Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали

6 КЛАС

РОЗДІЛ І. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ

ІЗ КНИГИ Е. УАЙТА ТА Д. БРАУНА «ПЕРШІ ЛЮДИ» ПРО ПРАЛЮДЕЙ

...Австралопітек мав більший мозок щодо свого зросту, ніж сучасні людиноподібні мавпи, та вмів виготовляти примітивні знаряддя, він був невисоким <...> і, на відміну від сучасних людей, ще не зовсім освоївся з прямою поставою і не був здатний долати великі відстані. Між прадавнім австралопітеком і першими людьми мала існувати ціла низка перехідних форм, які з тисячоліття в тисячоліття знаходили все більше і більше спільного з людиною. І дійсно, деякі <...> пропонують виділити в окремий вид Homo habilis (людину вмілу) — істоту, яку інші спеціалісти вважають останньою з австралопітекових. Людина вміла мала дещо більший мозок, ніж інші австралопітекові; вона була трохи вища (її зріст сягав близько 135—150 см), і її постава, можливо, була трохи пряміша. <...> Якби нам удалося потрапити в часи людини вмілої, ми б побачили перед собою істоту з мавпячою головою на тілі, майже подібному до людського. Її наступник, людина прямоходяча, був зовсім іншим.

Це була перша людина і в класифікаційній системі має назву Ното erectus — людина прямоходяча. Вона була прямим нащадком австралопітека, якого вважають відсутньою ланкою між людиноподібними мавпами і людиною. Фізично людина прямоходяча помітно відрізнялася від своїх мавпоподібних предків. Людина прямоходяча мала пряму поставу і ходила пружинистим кроком. Її зріст сягав приблизно 165 см. Своєю людською поставою і ходою вона завдячувала деяким особливостям у будові таза і стопи — особливостям, які починали закладатися ще в австралопітека, а в людини прямоходячої майже наблизилися до своєї сучасної форми. <...> Рука ж людини прямоходячої була, вочевидь, пристосована до більш складної «точної» хватки, за якої великий палець стоїть проти інших, отже, разом вони здатні утримати голку або кинути спис. <...> Це <...> забезпечувало її руці значну спритність.

Хоча людина прямоходяча й відрізнялася від своїх предків будовою тіла, однак до вона також не була повністю подібною. Її кістки були важчими і товщими, ніж у сучасної людини, а більші кістки передбачають міцніші м’язи. Утім, ця різниця в скелеті не дуже помітна.

<...> Але вище шиї людина прямоходяча була схожа на сучасну людину значно менше. Вона мала низький похилий лоб, надбрів’я, яке сильно видавалося вперед, і масивну нижню щелепу, що мало походила на підборіддя. Однак усі ці примітивні риси, за винятком надбрів’я, у людини прямоходячої були менш виразними, ніж у її предків, і основні пропорції голови починали змінюватися. Мозок у неї збільшився і черепна коробка стала більш опуклою, ніж в австралопітека, а лоб — вищим. Крім того, її щелепа почала зменшуватися, тому що вона стала вживати приготовлену на вогні їжу, що помітно знижувало навантаження на нижню щелепу. Поєднання цих змін надавало їй більш «людського» вигляду, проте найбільше вона відрізнялася від сучасної людини саме обличчям. <...>

Однак першою людиною людину прямоходячу робили не стільки її зріст, пряма постава, людська хода і точна хватка, скільки надзвичайні зміни її мозку й поведінки. Об’єм черепної коробки в сучасних людиноподібних мав <...> не перевищує 500 см3. В австралопітека він був приблизно таких самих розмірів. <...> А об’єм черепа людини прямоходячої коливався між 750—1400 см3, тобто «наймозковитіших» представників цього виду можна цілком порівняти із сучасною людиною, об’єм черепної коробки якої становить 1000—2000 см3. <...>

Розселення людини прямоходячої на кількох континентах відбувалося в епоху великих змін у географії та кліматі Землі — в епоху великого зледеніння. <...> Але в проміжках між цими похолоданнями льодовики танули, а в Європі й Азії встановлювався більш теплий клімат, ніж зараз. <...> Вочевидь, людина прямоходяча <...> розселялася в тропіках. <...> Одні переселилися з Яви на північ і далі в Китай, інші поширювалися на північ з Африки й досягли Європи по перешийках, яких зараз уже не існує. <...> Проникнення в Європу завершилося мільйон років тому. <...> Під час цього розселення людина була змушена пристосовуватися до нових і різноманітних особливостей клімату і навколишнього середовища. <...> Опинившись у таких нелегких умовах, перші люди були змушені шукати засобів, як протриматися взимку, і тому віднайшли спосіб використання вогню... [66, с. 11—21]

1) Поясніть значення виділених слів.

