Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Пестушко

§ 23. Міжнародний ринок товарів

ПРИГАДАЙМО!

  • Які ознаки ринкової економіки?
  • Що таке міжнародний географічний поділ праці?

• Як формуються глобальні ланцюги доданої вартості? Додана вартість - це вартість, створена в процесі виробництва конкретного продукту на певному підприємстві. Вона включає у себе реальний внесок у створення вартості продукції: прибуток, заробітну плату та амортизацію. Усі інші ресурси, що використовуються в процесі виробництва і у створенні яких підприємство не брало участі (сировина, додаткові матеріали), у додану вартість виробленого продукту не входять.

Сучасне виробництво концентрується навколо глобальних ланцюгів доданої вартості. На сьогодні вони стали важливим елементом світової економіки і є яскравим виявом глобалізації. Це пов'язано з тим, що в контексті показників зайнятості населення та економічного розвитку країн важливу роль відіграє навіть не створення кінцевого продукту, а результати діяльності компаній, що беруть участь у його створенні.

ГЕОГРАФІЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Теорія ланцюгів доданої вартості була запропонована ще в 1960-1970-х рр. ХХ століття. Вона намагалася відповісти на питання: чому одним країнам вдалося забезпечити високі темпи зростання і розвитку за рахунок інновацій і участі у глобальному поділі праці, а іншим - ні. Для цього були проаналізовані ступінь і характер залучення країн і регіонів у процес створення вартості на всьому технологічному ланцюжку: від моменту виникнення ідеї створення продукту до його реалізації кінцевому споживачеві на ринку. Власне, теорія ланцюгів доданої вартості дозволяє пояснити сучасні механізми вибору країною або регіоном спеціалізації.

Ланцюги доданої вартості мають визначену послідовність стадій: від проектування до продажу готової продукції (мал. 23.1). Елементи виробництва «розпорошуються» серед дедалі більшого числа країн, а самі ланцюги пов'язують географічно відокремлені стадії в єдині галузі. Тому окремі країни спеціалізовані на цілях і функціях бізнесу більшою мірою, ніж на виробництві готових товарів. Вони також конкурують між собою за вигідніше місце і більш значиму роль у цих ланцюгах.

Мал. 23.1. Послідовність стадій ланцюга доданої вартості

Мал. 23.2. Ланцюг доданої вартості

Участь у глобальних ланцюгах доданої вартості бере переважна більшість країн світу незалежно від рівня економічного розвитку, показників доходів населення, рівня розвитку технологій тощо. Проте ступінь включення країни в цей ланцюг, кількість стадій виробництва в ній, а отже, і отримання максимальної економічної вигоди - різний (мал. 23.2).

Ключовими складовими в цих ланцюгах є не країни в цілому, а окремі компанії або підприємства, особливо транснаціональні, що не пов'язані географічно з якоюсь країною. Важливу роль у формуванні глобальних ланцюгів відіграють уподобання споживачів товарів і послуг, які також стають глобальнішими. Яскравим прикладом глобального ланцюга доданої вартості є, наприклад, виробництво смартфона iPhone, у якому бере участь багато країн світу (мал. 23.3).

Країни і компанії можуть розташовуватися на різних (початкових, проміжних або кінцевих) стадіях у ланцюгу доданої вартості залежно від їхньої спеціалізації. Перші добувають природні ресурси, виробляють сировину або інтелектуальні активи (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), проектування, дизайн), тоді як другі здійснюють виробництво деталей, компонентів і вузлів, а треті - спеціалізуються на складанні та дистрибуції, маркетингу і брендингу продукції, а також на роботі з клієнтами. Найбільша додана вартість зазвичай створюється під час виробництва ключових компонентів або у сфері послуг (НДДКР, дизайн, маркетинг, брендинг, збут продукції, обслуговування клієнтів).

Мал. 23.3. Виробництво смартфона iPhone

• Що таке міжнародний ринок товарів? Результатом розвитку міжнародного поділу праці стало виникнення міжнародного ринку - сукупності національних ринків окремих країн, що пов'язані між собою міжнародними економічними відносинами. Він став результатом розвитку внутрішніх і національних ринків товарів, що вийшли за межі державних кордонів із широким залученням країн до міжнародних економічних взаємозв'язків і посиленням їхньої взаємозалежності.

