§ 27. Спілкування з дорослими. Повага до батьківства та вчительства. Взаємодопомога членів родини

Поміркуйте й обговоріть ситуацію. Учнівство обговорювало питання щодо стосунків у родині. Андрій сказав, що живе з мамою та вітчимом. Із вітчимом дуже цікаво розмовляти про шкільні проблеми, бо в нього були такі ж самі. Марина розповіла, що в неї дружна сім'я: мама і бабуся. Мама сувора, але справедлива, а бабуся добра, і з нею завжди весело. Микола сказав, що в нього є старший брат і молодша сестра. Треба дбати про сестру, натомість брат допомагає йому в навчанні. Ми бачимо, що родина може мати різний склад. А що, на ваш погляд, є головним у стосунках будь-якої родини?

Спілкування з дорослими.

Повага до батьківства та вчительства

Кожна людина живе довге життя і протягом цього життя змінюється. Невипадково ми запитуємо: «Скільки вам років?». Ми уточнюємо, це дитячий вік, юність чи йдеться про дорослу та зрілу людину. Кожен вік відрізняється від іншого й має свої особливості. Діти можуть спілкуватися один з одним та дорослими людьми. Існують певні правила такого спілкування. Пригадайте, наприклад, як ви спілкуєтеся з батьками, учителями й учительками, сусідами й сусідками, бабусями й дідусями, із незнайомими людьми. Зрозуміло, що під час спілкування із ними ви намагаєтеся бути ввічливими і тактовними. Існують і інші правила спілкування з дорослими.

Правила спілкування з дорослими

• Ставтеся з повагою до всіх людей, із якими спілкуєтеся.

• Поважайте себе, говоріть спокійно, не підвищуйте голос.

• Висловлюйтеся коротко, чітко, ясно.

• Дотримуйтесь правил хорошого тону.

• Доброзичливо вітайтеся, дякуйте, вибачайтеся, якщо винні.

• Звертайтеся до дорослих на «Ви».

• Уважно слухайте співрозмовника/співрозмовницю.

• Якщо ви чогось не знаєте, так і говоріть: «Я не знаю».

Виконання вправ для розвитку самоповаги та поваги до інших людей

Вправа 1. Ви забули спортивну форму. Як сказати про це вчителю чи вчительці фізкультури?

Вправа 2. Ви випадково розлили на підлогу шкільної їдальні компот. Що ви скажете працівницям чи працівникам їдальні або тим, хто прибирає?

Вправа 3. Ви забули записати домашнє завдання. Як сказати про це вчителю чи вчительці й попросити ще раз дати вам домашнє завдання, хоча урок уже закінчився й почалася перерва?

Вправа 4. Ви в гостях. Вам пропонують страву, яку ви не любите. Що ви скажете господареві й господині, щоб вони не образилися?

Вправа 5. Ви обіцяли матусі прибратися у своїй кімнаті, але не зробили цього. Що ви будете говорити, коли вона повернеться з роботи?

Ви точно знаєте, що робите протягом дня.

А чи знаєте ви, що в цей час роблять ваші батьки, бабусі й дідусі, учительки й учителі, інші дорослі?

Скільки в них обов’язків?

Чи намагалися ви уявити себе в ролі вчителя або вчительки?

Чи думали ви про те, скільки справ є у старших за вас?

Може, доросле життя не таке легке, як вам здається?

Може, близькі люди потребують вашої допомоги так само, як ви потребуєте їхньої?

Ваші вчительки й учителі не лише вас навчають і виховують. Вони живуть разом із вами вашим життям, опікуються вашим здоров’ям, зростанням, розвитком. Можливо, ви можете допомагати вашим вчителям чи вчителькам так само, як вони допомагають вам?

Відкритий мікрофон «Про допомогу»

Як ми можемо допомагати рідним і близьким людям? Що вони роблять для нас? Які слова подяки ми можемо їм сказати?

Робота в групі. Розгляньте світлини. Серед людей, які мають звання «Герой України», є три вчителі. Це вчитель фізики Ілля Гельфгат, учителька української мови та літератури Тетяна Балагура, учителька математики Лариса Шитикова. Як ви вважаєте, чому вчителі та вчительки, які вас виховують, є героями? У чому їхній героїзм?

Ілля Гельфгат

Тетяна Балагура

Лариса Шитикова

Відкритий мікрофон «За що ми поважаємо наших учителів/учительок»

Що вчителі та вчительки для вас роблять? Які слова подяки ви можете їм сказати?

Взаємодопомога членів родини

Щоб сім’я була справді родиною, потрібні взаєморозуміння і взаємодопомога. Це дуже важливо, коли кожен/кожна відчувають себе частиною єдиної родини. Коли кожен/кожна знають, що він/вона потрібні всім і відповідають за свою частину спільної сімейної справи. Що ви можете робити для своєї сім’ї?

Ви вже розумієте, як багато справ у ваших рідних дорослих. Складіть свій план допомоги їм. Наприклад, такий.

• Я стежу за порядком навколо себе, тримаю свою кімнату в чистоті.

• Якщо хтось із родини просить про допомогу, я ніколи не відмовляюся допомогти.

• Я мию посуд, яким користуюся, і допомагаю родині готувати страви.

• Я годую, доглядаю і вигулюю наших домашніх улюбленців.

• Я завжди питаю, як це робиться, якщо чогось не вмію.

Робота в групі. У кожній родині багато домашньої роботи. Наприклад, хтось має готувати їжу, мити посуд, підмітати підлогу, прати та прасувати білизну. Сплануйте необхідні дії, які допоможуть розподілити домашню роботу між усіма членами/членкинями родини. Запропонуйте своїй родині зібратися, обговорити цей план і вирішити, хто, що і коли буде робити.

Поділіться своїми думками

Василь Сухомлинський — видатний український педагог, писав: «Найбільше щастя для батька й матері — це твоє чесне життя, любов до праці, а в шкільні роки — старанність у навчанні. Неси в дім радість, зберігай щастя сім’ї». Як ви розумієте його вислів? Про які стосунки в родині йдеться?

Опорні точки. Спілкування з дорослими має відбуватися за певними правилами, які передбачають взаємоповагу і доброзичливість. Ми можемо допомагати рідним і близьким людям. Діти теж відповідають за свою частину спільної сімейної справи.

Знайдіть необхідну інформацію і дайте відповіді на запитання