Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали

РОЗДІЛ IV. ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ

ДІОДОР СИЦИЛІЙСЬКИЙ ПРО ПРИРОДНІ БАГАТСТВА ІНДІЇ

II, 35. Багато в Індії великих гір, що пророслі всілякими деревами, що приносять плоди, багато широких родючих рівнин, що вирізняються красою і перетинаються безліччю річок.

Більша частина індійських земель зрошується і тому приносить урожай двічі на рік. Багата Індія і на різноманітних тварин — як наземних, так і летючих, що вирізняються розміром і силою. Численних і досить великих слонів зрощує індійська земля, у великій кількості доставляючи їм корм. <...>

II, 36. Подібним чином велика кількість плодів, що дають їжу людям, вельми сприяє тому, що люди там вирізняються високим зростом і огрядністю. До цього слід додати, що вони обізнані в мистецтві, можливо, через те, що дихають вони чистим повітрям і п’ють найтоншого складу воду.

Земля їхня, багата на вирощені людиною плоди, містить у собі і багато рудоносних жил різних металів: є в ній багато срібла, золота, чимало міді та заліза, а також олово та інші метали, необхідні для виготовлення прикрас, предметів повсякденного вжитку і для воєнного спорядження.

Окрім плодів Деметри в Індії росте багато проса, що зрошується великою кількістю річкової вологи, багато різноманітних бобових, а також рис і так званий боспор1 і, крім того, багато іншого з того, що корисне для прожиття. І все це здебільшого — дикоросле. <...>

Тому Індія ніколи, говорять, не знала голоду або загальної нестачі того, що необхідне для прожиття. Адже щороку спостерігаються два дощові сезони — один зимовий, коли, яків інших, відбувається сівба пшениці, другий — літній, під час якого сіють рис і боспор, а також сезам і просо. <...>

1 Боспор — один із видів проса.

II, 37. У землі індійців багато великих і придатних для судноплавства річок, витоки яких перебувають у горах, що розташовані на півночі. Розтікаючись рівниною, багато із них з’єднуються одна з одною і впадають у річку, що зветься Гангом. [70, с. 123—125]

1) Як наведене джерело характеризує природно-географічні умови Індії?

2) Що схожого в природних умовах Індії та Дворіччя?

3) Які природні умови сприяли розвитку землеробства?

4) Чим автор джерела пояснює те, що індіанці «обізнані в мистецтві»?

5) Використовуючи текст джерела та матеріал підручника, схарактеризуйте, господарське життя індійців.

СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ ДАВНЬОЇ ІНДІЇ

Закони Ману

І—31. А заради процвітання світів він (Брахма) створив зі своїх уст, рук, стегон і ступнів (відповідно) брахмана, кшатрія, вайшья і шудру. <...>

X—4. Брахмани, кшатрії і вайш’ї — три варни двічінароджених, четверта ж — шудри — народжені один раз, п’ятої ж немає. <...>

І—87. А для збереження всього цього всесвіту він, пресвітлий, для народжених від уст, рук, стегон і ступнів установив особливі заняття.

Брахмани

І—88. Навчання, вивчення Веди, жертвопринесення для себе і жертвопринесення для інших, роздачу й отримання милостині він (тобто Брахма) установив для брахманів. <...>

I—100. Усе, що існує у світі, — це власність брахмана; унаслідок вищості народження саме брахман має право на все це. <...>

II—135. Десятирічного брахмана і сторічного царя слід уважати батьком і сином, але з них двох — батько — брахман. <...>

IX—317. Брахман — учений чи невчений — велике божество, так само, як велике божество, і вогонь, і використаний (при жертвопринесенні) і невикористаний. <...>

X—81. Але якщо брахман не може існувати своїми, щойно згаданими заняттями, він може жити (здійснюванням) дхарми кшатрія, адже той безпосередньо йде за ним. <...>

Кшатрії

І—89. Охорону підданих, роздачу милості, жертвопринесення, вивчення (Веди) і неприхильність до людських розваг він (тобто Брахма) указав для кшатрія. <...>

X—118. Кшатрій, який стягував за крайніх обставин навіть четверту частину врожаю, з усією завзятістю охороняв підданих, звільняється від гріха. <...>

X—119. Його (тобто царя) дхарма — перемога, він не може відступати у страху, захищаючи зброєю вайшьїв, він може примушувати вносити законний податок.

