Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали

РОЗДІЛ X. ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

ЕДИКТ ДІОКЛЕТІАНА ПРО ЦІНИ

Отже, ми звертаємося до заходів, які вже давно стали необхідними, і байдужі до скарг, щоб утручання нашої цілющої руки не виявилося запізнілим або марним і не розцінювали б як дещо неважливе безсовісними людьми, які, знаючи нашу багаторічну терплячість, не захотіли нею скористатися на благо. <...> Вакханалія цін як на речі, що надходять на базари, так і на предмети, що перебувають у постійному продажі в містах, так поширилася, що неприборкану жадібність не пом’якшують ні велика кількість товарів, ні врожай, що часом буває. <...>

Жителі наших провінцій! Турбота про загальне благо змушує нас покласти край користолюбству тих, які завжди прагнуть божественну милість підпорядкувати своїй вигоді й затримати розвиток загального добробуту, а також купувати в роки неврожаю, даючи позики для посіву і користуючись послугами дрібних торговців, кожний із яких має такі нескінченні багатства, що їх би вистачило нагодувати цілий народ, і дбають про особисту вигоду, і женуться за розбійницькими відсотками. <...>

Отже, ми постановлюємо, щоб цін, указаних у доданому переліку, в усій державі так дотримуватися, щоб кожен зрозумів, що в нього немає можливості їх підвищити. <...> Тому ми постановлюємо, що, якщо хтось не погодиться на цю постанову, той ризикує власною головою. Нехай ніхто не вважає, що закон суворий, оскільки кожному надана можливість уникнути небезпеки через збереження помірності. На таку саму небезпеку наражається людина, яка через жадібність до наживи буде співучасником у справі порушення цього закону. У тому ж буде звинувачений і той, хто, володіючи необхідними для прожиття і користування коштами, приховає їх. Серйознішим має бути покарання для того, хто штучно викликає нестачу продуктів, ніж для того, хто порушує закон. <...>

Перелік цін, вище яких ніхто не може стягувати¹.

§ І. Про хлібне й кормове насіння

Пшениця	1002	Очищений польовий горох	100
Ячмінь	100	Насіння для сіна	30
Жито	60	Насіння для конюшини	150
Пшоно	100	Конопляне насіння	80
Просо	50	Насіння вікі	80
Овес	30	Мак	150
Лляне насіння	150	Кмин	150
Сезам	200	Насіння редьки	150
Очищені боби	100	Гірчиця	150

§ VII. Про заробітну плату

Сільський наймит зі столом за 1 день	25
Каменяр	50
Столяр	50
Тесляр	50
Робітник по мармуру	60
Робітник по мозаїці	60
Маляр	75
Художник-маляр	150
Коваль	50
Пекар	50
Морський тесляр	60
Погонич верблюдів, ослів	25
Пастух	20
Ветеринар за стрижку мулів	6
Цирульник за 1 людину	2
За стрижку 1 вівці зі столом	2

§ VIII. Про заробітну плату металістів

Мідникові плата за роботу по міді 8

За виготовлення посуду 6

За виготовлення фігур, статуй 4

¹ Ціни вказані в динаріях, який до моменту правління Діоклетіана сильно знецінився.

² За 1 модій (8,754 л).

Носильникові води за 1 день 25

Точильникові та полірувальникові за стару шаблю 25

За старий шолом 25

За сокиру 6

За лезо шаблі 100

§ IX. Про працю пергаментника й переписувача

Пергаментникові за пергамент завбільшки у квадратний фут 40

Переписувачеві за 100 рядків кращого письма 25

За 100 рядків звичайного письма 20

§ XI. Про плату за навчання

Учителеві гімнастики за 1 учня на місяць 50

Вихователеві за 1 дитину на місяць 50

Початковому вчителеві за хлопчика 50

Учителеві арифметики на місяць 75

Переписувачеві на місяць 50

Учителеві грецької, латинської мови 200

Адвокатові або досвідченому юристові за подання скарги 250

За ведення слідства 1000

Архітекторові за 1 учня на місяць 100

[73, с. 563—567]

1) Хто такий Діоклетіан? За допомогою тексту джерела, матеріалу підручника та додаткової літератури схарактеризуйте його діяльність та складіть історичний портрет.

2) Чим була викликана необхідність прийняття цього закону?

