого не сіють і не обробляють землі. Уся ця країна позбавлена дерев, за винятком Гілеї. Ці кочовики живуть на схід на відстані чотирнадцяти днів шляху і доходять до річки Герра.
20. За Герром простягається країна, що називається царською, скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші та вони вважають інших скіфів своїми невільниками. Вони на півдні сягають аж до Тавріки, а на схід — до рову, що, як я сказав, прокопали народжені від сліпих, і до гавані на Маєтідському озері, що називається Кремни. Деякі інші частини їхньої землі доходять до ріки Танаїда. Вище на північ від царських скіфів мешкають меланхлайни, це вже інша народність, не скіфська. Вище від меланхлайнів, наскільки я знаю, є болота і незалюднена країна. <...>
59. Отже, усе найважливіше скіфи мають у повному достатку. Що ж до іншого, то звичаї в них такі. Богів вони шанують лише таких: найбільш за всіх — Гестію, потім Зевса і Гею, яку вважають за дружину Зевса. Після цих — Аполлона, Афродіту, Уранію та Арея. Цих боків шанують усі скіфи, а ті, що називають їх царськими скіфами, приносять жертви ще й Посейдонові. <...>
61. Оскільки в скіфській землі не вистачає дров, то тамтешні мешканці вигадали ось що, щоб варити м’ясо. Коли вони остаточно обдеруть шкуру тварини, знімуть м’ясо з кісток, потім, якщо вони мають казани, а тамтешні казани дуже нагадують лесбоські кратери, лише вони далеко більші за них, кидають у них м’ясо і після цього розпалюють під казаном кістки жертовних тварин і варять м’ясо. Але коли вони не мають казанів, то закладають усе м’ясо в шлунки тварин, наливають туди води і під шлунками запалюють кістки. Вони горять дуже добре, а в шлунках уміщується все м’ясо без кісток. І в такий спосіб сам бугай варить своє м’ясо, а також і всі інші тварини кожна варить своє м’ясо. <...>
62. У центрі області кожного народу існує священна споруда для Арея. <...>
64. Щодо їхніх звичаїв на війні, то встановлено таке: першого ворога, якого вб’є скіф, він п’є його кров, а скількох інших він ще вб’є в битві, то приносять до царя їхні відтяті голови. За кожну голову йому дозволяється одержати щось із трофеїв, а якщо не принесе голови, це йому не дозволяється. <...>
66. Один раз на рік кожен правитель області, змішавши вино з водою в кратері, дає пити тим скіфам, які повбивали ворогів, а ті, хто цього не зробили, не п’ють цього вина, присоромлені, сидять осторонь: бо для скіфів це найбільша ганьба. <...>
71. Могили їхніх царів розташовано в місцевості Геррів, у тому місці, до якого Борисфен судноплавний, пливучи від моря. Там, коли помирає їхній цар, вони викопують у землі велику чотирикутну яму, беруть уже підготовленого померлого, укривають його тіло воском <...>, кладуть покійника на віз і перевозять його до іншого племені. Ті, до яких привозять померлого, роблять те саме, що й царські скіфи: відрізують кінчик вуха, стрижуть н голові волосся, дряпають у різних місцях рамено, укривають синцями лоб і ніс і проколюють стрілою ліву руку. Звідти на возі труп царя перевозять ще далі до підвладного їм племені, а ті, до яких його перед тим привозили, супроводжують його. І коли так вони об’їздять із покійником усі племена, вони прибувають у країну Геррів, яка є областю останнього підвладного їм племені і місцем поховання царів. Потім, помістивши покійника на підстилку в могильному склепі, устромлюють у землю з усіх боків від покійника списи, а над ними кладуть деревини і вкривають його очеретяними матами. У просторому приміщенні склепу ховають одну з його наложниць, яку перед тим задушили, його чашника і куховара, конюха, особистого слугу, вісника і його коней, а також певну частину його речей і так само золоті чаші (срібла та міді вони зовсім не використовують). Коли вони все це зроблять, то насипають землю і споруджують великий курган, намагаючись зробити його найвищим. [17, с. 183—196]
1) Коли жив та ким був автор наведеного джерела?