Складником міжнародного ринку є товарний ринок, який включає: ринок споживчих товарів, ринок засобів виробництва і ринок послуг. На цьому ринку створюються і розподіляються продовольчі й непродовольчі товари, житлові споруди та споруди виробничого призначення, а також послуги (транспортні, інжинірингові, фінансові, туристичні, рекламні тощо).

Світовий ринок товарів виконує важливі функції для ефективної діяльності світового господарства. Наприклад, він інформує виробників і споживачів про наявність і ціну товарів, а також дозволяє отримати об'єктивну їхню оцінку з позицій міжнародних стандартів і критеріїв якості товару. Світовий ринок дозволяє раціональніше використовувати умови виробництва у світовому економічному просторі.

• Які особливості виробництва сільськогосподарської продукції у сучасному світі? Ринок сільськогосподарської продукції посідає особливе місце на світовому товарному ринку. Це тому, що немає жодної країни, яка б не брала участі у процесі міжнародного обороту сільськогосподарських продуктів як експортер, імпортер або одержувач продовольчої допомоги. Сільськогосподарське виробництво - найдавніший вид господарської діяльності. Тому практично в усіх країнах світу існує агропромисловий сектор, що виробляє певну продукцію. Також продукти харчування (сільськогосподарська сировина) - найдавніші товари в історії розвитку міжнародної торгівлі.

Загальносвітовою тенденцією є зростання попиту на продовольство, що є наслідком збільшення чисельності населення, економічного зростання та урбанізації, особливо у країнах, що розвиваються. Учені вважають: якщо сучасні тенденції збережуться і до 2050 року, то загальний попит на продовольство зросте на 70 %.

Змінюється і модель торгівлі сільгосппродуктами. За останнє десятиліття у торгівлі продуктами сільського господарства відбулося значне збільшення обсягів товарообігу. Загальний обсяг сільськогосподарського експорту за останні 60 років зріс у 30 разів (понад 110 млрд дол. США у 2015 році).

Відбулися зміни і в напрямках торговельних потоків низки найважливіших сировинних сільгосппродуктів: бідніші країни, що розвиваються, перетворилися на великих імпортерів, а країни з економікою, що формується (Латинська Америка, Східна Європа та Азія тощо) заявили про себе як про великих експортерів, особливо в секторі зернових і олійних культур.

Основним джерелом підвищення продуктивності сільського господарства поступово стають наука і технології. Найбільші досягнення в цій галузі належать великим транснаціональним корпораціям, зокрема «Дау», «Дюпон», «Новартис», «Монсанто».

Вагомою перевагою країни як виробника сільськогосподарської сировини є нижчі витрати на виробництво продукції. Так, витрати на вирощування озимої пшениці становлять пересічно в Австралії - 205 дол. США/т, Великій Британії та Канаді - близько 180, Бразилії - 155, Росії - 120, в Україні - 80 (мал. 23.4).

Мал. 23.4. Витрати на вирощування пшениці (озимої), (дол. США/т)

Сучасні ланки виробництва та переробки сільськогосподарської продукції переважно вибудовуються навколо ланцюгів, які координуються харчовими компаніями та роздрібною торгівлею.

З малюнка 23.5 видно, що в агробізнесі склалися досить протяжні глобальні ланцюги доданої вартості. На початкових стадіях - розведення тварин і вирощування сільськогосподарських культур, далі - подальша обробка і довгі торгові ланцюжки, коли продукти доставляють, наприклад, у магазини, ресторани і готелі.

• Як працюють глобальні ринки паливних мінеральних ресурсів? Сучасний етап розвитку світового господарства вирізняють зростаючі масштаби споживання природних ресурсів та різке ускладнення процесу взаємодії природи і суспільства. Гірничодобувна промисловість є однією з провідних галузей глобальної економіки. За даними британської газети «Financial Times», ця галузь займала 5-те місце у світі за рівнем капіталізації найбільших компаній слідом за банківським сектором, нафтогазовою, фармацевтичною промисловістю та виробництвом комп'ютерної техніки.

Світовий ринок нафти. Однією з найвідоміших і найвпливовіших організацій на нафтовому ринку світу є Організація країн - експортерів нафти (ОПЕК), до якої входять: Іран, Ірак, Саудівська Аравія, Венесуела, Кувейт, Індонезія, Лівія, Ангола, Нігерія, Алжир, Катар і ОАЕ.

