Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Сорочинська

Розділ ІV. Відновлення незалежності України

§ 15. Початок «перебудови» в СРСР. Чорнобильська катастрофа

Основні поняття і терміни

«перебудова», демократизація, «гласність», Чорнобильська катастрофа, антиалкогольна кампанія, страйк.

Основні дати

1985-1991 рр. — період «перебудови» в СРСР; 26 квітня 1986 р. — Чорнобильська катастрофа; січень 1987 р. — запровадження політики «гласності»; липень 1989 р. — шахтарський страйк.

1. Проголошення курсу на «перебудову»

У добу «застою» фактично всі сфери життя радянського суспільства були охоплені кризовими явищами. Серед вищого партійно-державного керівництва СРСР також з'явилися ті, хто усвідомлював, що «далі так жити неможливо». У березні 1985 р. новим Генеральним секретарем ЦК КПРС став М. Горбачов. Через деякий час він заявив про необхідність здійснення докорінних змін в соціально-економічному й духовному житті країни за збереження при цьому вірності ленінському курсові, наступності та спадкоємності в політиці. З часом цей курс дістав назву «перебудови».

Михайло Горбачов

«Перебудова» — політичний курс М. Горбачова, спрямований на оновлення радянського суспільства через впровадження елементів ринкової економіки, децентралізації управління економікою й демократизації суспільно-політичного життя.

В Україні новий курс, як завжди, «гаряче й одностайно схвалили комуністи і трудящі республіки», як доповіло в Москву її керівництво. При цьому сам В. Щербицький і його оточення залишалися прибічниками жорсткого консервативного курсу. Це стримувало розгортання демократичних тенденцій і розвиток нових суспільно-політичних процесів у республіці. У результаті цього на Україну поширювалися ініціативи центрального керівництва, які виконувалися доволі вимушено, але власних реформаторських кроків республіканське керівництво не робило.

  • Що зумовило здійснення «перебудови»?

2. Здійснення перших заходів «перебудови»

Навесні 1985 р. країну охопила одна з перших кампаній «перебудови», що розпочалася як впровадження руху за «здоровий спосіб життя», а фактично звелася до авантюрної антиалкогольної кампанії. У травні 1985 р. з'явилася постанова ЦК КПРС про заходи щодо подолання пияцтва та алкоголізму. На цей час алкоголізм в країні набув характеру економічної і соціальної проблеми, через яку погіршувалися виробничі показники, відбувалася фізична і моральна деградація сотень тисяч людей. Однак непродуманість заходів спричинила більше шкоди, ніж позитивних результатів від антиалкогольної кампанії.

У черзі за горілкою. Кінець 1980-х рр.

У другій половині 1985 р. розгорнулася вирубка виноградників у Криму, на Одещині та Закарпатті, під час якої знищили насадження винограду унікальних сортів. Збір цих ягід скоротився на 20 %.

Кількість торговельних точок, що реалізували спиртні напої, зменшили вдвічі.

Міліція рапортувала про 418 тис. вилучених у населення самогонних пристроїв. Проте всупереч цим переможним показникам цукор — основна сировина для виготовлення самогону в домашніх умовах — зник з полиць магазинів й перетворився у гостродефіцитний продукт. Значно зросла смертність через отруєння алкогольними сурогатами, наркотичними і токсичними речовинами.

У квітні 1986 р. ЦК КПРС схвалив постанову про основні напрямки розв’язання житлової проблеми в країні. Нею передбачалося, що до 2000 р. кожна сім’я буде забезпечена окремою квартирою або будинком.

У травні 1986 р. з’явилася постанова ЦК КПРС про посилення боротьби з нетрудовими доходами. Відповідно до неї в Україні міліція розгорнула активну боротьбу з бабусями, що продавали свіжу городину, та тими, хто прагнув заробити наданням різноманітних послуг — будівельні роботи, ремонт автомобілів, лагодження побутової техніки тощо.

У цілому перші заходи зі здійснення «перебудови» в республіці мали характер звичних для радянського режиму кампаній, які гучно проголошувалися і поступово зводилися нанівець.

  • Які були перші заходи «перебудови»?

3. Чорнобильська катастрофа

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. відбулася аварія на Чорнобильській АЕС, яку вважають найбільшою екологічною катастрофою в історії людства. Під час підготовки до планових ремонтних робіт на четвертому енергоблоці стався вибух, обвалилися дах і стіни реакторного відділення, що в цілому призвело до викиду радіоактивних речовин в атмосферу. За підрахунками спеціалістів, аварія на Чорнобильській АЕС за викидом радіоактивних речовин у 90 разів перевищувала вибух атомної бомби у Хіросимі в 1945 р.