2) Чим перші люди відрізнялися від людиноподібних мавп?

3) Опишіть зовнішній вигляд австралопітека, людини вмілої та людини прямоходячої. Що між ними було спільного, а чим вони відрізнялися один від одного?

4) Які фізіологічні зміни людини прямоходячої ви вважаєте найважливішими для еволюції людини?

5) Яким чином відбулося заселення Європи давніми людьми? Коли це сталося?

6) Яку роль у житті пралюдей відігравали періоди насування льодовика? Завдяки чому їм удалося вижити в умовах значного похолодання?

ІЗ КНИГИ ДЖ. КОНСТЕБЛЯ «НЕАНДЕРТАЛЬЦІ»

Неандертальці, хоча й про появу неандертальців відрізнялися від сучасної людини, проте і тілом, і духом були вже настільки людьми, що мають заслужено розділити із сучасною людиною її видову назву Ното sapiens — людина розумна. <...> Вони зазнавали еволюції шістдесят тисяч років (у період від 100 тис. до близько 40 тис. років тому). За цей час вони дуже розширили місце розселення людини, створили різноманітні камінні знаряддя, щоб підкорити собі природу, і відкрили шлях до її пізнання через уявлення про надприродне. <...>

Неандертальська людина вперше була знайдена неподалік від німецького міста Дюссельдорфа, у вузькій і глибокій долині однієї з приток Рейна, що має назву Неандерталь — «долина Неандера». <...>

У міру того як кількість неандертальців збільшувалася, вони поширювалися за межі областей, де жив їхній попередник, людина прямоходяча, у більш холодні й суворі краї, на кшталт відкритої всім вітрам тундри на півночі Європи. Змушений харчуватися переважно м’ясом, оскільки морозні зими й глибокі сніги позбавляли його можливості шукати рослини та ягоди, неандерталець полював набагато планомірніше, ніж людина прямоходяча, більшими групами і цілеспрямованіше. <...> Він дуже багато знав про поведінку тварин і організовував полювання на них, спираючись на ці знання.

Неандертальці віддавали перевагу великій дичині, яка забезпечувала їжею більшу кількість людей. А їхній світ у ті холодні часи був, за теперішніми показниками справжнім мисливським раєм. Серед закам’янілих кісток, знайдених у чорних залишках неандертальських вогнищ, зустрічаються кістки північних оленів, коней, гірських козлів, слонів, лосів, ведмедів, зубрів і таких гігантів, що вже вимерли, як шерстисті носороги, мамонти й тури, причому багато з цих тварин були більшими і, напевно, агресивнішими за сучасних нащадків. [34, с. 11, 29]

1) Поясніть походження назви «неандерталець».

2) Як ви розумієте поняття «еволюція»? Яке місце належить неандертальцю в процесі еволюції?

3) Опишіть зовнішній вигляд неандертальця. Чим він відрізнявся від своїх попередників?

4) Що наближувало неандертальців до Homo sapiens — людини розумної?

5) Назвіть основні заняття неандертальців.

ІЗ КНИГИ Т. ПРІДО «КРОМАНЬЙОНСЬКА ЛЮДИНА» ПРО ПОЯВУ КРОМАНЬЙОНЦІВ

Кроманьйонець належав до виду Homo sapiens, як і всі люди, які живуть зараз.

Кроманьйонці були сучасними в усьому. Фізично вони відрізнялися від теперішніх європейців не більше, ніж, наприклад, ірландці відрізняються від австрійців. У цілому ці доісторичні люди були дещо нижчими за середнього сучасного європейця, а їхні голови були трохи більшими, можливо, як і мозок. Середній зріст чоловіка становив близько 172 см, він мав високий лоб, чітко окреслене підборіддя, орлиний ніс і дрібні рівні зуби. Чоловіки були помітно вищими за жінок — ця особливість є типовою і для сучасних європейців. <...> Перші сучасні люди були мисливцями і збирачами, подібно до всіх своїх попередників, і їх знаряддя і зброя належали ще до кам’яному віку. <...>

Вони мали все необхідне для того, щоб покласти початок великим змінам, — адже вони відрізнялися від своїх попередників не тільки зовнішнім виглядом. Вони мали більш розвинений інтелект. їхні розумові й фізичні особливості зробили їх першими людьми, які могли розмовляти, як сучасні люди. А повністю розвинена мова давала неоціненну перевагу і відкривала шлях до революційних зрушень у розвитку людського суспільства. Такими були люди, рештки яких уперше були знайдені під час дорожніх робіт на пагорбі Кро-Маньйон. <...>