3) Яке покарання передбачалося за порушення закону?

4) Як наведене джерело характеризує розвиток сільського господарства в Римській імперії? Які зернові та технічні культури вирощували римляни? Якою була оплата праці сільськогосподарських робітників?

5) Які ремесла розвивалися в Римській імперії? Порівняйте платню представників різних спеціальностей. Чим ви можете пояснити різницю в оплаті праці?

ВИНИКНЕННЯ ЦЕРКОВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

З «Апології» Тертулліана

Я хочу тепер сказати, чим власне займається секта християн. <...> Поєднуючись узами однієї й тієї самої віри, однієї й тієї самої моральності, ми складаємо ніби одне тіло. Ми збираємося, щоб молимося богу всенародно, догоджаючи йому, молилися за імператорів, за їхніх міністрів, за всі влади, за мир, за добробут усього світу, за віддалення кінцевої години. Ми збираємося, щоб читати святе письмо, із якого беремо необхідні нам відомості й настанови, згідно з обставинами. <...>

Головують старійшини (пресвітери), які не досягають цього сану не шляхом купівлі, а завдяки випробуваним своїм достоїнствам. Справа божа за золото не продається. Якщо ж і маємо ми скарб, то отримуємо ми його не шляхом торгівлі вірою. Кожен щомісячно або в інший час, який забажає, уносить певну помірну суму, скільки може і скільки хоче; збір цей цілком залежить від доброї волі (жертводавців). Ця каса благочестя витрачається не на бенкети й розпусти, а використовується для прожиття та поховання жебраків, для підтримки незаможних сиріт, для утримання служителів, виснажених старістю, для полегшення долі нещасних, що зазнали корабельної аварії. Якщо знайдуться християни, заслані в копальні, кинуті до в’язниць, вислані на острови за віру, яку сповідують, то й вони отримують від нас допомогу. [53, с. 204]

Постанова Ельвірського собору 306 р.

Нехай єпископи, пресвітери і диякони не залишають своїх резиденцій заради торговельних справ і не роз’їжджаються провінцією в пошуках вигідних ринків; і для добування собі коштів для існування нехай пошлють сина, вільновідпущенника, найманого агента, друга або будь-кого, а якщо хочуть торгувати, то нехай торгують у межах свого району. [53, с. 207]

1) Як змінилося становище християнських громад у IV ст.? Із чим були пов’язані ці зміни?

2) 3 ім’ям якого римського імператора пов’язано видання наказу, який надавав християнам рівні права з віруючими інших релігій?

3) Поясніть значення виділених слів.

4) Яким чином можна було отримати посаду пресвітера?

5) Де брали кошти і на що їх витрачали християнські громади?

6) Як рішення Ельвірського собору регламентували діяльність церковних служителів? Чим ви можете це пояснити?

ЗДОБУТТЯ РИМУ АЛАРІХОМ І ЗАНЕПАД ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Із «Римської історії» Зосіма

Варварам були виплачені гроші. І Аларіх дозволив городянам купувати [харчі] протягом трьох днів і виходити з деяких воріт і дав їм змогу підвозити з гавані продукти. Після того як громадян зітхнули і придбали те, що було їм необхідно, варвари пішли з Риму. <...> І майже всі раби, які були в Римі, втекли за кілька днів із міста, приєдналися до варварів, так що, приєднавши до себе юрми рабів, кількість їх зросла до сорока тисяч. <...>

Жителі острова Британії об’єдналися з деякими кельтськими народами, щоб відокремитися від римської влади, і не підкоряючись більше римським законам, жити на власний розсуд. Отже, британці, узявшись за зброю, звільнили свої громади від варварів, що їм погрожували. Тоді ж область Арморіка та інші провінції галлів, наслідуючи британців, звільнилися таким само чином, скинувши владу римських магістратів і заснувавши свою державу на власний розсуд. [73, с. 625]

1) Кого називали варварами?

2) Хто такий Аларіх? Які варварські племена він очолював?

3) Чому Аларіху вдалося захопити «вічне місто»? Коли відбулася ця подія?

4) Як завойовники поводилися в захопленому Римі?

5) Чому падіння раніше незламного Риму сучасні історики порівнювали з «кінцем світу»?

6) Як наведене джерело характеризує падіння Західної Римської імперії?