Всесвітня історія. 9 клас. Пометун (2026)

§ 23. Як зароджувалася й розвивалася масова культура і як змінився зовнішній вигляд міст і сіл на початку XX ст.

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Нині словосполучення масова культура часто вживають у негативному значенні. Поясніть, як ви розумієте значення цього поняття і висловіть своє ставлення до нього.

1. ЩО ТАКЕ МАСОВА КУЛЬТУРА, ЯК ВОНА ВИНИКЛА І ЯК ВПЛИВАЛА НА СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК

ПОМІРКУЙТЕ

За текстом підручника визначте найважливіші риси масової культури та як її поява вплинула на різні сфери суспільного життя.

Масова культура виникла наприкінці XIX — на початку XX ст. в умовах стрімкої урбанізації, зростання грамотності та появи нових технологій, які давали змогу швидко й дешево відтворювати інформацію. У цей час дедалі більше людей працювало на фабриках і жило в містах, тож потреба в спільних формах відпочинку та розваг стала масовою. Так почала формуватися культура, орієнтована не на еліту, а на пересічних мешканців індустріального суспільства.

Масова культура — це сукупність форм дозвілля, розваг і творчої діяльності, призначених для широкої аудиторії та поширюваних завдяки розвитку техніки й засобів комунікації.

Одним із найважливіших чинників появи масової культури стала реклама. Наприкінці XIX ст. із розвитком друкарства й комерції вона перетворилася на самостійну галузь, що активно впливала на споживацькі звички людей. Наприклад, у США компанія «Соса-Соlа» вже у 90-х роках XIX ст. використовувала яскраві плакати та газетні оголошення для популяризації свого напою, створюючи впізнаваний образ бренду. Реклама не лише стимулювала попит на товари, а й формувала нові моделі поведінки: популяризувала певні стилі одягу, ідеї «сучасності», нові стандарти комфорту та успіху. Поступово вона стала важливим інструментом у культурному житті, оскільки впливала на смаки, бажання та навіть світогляд широких верств населення.

Іще одним проявом масової культури стало кіно. Після винаходу кінематографу братами Люм’єр у 1895 р. воно швидко перетворилося на найдоступніший і найпопулярніший вид розваг. Уже на початку XX ст. кінотеатри відкривали в усіх великих містах Європи й Америки, а короткі фільми поступово перетворилися на повноцінні художні стрічки. Голлівуд став світовим центром кіноіндустрії, виробляючи кіно для мільйонів глядачів. Наприклад, фільм «Народження нації» (1915) та комедії Чарлі Чапліна мали величезний вплив на суспільство, адже через екран формували уявлення про мораль, поведінку, соціальні проблеми й навіть політику. Кіно стало не лише розвагою, а й важливим засобом масового впливу, здатним поширювати ідеї та моделі поведінки за межі однієї країни.

Особливе місце в розвитку масової культури посіло відродження Олімпійських ігор. Ініціатор руху барон П’єр де Кубертен прагнув створити міжнародні змагання, які об’єднували б молодь різних країн через спорт. Перші сучасні Олімпійські ігри відбулися в Афінах у 1896 р. й одразу отримали широкий міжнародний розголос завдяки газетам і телеграфу. Змагання стали масштабною подією, що сприяла появі культури масового спорту — тепер спорт сприймали не лише як заняття для професіоналів чи аристократів, а як фізичну активність, важливу для кожної людини. Олімпійський рух популяризував у суспільстві ідеї миру, міжнародної співпраці, чесної конкуренції та здорового способу життя.

Масова культура мала значний вплив на розвиток літератури, моди та музичного мистецтва. Наприклад, зростання популярності газет і дешевих серійних видань сприяло появі масових жанрів: пригодницькі романи Редьярда Кіплінга чи Генрі Райдера Хаггарда публікували частинами в періодиці. Такі видання були читанням, доступним для робітництва і службовців, тож подібні серії залучали до читання все більше і більше людей. Паралельно розвивалася популярна дитяча література — «Острів скарбів» Роберта Луїса Стівенсона став одним із перших бестселерів, орієнтованих на широке коло читачів.