1 травня 1986 р. в центрі Києва

Проте інформацію про катастрофу ретельно приховували від населення. Перші попередження про шкідливість радіоактивних викидів з’явилися лише на дев’ятий день після аварії.

Документи розповідають

Повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС від Ради Міністрів СРСР (1 травня 1986 р.)

На Чорнобильській атомній електростанції тривають роботи по ліквідації наслідків аварії, яка сталася. У результаті вжитих заходів за минулу добу виділення радіоактивних речовин зменшилося, рівень радіації в районі АЕС і в селищі станції знизився.

Здійснювані спеціалістами з допомогою контрольної апаратури вимірювання свідчать про те, що реактор перебуває в заглушеному стані.

Розгорнуто роботи по очистці забруднених ділянок прилеглої місцевості, до їх виконання залучено спеціалізовані підрозділи, оснащені необхідною сучасною технікою та ефективними засобами. Деякі агентства на Заході поширюють чутки про те, що нібито при аварії на АЕС загинули тисячі людей. Як уже повідомлялося, фактично загинули 2 чоловіка, госпіталізовано всього 197, з них 49 залишили госпіталь після обстеження. Робота підприємств, колгоспів, радгоспів і установ іде нормально.

  • Які факти про аварію наводяться в документі?
  • Який висновок на підставі аналізу джерела можна зробити: ситуація на АЕС висвітлювалася такою, як вона була, чи реальні факти приховувалися?

Евакуація дітей із Києва. Кінець квітня - початок травня 1986 р.

За наполяганням М. Горбачова, котрий погрожував В. Щербицькому виключенням з партії, відбулася першотравнева демонстрація, хоча рівень радіації у місті значно перевищував норму і зростав. Лише під тиском урядів сусідніх країн, де також зафіксували зростання радіації у повітрі, керівництво країни відверто заговорило про те, що відбулося в Чорнобилі.

Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи оцінити важко. Від аварії постраждала приблизно 1/12 території республіки, відбулося небачене забруднення біосфери. В Україні з’явилася 30-кілометрова «зона відчуження», життя в якій без ризику для здоров’я неможливе. Обов’язковому відселенню підлягали 92, добровільному — 835 населених пунктів. У перші дев’ять років після аварії 125 тис. учасників ліквідації її наслідків померли від хвороб, пов’язаних з радіаційним опроміненням. Усього постраждалими від Чорнобильської катастрофи в республіці вважаються 3,2 млн осіб, серед яких понад 1 млн дітей. Унаслідок аварії у біосферу потрапили 450 видів небезпечних для всього живого радіоактивних речовин, руйнівний вплив яких на генофонд українського народу триватиме декілька століть.

  • Коли сталася Чорнобильська аварія?

4. Поглиблення «перебудови»

Відсутність помітних змін на краще спонукала М. Горбачова заявити про необхідність поглиблення «перебудови». У січні 1987 р. розпочався її другий етап, пов’язаний із проголошенням курсу на «гласність» і демократизацію суспільного життя.

«Гласність» — політичний курс керівництва КПРС у роки «перебудови», спрямований на запровадження обмеженої, контрольованої свободи слова в країні в інтересах проведення політики М. Горбачова.

Поглибленню «перебудови» сприяло те, що з осені 1986 р. з місць відбування покарань стали випускати дисидентів. У результаті цього до України повернулося близько 300 політв’язнів, серед яких були В. Чорновіл, М. Горинь, Л. Лук’яненко та ін. З Кримінального кодексу УРСР були вилучені статті, за якими опозиціонерів засуджували за інакодумство.

Певними рамками обмежили діяльність Головліту — головного цензурного органу країни. З осені 1986 р. московські суспільно-політичні журнали (на відміну від українських) стали друкувати заборонені художні твори, документи про сталінські репресії, публіцистичні статті про війну в Афганістані, економічні проблеми, привілеї номенклатури тощо. Одночасно з цим припинилося глушіння західних радіостанцій. Фактично М. Горбачов своїми діями відновив розпочатий М. Хрущовим процес десталінізації.

Із другої половини 1988 р. в республіці розгорнула роботу спеціальна комісія з реабілітації засуджених у роки сталінських репресій. У результаті її роботи до кінця липня 1989 р. реабілітували 59 тис. громадян, постраждалих у роки «сталінщини».