2) Які скіфські племена, що проживали на території сучасної України, називає у своїй праці Геродот? Де вони розселялися? Поміркуйте, чи можна вважати скіфів єдиною етнічною спільнотою. Про що свідчить їхня етнічна строкатість?
3) Яке враження на вас справила розповідь про те, як «сам бугай варить своє м’ясо»? Про що свідчить таке раціональне приготування їжі скіфами?
4) Що ви дізналися з джерела про військові традиції скіфів?
5) Якими були вірування скіфів?
6) Опишіть обряд поховання скіфського царя.
З «ІСТОРІЇ» ГЕРОДОТА ПРО СКІФО-ПЕРСЬКІ ВІЙНИ
102. Скіфи порадилися між собою і вирішили, що вони самі не спроможні помірятися силами і прогнати Дарія, і послали вісників до сусідніх народів. <...>
120. <...> Скіфи <...> вирішили не давати одразу відкритого бою <...>, але вирішили розділитися на дві частини і, поступово відступаючи і відбиваючи ворогів, засипати криниці і джерела, що виявляться на їхньому шляху, а також підпалити всю траву. <...> Вони ітимуть попереду персів на відстані одного дня шляху <...>.
125. Швидко просуваючись із військом, скоро Дарій прибув до Скіфії, він натрапив там на обидві об’єднані частини скіфського війська і почав їх переслідувати, а вони уникали зустрічі з ним, тримаючись від нього на відстані одного дня шляху. А скіфи, оскільки Дарій не переставав їх переслідувати, згідно прийнятим рішенням, відступали <...>.
128. <...>Скіфи підстерігали воїнів Дарія щоразу, коли ті починали їсти, і так виконували свій намір. Скіфська кіннота постійно змушували тікати кінноту ворогів, а перські вершники, тікаючи, натрапляли на піхоту, і піхота приходила їм на допомогу. Але коли скіфи, відбиваючи кінноту, наштовхувалися на піхоту, вони відступали, побоюючись піхотинців. Навіть і вночі скіфи робили такі наскоки. <...>
131. Багато разів так вони робили, коли нарешті Дарій опинився у великій скруті. Скіфські царі довідалися про це і послали вісника з дарами до Дарія: птаха, мишу, жабу і п’ять стріл. Перси спитали людину, що принесла ці дари, яке значення вони мають, але той відповів, що він одержав доручення лише передати їх і якнайшвидше повернутися. Хай самі перси, сказав він їм, якщо вони розумні, зрозуміють, що означають ці дари.
132. Коли перси про це почули, вони почали міркувати. На думку Дарія це означало, що скіфи піддаються і приносять землю і воду, і такий висновок він робив із того, що миша народжується із землі і годується тими самими плодами, що й людина, жаба перебуває у воді, птах дуже схожий на коня, а стріли означають, що скіфи складають зброю. Таку думку висловив Дарій, але зовсім протилежна до неї була думка Гобрія, одного з тих сімох, які вбили мага. Він зробив висновок про те, що дари означали таке: «Якщо, перси, ви не станете птахами і не полетите високо в небо, або мишами і не сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли». <...>
135. Щодо зовсім виснажених воїнів і тих, що були ледве живими, він зовсім не дбав за них і покинув там, де вони були в таборі, як і всіх прив’язаних віслюків. <...>
136. Проте, коли розвиднілося, то ті, які залишилися в таборі, зрозуміли, що Дарій покинув їх напризволяще, і простягали руки до скіфів, і почали розповідати їм, що сталося. А скіфи, почувши про це, не гаячи часу, з’єднали обидві свої частини <...> і почали переслідувати персів, прямуючи до Істру. Проте, оскільки більша частина перського війська складалася з піхотинців і вони не знали шляхів (бо там і не існувало певних шляхів), а скіфи були вершниками і знали найкоротші шляхи, бони випередили персів і встигли прибути до моста значно раніше від персів. [18, с. 204—211]
1) Коли відбулася описана в джерелі подія?
2) Яким чином скіфам удалося зупинити перську навалу? Яку тактику використовували скіфи у війні з персами?
3) Які тлумачення скіфських дарів були висловлені персами? Яке з них виявилося більш наближеним до дійсності?
4) Дайте моральну оцінку тому, як Дарій І учинив із пораненими воїнами.
5) Напишіть невеличкий історичний твір за темою «Перша поразка “царя царів”».
