Правознавство. Профільний рівень. 11 клас. Наровлянський

Розділ 4. Кримінальне право України

Тема 9. Загальна характеристика кримінального права України

§ 12. Поняття кримінального права та принципи кримінального права

1. Поняття «кримінальне право»

Історія людства знає чимало прикладів страшних злочинів — убивств, зрад, пограбувань, терористичних актів тощо. З давніх-давен суспільство та держава намагалися карати людей, які їх скоїли, визначали міру відповідальності за скоєні злочини. Поступово ці норми створили цілу галузь права.

Кримінальне право — галузь права, норми якої визначають підстави та принципи кримінальної відповідальності, а також установлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання можуть бути застосовані до осіб, що їх скоїли.

Ця галузь права належить до публічного права. Більшість норм цієї галузі є нормами-заборонами й викладені в Кримінальному кодексі України, який є джерелом кримінального права в нашій державі. Головним завданням кримінального права є виконання охоронної функції — захист та охорона людини, її життя й здоров’я, прав і свобод, суспільного ладу держави, власності, громадського порядку тощо. Водночас кримінальне право виконує функцію попередження (превенції), регулятивну та виховну функції.

Предметом регулювання кримінального права є суспільні відносини, які виникають унаслідок скоєння злочину та відповідальності за нього. Провідним методом кримінального права є імперативний метод, який передбачає нерівність учасників правовідносин, участь у них державних органів, можливість застосування примусу, абсолютну визначеність норм поведінки учасників правовідносин. Особливістю методу кримінального права є застосування щодо правопорушника кримінальних покарань.

г. Білібін. Суд за часів «Руської правди»

Як і будь-яке право, кримінальне право регулює відповідні правовідносини. Особливістю кримінальних правовідносин є те, що одним з учасників кримінальних правовідносин обов’язково є держава, іншим — особа, яка скоїла злочин.

2. Кримінальний кодекс України

Кримінальний кодекс України — систематизований законодавчий акт, що визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинними та які покарання застосовують до осіб, які їх скоїли.

Нинішній Кримінальний кодекс України набрав чинності з 1 вересня 2001 р. Він складається з двох частин — Загальної та Особливої.

У Загальній частині містяться характеристика принципів кримінального права, його завдання, загальні положення про злочин та його склад, перелік видів покарань, визначаються поняття: «співучасть», «множинність злочинів», «обставини, які виключають злочинність діяння». При цьому положення Загальної частини Кримінального кодексу стосуються будь-якого злочину.

В Особливій частині систематизовано характеристику окремих злочинів і визначено покарання, які можуть бути за них призначені. Особлива частина має двадцять розділів, у кожному з яких характеризуються злочини, що посягають на певний вид суспільних відносин. Серед них є злочини, спрямовані проти життя та здоров’я особи, основ національної безпеки України, проти виборчих, трудових та інших особистих прав людини й громадянина, громадського порядку та моральності тощо.

Відповідно до статті 1 Кримінального кодексу України, його завданнями є «правове забезпечення охорони прав і свобод людини та громадянина, власності, громадського порядку й громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру й безпеки людства, а також запобігання злочинам».

3. Принципи кримінального права

Принципи кримінального права можна поділити на загальні та спеціальні. Загальними є ті, які притаманні не лише кримінальному, а й іншим галузям права, — законність, рівність громадян перед законом, невідворотність відповідальності, справедливості, гуманізму та демократизму.

Разом з ними діють спеціальні, притаманні саме кримінальному праву принципи.

Принцип законодавчого визначення злочину передбачає, що кримінальна відповідальність може настати тільки за дії, передбачені Кримінальним кодексом України. При цьому використання аналогії в кримінальному праві заборонено.

Принцип особистої відповідальності передбачає, що особа відповідає лише за власні дії, які порушують закон.

Відповідно до принципу винної відповідальності, необхідною умовою притягнення до кримінальної відповідальності є наявність вини — умисної або необережної. За відсутності вини йтиметься про казус, який не передбачає відповідальності.

Особа може відповідати лише за ті дії, які вона усвідомлювала, — у цьому полягає принцип суб’єктивної осудності.

Якщо особа скоїла декілька правопорушень, їх мають їй пред’явити й вони будуть враховані при призначенні покарання. Саме це передбачає принцип повної відповідальності.

Іноді при розгляді кримінальної справи в діях правопорушника виявляють як пом’якшуючі, так і обтяжуючі обставини. У цьому випадку діє принцип переваги обставин, що пом’якшують відповідальність.

Принцип більшої караності групового злочину означає, якщо в скоєнні злочину беруть участь декілька осіб, відповідальність підвищується, адже такий злочин вважається більш суспільно небезпечним.

Принципом кримінального права є також принцип повного відшкодування заподіяної злочином шкоди. Правопорушник має не лише відбути призначене судом покарання, а й відшкодувати завдану потерпілим державі шкоду в повному обсязі.

Важливим, з точки зору гуманності права, є принцип економії кримінальної репресії, згідно з яким винуватцю злочину має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення. Крім того, цей принцип передбачає криміналізацію лише найнебезпечніших правопорушень і декриміналізацію (визнання такими, що не є кримінальними злочинами) тих діянь, небезпека яких суттєво зменшилася та не потребує застосування засобів кримінального права.

