Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали
РОЗДІЛ II. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ
СВІДЧЕННЯ ГЕРОДОТА ПРО БУДІВНИЦТВО ПІРАМІД
Хеопс <...> довів країну до цілковитої злиденності. Насамперед, кажуть, він закрив усі святилища і не дозволяв їм приносити жертви, а потім змусив усіх єгиптян працювати на нього. Так, одних він послав до каменярень на Аравійській горі, щоб вони звідти пиряли каміння до Нілу, а коли вони його перевозили суднами через ріку, він змушував інших приймати його і тягти до так званої Лівійської гори. Працювали вони безперервно, ці сто тисяч людей навперемінно по три місяці. Так довгий час катувався в злиднях народ і було потрібно десять років для прокладання шляху, яким тягли каміння. Прокладання цього шляху, на мою думку, це твір не менший за значенням, ніж піраміда. <...> Для спорудження цієї піраміди, як кажуть, треба було витратити двадцять років. Вона чотирикутна і з кожного боку має поверхню у вісім плетрів і відповідну висоту. Побудовано її з обтесаних каменів, точно припасованих один до одного. Жоден із цих каменів не менший від тридцяти стіп.
125. Ось як було споруджено цю піраміду. Спершу її зробили у формі приступок, що їх одні називають прискалками, а інші сходинами.
Оскільки їй спершу надали такої форми, то додаткові камені підняли підйомниками, зробленими з коротких деревин. Від землі їх підіймали на перший ряд сходин. Щойно було піднято камінь на цей ряд, його клали на інший підйомник, поставлений на перший ряд, а з нього його підносили іншим підйомником на другий ряд, і скільки рядів сходин було, стільки було й підйомників, або той самий підйомник переносили по черзі на кожний ряд, скоро з підйомника знімали камінь, бо треба мені згадати про обидва засоби, як про них мені розповіли. Хоч як би там було, спершу вони заповнювали простори між кутами на горішніх частинах піраміди, потім заповнювали ті, що були нижчі від них і, нарешті, у тих частинах, що були ближчими до землі, у найнижчій частині. На піраміді було зазначено єгипетськими письменами, скільки було витрачено на сірмайю і на цибулю, і на часник для робітників, і, наскільки точно я можу пригадати те, що мені прочитав товмач і пояснив, було на це витрачено тисячу шістсот срібних талантів. І коли стільки було витрачено, то скільки ще довелося витратити на залізні знаряддя, якими там працювали, і на споживок і одяг робітників? Якщо на спорудження піраміди треба було стільки часу, як ми згадали, то до нього слід додати ще час, потрібний для вирубання каменів і на їхнє перевезення, а також на проведення підземного коридору, і все це, на мою думку, потребувало багато часу. [17, с. 115—116]
1) Використовуючи довідкову літературу, з’ясуйте, ким був автор наведеного джерела.
2) Що ви дізналися з джерела про будівництво пірамід у Давньому Єгипті? Із якою метою і для кого вони споруджувалися?
3) Скільки років будувалася піраміда Хеопса?
4) Хто брав участь у будівництві пірамід?
5) Які знання і трудові навички були необхідні при спорудженні піраміди?
6) Який вигляд мала піраміда Хеопса? Намалюйте її за описом Геродота.
7) Про що можна було дізнатися з написів на піраміді? Який вигляд мали єгипетські письмена? Чому вони дістали назву ієрогліфи?
8) Використовуючи текст джерела, матеріал підручника та додаткову літературу, підготуйте невелике повідомлення про правління фараона Хеопса.
9) Чому піраміди вважають одним із чудес світу?
ІЗ КНИГИ Д. ПЕМБЕРТОН «СКАРБИ ФАРАОНІВ» ПРО РЕФОРМИ ЕХНАТОНА
Ехнатон, один із найзагадковіших персонажів історії Давнього Єгипту, посів трон під ім’ям Аменхотепа IV і, не гаючи часу, продовжив лінію свого батька на піднесення культу Атона над шануванням інших богів. Не дивно, що новий фараон приблизно на п’ятому році панування змінив своє ім’я з Аменхотепа («Амон задоволений») на Ехнатона («Діючий дух Атона»).
