Правознавство. Профільний рівень. 11 клас. Наровлянський

§ 44. Припинення трудового договору

1. Загальні підстави припинення трудового договору

Життя складне та різноманітне. Саме тому людині, як правило, доводиться неодноразово змінювати місця роботи. Причин може бути чимало: працівник незадоволений заробітною платою, умовами праці або знаходить більш цікаву для себе роботу; роботодавець вирішує з різних причин припинити трудові відносини з працівником. У всіх цих випадках відбувається припинення трудового договору.

Законодавство передбачає підстави, за наявності яких можливе припинення трудового договору.

  • Ознайомтеся з витягом з Кодексу законів про працю та визначте, які підстави припинення трудового договору передбачено законом.

З КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ

Стаття 36. Підстави припинення трудового договору

Підставами припинення трудового договору є:

  • 1) угода сторін;
  • 2) закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення;
  • 3) призов або вступ працівника або власника фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (...);
  • 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);
  • 5) переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
  • 6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;
  • 7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи (...);
  • 8) підстави, передбачені контрактом (...).

Отже, закон передбачає припинення трудових відносин за ініціативою працівника, за ініціативою роботодавця та з причин, які не залежать від сторін трудового договору.

У сучасних умовах важливе значення мають гарантії працівникові в разі зміни власника або при реорганізації підприємства (поділі чи злитті), а також у випадку зміни підпорядкування підприємства (наприклад, з одного міністерства в інше). Ці зміни не можуть бути причиною припинення трудового договору, його дія продовжується.

2. Припинення трудового договору за ініціативою працівника

Працівник, прийнятий на роботу на невизначений строк, має право в будь-який час залишити підприємство за власним бажанням. Для звільнення він повинен подати власнику (або його представнику — керівнику підприємства, майстру, працівнику відділу кадрів тощо) письмову заяву за два тижні до бажаного строку звільнення. Це час, протягом якого адміністрація має знайти заміну. За згодою працівника та адміністрації звільнення може відбутися раніше. Передбачено також перелік поважних причин, за наявності яких працівника звільняють у строк, про який він просить. Це переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка (дружини) на нове місце роботи (служби) в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість проживання в певній місцевості (за станом здоров’я), вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або за дитиною-інвалідом, догляд за хворим членом сім’ї, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом. Існують інші причини, які будуть визнані поважними.

Закон захищає передусім інтереси працівника. Якщо мине два тижні з часу подання заяви, а працівник продовжує працювати й не наполягає на звільненні, його не можна звільнити за поданою раніше заявою. Водночас адміністрація не має права затримати звільнення після закінчення двотижневого строку попередження, якщо працівник вимагає звільнення.

Більш складною є процедура звільнення працівника, який уклав строковий трудовий договір. У цьому випадку працівник має право звільнитися за власним бажанням лише в окремих, передбачених законом випадках — у разі хвороби, інвалідності, а також коли власник підприємства, його адміністрація не виконують своїх обов’язків за колективним чи трудовим договором. Крім того, працівник може звільнитися за наявності поважних причин, про які йшлося вище.

Зазначимо також, що якщо строковий договір закінчився, але працівник продовжує працювати й жодна зі сторін не наполягає на припиненні договору, вважається, що договір продовжено на невизначений строк. Крім того, якщо строковий договір переукладений хоча б один раз (на тому самому місці роботи та тій самій посаді), він вважається укладеним на невизначений строк — ці норми також передбачають захист прав працівника.

3. Припинення трудового договору за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу

Закон передбачає можливість звільнення працівника з роботи та з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу. Однак якщо працівник має право звільнитися в будь-якому випадку (він навіть може не вказувати причини свого звільнення, не обґрунтовувати своє бажання), підстави, за якими може прийняти рішення про звільнення власник підприємства, обмежені законодавством.

  • Ознайомтеся з витягом з Кодексу законів про працю та визначте, які підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу передбачено законом. Висловте свою думку про обґрунтованість визначення саме цих підстав для звільнення працівника за ініціативою адміністрації.

З КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ

Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

  • 1) змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
  • 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови в наданні допуску до державної таємниці, або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
  • 3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
  • 4) прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
  • 5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
  • 6) поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  • 7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
  • 8) вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, установленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
  • 10) призову або мобілізації власника-фізичної особи під час особливого періоду;
  • 11) установлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов

Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:

  • 1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;
  • 1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, унаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або сумами, нижчими від установленого законом суми мінімальної заробітної плати;
  • 2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
  • 3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;
  • 4) перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні в близької особи;
  • 5) припинення повноважень посадових осіб.

Зазначимо, що перелік підстав для звільнення з роботи за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу є вичерпним.

Один з робітників, звільнений японським концерном «Мацусита денке», подав на компанію в суд і виграв справу. За рішенням суду він був відновлений на роботі, йому навіть підвищили заробітну плату й дали окремий кабінет. Однак працівник звільнився за власним бажанням уже через місяць: йому не давали завдань. Від цього в нього трапився нервовий розлад, і за порадою лікарів він був змушений звільнитися.

Закон забороняє звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Єдиним винятком з цього правила є звільнення у зв’язку з повною ліквідацією підприємства, установи, організації.