Здобутки людей кроманьйонської епохи дійсно вражаючі. Вони поширилися по всіх географічних областях, придатних до існування, і жили всюди, де жила людина. Кроманьйонці були першими людьми, які оселилися в арктичних областях, оскільки навчилися виготовляти одяг і будувати оселі, що дозволило успішно витримувати всі випробування, пов’язані із суворим кліматом. Вони також першими ступили на землю Північної і Південної Америки, а також Австралії. <...>

Кроманьйонці не тільки зробили великий крок уперед в обробці й використанні камінних знарядь, але також навчилися виробляти різноманітні знаряддя, зброю і приладдя з кісток, бивнів, оленячих рогів і, безперечно, із дерева. Вони виготовляли найкращий одяг, розводили більші вогнища, споруджували просторіші оселі та вживали значно різноманітнішу їжу, ніж їхні попередники.

Але <...> найбільш важливим з усіх кроманьйонських нововведень було мистецтво. На стінах і стелях печер, у глиняних фігурках, у прикрашених предметах домашнього вжитку ці люди залишили докази найвищої художньої майстерності. Ніколи ще люди не проявляли себе з таким відчуттям цінності прекрасного, яке кроманьйонські художники вкладали навіть у найбільш скромні свої творіння. [51, с. 11, 14]

1) Поясніть походження назви «кроманьйонець».

2) Які суттєві зміни та досягнення доби палеоліту дослідники пов’язують із виникненням та діяльністю кроманьйонців?

3) Якими були основні заняття кроманьйонців?

ІЗ КНИГИ Т. ПРІДО «КРОМАНЬЙОНСЬКА ЛЮДИНА» ПРО ЗНАХІДКИ В ПЕЧЕРІ АЛЬТАМІРА

Якось у 1879 р. Марія, дванадцятирічна дочка Саутуоли, вирушила з батьком на розкопки і приблизно за 25 м від входу знайшла вузьке відгалуження, висота якого ніде не перевищувала півтора метри. Розкопуючи там підлогу в пошуках знарядь, її батько був змушений працювати карачки, однак зріст Марії дозволив їй оглянутися навкруги. І при тьмяному світлі ліхтаря вона побачила стадо червоних тварин, які бігли по стелі. Дівчина кинулася до батька, щоб повідомити про своє відкриття.

Дон Марселіно, зігнувшись, увійшов у бічне відгалуження, підняв очі на стелю і побачив близько двадцяти п’яти намальованих тварин, здебільшого зубрів. Хвилювання заважало йому уважно порахувати, і він не помітив, що там зображені ще два коня, вовк, три самки оленя і три кабана. Деякі були намальовані в натуральну величину, і при тремтливому світлі ліхтарів здавалося, що вони рухаються. Коричневі, червоні, жовті, чорні, вони вбирали в себе контури скелі: художник свідомо розташував їх таким чином, щоб використати нерівну поверхню стелі Альтаміри. Наприклад, задня нога могла бути намальована на опуклості, що створювало надзвичайно реалістичне відчуття об’єму. [51, с. 91]

ІЗ ПОВІСТІ Д. ГУМЕННИ «ВЕЛИКЕ ЦАБЕ» ПРО ЖИТТЯ ПЕРШИХ ЗЕМЛЕРОБІВ

А життя в толоці як не вгаває. Посеред толоки стоїть той курінь, де живе староста-паніматка, ота, що лад усьому дає. У тому курені як день божий, так робота не вщухає. А найбільше за всіх сама вона робить — така всюдисуща та невсипуща. Вона знає, коли треба зібрати збіжжя з ниви, як найкраще скласти його у стодолі, що за стіною курної хати. Знає, коли треба вим’яти зерно з колосків, коли провіяти, коли скласти у велике начиння. Звісно, усе то те має бути зачароване, а це також її турбота.

Цього літа має паніматка новий клопіт. Уродило дуже, гарний буде врожай, а начиння наче обмаль. То заздалегідь треба заходжуватися, посуду для збіжжя наготувати. <...> Уже он ті баньки виліплені, стоять на ряднині долі, чекають жару, а паніматка міркує, як їх найчарівніше розписати. Складне закляття вкладається в ці мальовані чари, і доки не зітреться це вимальоване закляття, доти сила божа в посуді буде, не насмілиться Хо й доступитися...

