Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

§ 12. Взаємозв’язки підприємства з банками і страховими компаніями. Діяльність підприємства на фондовому ринку

У сьогоденні здійснення підприємством своєї основної фінансової функції щодо обслуговування платежів і розрахунків немислиме без участі банківських установ. Фінансові операції з руху готівки неможливі без їхньої інкасації — здачі готівки в банк, який обслуговує підприємство, та періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

Підприємство, відповідно до діючого законодавства України, має право відкрити один або кілька рахунків як в одному банку, так і в декількох банках. Основний рахунок підприємства в банку прийнято називати розрахунковим рахунком. На цей рахунок зараховується виторг від реалізації продукції і послуг підприємства, з цього рахунка здійснюються розрахунки по зобов'язаннях фірми, у тому числі і по податкових відносинах, і здійснюється видача готівки в касу підприємства.

Крім розрахункового рахунка, підприємство має право відкривати в банку й інші рахунки. На практиці підприємство не може обійтися без залучення позикових коштів. Позикові кошти в економічних умовах сприяють підвищенню ефективності та розширенню виробництва.

Так, двосторонні відносини «підприємство — банк» обумовлюють наявність певних критеріїв стосовно підприємства як потенційного боржника банку, що виражається через «Правило шести Сі», яке має такий зміст:

  • 1. Character (характер позичальника). Ступінь відповідальності позичальника і готовність (бажання) його погасити кредит, кредитна історія позичальника.
  • 2. Capacity. Платоспроможність — оцінка фінансового стану позичальника, коефіцієнтів ліквідності, динаміки статей балансу і фінансових показників.
  • 3. Capital. Капітал — оцінка капіталу і майна позичальника, співвідношення позикових і власних коштів, якості активів.
  • 4. Collateral. Забезпечення — оцінка забезпечення, яке може бути надано за кредитом, і його ліквідності.
  • 5. Conditions. Умови — загальні економічні умови в країні, світі, галузі, в якій діє позичальник, і прогноз їх змін на термін кредиту, тенденції розвитку ринку і зміни рівня попиту на продукцію позичальника.
  • 6. Currency (Cash, грошові кошти). Прогнозування потоку грошових коштів позичальника на весь період кредитування.

Про серйозність намірів: погасити всю свою заборгованість підприємством та проясненню характеру позичальника сприяє кредитна історія позичальника, кредитний рейтинг, досвід роботи інших кредиторів з цим позичальником тощо.

Тому важливу роль тут відіграють так звані стоп-фактори.

Стоп-фактори — це така інформація про позичальника, при отриманні якої оцінку кредитоспроможності припиняють і в кредиті позичальникові відмовляють.

До стоп-факторів належать: наявність у позичальника непокритих збитків і простроченої заборгованості за кредитами, перед податковими органами або постачальниками; знаходження позичальника в процесі банкрутства: ліквідації, судові позови, підробка документів тощо.

У позичальника-підприємства можуть бути всього лише три джерела погашення боргу: 1) потік готівки (прибуток, амортизація і т. д.); 2) продаж чи ліквідація активів; 3) залучення коштів шляхом випуску (емісії) боргових цінних паперів.

Саме наявність джерел в основному і визначає потенційну платоспроможність позичальника.

Відомо, що основна умова надання кредиту — його погашення з відповідними відсотками. Більшість кредитів надають під забезпечення. Основні форми забезпечення кредитів подано у схемі (рис. 3.24).

Рис. 3.24. Форми забезпечення кредитів

Незабезпеченими (бланковими) кредитами користуються лише підприємства ліквідні, з високою репутацією і прибутками.

Кредит вважають матеріально забезпеченим, якщо позичальник уклав договір застави.

Згідно із Законом України «Про заставу», застава — це спосіб забезпечення будь-якого зобов'язання.

Кредитор, котрий приймає заставу, має право при невиконанні боржником зобов'язання одержати компенсацію з вартості заставного майна шляхом його реалізації.

Якщо взаємна оцінка підприємства і банку задовольняє обидві сторони, зазвичай такі взаємини оформлюють відповідним договором.

Важливим аспектом підприємницької діяльності є страхування майна та фінансів підприємства.