Улітку 1988 р. на XIX партійній конференції вирішили здійснити реформування радянської політичної системи. Стратегічною метою визначалися розвиток парламентської демократії і створення правової держави. У березні-травні 1989 р. в Україні, відповідно до цих рішень, відбулися перші за радянських часів вільні альтернативні вибори делегатів З’їзду народних депутатів СРСР. Від України обрали 321 представника, серед яких близько 50 були прибічниками демократичних перетворень. Це стало свідченням того, що в суспільній свідомості назрівав перелом, а комуністична партія почала втрачати авторитет і політичну ініціативу.

Восени 1989 р. відбулася зміна керівництва КПУ. В. Щербицького на посаді першого секретаря змінив В. Івашко. Однак жодних змін у політичному курсі КПУ після цього не відбулося. Думки прибічників її реформування, що пропонували заявити про вихід КПУ зі складу КПРС, керівництвом ігнорувалися. Водночас прямування традиційним курсом, що узгоджувався з інтересами Москви, в умовах розгортання національно-демократичного руху в Україні ставало дедалі більш неможливим.

  • Як проявилося в Україні поглиблення «перебудови»?

5. Розгортання страйкового руху

Улітку 1989 р. на арену боротьби за поглиблення реформ вийшов робітничий рух. На Україну з інших регіонів СРСР поширився страйк шахтарів. Першими виступили гірники Донбасу. 15 липня 1989 р. страйк розпочався на шахті «Ясинуватська-Глибока». Через кілька днів страйкували вже 193 шахти з 400. Через деякий час до них приєдналися гірники Ворошиловградської (тепер Луганська) та Дніпропетровської областей і Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Однією з головних причин виступів було незадоволення трударів непослідовністю й незавершеністю розпочатих перетворень.

Шахтарі-страйкарі. 1989 р.

Страйкарі вимагали поліпшення соціальних умов й умов праці, підвищення заробітної плати, ліквідації парткомів на підприємствах, націоналізації майна КПРС, відставки уряду, деполітизації правоохоронних органів.

Шляхом до подолання протестів народу, який після послаблення репресій проти опозиції владі став виходити на вулиці, представники демократичних сил вважали подальшу демократизацію суспільства, що повинна була привести до усунення монополії КПРС на владу, вільних виборах усіх рівнів, повного скасування всіх номенклатурних пільг та привілеїв.

Значення страйків.

  • 1. Масові виступи шахтарів завдали могутнього удару по тоталітарній системі.
  • 2. Уперше за роки радянської влади робітники відкрито продемонстрували, що їхні інтереси розходяться з інтересами комуністичної партії, з інтересами тоталітарної держави.
  • 3. Вони започаткували новий етап робітничого руху.

Висновки

  • Криза радянського суспільства спонукала керівні партійні кола до проведення реформ. їхнім ініціатором став Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов. Перетворення увійшли в історію як «перебудова». Проте розроблені й запроваджені реформи не відповідали реаліям сучасності, до того ж — були непослідовними і частковими. Зрештою, не до кінця продумані експерименти призвели до розвалу радянського господарського механізму та економічного краху. В Україні партійне керівництво республіки, й особисто В. Щербицький, стримувало наростання нових, започаткованих «перебудовою», суспільно-політичних тенденцій. Жорсткий і консервативний курс першого секретаря ЦК КПУ на певний час загальмував розгортання демократичних процесів в Україні.
  • Політика гласності і політичні реформи, започатковані партійним керівництвом на XIX партійній конференції, дали могутній поштовх до зростання громадської і політичної активності українського суспільства. Новим явищем радянської дійсності став могутній робітничий і страйковий рух, на який не можна було не зважати.

Запитання і завдання

  • 1. Що таке «перебудова»? Коли вона розпочалася?
  • 2. Охарактеризуйте перші заходи «перебудови» в республіці.
  • 3. Коли сталася Чорнобильська катастрофа? Як вона вплинула на ситуацію в Україні?
  • 4. У чому полягало поглиблення «перебудови»? Чим були зумовлені зміни в концепції «перебудови»?
  • 5. Коли відбувся шахтарський страйк? Як вплинуло на суспільно-політичну ситуацію в республіці розгортання страйкового руху?
  • 6. Що таке «гласність»?
  • 7. Обговоріть у групах. Існує думка, що Чорнобильська катастрофа відіграла роль каталізатора суспільно-політичних процесів, які призвели до здобуття незалежності України. Якими, на вашу думку, є підстави для такого твердження?