Найбільше нафти видобувають у США, Саудівській Аравії та Росії. Далі йдуть такі країни, як Китай, Канада та Іран. Щодо споживання нафти, то тут лідирують США, які актуалізують близько 1/5 всього споживання нафти у світі. Друге місце в цьому рейтингу займає Китай (1/10). Якщо говорити про світових лідерів з нафтовидобутку, то Саудівська Аравія споживає лише 3,2 % світової нафти. Світовим лідером в області переробки нафтопродуктів є США. У цій країні використовуються найсучасніші технології нафтопереробки. Американські нафтопереробні підприємства отримують з однієї тонни нафти-сирцю від 450 до 500 літрів бензину.

Мал. 23.5. Глобальний ланцюг доданої вартості у виробництві продуктів харчування

Світовий ринок природного газу. Ще донедавна природний газ залишався ресурсом, торгівля яким була обмежена складнощами, пов'язаними з його зберіганням і транспортуванням. Однак видобутий газ слід доставити споживачеві, тому найбільш дешевим і надійним є трубопровідний транспорт, що продукує розгляд газопроводів та газосховищ як стратегічні інвестиції.

Розвиток технологій виробництва і транспортування зрідженого газу (LNG) дозволив розширити ринки, включивши у світову торгівлю газом острівні держави (як виробників, так і споживачів). Зріджений газ зазвичай є дорожчим, ніж трубопровідний, якщо їх поставляють на одні й ті самі ринки. Однак для зниження залежності від газових монополістів багато країн будують LNG-термінали. Наприклад, так робить Туреччина, яка основний обсяг газу отримує з Росії, Ірану та Азербайджану, однак активно експлуатує свої термінали для зрідженого газу з Алжиру, Нігерії та Катару. Термінали для отримання зрідженого газу споруджують Польща та інші країни.

Світовий ринок зрідженого газу зростає досить швидкими темпами: на сьогодні у світі близько 20 країн виробляють зріджений газ, і серед основних - Австралія, Малайзія, Катар, Росія та Індонезія. Зовсім недавно в число експортерів увійшли США. Приблизно вдвічі більше число країн є покупцями зрідженого газу. Тут серед лідерів Китай, Японія, Південна Корея, Тайвань, Індія, Пакистан і Велика Британія.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

МАЄТЕ ЗНАТИ:

  • сучасне виробництво концентрується навколо глобальних ланцюгів доданої вартості, що складаються з послідовних стадій від проектування до продажу готової продукції;
  • світовий ринок товарів виконує важливі функції для ефективної діяльності світового господарства: інформування виробників і споживачів, об'єктивного оцінювання з позицій міжнародних стандартів і критеріїв якості товару тощо;
  • у глобальному агробізнесі склалися протяжні глобальні ланцюги доданої вартості;
  • сучасний етап розвитку світового господарства вирізняють зростаючі масштаби споживання природних ресурсів та різке ускладнення процесу взаємодії природи і суспільства.

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

1. Проаналізуйте мал. 23.3, на якому умовно представлено ланцюг створення доданої вартості Apple iPhone. Укажіть:

  • де, власне, гаджет виробляють і чому додана вартість, створювана в цій країні, набагато нижча, ніж виробництво деталей в інших країнах;
  • чому внесок інших країн в кінцеву додану вартість також значно вищий, ніж у Китаю;
  • хто отримує найбільший прибуток із цього ланцюга.

2. Порівняйте ціну певної моделі смартфона iPhone, що пропонується на офіційному сайті компанії, із ціною в українських інтернет-магазинах. Чому вона різна? Що впливає на ціну імпортного товару?

3. Розгляньте мал. 23.5. Користуючись додатковими джерелами, з'ясуйте, що впливає на вартість виробництва продуктів харчування?

4. Критерієм залучення економіки країни в глобальні ланцюги доданої вартості є показник Total GVC Participation, який розраховується як сума показників частки вартості імпортних компонентів (іноземної доданої вартості) та частки вартості національних компонентів (національної доданої вартості), що використовують для виробництва експортної продукції. Підберіть приклади участі українських підприємств у цих ланцюгах.