Не всі письменники раділи такій популярності. Сер Артур Конан Дойл, до прикладу, уважав, що читацтво має цінувати його романи, а не оповідання про славетного детектива. Тож автор «убив» свого героя в оповіданні «Остання справа Голмса», яке було опубліковано у грудні 1893 р. в журналі «The Strand Magazine». Реакція читачів, особливо серед лондонських інтелектуалів і клерків, які стали палкими шанувальниками детективних оповідань, була масовою та драматичною. Люди були настільки засмучені втратою свого улюбленого детектива, що кілька тисяч читачів скасувало передплату на «The Strand Magazine». Клерки та молоді люди в Лондоні справді носили чорні траурні пов’язки на знак жалоби за вигаданим персонажем, що свідчить про неймовірну популярність Голмса. Урешті Конан Дойл повернув улюбленого героя.

У моді масова культура проявилася через поширення ілюстрованих журналів, як-от «Vogue» (заснований у 1892 р.), які активно формували смаки суспільства. Нові силуети — легші жіночі сукні, «морський стиль» для чоловіків і жінок, капелюшки з широкими крисами — швидко ставали популярними в містах Європи й Америки. Завдяки рекламі та промисловому виробництву одяг став більш стандартизованим і доступним.

У музичному мистецтві масова культура сприяла поширенню легких жанрів — кабаре, мюзик-холу та вар’єте. У Парижі «Мулен Руж» та інші заклади стали символами нової культури розваг, де звучали популярні пісні Іветт Гільбер та Арістіда Брюана. Розвиток грамофона дав змогу тиражувати музику, перетворюючи її на товар для масової аудиторії. Отже, наприкінці XIX ст. — до 1914 р. масова культура стала впливовою силою, яка формувала смаки, стиль життя та мистецькі вподобання суспільства.

ДОСЛІДІТЬ

1. Розгляньте на с. 170 приклади рекламної продукції кінця XIX ст. Які риси масової культури вони демонструють? Спробуйте визначити, на які саме емоції та потреби споживача (статус, комфорт, причетність до моди) орієнтувалися тогочасні рекламісти, щоб зробити свій товар популярним серед тисяч людей. Порівняйте ці історичні зразки із сучасною рекламою у ваших смартфонах і зробіть висновок, чи змінилися за останні сто років методи маніпуляції увагою масового глядача.

«Подивіться на карту. Короткі лінії Пенсильванії» (реклама залізниці в США). 1896 р.

Хікіфуда — традиційна японська рекламна листівка кін. XIX — поч. XX ст.

Плакат, що рекламує спа-курорт Анг’єн-ле-Бен, Франція. Кін. XIX ст.

2. Прочитайте уривок зі статті українського дослідника Михайла Підлісного «Феномен масової культури». Визначте, які основні підходи до походження масової культури в ньому подано. Поясніть, чому деякі вчені вважають, що елементи масової культури існували ще в давні часи, навівши приклади з тексту. Проаналізуйте, яку роль у формуванні масової культури відіграли література XVII—XVIII ст. та зростання кількості читачів. Зверніть увагу на те, чому твори Даніеля Дефо та Матвія Комарова стали популярними серед широкої аудиторії. Поміркуйте, як обов’язкова освіта у Великій Британії вплинула на розвиток масової культури в XIX ст. Поясніть, чому саме США наприкінці XIX — на початку XX ст. стали одним із центрів масової культури. Зробіть висновок, чи можна вважати масову культуру результатом тривалого історичного розвитку, а не явищем, що стало актуальним у недалекому минулому.

Михайло Підлісний

Феномен масової культури

(уривок)

Що стосується джерел масової культури, то в культурології існують такі погляди:

1. Передумови масової культури формуються з моменту народження людства, у будь-якому випадку, на початку християнської цивілізації. У якості прикладу зазвичай наводяться спрощені варіанти Священних книг (наприклад, «Біблія для початківців»), що розраховані на масову аудиторію. Американський соціолог Д. Уайт та деякі інші вчені відносять появу масової культури до стародавніх часів, за яких ті ж бої римських гладіаторів приваблювали багатьох глядачів і становили явище чи елемент такої культури.

