Географія. Повторне видання. 8 клас. Пестушко

§ 21. Рудні й нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання і видобування

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

  • Приклади предметів, які виготовлені з металів.
  • Чи є у вашій місцевості рудні та нерудні корисні копалини?

Родовища руд чорних металів. До них належать залізні, марганцеві та хромові руди, з яких виробляють чорні метали.

Залізні руди. В Україні виявлено 60 родовищ залізної руди, 5 родовищ марганцю та 2 родовища хрому. Найбільше зосередження залізних руд (мал. 42) - це відомий в усьому світі Криворізький залізорудний басейн. Цей басейн розташований у центральній частині Українського щита. Він охоплює площу близько 300 км2 і простягається смугою завдовжки близько 100 км і завширшки 2-7 км уздовж річок Інгулець, Саксагань і Жовта.

Мал. 42. Залізна руда

Продовженням Криворізького басейну на північ є Кременчуцьке родовище, що так само пов’язане з Українським щитом (його північно-східним схилом). У цьому районі знаходиться п’ять родовищ. Він має загальну площу 150 км і простягається на лівому березі Дніпра майже в меридіональному напрямку смугою завширшки до 3,5 км і завдовжки 45 км.

На півдні Українського щита розташований третій за значенням в Україні залізорудний район - Білозерський. Він має площу майже 1300 км2 і простягається в Запорізькій області на південь від с. Малої Білозерки смугою до 20 км завширшки і 65 км довжиною.

Керченський залізорудний басейн, що розташований на однойменному півострові, являє собою групу родовищ площею 10-70 км2. Він розміщений здебільшого в Азово-Кубанській западині, де в минулому також були сприятливі умови для осадового нагромадження заліза. Звідси площі, де виявлено поклади залізної руди, продовжуються й на дні Азовського моря.

Марганцеві руди. Промислові запаси марганцевих руд зосереджені в найбільшому у світі Придніпровському марганцеворудному басейні. Майже всі відомі тут родовища (чотири з п’яти) нині розробляються. Марганцеві руди утворилися в товщах осадового чохла й південного схилу Українського кристалічного щита (мал. 43). Осадові марганцеві руди утворюють смугу шириною 25-50 км, що простягається із заходу на схід на 250 км від долини р. Інгулець уздовж Каховського водосховища та на південний схід від нього. Ріка Дніпро поділяє басейн на правобережну (західну) і лівобережну (східну) частини.

Мал. 43. Марганцева руда

Хромові руди. Основні запаси хромових руд зосереджені в магматичних родовищах. Найбільш перспективним є район Середнього Побужжя (південно-західна частина Українського щита). В Україні відомо два родовища руди хрому, проте жодне з них нині не розробляється.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

За інтерактивною картою металічних корисних копалин http://minerals-ua.info/mapviewer/metali.php визначте, у яких адміністративних областях розташовані залізорудні басейни й залізорудні райони України.

Родовища руд кольорових металів. Серед руд кольорових металів в Україні виділяються поклади ртутних (мал. 44), титанових, нікелевих й алюмінієвих руд.

Мал. 44. Кіновар - руда ртуті

За запасами ртутних руд наша країна посідає місце в провідній десятці країн світу. Основні запаси ртуті України сконцентровані у двох регіонах - Донбас і Закарпаття. На Донбасі їхнє утворення пов’язано з гідротермальними родовищами, тобто з відкладенням мінеральної маси з гарячих мінералізованих водних розчинів, що циркулюють неглибоко від поверхні землі. У Закарпатті родовища ртуті мають вулканогенне походження. Загалом в Україні відомо 11 родовищ ртуті, але на сьогодні жодне з них не розробляться.

Основні родовища титанових руд пов’язані з Українським щитом. Титан завдяки поєднанню механічних і фізико-хімічних властивостей та високій корозійній стійкості використовується в різних галузях промисловості: авіакосмічній, хімічній, харчовій, у нафтовому машинобудуванні, чорній і кольоровій металургії, у виробництві пігментів для фарб, паперу тощо. Загалом розробляється ціла група родовищ, які відомі під назвою Іршанське родовище. Це найбільше в Європі джерело титанових руд. Ці родовища, де титанові руди видобуваються відкритим способом (у кар’єрах), являють собою давні розсипи титанових мінералів - ільменіту й рутилу, а також інших цінних мінералів, особливо циркону.

