Правознавство. Профільний рівень. 11 клас. Наровлянський

Розділ 2. Господарське право України

Теми 14-15. Загальна характеристика господарського права України. Суб’єкти господарювання

§ 37. Господарське право

1. Предмет, метод і принципи господарського права

Життя будь-якої держави ґрунтується на економіці. В економічній сфері, сфері господарювання між фізичними та юридичними особами виникає чимало правовідносин. Саме тому в Україні існує окрема комплексна галузь права — господарське право.

Господарське право — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері управління економікою, виробництва й реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг з метою отримання прибутків.

Господарське право є комплексною галуззю, адже воно базується на нормах цивільного права, а також містить норми адміністративного, фінансового та трудового права, які регулюють господарську діяльність.

Відповідно до Господарського кодексу України, предметом його регулювання є засади господарювання в Україні, господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також, між цими суб’єктами й іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Господарське право як комплексна галузь права відрізняється тим, що в ній діють не один, як у більшості галузей, а три основні методи правового регулювання. Це метод автономних рішень суб’єктів господарських відносин (диспозитивний метод), який ґрунтується на самостійності підприємств — учасників господарських правовідносин. Другим є метод владних приписів (імперативний), який враховує те, що діяльність суб’єктів господарських правовідносин підпорядковується обов’язковим вимогам, вказівкам, визначеним законодавством. Так, суб’єкти господарської діяльності зобов’язані дотримуватися встановлених заборон щодо певних видів господарської діяльності, отримувати обов’язкові ліцензії та дозволи тощо. У господарському праві діє також метод рекомендацій (наприклад, існують рекомендовані форми договорів щодо окремих видів відносин, держава може давати рекомендації щодо організації певних видів господарської діяльності).

Усі, хто бере участь у господарських правовідносинах, є суб’єктами господарського права. Ними є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські й інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

2. Поняття « підприємницька діяльність»

Нині підприємницька діяльність є одним з досить поширених видів людської діяльності та способів отримання засобів для існування. Це слово ми чуємо постійно. Але чи завжди ми правильно розуміємо зміст цього поняття? Визначення поняття «підприємництво» подано в Господарському кодексі України.

  • Ознайомтеся з витягом з Господарського кодексу України та визначте основні ознаки підприємництва.

З ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності

Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництву притаманні певні ознаки. Насамперед, на відміну від найманої праці, підприємець працює самостійно. На відміну від найманого працівника, котрий виконує лише роботу, про яку він домовився при укладанні трудового договору та яку організовує роботодавець, підприємець сам організовує свою трудову діяльність. Він веде діяльність за власного ініціативою, може в будь-який час її припинити. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Водночас підприємець працює на власний ризик — ризикує своїми грошима та майном. Підприємницька діяльність може бути прибутковою, однак може призвести й до банкрутства, втрати майна підприємця.

Підприємництво передбачає не одноразову, а обов’язково систематичну діяльність. Тобто якщо особа один раз отримає гроші за допомогу сусідові, то це не буде підприємництвом, а от якщо діяльність з надання допомоги за гроші стане постійною, її можна буде вважати підприємницькою.

Одна з найважливіших ознак підприємництва — його мета. Підприємництво має місце лише тоді, коли метою діяльності є отримання прибутку одночасно з досягненням певних економічних і соціальних результатів. При цьому повинні бути наявними обидві ці мети. Не можна вважати підприємницькою діяльність, яка хоча й дає прибуток, але є протиправною. Так само не є підприємництвом діяльність, що направлена на досягнення економічних чи соціальних цілей, але не має своєю метою отримання прибутку — діяльність різноманітних клубів за інтересами, громадських організацій тощо.

З. Суб’єкти господарювання

Найактивнішими учасниками господарських правовідносин є суб’єкти господарювання.

Суб’єкти господарювання — це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно й несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Закон передбачає, що суб’єктами господарювання є різноманітні організації, установи та підприємства.

  • Ознайомтеся з витягом з Господарського кодексу України та визначте види суб’єктів господарювання.

З ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 55

2. Суб’єктами господарювання є:

  • 1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку;
  • 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

3. Суб’єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції в цьому Кодексі та інших законах.

4. Суб’єкти господарювання — господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Суб’єктом господарювання може стати і фізична особа-громадянин, але для цього треба зареєструватися як підприємець і здійснювати підприємницьку діяльність. Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, створене ним, із залученням або без залучення найманої праці, самостійно або спільно з іншими особами. Важливо зазначити, що фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями власним майном, на яке, відповідно до закону, може бути звернено стягнення, тобто в разі невдалого ведення бізнесу в бізнесмена може бути конфісковано не лише майно, яке використовується для ведення підприємницької діяльності, а й комп’ютер, телевізор, автомобіль тощо.

Суб’єкти господарювання можуть здійснювати свою діяльність не лише на основі права власності. В окремих випадках вони можуть діяти на основі права господарського відання чи права оперативного управління.