2. Витоки масової культури пов’язані з появою у європейській літературі XVII—XVIII ст. пригодницького, детективного, авантюрного роману, які значно розширили аудиторію читачів за рахунок шалених тиражів. Тут, як правило, наводять <...> творчість двох письменників: англійця Даніеля Дефо (1660-1731) — автора широко відомого роману «Робінзон Крузо» та ще 481 життєписів про людей, так би мовити, ризикованих професій: слідчих, військових, крадіїв, повій і т. ін., та нашого співвітчизника Матвія Комарова (1730-1812) — творця бестселера ХIII—ХІХ ст. «Повісті про пригоди англійського мілорда Георга» та інших не менш популярних книг. Книги обох авторів написані простою та зрозумілою мовою.

3. Великий вплив на розвиток масової культури мав прийнятий у 1870 р. у Великобританії Закон «Про обов’язкову загальну освіченість», що дозволив багатьом опанувати головний різновид художньої творчості XIX ст. — роман. Масова культура проявила себе в США на рубежі ХІХ—ХХ ст. Відомий американський політолог Збігнєв Бжезинський полюбляв повторювати фразу, яка стала з часом популярною: «Якщо Рим дав світу право, Англія — парламентську діяльність, Франція — культуру та республіканський націоналізм, то сучасні США надали світу науково-технічну революцію та масову культуру».

2. ЯК ЗМІНИВСЯ ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД МІСТ І СІЛ НА ПОЧАТКУ XX СТ.

ПОМІРКУЙТЕ

Які риси відрізняли розвиток міст і сіл у Європі, США та Японії від ситуації в Україні, а які були спільними?

На початку XX ст. зовнішній вигляд міст і сіл у різних країнах світу зазнав суттєвих змін, спричинених індустріалізацією, розвитком транспорту, використанням нових будівельних технологій та зростанням населення. Проаналізуймо зміни, які відбувалися у Європі, США та Японії. Зауважмо, що скрізь міста модернізувалися швидше, тоді як села, хоч і зберігали традиційний характер, поступово інтегрувалися в індустріальну економіку, повільніше змінюючи свій вигляд і спосіб життя мешканців.

У Європі урбанізація була особливо помітною. Париж після реформ барона Османа наприкінці XIX ст. увійшов у XX ст. як місто із широкими бульварами, кам’яними будинками з уніфікованими фасадами, газовим, а згодом електричним освітленням. Набув популярності метрополітен, оскільки став найшвидшим видом транспорту в місті. На час його відкриття середній пасажиропотік за день становив понад 25 тисяч осіб.

До речі, перший у світі метрополітен запрацював у 1863 р. в Лондоні. Довжина його першої лінії становила 6 км. Спочатку поїзди в метро курсували на паровозній тязі. З огляду на недостатню вентиляцію підземка була задимлена так, що найчастіше на станціях персоналу та пасажирам ставало важко дихати.

У Лондоні та Берліні активно будували нові вокзали, промислові квартали, електростанції та багатоквартирні будинки для робітників. На початку XX ст. у великих містах розбудовували трамвайні лінії, на вулицях з’явилися приватні автомобілі, увечері майоріли світлові вивіски, що створювало образ динамічного індустріального центру. Водночас європейські села зберігали традиційну архітектуру — фахверкові будинки в Німеччині, кам’яні ферми у Франції чи хатини із черепичними дахами в Італії, — але їх вигляд поступово змінювали завдяки появі сучасних залізничних станцій, магазинів та шкіл.

У США зміни виявилися ще масштабнішими. Американські міста на початку XX ст. стали символом нової епохи хмарочосів. Нью-Йорк і Чикаго активно використовували в будівництві сталь і залізобетон, тож до 10-х років XX ст. їхні центри вже формувалися з десятків висотних споруд, як-от «Флетайрон-білдинг» (хмарочос-«праска», який нині є національною пам’яткою США) чи ранні будівлі компанії «Зінгер». Розвиток вуличного транспорту (зокрема підземки Нью-Йорка, відкритої у 1904 р.) змінив структуру міста, роз’єднавши житлові та ділові райони. Американські міста також вирізнялися широкими дорогами, електричним освітленням, значною кількістю рекламних щитів і жвавим автомобільним рухом, який уже тоді ставав невід’ємною частиною повсякденності. У сільській місцевості США зміни торкнулися передусім фермерських господарств: на початку XX ст. вони отримали доступ до машинної техніки, як-от бензинові трактори, і телефонного зв’язку. Ферми ставали охайнішими і більшими, а нові сільські дороги полегшували доступ до міст.

