Підручник з Правознавства. 11 клас. Васильків - Нова програма

ТЕМА 35. Робочий час і час відпочинку

Терміни та поняття, важливі для засвоєння теми:

• робочий час; • види робочого часу; • ненормований робочий день; • надурочні роботи; • час відпочинку; • відпустка; • види відпусток; • особливості праці у вихідні, святкові та неробочі дні; • скорочений і неповний робочий час.

«Той, хто не може розпоряджатися двома третинами дня особисто для себе, має бути названий рабом».

Фрідріх Ніцше, німецький філософ і психолог XIX ст.

§ 35.1. Робочий час

35.1.1. Поняття робочого часу

Робочий час — це встановлений законом, колективним договором чи угодою сторін період, протягом якого працівники зобов’язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором.

Розрізняють основний та неосновний робочий час. Основний — це встановлена законом або трудовим договором тривалість робочого часу, яку безумовно має відпрацювати працівник. До цього виду робочого часу належать: нормальний, скорочений та неповний робочий час. Неосновним робочим часом вважається законодавчо закріплене відхилення від основного робочого часу. Це передусім — надурочні роботи, тривалість робочого часу у вихідні, святкові та неробочі дні.

35.1.2. Види робочого часу

Найпоширенішим видом робочого часу є нормальний робочий час.

Це — час, визначений законом як норма робочого тижня для працівників, зайнятих у звичайних умовах праці незалежно від виду, характеру, форми виконуваної роботи та обліку робочого часу. Нормальний робочий час не може перевищувати 40 годин на тиждень. Водночас законом передбачена можливість в колективному договорі встановити зменшену норму робочого часу. Закріплений на рівні колективно-договірного регулювання робочий час і буде нормальним для даного підприємства.

Скорочений робочий час законодавство передбачає для окремих категорій працівників. При цьому, незважаючи на досить суттєве його скорочення порівняно з нормальним робочим часом, він так само є нормою для тих, на кого він поширюється. А отже, для них нема жодного погіршення в оплаті праці, тривалості відпустки та ін. порівняно з тими, що працюють на умовах нормального робочого часу.

Першою категорією працівників зі скороченим робочим часом є неповнолітні. Залежно від віку закон передбачає декілька варіантів. Для осіб віком від 16 до 18 років тривалість робочого часу — 36 годин на тиждень, а для тих, що не досяглії 16 років, — 24 години на тиждень. Така ж тривалість робочого часу і для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул.

Наступна категорія осіб зі скороченою тривалістю робочого часу — працівники, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці. Тривалість їх робочого тижня не повинна перевищувати 36 годин, а в окремих випадках ця норма може бути і меншою. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, встановлюється підзаконними нормативними актами. Робочий час скорочується в ті дні, коли працівник фактично зайнятий у шкідливих умовах праці не менше половини встановленої Переліком для даного виробництва, цеху, професії чи посади тривалості робочого дня. Однак якщо в Переліку вказується «постійно зайнятий», «постійно працюючий», то робочий день скорочується лише за умови, що працівник фактично зайнятий у шкідливих умовах протягом всього скороченого робочого дня.

Скорочена тривалість робочого часу передбачена законодавством також для медичних працівників; для педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх та спеціальних середніх та вищих навчальних закладів; для інвалідів 1-ї та 2-ї груп, які працюють на підприємствах, у цехах та на дільницях, призначених для використання праці цих осіб.

Неповний робочий час встановлюється за погодженням між працівником та роботодавцем. Така домовленість між сторонами трудового договору можлива безпосередньо при прийнятті на роботу, так і згодом, у період роботи; на певний термін і без зазначення такого терміну.

Трудовим законодавством передбачено категорії працівників, яким роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час на їхнє прохання: для вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, зокрема таку, що перебуває під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку. Відмова роботодавця забезпечити таке право може бути оскаржена до органів, що уповноважені розглядати трудові спори.