Поклади нікелевих руд приурочені до Українського щита. Головними сферами використання нікелю є металургія (виробництво нержавіючої і легованої сталі), хімічна й аерокосмічна галузі, приладобудування, суднобудування, авто- та авіабудування та інші галузі економіки.

В Україні відкрито й розвідано 11 нікелевих родовищ, з яких розробляється лише одне. Найбільшими є Побузька група родовищ. Поєднання їх з виявленими тут ще й родовищами руди хрому спричинило формування так званого Побузького хромітово-нікелеворудного району. Крім Побузької, в Україні відома також Дніпровська група родовищ нікелевих руд. Проте на сьогодні в Україні потреби в нікелі задовольняються за рахунок імпорту.

Україна має значні ресурси алюмінієвих руд, але не має власної високоякісної сировини й тому змушена завозити високоякісні боксити з інших країн. За обсягами виробництва та використання алюміній стабільно займає друге місце після заліза. Головні сфери його застосування є автобудування, космічна техніка, виробництво сплавів, цивільне та індустріальне будівництво, електропромисловість. Основною сировиною для виробництва алюмінію є боксити. На сьогодні в Україні відомо лише одне родовище руди алюмінію, але воно не розробляється.

Поліметалеві руди. Так називають природні комплексні мінеральні утворення, які містять низку хімічних елементів, серед яких найціннішими компонентами є свинець і цинк. Крім того, у таких рудах містяться мідь, срібло, золото олово тощо. Основні родовища поліметалевих руд мають гідротермальне походження. В Україні родовища поліметалевих руд відомі в Закарпатті, у Передкарпатті та на Донбасі.

Руди рідкісних металів. Особливості геологічної будови України зумовили широкий розвиток природних концентрацій рідкісних металів на її території. До таких належать руди цирконію, гафнію, літію, берилію, танталу та ніобію, руди кадмію і ванадію, молібдену та вольфраму, кобальту та стронцію тощо.

На території України родовища рідкісних металів розвідані з різним ступенем детальності. Загалом вони приурочені до Українського щита й Донбасу. Більшість з виявлених родовищ є комплексними, деякі належать до категорії великих та унікальних, що можуть задовольнити не тільки потреби промисловості України, а й постачатися за кордон.

Родовища дорогоцінних металів. До таких, зокрема, належать родовища золота та срібла (мал. 45). Цілеспрямоване виявлення геологічних ресурсів золота в країні почалося ще на початку 1960-х років. На території України родовища золота приурочені до трьох структур: Закарпатського прогину, Українського щита та Донецької складчастої споруди. Основною галуззю споживання золота є ювелірна промисловість (85-87 %), меншою мірою - це електроніка, карбування монет, виготовлення медалей і медальйонів, як платіжний засіб та ін.

Мал. 45. Мідний (1) і золотий (2) самородки, поліметалева руда (3)

Родовища срібла на території України, що мають промислову цінність, виявлені в Закарпатті й на Донбасі. Срібло використовується в ювелірній промисловості, карбуванні монет, у виготовленні кінофотоматеріалів, в електронній і електротехнічній промисловості.

Родовища нерудної сировини. Нерудні корисні копалини поширені по всій території України і є найрізноманітнішою та найпоширенішою групою корисних копалин. Особливо цінні з них утворилися в осадових відкладах.

В Україні розвідано понад 4,5 тисячі родовищ неметалічних корисних копалин, ще на 360 рудних родовищах неметалічна сировина оцінена як супутня корисна копалина. Більш ніж на 1300 родовищах здійснюється промислова розробка. За запасами окремих нерудних корисних копалин Україна посідає одне з провідних місць у світі. Поклади деяких з них, як-от пісків або глин, практично необмежені.

Серед родовищ нерудної сировини промислове значення мають поклади калійних солей (мал. 46), які є сировиною для виробництва калійних добрив. Родовища калійних солей зосереджені в Передкарпатському соленосному басейні на площі близько 5 тис. км2 і належать до Передкарпатського прогину. На території України відомо 13 родовищ калійної солі, серед яких основні Калуське та Стебницьке родовища. На сьогодні розробляється лише одне - Калуське родовище калійної солі.

