Історія України у питаннях та відповідях. Масальський

1.7. ЗЕМЛЕРОБИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ У РАННЮ ЗАЛІЗНУ ДОБУ

Населення землеробської зони у ранню залізну добу в культурному плані було дуже строкатим. У східній частині, на Лівобережжі Середнього Дніпра, мешкали племена бондарихинської культури, яких дослідники вважають предками фінно-угрів або балтів. У Середньому Подністров’ї була поширена голіградська культура, залишена фракійцями. Північніше, на сході сучасної Львівщини й на Тернопільщині, проживали носії висоцької культури, які мали, вірогідно, слов’янське походження. На заході вони межували з племенами лужицької культури, до складу яких входили й західні праслов’яни.

Предки ж східних слов’ян займали у X-VII ст. до н.е. центральну частину лісостепової смуги України — саме тут поширені пам’ятки чорноліської культури. Ця культура дістала свою назву після дослідження в 1949 р. радянськими археологами великого городища, розташованого в Чорному лісі (в верхів’ях Інгульця).

Найчисленнішим типом чорноліських пам’яток є поселення, як неукріплені, так і укріплені. Більшість з них сконцентровано у басейні р. Тясмин. Городища розміщувалися на добре захищених природою майданчиках — найчастіше на високих прирічних мисах. Вони являли собою круглі укріплення діаметром 40-100 м, оточені валом. На гребені валу будувалася стіна з пов’язаних між собою дерев’яних зрубів, з боку поля викопувався один чи кілька ровів. Потужна захисна лінія з багатьох чорноліських фортець виникла у VIII ст. у зв’язку з посиленням агресії кочовиків, передусім кіммерійців. Створення такої єдиної та продуманої системи оборони свідчить про наявність у чорноліських племен міцної надплеменної організації.

Основу господарства чорнолісців складало орне землеробство (серед культур — просо, ячмінь, жито, пшениця). Важливу роль відігравало осіле скотарство (розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней, коней). Значного розвитку досягло ремесло, насамперед, металообробка — займалися бронзоливарною справою (з бронзи виготовляли сокири-кельти, наконечники списів, різноманітні інструменти та оздоби), обробляли залізо (його застосовували, передусім, для виготовлення зброї). Серед предметів озброєння часто зустрічаються списи, кинджали, довгі мечі, близькі за формою до кіммерійських. Поширені знахідки деталей спорядження верхового коня, насамперед кістяних псаліїв.

Розвинутий характер мало гончарство. Виготовляли як простий кухонний посуд (тюльпаноподібної форми, прикрашений наліпним валиком), так і більш якісний столовий — миски, келихи, корчаги, з орнаментацією штампованим чи різьбленим візерунком, найчастіше у вигляді суцільного поясу заштрихованих трикутників або канелюр (жолобків).

Наслідком постійного тиску з боку кочовиків стали міграційні процеси серед чорнолісців та проникнення певних рис культури кіммерійців (зброя, елементи поховального обряду тощо) у побут чорноліських племен.

Нові терміни і поняття

Фінно-угри — народи фінно-угорської мовної сім’ї. Серед сучасних народів на мовах цієї сім’ї говорять фіни, естонці, саами, мокша, угорці та інші.

Балти — давнє індоєвропейське населення Прибалтики. їх нащадками є литовці та латвійці.

Фракійці — давні індоєвропейські племена (даки, гети тощо). Були одним з етнічних компонентів при формуванні болгар, румунів тощо.