Аменхотеп III, запроваджуючи свої релігійні нововведення, намагався не дратувати без потреби могутніх жерців шанованого бога, Ехнатон же відкинув будь-яку обережність і відкрито віддав першість культу Атона. Одним із перших діянь нового фараона стало зведення грандіозного храму божества сонячного диска в Карнаці, неподалік від храму Амона. Новий храм був звернутий фасадом на схід, де сходило сонце, а не на захід, до святилища Амона — фараон наче виявляв зневагу старовинному заступнику Фів.
Оскільки відносини між владою і жерцями Амона ставали все більш ворожими, фараон наказав збудувати нову столицю — Ахетатон («Горизонт Атона»). <...> Незабаром Ехнатон розгорнув уже прямі репресії проти культу Амона та більшості інших богів і богинь єгипетського пантеону. <...> Атона проголосили єдиним верховним богом, а фараона — єдиним посередником між ним і звичайними людьми. Культ обожнюваного сонячного диска мав зосередитися на образі царської родини, що отримала від нього благословення. На думку Ехнатона та його родини, бог Атон повністю втілював усі творчі й живлющі сили Всесвіту. Придворне мистецтво зображувало диск, що висів над головою царя і цариці й простягав до них свої цілющі промені. Кожний промінь закінчувався крихітною рукою, що тримала «анх», ієрогліф життя. <...>
Останні два роки свого правління Ехнатон, вочевидь, ділив престол із якимось майже невідомим нам співправителем, якого звали Нефернеферуатон, або Сменхкара. Учених давно турбує питання, хто ховався під цими іменами. Зазвичай вважають, що ці два імені належать одній людині, але ким вона була — чоловіком чи жінкою — невідомо. Можливо, співправителем Ехнатона став його молодший брат, або син, або, у що багато хто вірить, його старша дружина Нефертіті. <...> Нефертіті стала головною помічницею фараона в усіх його релігійних і політичних починаннях. У подружжя народилося шість дочок — Тутанхамон, мабуть, був сином Ехнатона від однієї з молодших дружин. [69, с. 95—96]
ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКІ МІФИ
Міф про походження світу. Геліопольська космогонія
Спочатку був Хаос, який звався Нун, — безкрая, нерухома й холодна водяна гладінь, оповита темрявою. Минали тисячоліття, але ніщо не порушувало спокою: Первозданний Океан залишався непорушним.
Але одного разу з Океану з’явився бог Атум — перший бог у всесвіті. Всесвіт як і раніше сковував холод, і все було занурене в пітьму. Атум почав шукати в Первозданному Океані тверде місце — який-небудь острівець, але довкола не було нічого, крім нерухомої води Хаоса Нуна. І тоді бог створив Пагорб Бен-Бен — первісний Пагорб. Відчувши під ногами землю, Атум почав розмірковувати, що йому робити далі. Насамперед треба було створити інших богів. Але кого? Може, бога повітря і вітру? — адже тільки вітер зможе надати руху мертвому Океану. Проте, якщо світ перебуватиме в русі, то все, що б Атум після цього не створив, буде повільно зруйноване і знову перетвориться на Хаос. <...> Тому Атум вирішив, що одночасно з вітром треба створити богиню, яка буде охороняти й підтримувати установлений закон.