Право господарського відання передбачає можливість особи користуватися, володіти й розпоряджатися майном, однак при цьому існують певні обмеження, а власник, який закріплює це майно за особою, має право контролювати використання та збереження свого майна, але не може втручатися в безпосередню господарську діяльність особи. Такий правовий режим передбачений, як правило, для державних підприємств, наприклад «Укрзалізниці», ремонтних заводів Збройних сил України тощо.

Право оперативного управління надається здебільшого особам, які використовують його для некомерційної діяльності, і передбачає право особи вільно користуватися, володіти й розпоряджатися майном, однак у разі нецільового використання воно може бути вилучене. Такий правовий режим передбачений для майна шкіл, державних вищих навчальних закладів, театрів тощо.

Діяльність будь-якого суб’єкта господарювання може бути припинено.

  • Пригадайте, які способи припинення юридичної особи передбачено Цивільним кодексом України.

Припинення підприємницької діяльності найчастіше відбувається за рішенням власника. Іноді суб’єкт господарювання припиняє існування у зв’язку із закінченням строку, на який він був створений, або у зв’язку з досягненням мети, заради якої він був створений. Так, після завершення спорудження об’єктів, які будувалися в Україні до футбольного чемпіонату Європи-2012, припинили свою діяльність і були ліквідовані юридичні особи, спеціально створені для здійснення цієї діяльності. Якщо суб’єкт підприємництва не може повернути свої борги, він за рішенням суду може бути визнаний банкрутом, що призводить до припинення його діяльності. Такі ж наслідки матиме скасування державної реєстрації суб’єкта підприємництва.

Для ліквідації суб’єкта господарювання власник створює ліквідаційну комісію. Про ліквідацію суб’єкта господарської діяльності обов’язково дають повідомлення в друкованих засобах масової інформації, де зазначаються строки проведення ліквідації, порядок і строки подання претензій до суб’єкта, що ліквідується.

Строк подання претензій не може бути меншим ніж 2 місяці з дня публікації оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія проводить облік майна об’єкта, який ліквідується, розраховується з боргами й намагається стягнути борги інших осіб перед суб’єктом, що ліквідується. Про ліквідацію суб’єкта повідомляють державні органи, у яких він зареєстрований (податкова адміністрація, служба зайнятості, органи статистики, пенсійний фонд тощо). Якщо після того, як усі розрахунки з кредиторами здійснено, у суб’єкта, що ліквідується, залишається майно, ним розпоряджаються згідно з вказівками власника.

4. Підприємство

Нині найпоширенішим суб’єктом господарювання в Україні є підприємство.

Підприємство — це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством.

  • Наведіть приклади підприємств, які існують і діють у вашому селі, селищі, місті, районі.

Напевно, у вашій місцевості існують різні підприємства. Вони можуть належати сільській чи міській громаді, приватним особам, державі в цілому. Є величезні підприємства, на яких працюють тисячі людей, а на інших — лише декілька працівників. Саме тому передбачено класифікацію підприємств за різними критеріями.

Якщо підприємство створюється одним засновником (фізичною чи юридичною особою, територіальною громадою, державою тощо), який сам надає для підприємства майно, кошти, затверджує статут, розподіляє доходи, воно вважається унітарним (з латин. слова unitas — єдиний). Власник унітарного підприємства сам керує його діяльністю або призначає керівника, може безпосередньо формувати трудовий колектив. Унітарними є приватні підприємства, які належать одній особі; державні, комунальні підприємства; підприємства, які належать релігійним громадам, об’єднанням громадян.

Корпоративне підприємство завжди має не менше двох засновників, які за спільним рішенням утворюють підприємство, об’єднують для цього своє майно та кошти. Засновники спільно вирішують питання розподілу доходів, формування органів управління підприємством тощо. Корпоративними є приватні підприємства, власниками яких є декілька осіб, кооперативи, господарські товариства.

Господарське право, суб’єкти господарювання, фізична особа-підприємець, підприємництво, підприємство, господарське відання, оперативне управління.

  • 1. Поясніть поняття «господарське право», «суб’єкти господарювання», «фізична особа-підприємець», «підприємництво», «підприємство», «господарське відання», «оперативне управління».
  • 2. Які відносини регулюються господарським правом?
  • 3. Визначте предмет і метод господарського права.
  • 4. Назвіть суб’єкти господарського права та суб’єкти господарювання.
  • 5*. Порівняйте суб’єкти господарювання та суб’єкти господарського права.
  • 6*. Висловте свою думку щодо ролі господарського права в житті суспільства.
  • 7. Які види підприємств вам відомі?
  • 8. Як здійснюється припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності?
  • 9. Порівняйте різні види підприємств.
  • 10*. Висловтесвою думку щодо важливості підприємницької діяльності для держави та кожної людини.
  • 11*. Знайдіть у засобах масової інформації та мережі Інтернет відомості про діяльність підприємств різних видів.