Закон передбачає, що звільнення за ініціативою адміністрації здебільшого можливе лише за попередньою згодою профспілкового комітету. Звільнення без згоди профспілкового комітету можливе лише в разі ліквідації підприємства; поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; звільненні працівника, який за місцем своєї роботи вчинив розкрадання. Також можливе звільнення без згоди профспілкового органу працівника, який був прийнятий на роботу з випробуванням, але не витримав його. Працівник, який працює за сумісництвом, може бути звільнений з роботи, якщо на його місце приймається інший працівник, для якого ця робота буде основною. Без згоди профспілкового органу здійснюється звільнення, якщо на підприємстві немає профспілкової організації або якщо працівник не є членом тієї профспілкової організації, яка діє на підприємстві.

Адміністрація підприємства повинна письмово звернутися до профспілкового органу з поданням про звільнення працівника. Подання розглядається в присутності працівника, однак якщо він удруге без поважних причин не з’явиться на засідання, питання розглядається за його відсутності. Про прийняте рішення профспілковий орган повідомляє адміністрацію, відмова має бути обґрунтованою.

Якщо працівник був прийнятий за строковою угодою, його звільняють після закінчення строку цієї угоди.

4. Особливості звільнення при скороченні штатів чи чисельності працівників

На жаль, в умовах ринкового господарства й особливо фінансово-економічної кризи трапляється чимало випадків скорочення обсягів виробництва й кількості працівників. Закон передбачає особливий порядок звільнення працівників у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників.

У цьому випадку не менше ніж за 2 місяці працівника зобов’язані письмово персонально попередити про звільнення. Одночасно працівникові, якого планують звільнити, у разі можливості пропонують іншу роботу на цьому підприємстві.

Досить часто при звільненні власнику доводиться вирішувати, кого з декількох працівників, які виконують однакові або подібні функції, залишити на роботі.

  • Запропонуйте, які критерії, обставини повинні бути враховані при вирішенні питання про залишення на роботі в разі скорочення штатів чи чисельності працівників. Порівняйте свої пропозиції з нормами, передбаченими Кодексом законів про працю.

З КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ

Стаття 42. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

  • 1) сімейним — при наявності двох і більше утриманців;
  • 2) особам, у сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;
  • 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
  • 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
  • 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
  • 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
  • 8) особам з числа депортованих з України протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання в Україну;
  • 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Лише після здійснення всіх передбачених КЗпП заходів і закінчення терміну — двох місяців з часу попередження — працівник може бути звільнений з роботи.

5. Звільнення працівника за іншими підставами. Порядок звільнення

Закон передбачає також підстави звільнення працівника з роботи внаслідок обставин, які не залежать ані від працівника, ані від роботодавця. До таких підстав належать, зокрема, призов працівника до лав Збройних сил України або укладання ним контракту на військову службу; набуття сили вироком суду, який робить його подальшу роботу неможливою (наприклад, у разі позбавлення волі або заборони займати певні посади чи займатися певною діяльністю).

Можливе також припинення трудового договору внаслідок угоди сторін. Найчастіше така підстава використовується при достроковому припиненні строкової угоди, коли в цьому з тих чи інших причин виявляються зацікавленими обидві сторони.

Особливим випадком є також припинення трудового договору на вимогу виборного органу профспілкової організації. Варто зазначити, що ця підстава може бути застосована тільки щодо керівників підприємств, які порушують трудове законодавство чи колективний договір або порушують права професійних спілок.

У будь-якому випадку в день звільнення працівнику повинні видати трудову книжку й здійснити грошовий розрахунок. У разі затримання видання трудової книжки чи розрахунку працівник має право вимагати відшкодування — виплати заробітної плати за час «вимушеного прогулу», тобто за час затримання видання трудової книжки.

Прогул, припинення трудового договору.

1. Як повинен діяти працівник, якщо він вирішив звільнитися з роботи?

2. У яких випадках адміністрація має право звільнити працівника з роботи?

3. Як держава захищає права громадян, яких звільняють з роботи?

4. Які особливості звільнення в разі скорочення штатів передбачено законодавством?

5*. Висловте свою думку щодо суворого обмеження підстав, за якими працівник може бути звільнений за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу.

6*. Висловте свою думку щодо того, чи достатньою мірою захищено права працівників при звільненні.

7. Визначте, у яких випадках допущено порушення порядку звільнення, а також підстави, за якими здійснено звільнення працівників.

  • а) Повар звільнена за ініціативою адміністрації та за згодою профспілкового комітету у зв’язку з досягненням нею пенсійного віку;
  • б) комірник звільнений з роботи за згодою профспілкового комітету у зв’язку з виявленою нестачею підзвітних цінностей, що знаходилися у ввіреному сховищі;
  • в) тесля звільнений з роботи без згоди профспілкового комітету у зв’язку з ліквідацією підприємства;
  • г) водій звільнений без згоди профспілкового комітету у зв’язку із закінченням строку трудового договору, який було ним укладено;
  • ґ) медсестра звільнена з роботи за згодою профспілкового комітету за запізнення на роботу на тридцять хвилин.