Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Вербицька - Нова програма

Тема 4.2. ЯК ДЕМОКРАТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ НАРОДОВЛАДДЯ У ДЕМОКРАТИЧНІЙ ДЕРЖАВІ

Досліджуємо інститути демократії та демократичні процедури й принципи виборчого права.

Розуміємо роль демократичних процедур і принципів у демократичній державі та необхідність їх дотримання.

Діємо, аналізуючи та оцінюючи здійснення прав виборців, прав меншості як умови реалізації народовладдя в демократичній державі.

Модуль 1

Якими є умови здійснення народовладдя в Україні

Народовладдя - верховна влада народу в державі й над самою державою як право на її заснування, визначення способів її організації, діяльності та розвитку.

Політична діяльність (або активність) - суспільна діяльність громадян, які мають на меті впливати на прийняття політичних рішень, реалізацію своїх потреб та інтересів, насамперед боротьби за здобуття й здійснення влади.

Інститути демократії - юридично оформлені (закріплені в законах) самостійні елементи державної влади, метою запровадження яких є організація і здійснення народовладдя.

Демократичні процедури - встановлений законом порядок здійснення, виконання, втілення демократичних принципів (основ народовладдя).

Принципи демократії - безумовні вимоги, які випливають із самої суті демократії та висуваються до всіх учасників демократичного процесу.

Однією з найвищих цінностей демократичного суспільства є народовладдя.

Народовладдя в Україні реалізується на основі Конституції через інститути безпосередньої (прямої) чи представницької (виборної) демократії і є проявом політичної активності громадян.

Політична діяльність громадян дуже важлива. На початковому рівні вона виявляється як політична участь громадян у виборах, мітингах, маніфестаціях, зборах, страйках тощо. Це залучення членів певної соціально-політичної спільноти до процесу політико-владних відносин; вплив громадян на перебіг соціально-політичних процесів та формування владних політичних структур. На вищому рівні - це вже професійна політична діяльність у законодавчих та виконавчих органах керівників політичних партій, рухів і громадських об’єднань тощо.

Політична діяльність буває усвідомленою та стихійною. Кожна сучасна держава, здійснюючи свою політику, намагається заручитися підтримкою якомога більшої кількості громадян. Навіть диктаторські й тоталітарні режими, які надзвичайно обмежують можливість участі громадян у політичному житті, примушують їх брати участь у різноманітних політичних заходах, створюючи таким чином ілюзію політичної активності.

Демократичні держави вбачають у розвитку політичної активності одну з основних умов здійснення своєї політики, досягнення й забезпечення політичної стабільності загалом. Щоб не стати об’єктом маніпуляції, громадянам важливо свідомо ставитися до своєї участі у політичному житті держави.

Народовладдя стає реально можливим завдяки існуванню таких інститутів демократії:

1. Право обирати й бути обраним на виборні державні посади.

2. Свобода слова, зокрема критика посадових осіб та соціально-економічного ладу, а також існування альтернативних джерел інформації, які охороняються законом.

3. Свобода самоорганізації, тобто право громадян створювати порівняно незалежні від держави асоціації чи організації, у тому числі опозиційні партії.

Громадянська реклама

Йти на вибори - не лише можливість змінити на краще життя спільноти, в якій ми живемо, а й нагода вплинути на своє майбутнє.

Щоб ці інститути належно діяли, конституціями у демократичних державах передбачено систему демократичних процедур:

1) вільні та чесні вибори;

2) референдум, плебісцит (опитування громадської думки);

3) голосування - відкрите або таємне;

4) відкрите обговорення кандидатур на виборах або питань референдуму;

5) делегування виборцями повноважень представникам, обраним до органів влади;

6) вивчення громадської думки за допомогою соціологічних досліджень.

Отже, демократія діє на основі розвиненої системи принципів. До фундаментальних принципів демократії належать: принципи гласності, різноманітності (плюралізм), залучення населення до вирішення питань державного значення, поділу влади, єдності, рівності та гарантованості демократичних прав і свобод.

У демократичному суспільстві важливим є характер облаштування суспільного життя, який передбачає реалізацію принципів демократичних процедур, рівність прав громадян.

Демократія сьогодні - не просто влада народу, а механізм здійснення державної влади, який забезпечує виконання волі більшості громадян.

Громадянська активність

Будуємо логічний ланцюжок реалізації народовладдя

1. Виберіть із тексту вище умови, завдяки яким народовладдя в Україні стає реальним.

2. Побудуйте ланцюжок послідовності таких умов. Як вони взаємопов'язані?

3. Прокоментуйте створену послідовність, завершенням якої буде «народовладдя».

Модуль 2

Чому важливо дотримуватися принципів виборчого права

Вибори - спосіб формування органів влади та самоврядування шляхом голосування, обрання громадянами осіб, які прийматимуть рішення від їхнього імені.

У сучасних демократіях владу від імені народу здійснюють обрані ним представники. Органи представницької влади формуються через процедуру виборів.

