Всесвітня історія. 9 клас. Пометун (2026)

§ 22. Як науково-технічна революція ХІХ—ХХ ст. впливала на суспільство й повсякденне життя людей

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

У середині XIX ст. промислова революція поширилася на увесь Європейський континент. Які винаходи й відкриття «довгого XIX століття» сприяли інтенсивному розвитку промисловості?

1. ЯК РОЗВИТОК НАУКИ ВПЛИНУВ НА РОЗГОРТАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НА ЗЛАМІ ХІХ—ХХ СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

За текстом параграфа складіть стислу схему про розвиток науки в XIX — на початку XX ст. та вплив цих процесів на хід індустріальної революції.

XIX ст. стало періодом значних змін у розвитку науки. Науковці й науковиці відкривали нові закони природи, опановували нові методи дослідження, створювали прилади й технології, що давали змогу глибше досліджувати світ. Саме ці фундаментальні відкриття підготували ґрунт для науково-технічної революції, процеси якої активізувалися на межі ХІХ—ХХ ст. і докорінно змінили життя людства. Щоб зрозуміти, як це сталося, варто розглянути ключові напрями розвитку науки й ті практичні наслідки, які вони мали.

Науково-технічна революція — революційні перетворення науки, техніки і технології, які зумовлюють докорінні зміни у взаємодії людини і природи, особистісних і речових факторів виробництва, системи продуктивних сил та її речової (техніко-економічної) форми, що зі свого боку детермінує перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу, принципові зміни ролі людини в суспільному виробництві.

Важливі відкриття було здійснено у сфері фізики. У середині XIX ст. англійський дослідник Майкл Фарадей відкрив закони електромагнітної індукції. На їх основі німецький фізик Вернер фон Сіменс створив перші динамо-машини — пристрої, що виробляли електричний струм. Це стало основою для створення перших електростанцій уже наприкінці століття. Завдяки цьому світ почав переходити від газового освітлення до електричного, було сконструйовано та випущено у світ електричні трамваї, які полегшили роботу транспортної інфраструктури великих міст. Підприємства отримали змогу працювати на електричній енергії, що була набагато зручнішою та дешевшою за теплову. Отже, відкриття фізиків безпосередньо стимулювали технічний прогрес та пришвидшували розвиток виробництва.

Хімія була ще однією галуззю, що стрімко розвивалася в XIX ст. Німецький дослідник Фрідріх Велер у 1828 р. вперше отримав органічну речовину (сечовину) із неорганічних компонентів. Це довело, що органічна хімія підкоряється тим самим законам, що й неорганічна. Згодом інші хіміки створили перші штучні барвники, а наприкінці XIX ст. з’явилися синтетичні добрива, які різко збільшили врожаї в сільському господарстві. Хімічні заводи швидко перетворилися на одну з найважливіших галузей промисловості, а відкриття хіміків дали змогу створювати нові матеріали, вибухівку, ліки й багато іншого.

Не менш важливими були зміни у біології. У 1859 р. Чарльз Дарвін опублікував книгу «Походження видів», у якій виклав теорію еволюції. Це змусило людей по-новому подивитися на живу природу та її розвиток. Паралельно удосконалювали мікроскоп, що дало змогу німецьким ученим Матіасу Шлейдену та Теодору Шванну розробити клітинну теорію. Видатний французький учений Луї Пастер відкрив мікробіологічну суть бродіння й багатьох хвороб людини, став разом із Фердинандом Коном та Робертом Кохом одним з основоположників мікробіології та імунології. На основі його ідей у 80-х роках XIX ст. з’явилися перші вакцини, а в лікарнях стали активно впроваджувати дезінфекцію. Це реальний приклад того, як наука почала рятувати життя мільйонів людей.

Серйозні зміни відбувалися й у математиці, без якої не могли розвиватися фізика та інженерія. Математики XIX ст. створили основи математичного аналізу, теорії ймовірностей, неевклідової геометрії, а згодом і початки математичної логіки. Карл Фрідріх Гаусс зробив важливі відкриття в теорії чисел і математичній фізиці, зокрема розробив метод найменших квадратів, що й сьогодні використовують у статистиці та геодезії. Адольф Кетле започаткував застосування математичних методів у соціальних науках, створивши підґрунтя для сучасної демографії та соціальної статистики. Джордж Буль розробив булеву алгебру, яка стала основою для розвитку комп’ютерної логіки та цифрових технологій. А Жозеф Фур’є відкрив теорію рядів, що має величезне практичне значення у фізиці, обробці сигналів та інженерії.