У Японії, яка стрімко модернізувалася після реформ Мейдзі, трансформація міст була особливо інтенсивною. У Токіо та Осаці на початку XX ст. традиційні японські дерев’яні квартали контрастували з новими «європейськими районами», де будували кам’яні банки, поштамти, урядові будівлі. У 1914 р. відкрили залізничний вокзал Токіо — монументальну кам’яну споруду у європейському стилі, що символізувала курс країни на модернізацію. У містах активно встановлювали електричні ліхтарі та запускали трамвайні лінії, завдяки чому вечірнє життя ставало яскравішим. Села Японії також змінювалися: хоча традиційні дерев’яні будинки зберігалися, селянські громади будували нові шляхи сполучення, школи та активно використовували сільськогосподарські машини.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте уривок із книги філософа Мирослава Поповича «Нарис історії культури України» та визначте, як зміни, описані автором, впливали на розвиток міст і сіл.

Мирослав Попович

Нарис історії культури України

(уривок)

...дійсно колосального значення для Європи набула мережа залізниць, які з’єднали між собою скромні містечка глибокої провінції з великими культурно-господарськими центрами. Телеграф працював і удосконалювався вже давно, а з кінця 70-х років почав поширюватися телефонний зв’язок. Одночасно розпочалася ера електричної лампочки. В останнє десятиріччя XIX ст. новий переворот у технічній культурі Європи роблять електрика, хімія й нова будівельна техніка. Геніальний Едісон у своїх майстернях, які стали потім основою знаменитої «Дженерал електрик», розробляє всю техніку електроосвітлення від патрона і запобіжника до першої електростанції постійного струму (1882 р.).

На той час вже була розв’язана проблема електропередач на великі відстані. На вулицях Берліна з’являються у 80-х роках перші трамваї, а в 1897 р. Дізель реалізував свою давню ідею двигуна внутрішнього згоряння. Дизельний двигун починає історію автомобіля, трактора, комбайна, а згодом і літака. Вивчення електромагнітних коливань приводить до цілком несподіваного технічного результату: 1897 р. Гульєрмо Марконі запатентував радіо (патент на аналогічний і одночасний винахід О. С. Попов узяв пізніше, 1901 р., коли Марконі вже здійснював радіопередачу через океан).

А найбільш зримим став якісний стрибок у техніці будівництва, пов’язаний з винаходом бетону, залізобетону, збірних конструкцій, цементу. Європа не мала потреби в американських хмарочосах, але масштаби і характер конструкцій у зв’язку з нечуваними запасами міцності перевищували фантазію.

2. Розгляньте фото і визначте, як відображаються на них основні тенденції розвитку міста, про які йшлося в параграфі.

Поїзд, що проїжджає через село Ердевен, Бретань, Франція. Поштівка. 1910 р.

Бродвей. Нью-Йорк. 1900 р.

Площа Пікаділлі-Серкус, Лондон, Англія. Між 1890 і 1900 рр.

Збирачі рису. Японія. 1907 р.

Люсьєн Белак. Париж. Панорамний вид на Всесвітню виставку. 1900 р.

Вулиця Токіо, Японія. 23 листопада 1905 р.

Працівники «Maffei Locomotive Manfacturer» у Мюнхені святкують випуск свого 500-го локомотива. 1864 р.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

• 1. Поясни значення поняття «масова культура».
• 2. Назви три найважливіших зміни, які відбулися в містах на початку XX ст.
• 3. Назви країни, у яких наприкінці XIX — на початку XX ст. активно впроваджували електричний трамвай або будували метро.
• 4. Який вигляд мали міста Європи та США на початку XX ст.? Чи відрізнялися від них найбільші міста України? Чим саме?
• 5. Поясни, як технічний розвиток сприяв появі масової культури. Опиши зміни, що відбулися у сільській місцевості різних країн.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Створи паперову чи цифрову афішу або рекламний плакат, яка могла б / який міг би з’явитися на вулицях міста чи села на початку XX ст. Вибери продукт, яким користувалися скрізь, або популярний сюжет для афіші. Стисло поясни свій вибір.

Виконай завдання 23.1-23.3 до § 23 в е-додатку.