Прийнявши таке мудре рішення після багаторічних міркувань, Атум нарешті розпочав створення світу. <...> Незабаром він виплюнув із рота Шу, бога вітру і повітря, і вивергнув Тефнут, богиню світового порядку. Нун, побачивши Шу і Тефнут, вигукнув: «Хай зростуть вони!» І Атум вдихнув у своїх дітей Ка. Але світ ще не був створений. Усюди, як і раніше, була пітьма, — і діти Атума загубилися в Первозданному Океані. Атум послав на пошуки Шу і Тефнут своє Око. Доки воно блукало водяною пустелею, Бог створив нове Око і назвав його «прекрасним». Старе Око тим часом розшукало Шу і Тефнут і привело їх назад. На радощах Атум заплакав. Його сльози впали на Пагорб Бен-Бен і перетворилися на людей. Старе Око дуже розлютилося, побачивши, що Атум створив нове на його місці. Щоб заспокоїти Око, Атум розмістив його в себе на лобі і доручив місію — бути охоронцем самого Атума і встановленого ним і богинею Тефнут-Маат світопорядку. Відтоді Сонячне Око у вигляді змії-кобри почали носити на коронах усі боги, а потім фараони, які успадкували від богів земну владу. Сонячне Око у вигляді кобри називається урей. Поміщений на лоб або корону урей випромінює сліпучі промені, що спепеляють усіх ворогів, які трапляються на шляху. Так урей захищає та оберігає закони всесвіту, установлені богинею Маат. На Пагорбі Бен-Бен люди згодом побудували головний храм Геліополя — святилище Ра-Атума. Символами Пагорба стали обеліски. Пірамідальні вершини обелісків, укриті листяною міддю, вважалися місцем перебування Сонця опівдні.
Від шлюбу Шу і Тефнут народилась друга божественна пара: бог землі Геб і його сестра й дружина, богиня неба Нут. Нут народила Осіріса, Хора, Сета, Ісіду і Нефтіду. Атум, Шу, Тефнут, Геб, Нут, Нефтіда, Сет, Ісіда і Осіріс складають Велику Геліопольську Еннеаду, або Велику Дев’ятку богів. [52, с. 31—34]
Міф про земне панування Осіріса і змову Сета
Після того як мудрий Тот виграв у Місяця п’ять днів і приєднав їх до сонячного року, богиня неба отримала можливість народжувати по одній дитині кожного з п’яти передноворічних днів. Першого дня вона народила Осіріса. <...> Коли Осіріс подорослішав, він успадкував трон Геба і став земним володарем. Єгиптяни в ті часи були ще варварами і людожерами, тому Осіріс узявся за їхнє навчання. <...> Коли всі жителі Єгипту стали грамотними і по всій країні встановився бажаний богам порядок, Осіріс прийняв рішення вирушити в подорож сусідніми країнами, оскільки інші народи все ще перебували в стані варварства. <...>
Після того як Осіріс повернувся з подорожі, Сет, таємно закоханий в Ісіду, задумав убити Осіріса й захопити земний престол. Він змовився з царицею Ефіопії Асо, що підтримала його намір, і до них приєдналися ще 72 демони, невдоволених правлінням Осіріса.
Сет потайки виміряв зріст Осіріса і за знятою міркою виготовив скриню, прикрашену золотом і візерунками з виробних каменів. Коли скриня була готова, Сет та решта змовників улаштували бенкет, на який запросили й Осіріса. У розпалі святкування Сет приніс скриню до зали. Гості навперебій почали висловлювати захоплення розкішним виробом. Тоді Сет, ніби жартома, сказав: «Лягайте по черзі у скриню! Кому вона буде до міри, той і отримає її в подарунок». П’яні гості почали забиратися у скриню, але для одних вона виявилася надто великою, для других занадто малою, для третіх — надто широкою або надто вузькою. Нарешті дійшла черга до Осіріса. Нічого не підозрюючи, бог ліг у скриню. Миттю змовники закрили віко, обв’язали скриню ременями, віднести її до Річки і кинули у води Таніського гирла. Відтоді це гирло єгиптяни вважали ненависним і проклятим. [52, с. 92—95]
1) Випишіть імена єгипетських богів, про яких ви прочитали в легендах. Які природні сили вони уособлювали?
2) Чому серед найбільш шанованих єгиптянами богів був Амон-Ра?
3) Чому в Давньому Єгипті до Осіріса ставилися з великою любов’ю та повагою?
4) Які природні явища та релігійні уявлення єгиптян знайшли відображення в наведених легендах?