Розрізняють кілька видів неповного робочого часу: неповний робочий тиждень (скорочення кількості робочих днів протягом робочого тижня); неповний робочий день (скорочення тривалості робочого дня без скорочення кількості робочих днів у тижні); поєднання обох попередніх (наприклад, 2 робочі дні на тиждень по 3 години щодня).

Робота на умовах неповного робочого часу не звужує обсягу трудових прав працівників. Вони мають право на відпочинок, право на допомогу в разі тимчасової непрацездатності тощо. Оплата праці в цьому випадку проводиться пропорційно відпрацьованому часу при погодинній формі оплати праці або ж залежно від виробітку — якщо встановлено відрядну форму оплати праці.

Неосновний, або надурочний, робочий час як різновид робочого часу — це час, протягом якого працівник виконує обумовлену трудовим договором роботу понад встановлену норму тривалості робочого часу. В законодавстві така робота називається надурочною роботою. Цей вид робочого часу відрізняється від інших видів певними особливостями:

— може застосовуватися лише у виняткових випадках, визначених законом;

— граничні норми їх застосування;

— подвійна оплата за надурочну роботу;

— заборона залучення окремих категорій працівників.

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

1. Складіть схему «Види робочого часу».

2. Проаналізуйте відмінність скороченого та неповного робочого часу

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми для аналізу правової ситуації

Правова ситуація 1. 14-річний Ігор і 15-річний Петро влаштувалися на роботу на підприємство з доставки пошти під час канікул. Їм встановили робочий час відповідно 24 і 36 годин на тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованому часу. Вони обоє висловили бажання працювати повний робочий час, щоб заробити більше грошей, а також продовжити працювати після закінчення канікул. У цьому проханні обом було відмовлено. З якого віку допускається прийом на роботу неповнолітніх? Який порядок встановлення робочого часу для неповнолітніх? Як оплачується праця неповнолітніх? Проаналізуйте вимоги неповнолітніх і відмову дирекції.

§ 35.2. Час відпочинку

35.2.1. Час відпочинку і його види

35.2.2. Особливості праці у вихідні, святкові та неробочі дні

35.2.3. Поняття та види відпусток

Скористайтесь посиланням: https://is.gd/eGyjbw або QR-кодом

Виконайте в команді

1. Складіть схему «Види часу відпочинку».

2. Установіть відмінність між поняттями «вихідні», «святкові» та «неробочі» дні. Візуалізуйте інформацію.

3. Порахуйте кількість святкових і неробочих днів у поточному календарному році.

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

Заповніть таблицю:

ВИДИ ВІДПУСТОК

Вид відпустки

Тривалість

Особливість оплати

Практичне завдання

Застосуйте знання з теми для аналізу правових ситуацій

Правова ситуація 2. С. працював на заводі токарем. 17 серпня він написав заяву про надання йому відпустки з наступного дня. У відділі кадрів йому пояснили, що відпустку йому надати не мають змоги, оскільки вже багато працівників перебувають у відпустках, підприємство має багато замовлень, а тому працівники зараз дуже потрібні. С. запропонували надати відпустку з 20 вересня, коли більшість працівників вийдуть із відпустки. Крім того, С. пояснили, що він має право на щорічну основну відпустку мінімальної тривалості, а також додаткову щорічну відпустку за шкідливі умови праці тривалістю наполовину меншою від максимальної, що передбачено чинним законодавством. Які види відпусток ви знаєте? Коли в працівника з'являється право на відпустку? Який порядок надання відпустки, а також порядок обчислення її тривалості?

Для закріплення теми 35:

1. Назвіть види робочого часу; види відпусток.

2. Визначте особливості праці у вихідні, святкові та неробочі дні.

3. Опишіть особливості праці у вихідні, святкові та неробочі дні.

4. Порівняйте види відпусток; скорочений і неповний робочий час.

5. Зіставте поняття «святкові дні» і «неробочі дні».

6. Оцініть значення для працівника передбаченої трудовим законодавством відпустки без збереження заробітної плати.

7. Схарактеризуйте види робочого часу.

8. Наведіть приклади надурочних робіт, професій із ненормованим робочим днем.