Одним із найважливіших наслідків наукових відкриттів XIX ст. стало створення принципово нових машин і технологій. Наприклад, удосконалення парової машини дало змогу будувати швидкі поїзди та океанські пароплави. Згодом Рудольф Дізель і Ніколаус Отто сконструювали нові типи двигунів внутрішнього згоряння. Саме такі двигуни наприкінці XIX ст. почали встановлювати на перші автомобілі. Так народився новий вид транспорту, який уже на початку XX ст. став масовим.

Паралельно розвивалися засоби зв’язку. Завдяки дослідам Майкла Фарадея й Джеймса Максвелла у сфері вивчення електромагнетизму стало можливим створення телеграфу й телефону. Телеграфні дроти оперезали цілі континенти, а в 1876 р. Олександр Белл запатентував телефон, який досить швидко став чи не найпоширенішим засобом зв’язку. Наприкінці століття Гульєльмо Марконі здійснив першу радіопередачу — і світ вступив в епоху бездротового зв’язку.

Оскільки покращилася ситуація у сфері прав жіноцтва, зокрема розширився доступ до освіти, — важливий внесок у розвиток науки зробили й жінки, хоча їм часто доводилося долати упередження та обмеження свого часу. Так, англійську математикиню Аду Лавлейс уважають авторкою першої у світі комп’ютерної програми, адже вона створила алгоритм для аналітичної машини Беббіджа ще у 40-х роках XIX ст. Видатна фізикиня та хімікиня Марія Склодовська-Кюрі стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію, і першою людиною, яка здобула її двічі (за дослідження радіоактивності).

Німецька астрономка Кароліна Гершель відкрила кілька комет і стала першою жінкою, яка отримала зарплату як професійна науковиця. Американська астрономка Генрієтта Лівіт відкрила залежність між періодом світності та яскравістю цефеїд, що згодом дало змогу виміряти відстані до галактик і стало ключовим для розвитку космології.

Біологиня Мері Еннінг, яка займалася палеонтологією, знайшла одні з перших повних скелетів іхтіозаврів і плезіозаврів, допомагаючи науці зрозуміти минуле Землі.

Завдяки своїй наполегливості та відкриттям жінки-вчені почали отримувати визнання, а наука — розвиватися швидше та динамічніше, незважаючи на нерівні можливості того часу.

Усі ці відкриття й винаходи підготували основу для науково-технічної революції. Стрімкі зміни стали можливими ще й тому, що наука й техніка почали розвиватися не окремо, а у взаємодії: наукові відкриття одразу знаходили застосування в техніці, а нові технічні прилади давали змогу проводити ще точніші наукові дослідження.

ДОСЛІДІТЬ

Створіть інфографіку про винаходи й відкриття доби науково-технічної революції, скориставшись запропонованими зображеннями. Додайте 2-3 ілюстрації або символи, які доречно її доповнять. До кожного винаходу й відкриття зробіть короткий підпис і додайте інформацію про причини появи та наслідки їх упровадження.

2. ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЯ В ЖИТТІ МІСТА Й СЕЛА В XIX — НА ПОЧАТКУ XX СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Знайдіть у тексті імена вчених, які не були відомі вам раніше. Дізнайтеся про них більше з відкритих джерел і презентуйте в класі інформаційну довідку на 5-6 речень про їхні досягнення.

Упродовж XIX — першої половини XX ст. науково-технічна революція докорінно змінила розвиток суспільства та повсякденне життя людей у різних куточках світу. Наукові винаходи, використання нових видів транспорту, розвиток медицини та масового виробництва створили умови, у яких людство вперше почало жити значно швидше, комфортніше та безпечніше. Саме тоді почали формуватися основи сучасної індустріальної цивілізації, а зміни охопили практично всі сфери — від праці й побуту до культури та соціальної структури суспільства.

Однією з найпомітніших трансформацій став розвиток промисловості та машинного виробництва. Поява парових двигунів, а згодом і двигунів внутрішнього згоряння змінила виробничі процеси в цілому світі. Наприклад, у Великій Британії та Німеччині фабрики з масового виробництва тканин, металу та машин поступово витісняли традиційні ремісничі майстерні. На заводах Генрі Форда на початку XX ст. було упроваджено конвеєрну систему виробництва. Це дало змогу виготовляти автомобілі швидко й значно дешевше, що, врешті, зробило їх доступними для широких верств населення. Ритм праці став іншим — повторюваним, стандартизованим, але водночас продуктивнішим, що суттєво вплинуло на структуру робітничих професій та організацію праці.

Не менш важливим став прорив у галузі транспорту та комунікацій. Будівництво залізниць у США, Європі та Азії скоротило час подорожей із тижнів до днів. Так, перша трансконтинентальна залізниця у США (1869) об’єднала схід і захід країни, прискоривши як економічний розвиток, так і міграційні процеси. У пізніший період революцію в пересуванні принесло автомобілебудування, адже вже в 1903 р. брати Вілбер та Орвілл Райт здійснили перший успішний політ на літаку. Це досягнення поклало початок розвитку авіації, яку використовували не лише у військових цілях, а й для пасажирських перевезень. Швидкість переміщення змінила спосіб життя людей: стало простіше подорожувати, перевозити товари, організовувати міжнародну торгівлю, вивчати світ та розвивати культурні контакти.