X—120. Податок на народ — одна восьма в зерні, податок із золота й худоби — одна двадцята; шудри, а також ремісники й майстри з художніх ремесел (замість податку) виконують роботи. <...>

Вайш’ї

І—90. Випасання худоби, а також роздачу милостині, жертвопринесення, вивчення (Веди), торгівлю, лихварство та хліборобство — для вайніьїв. <...>

X—98. Вайш’я, який не в змозі існувати виконанням своєї дхарми (обов’язку), може існувати за способом життя шудри, але не виконуючи заборонені йому справи і відвертаючись від цього як тільки можна.

Шудри

І—91. Але лише одне заняття Володар указав для шудри — служіння цим варнам із покорою. <...>

X—99. Шудра, який не може виконувати послугу двічінародженому, якому загрожує загибель синів і дружини, може жити заняттями ремісників. <...>

X—100. Йому треба наслідувати ті заняття ремісників, такі різні ремесла, здійсненням яких обслуговуються двічінароджені. <...>

III—13. Для шудри приписана дружина-шудрянка, для вайшья — шудрянка і своєї варни, для кшатрія — ті дві і своєї варни, для брахмана — ті три, а також своєї варни. [72, с. 85—87]

1) Використовуючи додаткову літературу, підготуйте історичну довідку про бога Брахму.

2) Дайте визначення поняття «варни».

3) Які варни існували в Індії? Яким було становище людей, що належали до кожної із цих варн?

4) Поясніть, чим був викликаний поділ давньоіндійського суспільства на варни.

5) Напишіть твір-роздум за темою «Доля, визначена богами». Поміркуйте, наскільки корисним був поділ на варни.

ЛІТЕРАТУРА ДАВНЬОГО КИТАЮ

Байка «Відповідь мудреця»

У мудрого Конфуція було три славні учні: Гун, Лу і Чжан. Одного разу мандрівний чернець запитав старця:

— Що скажете ви про свого учня Гуна?

Старець відповів:

— Навіть учені захоплюються розумом Гуна!

— А які достоїнства в Лу?

— Хоробрість його перевершує мужність славетних воїнів!

— А яким є ваш третій учень?

— Працелюбність Чжана гідна захоплення!

Почувши слова старця, чернець здивувався:

— Якщо Гун такий розумний, якщо Лу такий хоробрий, якщо Чжан працьовитий, — чого ж їм іще навчатися у вас?

— Вислухай мою відповідь, — сказав Конфуцій. — Гун розумний, але ледачий. Лу хоробрий, але нерозсудливий. Чжан працьовитий, але заздрісний. Гун не знає, що розум не приносить щастя ледарю. Лу не знає, що хоробрість без обережності веде до загибелі. Чжан не знає, що радість не існує разом із заздрістю. Нічого цього мої учні не знають. І доки вони не зрозуміють цієї істини, я буду їхнім учителем, а вони — моїми слухняними учнями. [37, є. 45—46]

1) Хто такий Конфуцій? Використовуючи додаткову літературу, підготуйте історичну довідку про цю історичну постать.

2) Поясніть, як ви зрозуміли зміст наведеної байки. Які принципи загальнолюдської моральності викладені в них?

3) Використовуючи текст наведеного джерела та матеріал підручника, визначте основні положення вчення Конфуція.

4) Чим приваблювали людей думки Конфуція і чому дотепер його вчення має стільки послідовників?