Мал. 46. Калійна сіль

Україна володіє величезними запасами кухонної (кам’яної) солі, основними споживачами якої є харчова та хімічна промисловості. Значні запаси кухонної солі в межах України зосереджені в Дніпровсько-Донецькій западині, Карпатській складчастій області, Донецькій складчастій споруді та в Кримській складчастій області. Реальними джерелами одержання кухонної солі є три типи родовищ: кам’яної, природних розсолів і ропи соляних озер. Загалом відомо 15 родовищ, з яких розробляється 8.

У межах Дніпровсько-Донецької западини розташовані такі потужні родовища кухонної кам’яної солі як Артемівське та Слов’янське, у яких зосереджена більшість усіх розвіданих запасів України. За кількістю розвіданих запасів кухонної кам’яної солі в Карпатському регіоні найбільш потужним є Солотвинське родовище. Так само з давніх часів добувають кам’яну сіль в Україні з природної ропи соляних озер поблизу Азовського та Чорного морів, у тому числі з відомого озера Сиваш, де розташовано Сиваське родовище кам’яної солі.

Національне надбання

У народних повір’ях українців сіль - це Божий дарунок. Очевидно, звідси й походить прикмета, що недобре розсипати сіль і звичай зустрічати молодят хлібом і сіллю. Солі приписували властивість відганяти злих духів і навіть чортів. Розсипана на шкірі сіль повинна була берегти домашніх тварин від хвороб. Бахмутську сіль у своїй безсмертній поемі «Енеїда» уславив ще понад 200 років тому поет Іван Котляревський. А Борис Грінченко у своєму «Словнику української мови» дає таке пояснення слова «бахмутка»: «поварена сіль, яку добувають у копальнях Бахмутського повіту».

Промислові поклади самородної сірки виявлені в Передкарпатському прогині, де утворився Прикарпатський сірчаний басейн. У межах України (він залягає також на території Польщі й Румунії) басейн простягається до 300 км завдовжки та 40-50 км завширшки. За обсягом розвіданих запасів цей басейн свого часу посідав одне з провідних місць у світі за видобутком сірки. Найвідомішим тут було Яворівське родовище сірки. Однак наразі через складні економічні умови й екологічні обставини, що склалися, видобування сірки в басейні припинено.

В Україні відомо 6 родовищ графіту, 2 з яких розробляється. Серед них й одне з найбільших у світі родовищ графіту - Заваллівське родовище. Воно розташоване поблизу смт Завалля Кіровоградської області й приурочене до південно-західної частини Українського кристалічного щита.

Широке застосування мають також вогнетривкі глини, з яких, зокрема, виробляють будівельну кераміку - керамічну плитку, плитку для підлоги, облицювальну глазуровану плитку, каналізаційні труби тощо. Вогнетривкі глини - це також сировина й для чорної металургії, хімічної, нафтопереробної та інших галузей промисловості. Україна володіє величезними запасами вогнетривких глин, родовища яких розвідані в межах Донецької складчастої споруди, Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини. Основний район поширення вогнетривких глин - Донецька складчаста споруда, де зосереджено більше половини запасів України. Загалом відомі 30 родовищ, з яких 18 розробляється.

Корисні копалини для металургії, зокрема, флюсова сировина й доломіти, представлені в Україні в межах Донецької складчастої споруди, Українського щита та Кримської складчастої області. Загалом у країні відомо 23 родовища флюсового вапняку, з яких 15 розробляються, і 7 родовищ доломіту для металургії (розробляється 4).

В Україні є в достатній кількості й такі цінні корисні копалини, як крейда (Донецька, Харківська, Луганська, Рівненська, Львівська області) і мергель (Донецька, Івано-Франківська області, АР Крим).

В Україні розташоване одне з найбільших за запасами у світі родовищ озокериту - Бориславське родовище (Львівська область). Озокерит являє собою тверду корисну копалину, що утворюється з нафти. Озокерит використовують у медицині, електротехнічній, текстильній, деревообробній, лакофарбовій та інших галузях промисловості. Загалом у Передкарпатському крайовому прогині є ще два родовища цієї сировини. Однак видобуток озокериту на них останніми роками не здійснюється.

У межах Українського щита поширені численні родовища кам’яних будівельних матеріалів. Так, кількість розвіданих і взятих на облік родовищ будівельного каменю в країні складає 944 (464 розробляються). Крім того, у країні відомо 254 родовища облицювального каменю, з яких 136 розробляються. За обсягом розвіданих запасів облицювального каменю Україна належить до однієї з провідних країн світу.