Вибори дають можливість громадянам висловити своє ставлення до політиків (підтримати чи не підтримати того чи того кандидата/партію), брати участь у формуванні складу виборних органів, впливати на політику (підтримувати чи не підтримувати через обраних депутатів напрями внутрішньої чи зовнішньої політики) тощо.

Від того, як влада враховує наші інтереси, як використовуються гроші, що їх держава отримує від громадян через податки, залежить те, як ми з вами живемо, які можливості кожен з нас має для комфортного та безпечного життя. Вибори представників до органів центральної влади та місцевого самоврядування (депутатів) - це делегування їм права представляти наші з вами інтереси та забезпечувати рівні права та можливості для кожного члена суспільства.

Кожен громадянин має виборче право, тобто може обирати (активне) чи бути обраним (пасивне) до представницьких органів влади. Громадяни держави, які мають право брати участь у виборах, є виборцями. Коло виборців, що має намір голосувати чи голосує за певну політичну партію на парламентських, президентських і місцевих виборах, називається електоратом (від. латин. elector - виборець,).

Порядок формування виборних органів держави й органів місцевого управління (самоврядування) на основі конституції та законів називається виборчою системою.

Розрізняють мажоритарну, пропорційну та змішану виборчі системи.

Мажоритарна система (від фр. majorite - більшість) - система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, що набрали встановлену законом більшість голосів, а усіх інших кандидатів вважають не обраними.

Мажоритарну систему застосовують у багатьох країнах світу як на рівні місцевого самоврядування, так і на загальнодержавному. У мажоритарній системі виборчі округи переважно одномандатні (з усіх кандидатів обирають одного), проте інколи бувають і багатомандатні (зі списку обирають одночасно кілька депутатів).

Мажоритарні системи можуть бути:

а) відносної більшості - обраним вважають депутата, який отримав найбільшу кількість голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, а за умови рівності голосів проводять повторні вибори або жеребкування;

б) абсолютної більшості - обраним вважають депутата, за якого проголосувала більш ніж половина виборців, що прийшли на вибори, тобто 50 % + 1 голос. Якщо жоден кандидат не набрав необхідної кількості голосів, проводять повторні вибори, в яких беруть участь два кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів (вибори президентів багатьох держав, у тому числі в Україні).

Пропорційна система (від латин. proportio - сумірність) - система визначення результатів виборів, за якої депутатські мандати розподіляють між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі. Тобто що більший відсоток голосів отримала партія на виборах, то більший відсоток депутатів вона матиме в парламенті.

У окремих державах частину депутатів обирають за мажоритарною системою, а частину - за пропорційною. Така система діє в Україні. Її називають змішаною.

Обрані народом представники до органів влади чи місцевого самоврядування (на посади) здійснюють управління державою, областю чи містом упродовж визначеного законом строку. Саме за результатами голосування виборців формується більшість, що на неї покладено управління державою, та меншість, яка переходить в опозицію і контролює діяльність більшості.

Через процедуру виборів влада у державі стає легітимною (законною) - за умови справедливості виборів.

Громадяни беруть участь у виборах на основі виборчого права - системи нормативно-правових актів, що встановлюють і регулюють права виборців у формуванні виборних органів державної влади та місцевого самоврядування.

Проведення виборів із належним дотриманням демократичних принципів виборчого права дає підстави вважати, що такі вибори є справедливими.

Основні принципи виборчого права у більшості країн є подібними. В нашій державі вони викладені у статті 71 Конституції України:

Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними й відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Аналізуємо ситуацію

Розглянемо принципи виборчого права на простому прикладі.

Ознайомтесь із принципами виборчого права.

ПРИНЦИПИ ВИБОРЧОГО ПРАВА

• Загальність виборів - виборче право мають усі громадяни, яким виповнилося 18 років.

• Вільні вибори - ніхто не може бути примушений до участі у виборах або обмежений у волевиявленні.

• Рівність - кожен виборець має один голос і право проголосувати тільки один раз.

• Таємність голосування - без контролю і тиску на виборця з боку будь-кого.

• Прямі вибори - пряме, безпосереднє голосування виборця за кандидата.

1. Прочитайте уявні ситуації виборів старости у семи громадах України.

2. Обговоріть їх у парах і скажіть, що, на ваш погляду них склалося не так.

3. Чи вважаєте ви такі вибори справедливими? Обґрунтуйте свою думку.

4. Прокоментуйте ситуації і скажіть, які принципи виборчого права було порушено в кожній із них.

5. Якими, на ваш погляд мають бути справедливі вибори?

6. Якої інформації вам бракувало, щоб відповісти на запитання?

7. Чому важливо, щоб усі виборці знали свої права і правила виборчого процесу?

8. Чому важливо дотримуватися принципів виборчого права?

У семи громадах України проходили вибори старости місцевої громади.