4. Чинність Кримінального кодексу України

Важливе значення має визначення меж дії Кримінального кодексу України. Ці межі визначаються в просторі, за часом дії та за колом осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності.

  • Ознайомтеся з витягом з Кримінального кодексу України та визначте межі дії Кримінального кодексу України в часі та просторі.

З КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі

1. Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачене самим законом, але не раніше дня його опублікування.

2. Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

3. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі

1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі (...).

Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України

1. Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом.

2. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.

3. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України.

Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України

1. Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо особи, зазначені в частині першій цієї статті, за вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини.

Стаття 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України

Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами, або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.

Отже, дії особи оцінюють відповідно до закону, який діяв на час здійснення злочину. Кримінальний закон не має зворотної сили, тобто не може застосовуватися щодо дій, які були скоєні раніше, ніж його прийняли, у випадку, коли він запроваджує кримінальну відповідальність за нові діяння, посилює відповідальність, в інший спосіб погіршує стан особи, яка вчинила правопорушення. Проте у випадку, коли кримінальний закон пом’якшує відповідальність або ж скасовує її, такий закон має зворотну силу.

На українському військовому кораблі, де б він не знаходився, діє Кримінальний кодекс України

Так, у чинному Кримінальному кодексі України, на відміну від Кримінального кодексу 1960 р., наклеп та образа не визнаються злочином, отже, з набуттям ним чинності було припинено всі кримінальні справи щодо цих дій, а особи, засуджені за ці дії раніше, були звільнені від покарання — закону було надано зворотну силу. І, навпаки, хоча в новому Кодексі було передбачено кримінальну відповідальність за перешкоджання законній діяльності журналістів, ті, хто скоїв подібне діяння до набуття Кодексом чинності, не могли бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

На українському цивільному судні, що знаходиться в територіальних водах України або в нейтральних водах, діє Кримінальний кодекс України

На території українського посольства діє Кримінальний кодекс України (Посольство України в Казахстані, м. Астана)

Кримінальний кодекс визначає, що до відповідальності притягають осіб, які скоїли злочин на території України. При цьому важливо зазначити, що територією нашої держави вважаються не лише суша, надра та повітряний простір у межах державних кордонів України, а й так звані територіальні води — морський простір у межах 12 миль від українського узбережжя, невійськові судна та літаки під прапором України, коли вони знаходяться в нейтральних водах — поза межами територіальних вод іноземних держав, а також військові кораблі та літальні апарати України, де б вони не знаходилися. Кримінальний кодекс України діє також на території українських дипломатичних представництв в іноземних державах.

З іншого боку, дія Кримінального кодексу України поширюється на невійськові судна інших держав, які знаходяться в територіальних водах України.

До кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті як громадяни України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства, які скоїли злочини на території України. Виняток становлять дипломати іноземних держав, які мають так званий дипломатичний імунітет. За скоєні діяння дипломати відповідають за законами своєї держави. Єдине, що може бути застосоване до дипломатів в Україні, — оголошення їх персонами нон-грата (небажаними особами), після чого вони мають залишити державу.

В окремих випадках можливе притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, скоєні за межами нашої держави. Уявімо, що громадянин України під час перебування в Польщі разом зі своєю приятелькою — громадянкою Польщі — скоїли крадіжку, після чого вони виїхали в Україну. Пізніше польська поліція розкрила злочин і повідомила про це українських колег, які й затримали винних. У цьому випадку громадянин України може бути притягнутий до відповідальності згідно з Кримінальним кодексом України (адже громадянин України не може бути виданий іншій державі, а крадіжка визнається злочином не лише в Польщі, а й в Україні), а от його спільниця — громадянка Польщі — може бути видана Польщі для притягнення там до відповідальності.

Кримінальне право, Кримінальний кодекс України, зворотна сила закону.

1. Дайте характеристику предмету та методу кримінального права.

2. Доведіть, що кримінальне право належить до галузей публічного права.

3. Назвіть і поясніть принципи кримінального права.

4. Дайте загальну характеристику Кримінального кодексу України.

5. Визначте основні завдання Кримінального кодексу України.

6. Хто, згідно з Кримінальним кодексом України, не може бути притягнутий до відповідальності за злочини, скоєні на території нашої держави?

7. Порівняйте кримінальний злочин та адміністративний проступок.

8. Охарактеризуйте чинність Кримінального кодексу України за територією, часом і колом осіб.

9. Визначте, у яких із зазначених випадків винних буде притягнуто до відповідальності за Кримінальним кодексом України.

  • а) Громадяни України та Молдови скоїли крадіжку в м. Одесі (Україна) і були затримані поліцією;
  • б) громадянка Вірменії на території Туреччини скоїла вбивство та була затримана поліцією України;
  • в) дипломат американського посольства в Україні в центрі Києва порушив Правила дорожнього руху — збив пішохода, завдавши йому тяжких тілесних ушкоджень;
  • г) на борту українського круїзного судна, яке стояло в Пірейському порту (Греція), скоєно вбивство.