Та й справді: яглиця-збіжжя наливається, аж колосся вгинається. І дощі перепали чималі, і води сього року не було так, щоб аж до куренів добиралася. І зійшла вона вчасно. І товар в оборі ремигає, і веприки свійські он у загорожі хрумають жолуді, — буде чим розговітися, як дасть яга, діждемо. І курчат сього року шуліка не хапав, бо ганяли його чарівно всі старші яги-посестри. І діточок, нівроку, Покрова заслала, не вменшай, яго, і на той рік. Звідки ж того лиха чекати? [22, с. 80—82] 1 2

1) У яку добу відбувся перехід від привласнюючого до відтворюючого господарювання? Поясніть значення поняття «неолітична революція».

2) У чому полягало значення переходу від збиральництва й мисливства до землеробства й скотарства?

3) Як у наведеному уривку відображено життя перших землеробів?

4) Якими були обов’язки жінки? Як ви вважаєте, які винаходи й відкриття найвірогідніше були зроблені жінками, а які — чоловіками? Чому?

5) Що ви дізналися з тексту про виникнення керамічного виробництва?

ІЗ КНИГИ М. ВІДЕЙКА «УКРАЇНА: ВІД ТРИПІЛЛЯ ДО АНТІВ»

На територіях сучасних України, Молдови та Румунії частиною Старої Європи була цивілізація Кукутень-Трипілля, більш відома в Україні як трипільська археологічна культура. Вона отримала свою назву за назвою села Трипілля, розташованого близько 40 км від столиці сучасної України — Києва. Її відкриття належить до кінця XIX ст., а назвою вона зобов’язана розкопкам археолога-аматора Вікентія Хвойки, який проводив дослідження її поселень у Подніпров’ї. У Молдові, Румунії її називають Кукутень. <...>

Носії цієї культури виготовляли мальовану кераміку, будували двоповерхові житла, обробляли мідь (поклади якої зуміли відшукати на території Західної України). Відомі великі поселення трипільців — протоміста, площа яких вимірюється сотнями гектарів.

Трипільці мали складну систему міфологічних уявлень. Вони підтримували прямі або опосередковані зв’язки з іншими культурами того часу. <...>

Трипільська система господарювання була комплексною і давала змогу забезпечити відносний достаток. Але достаток не тільки годує, але буває і так, що розбещує, веде до застою в розвитку технологій — навіщо вигадувати щось нове, витрачати зайві зусилля, коли і так на перший погляд справи йдуть непогано? Трипільці заплатили високу ціну за подібні тенденції в економіці. <...>

Перехід трипільців до відтворювальних технологій ведення господарства став дійсно економічною революцією, що дозволила багаторазово підвищити ефективність докладених зусиль і відповідно збільшити продуктивність виробництва. Головною сільськогосподарською культурою були плівчасті пшениці. Стійкі до посухи, хвороб і шкідників сорти були оптимальними для місцевих умов. Крім пшениці вирощували ячмінь, овес, горох.

Жали вирощене серпами з дерева й рогу з крем’яними вкладнями. Серпи вдосконалювали. Було винайдено спосіб обробки пластин кременю, за якого на робочому краю утворювалися зубці, аналогічні тим, які можна бачити на сучасних металевих серпах. <...>

У тваринництві основною галуззю було розведення великої рогатої худоби. Цілком чітко простежуються м’ясний і молочний напрямки. Крім того, биків і коней використовували як тяглову силу. Розводили також свиней, коней, овець, кіз. <...>

Металургія та металообробка швидко стали не лише важливою частиною економічного комплексу. їх продукція мала суттєвий вплив на розвиток військової справи, усієї традиційної культури. Металеві вироби стають складовою перших скарбів — намиста, браслети, сокири стають еквівалентом, виразом престижу та заможності окремих осіб та навіть цілих громад. <...>

Ще одним високотехнологічним виробництвом, що вийшло в ту давню епоху за межі домашнього господарства, стало гончарство. <...>

За дві з половиною тисячі років трипільські умільці перейшли від виліплених від руки масивних посудин, прикрашених врізним орнаментом, канелюрами та штампом, до виготовлення тонкостінного писаного посуду. <...>

Справжній монумент їх двотисячолітній титанічній праці — це мільйони горщиків і мисок, у цілому або розбитому вигляді, що нині переважно лежать глибоко в землі, серед руїн давніх поселень. Бо ті сотні й тисячі посудин, які відкопали за останні 130 років археологи, становлять лише малу частину продукції всетрипільського «цеху гончарів». [12, с. 10—17]

1) Що таке трипільська культура?

2) Де та коли проживали носії трипільської культури?

3) Ким і коли вона була відкрита?

4) Визначте основні заняття трипільців.

5) Схарактеризуйте розвиток гончарного виробництва в трипільців.

6) Визначте причини занепаду трипільської культури.