Родовища каменю будівельного виявлені в межах Українського щита, Донецької складчастої споруди, південно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини, Волино-Подільської плити, Карпат та Закарпатського прогину, Причорноморської западини та в гірських спорудах Криму.

Широко відомі в Україні та за її межами численні родовища будівельного каменю, що творилися в межах Українського щита. Так, рожеві граніти видобувають у Житомирській області, червоні граніти - у Кіровоградській області, сірі та світло-сірі граніти - у Запорізькій області, темно-сірі граніти - у Вінницькій.

Великої слави як чудовий облицювальний і будівельний матеріал набув сірий коростишівський та червоний коростенський граніти. Назви цих порід нерозривні з містами, біля яких вони видобуваються, - Коростень, Коростишів. Однак навіть той, хто ніколи тут не бував, міг побачити цю кам’яну красу Житомирщини в чудових підземних палацах київського, харківського або навіть московського метрополітенів.

Не меншу славу здобули собі фіолетово- й синьоокий лабрадорит, найбільші родовища якого - на Житомирщині. Так само широко відомий і смугастий білий, сірий чи рожевий мармур.

Коштовне та виробне каміння. На території України відомо більше ніж 300 проявів коштовного та виробного каміння (мал. 47). Серед таких зокрема бурштин (янтар) - коштовне каміння органогенного утворення. Використовується для виготовлення різних ювелірних, художніх виробів, а також застосовується в інших галузях промисловості. Головні запаси бурштину виявлено в осадових відкладах Українського щита, на Поліссі (північна частина Волинської, Рівненської, Житомирської і Київської областей). Загалом в Україні відомо 16 родовищ бурштину, 9 з яких нині розробляється. Щорічно з цих родовищ видобувається понад 2 тис. кг бурштину.

Мал. 47. Коштовне та виробне каміння

За видобутком дорогоцінного каменю топазу Україні належить одне з перших місць у світі. Топази знаходяться в різних місцях виходу на поверхню гірських порід Українського щита. Однак найкращими у світі вважаються волинські топази. Унікальні за чистотою і прозорістю кристали-гіганти масою 68 кг і 117 кг знайдено на Житомирщині.

В Україні є родовища й таких дорогоцінних каменів, як опал, берил з усіма різновидами. Надзвичайно рідкісним і найдорожчим різновидом берилу є зелений смарагд, а також прозорий блакитно-зелений аквамарин, що кольорами й справді нагадує морську воду. До групи дорогоцінних каменів належать і різновиди кварцу: фіолетовий аметист, безбарвний гірський кришталь, чорний моріон.

У межах Українського щита, а також в окремих районах складчастої системи Українських Карпат і Кримських гір, Донецької складчастої області залягають і різноманітні напівдорогоцінні камені. Серед них, наприклад, схожий на шаруватий пиріг агат, зелений або голубовато-зелений амазоніт, строката яшма, в’язкий різновид кам’яного вугілля - гагат, рожевий або червоний сердолік, напівпрозорий халцедон, а також скам’яніле дерево та ін.

На території України зустрічаються також прояви та родовища мармурового оніксу (Середнє Придністров’я та Гірський Крим). Відомі також родовища й прояви родоніту (Карпатська складчаста область).

ГОЛОВНЕ

• До основних руд чорних металів належать залізні й марганцеві руди, з яких виробляють чорні метали.

• Нерудні корисні копалини поширені по всій території України, але переважно в осадових відкладах.

• Основними районами зосередження рудних корисних копалин є Український щит, Закарпатський прогин, Донецька складчаста споруда.

• Наша країна недостатньо забезпечена рудами кольорових металів.

• Нерудні корисні копалини поширені по всій території України і є найрізноманітнішою та найпоширенішою групою корисних копалин.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

  • 1. Поясніть, де й чому на території України утворилися найбільші рудні басейни.
  • 2. За картою з’ясуйте, які з адміністративних областей України відносно багаті на руди кольорових металів.
  • 3. Назвіть найбільші родовища нерудних корисних копалин України.
  • 4. Знайдіть на карті України та поясніть географічні передумови виникнення назви міст Марганець і Дніпрорудне.
  • 5. Визначте, які нерудні корисні копалини поширені у вашій області. З якими тектонічними структурами пов’язане їхнє утворення?