Розвиток комунікацій також прискорив темпи життя. Винайдення телеграфу Семюелем Морзе, а згодом і телефону Олександром Беллом дало змогу передавати інформацію на величезні відстані за лічені хвилини. Якщо раніше новини з Європи до Америки й назад йшли морем кілька тижнів, то прокладення першого трансатлантичного телеграфного кабелю (1866) скоротило цей час практично до миттєвості. Це стало проривом у сферах дипломатії, торгівлі, науки та приватного спілкування. Згодом поява радіо зробила можливим масове передавання інформації, що змінило політику та культуру, створивши основу для сучасних медіа.

Науково-технічна революція глибоко вплинула і на повсякденне життя людей. Міста почали швидко рости, з’явилися нові види інфраструктури — електричне освітлення, каналізація, водогін. Париж та Лондон одними з перших запровадили газове, а згодом і електричне освітлення, що зробило вулиці безпечнішими та змінило ритм життя, дозволивши людям активно проводити час після заходу сонця. У США та Західній Європі розвиток електрифікації дав поштовх появі побутових приладів — електричних плит, прасок, пилососів, які спрощували домашню працю, особливо для жінок, відкриваючи їм шлях до освіти та професійної діяльності.

У медицині прорив стався завдяки відкриттю вакцин, антисептиків та рентгенівських променів. Праці Луї Пастера та Роберта Коха започаткували мікробіологію та боротьбу з епідеміями. Наприклад, вакцинація проти сказу та відкриття збудника туберкульозу дали змогу рятувати мільйони життів. У 1895 р. Вільгельм Рентген оголосив, що відкрив Х-промені (раніше подібне відкриття описав український вчений Іван Пулюй). Це дало змогу лікарям діагностувати стани людського тіла без хірургічного втручання, що стало революцією в діагностиці.

Зміни торкнулися й освіти та культури. Масове виробництво паперу та друкарські технології зробили книги й газети доступнішими. У багатьох країнах, як-от Франції чи Японії після реформ Мейдзі, освіта стала обов’язковою, що збільшило рівень грамотності й сприяло поширенню нових знань.

Зауважмо, що на початку XX ст. науково-технічна революція суттєво прискорила модернізацію суспільно-політичних процесів, створивши умови для зростання масових рухів та політичної активності населення. Розвиток друкарства, телеграфу, телефону й радіо сприяв швидшому поширенню політичних ідей, що підсилювало вплив партій, профспілок і громадських організацій. Урбанізація та поява великих промислових центрів спричинили формування численного робітничого класу, який став важливою політичною силою та активно боровся за свої права. Крім того, технологічний прогрес у військовій сфері змінив характер міжнародних конфліктів і сприяв загостренню суперництва між державами, що, врешті, стало одним із чинників Першої світової війни.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте фото. За їх допомогою складіть стислу розповідь про вплив науково-технічної революції на повсякденне життя людей.

Прокладення трансатлантичного кабелю. Ілюстрація з газети «Лондон Ньюз». 1865 р.

Перший політ літака, сконструйованого братами Райт. 17 грудня 1903 р.

Перша модель пилосмока, запатентована в 1908 р. Джеймсом Мюрреєм Спенглером та випущена на ринок компанією «Electric Suction Sweeper Company»

Марія і П’єр Кюрі у своїй паризькій лабораторії. До 1907 р.

Святкування завершення будівництва Першої трансконтинентальної залізниці у США. 1869 р.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

• 1. Назви винаходи та технологічні нововведення, які найбільше вплинули на розвиток промисловості у XIX — на початку XX ст.
• 2. Стисло схарактеризуй, як удосконалення транспорту й комунікацій змінило економічне та повсякденне життя людей у різних країнах світу.
• 3. Яку роль відіграли відкриття в медицині в поліпшенні умов життя та боротьбі з хворобами?
• 4. Поміркуй, чому науково-технічна революція сприяла зростанню політичної активності населення та появі масових суспільних рухів на початку XX ст.
• 5. Як наукові й технічні досягнення XIX — початку XX ст., на твою думку, змінили уявлення про світ?

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Підготуй стисле повідомлення про вплив науково-технічної революції на повсякденне життя українства в XIX — на початку XX ст. Визнач спільні та відмінні риси із загальносвітовими тенденціями. Презентуй свою роботу в класі.

Виконай завдання 22.1-22.3 до § 22 в е-додатку.