Правознавство. Профільний рівень. 11 клас. Наровлянський

Тема 20. Робочий час

§ 45. Тривалість робочого часу

1. Нормальна тривалість робочого часу

Робочий час — це встановлений законом або угодою, укладеною на підставі закону, час, протягом якого працівники зобов’язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором.

Про важливість установлення робочого часу свідчить визначення його не лише в Кодексі законів про працю, а й у Конституції України. Нині в Україні встановлено максимальну тривалість робочого часу, яка не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Більшість працівників має п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними, на деяких підприємствах може бути встановлено шестиденний робочий тиждень.

40 годин на тиждень є нормальною тривалістю робочого часу. Важливо зазначити, що вказана норма робочого часу поширюється на всіх працівників — тих, хто працює на сезонній чи тимчасовій роботі тощо.

2. Скорочена тривалість робочого часу. Неповний робочий час

В окремих випадках законодавство встановлює скорочену тривалість робочого часу.

  • Ознайомтеся з витягом з Кодексу законів про працю та висловте свою думку, чому саме цим категоріям працівників надається скорочений робочий час.

З КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ

Стаття 51. Скорочена тривалість робочого часу

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, — не більше як 36 годин на тиждень.

(...) Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Стаття 53. Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Стаття 54. Тривалість роботи в нічний час

При роботі в нічний час установлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51). Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема в безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. Нічним вважається час з 22-ї години до 6-ї години.

Право на скорочений робочий час передбачено законом, власник зобов’язаний дотримуватися його за будь-яких умов. При цьому заробітна плата не зменшується. Закон також передбачає випадки, коли працюють неповний робочий час, що має певні відмінності від скороченого робочого часу.

Скорочений робочий час

Неповний робочий час

Кому надається

Особам, які працюють на роботах зі шкідливими умовами праці, неповнолітнім, працівникам окремих професій (лікарі, педагоги тощо), тим, хто працює в нічний час.

Будь-яким категоріям працівників (за згодою працівника й адміністрації).

Обов’язковість надання

Обов’язково надається (незалежно від бажання адміністрації та працівника).

За заявою працівника. Жінці, яка має дитину до 14 років, дитину-інваліда, а також для догляду за хворим членом сім’ї — надається обов’язково, в інших випадках — за угодою з адміністрацією.

Ступінь зменшення робочого часу

Визначено законом.

Установлюється угодою працівника з адміністрацією.

Час надання

З часу вступу на роботу чи з моменту виникнення права на скорочений робочий час.

Може бути наданий як під час укладання трудового договору, так і в будь-який час роботи за заявою працівника та згодою адміністрації.

Заробітна плата

У повному обсязі — не зменшується у зв’язку зі зменшенням робочого часу.

Оплата пропорційна відпрацьованому часу або фактичному виробітку.

3. Ненормований робочий час і надурочна робота

У всіх зазначених випадках — як при застосуванні нормального робочого часу, так і в разі, коли застосовано скорочений чи неповний робочий час, — ідеться про чітко визначену тривалість робочого часу. Однак іноді виникають ситуації, коли специфіка роботи не дає можливості чітко обрахувати тривалість робочого часу. Це, наприклад, бухгалтери, керівники підприємств, водії деяких видів автомобілів тощо. Як правило, ненормований робочий час установлюється для працівників, праця яких не піддається облікові в часі (консультанти, інструктори тощо); для працівників, що розподіляють час для роботи на свій розсуд; а також працівників, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості. У цьому випадку визначається обсяг (коло) обов’язків працівника, які той має виконати, і в разі потреби він без спеціального дозволу працює більше встановленої норми робочого часу.

Ненормований робочий час — це особливий режим, при якому працівник в окремих випадках може залишатися на роботі понад установлену норму робочого часу без спеціального дозволу (на відміну від залучення працівників до надурочних робіт).

При цьому для працівників, яким установлено ненормований робочий час, законом не передбачена додаткова оплата за це. Як компенсація за ненормовану роботу, цим працівникам з ненормованим робочим днем може надаватися додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів. Однак іноді потреба в додатковій роботі працівників виникає й на інших виробництвах — там, де таку роботу неможливо заздалегідь передбачити. На заводі раптово вийшла з ладу система опалення, водо- чи енергопостачання, яку треба відремонтувати. Бригада хірургів уже наприкінці свого чергування розпочинає термінову операцію постраждалому в катастрофі й не встигає її завершити до кінця своєї зміни. У школі у зв’язку з хворобою не вийшов на роботу вчитель, який працює в групі подовженого дня. У цих випадках виникає потреба в надурочній роботі — працівники вимушені після закінчення своєї зміни завершувати ремонт, хірург не може перервати операцію у зв’язку із закінченням робочого часу та й залишити без нагляду дітей також неможливо — отже, інший учитель, закінчивши свої уроки, має залишитися до того часу, як буде знайдено заміну. У цих випадках ідеться про роботу понад установлену тривалість робочого часу, тобто надурочну роботу, надурочний робочий час.

Вона пов’язана з додатковим навантаженням для працівників, тому закон обмежує можливості її використання. Надурочні роботи можна організовувати лише для відвернення аварії чи стихійного лиха або ліквідації їхніх наслідків; усунення пошкоджень опалення, водопостачання, каналізації, транспортної мережі, зв’язку (саме це робили в наведеному прикладі); коли з технічних чи інших причин складно зупинити той чи інший механізм або процес (згадайте хірургічну операцію); для проведення вантажно-розвантажувальних робіт; якщо не прийшов працівник на зміну (наприклад, водій трамвая, зупинка якого на колії призведе до припинення руху всіх трамваїв на лінії).

Надурочні роботи для кожного працівника не повинні перевищувати чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Згоду на надурочні роботи має давати профспілковий комітет.

Скорочений робочий час, неповний робочий час, надурочна робота, ненормований робочий час.

1. Поясніть поняття «скорочений робочий час», «неповний робочий час», «надурочна робота», «ненормований робочий час».

2. У яких випадках закон дозволяє використання надурочних робіт?

3. Яка тривалість робочого часу встановлена законодавством?

4. Порівняйте

  • А скорочений та неповний робочий час
  • Б ненормований робочий час і надурочну роботу

5*. Висловте свою думку щодо доцільності запровадження ненормованого робочого часу.

6*. Визначте, хто із зазначених осіб має право на скорочений або неповний робочий час.

  • а) 19-річний лаборант, який працює в рентген-кабінеті поліклініки;
  • б) 20-річний токар, який доглядає матір похилого віку;
  • в) 16-річний слюсар;
  • г) 23-річний тесля, який працює в третю зміну (з 22-ї години до 6-ї години);
  • ґ) 30-річний учитель;
  • д) 27-річна ткаля, яка має малу дитину.