1. Головуючий на загальних зборах громади запропонував односельцям обрати старосту громади й сказав, що це має бути Н. (назвав ім’я свого приятеля).

2. Вибори старости громади відбулися з допомогою жеребкування. Старостою став чоловік, який витягнув аркуш із позначкою «староста».

3. На виборах старости жінки мали по одному голосу, а чоловіки - по два, тому що їх у громаді удвічі менше, аніж жінок.

4. Обирати старосту громади отримали право лише ті мешканці, які мають роботу.

5. Для виборів старости громади учасники зборів обрали невелику групу, яка мала винести остаточне рішення.

6. У виборах старости брали участь лише люди, які сиділи на передніх рядах, тому що в залі був безлад і галас.

7. Під час обговорення кандидатури старости виявилося, що достойних осіб серед мешканців громади немає. Тому вирішили, що старостою буде відомий заможний бізнесмен із районного центру.

ВИБОРИ В УКРАЇНІ ВІДБУВАЮТЬСЯ ЗА ТАКОЮ СХЕМОЮ (етапи виборчого процесу)

• оголошення призначення виборів;

• складання та уточнення списків виборців;

• утворення виборчих округів;

• утворення виборчих дільниць;

• утворення виборчих комісій;

• висунення і реєстрація кандидатів у депутати;

• проведення передвиборчої агітації;

• голосування;

• підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків голосування;

• встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;

• припинення діяльності виборчих комісій.

Модуль 3

Яким чином взаємодіють більшість і меншість у процесі здійснення народовладдя

Опозиція (від латин. oppositio - протиставлення) - політичні партії, рухи, групи (депутати парламентської меншості), чиї позиції та погляди не збігаються з певних питань із політикою парламентської більшості й уряду.

Громадянська реклама

Демократія - це коли два вовки й вівця голосують щодо меню на обід. Свобода - це коли добре озброєна вівця оспорює результат такого голосування.

Бенджамін Франклін

Розглядаємо та обговорюємо

1. Прочитайте цитату американського політичного й державного діяча. Яку думку щодо становища «більшості» та «меншості» у демократичному суспільстві підкреслив автор? 2. Які засоби необхідні у демократичному суспільстві, щоби права кожного громадянина були захищені?

У демократичній державі громадяни вільно приймають політичні рішення відповідно до волі більшості, тобто більшістю голосів. Проте ситуація, коли меншість підпорядковується більшості, не завжди буває демократичною. У демократичному суспільстві воля більшості має поєднуватися з гарантіями прав осіб, які опинилися у меншості - етнічній, релігійній чи політичній. Права меншості не залежать від доброї волі більшості й не можуть бути скасовані більшістю голосів. Кожен депутат, який опинився у парламентській меншості, є представником інтересів певної групи виборців - громадян, яким у державі гарантується рівність прав.

Розглянемо право меншості (опозиції) в парламенті. Юридичне поняття «більшість» ототожнюється з політичним поняттям «правляча», а «меншість» - із політичним поняттям «опозиція».

Опозиція є атрибутом демократичного суспільства, правової держави. Допоки в суспільстві існують різні інтереси, доти існуватиме й опозиція.

Опозиція аналізує роботу уряду, критикує його діяльність, може порушити питання про довіру уряду. Проте в боротьбі за владу вона не має застосовувати форми політичної агресивності, прийоми політичних провокацій. Необхідно, щоб у процесі конкурентної взаємодії різних політичних інтересів за допомогою компромісів досягалася їхня рівновага.

Важливо, щоб опозиція була конструктивною, а не деструктивною. Деструктивна опозиція обмежується критикою чинної влади без пропозицій щодо програми дій. Конструктивна опозиція здатна висунути й обґрунтувати програму, яка є альтернативою офіційній, та боротися за її здійснення.

Отже, демократія - це не тільки вияв волі більшості, а й гарантія права меншості на критику і вільне висловлення своїх поглядів - конструктивних, а не руйнівних. Це право говорити та бути почутим - право бути оскарженим, але не пригнобленим.

(За матеріалами «Демократія і права меншості»)

Застосуйте набуті знання та досвід

Дискусія

Один із засновників США Томас Джефферсон зазначав, що «воля Більшості в усіх випадках має домінувати, але, щоб ця воля була правомірною, вона має бути розумною, щоб Меншість мала рівні права, порушення яких означатиме пригноблення».

Конституція США проголошує форми захисту парламентської меншості, якій надано право протесту проти проектованих змін Основного закону. Ці права меншості настільки значні, що упродовж більш ніж 200-річного існування США були ратифіковані тільки 26 поправок до Конституції, тобто американська Конституція є найстабільнішою з-поміж усіх Основних законів у світі.

Обговорюємо

1. Що мав на увазі Т. Джефферсон, говорячи, що воля більшості має бути розумною? Що є мірилом такої «розумності»?

2. Як він назвав порушення прав меншості?

3. Яким чином, на вашу думку, можна уникнути таких порушень у демократичній державі?