Оскільки діяльність в умовах ринку супроводжується різного роду ризиками, тому в Україні зростає роль страхування як ефективного, раціонального, економічно доступного засобу захисту майнових інтересів суб'єктів, що господарюють.

У минулому, в умовах державної форми власності й адміністративно-командної системи управління види страхування, характерні для країн із розвиненою ринковою економікою, не мали можливості одержати розвиток в Україні. Громадяни були змушені задовольнятися страхуванням лише будівель, домашнього майна, транспортних засобів і деяких інших об'єктів, проведеного на умовах державного страхування.

Перехід до ринкових відносин, наявність різних форм власності створили об'єктивні передумови для активного впровадження в сферу економіки страхування як одного із гарантів забезпечення фінансової стійкості суб'єктів господарювання.

То що таке страхування!

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ГК України, страхування — діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Суб’єкти господарювання: страховики і страхувальники.

Страховики здійснюють страхову діяльність за умови одержання ліцензії на право проведення певного виду страхування.

Страхувальниками є учасники господарських відносин, які уклали договори страхування зі страховиками або є страхувальниками відповідно до закону. Правовідносини у страхуванні та загальні умови здійснення страхування визначають Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про страхування», іншими законодавчими актами. Згідно ст. 354 ГК України: За договором страхування страховик зобов’язується в разі настання страхового випадку здійснити страхову! виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки.

Укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Сума, що її сплачує страхувальник страховикові за зобов'язання відшкодувати збитки, завдані застрахованому майну, або сплатити страхову суму в разі настання зумовлених подій у житті страхувальника (застрахованого), складає страховий внесок.

Пам’ятайте!

Виплата суми страхувальнику у випадку настання страхового випадку (події) виплачується лише тоді, коли страхувальник звернеться до страховика у термін, вказаний у договорі. В інших випадках виплати здійснюватися не будуть.

У ринкових умовах функціонування підприємств особливо важливу роль відіграє інвестування. Поряд із традиційними формами нагромадження інвестицій на підприємстві, набирає сили і фактор фондового ринку, тобто ринок цінних паперів. Цьому сприяє така організаційно-правова форма підприємства, як акціонерне товариство, де статутний капітал поділений на частини і підприємство одержує можливість випускати цінні папери у вигляді акцій і облігацій. З погляду інтересів підприємства, випуск (емісія) цінних паперів — важливий важіль акумуляції капіталу. Підприємство може виступати як емітентом, тобто випускати акції, облігації, векселі, так і інвестором — вкладати свої вільні засоби в цінні папери інших підприємств і одержувати дивіденди (доходи), володіючи цінними паперами інших емітентів.

Інвестиційною компанією визнають торговця цінними паперами, який, окрім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення.

Вкладаючи гроші в цінні папери інших підприємств чи банків, як комерційних, так і державних, підприємство тим самим формує портфель інвестицій, що може бути:

  • консервативним, коли підприємство зацікавлене в стабільному доході;
  • агресивним, коли підприємство націлене на високий дохід і ріст капіталу з великим ризиком утратити свої капітали.

Правовідносини на фондовому ринку регулюють Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Що переслідує підприємство-інвестор, вкладаючи засоби в цінні папери: безпеку вкладень, прибутковість вкладень, ріст капіталу?

Між даними цілями існують протиріччя, оскільки безпека вкладень, як правило, несумісна як із прибутковістю, так і з ростом капіталу. Для досягнення компромісу необхідно диверсифікувати вкладення, тобто розподілити капітал між безліччю цінних паперів і компаній.

Інвестиційний портфель підприємства може бути:

  • диверсифікованим, коли в кожен вид цінних паперів вкладено 10% цінних паперів від загальної вартості усіх вкладень, і ця цифра може знижуватися до 5%;
  • слабо диверсифікованим, коли відсоток перевищує 10%.

Це цікаво!

З практики діяльності підприємства

Як приклад, підприємство розподілило свій інвестиційний портфель так: 15% — в акції нафтовидобувних підприємств; 20% — в акції нафтопереробних підприємств; 17% — в акції підприємств, що займаються транспортуванням і реалізацією нафти і нафтопродуктів, 13% — в акції підприємств, що роблять хімічну продукцію на основі нафтопродуктів. Усі ці підприємства зав’язані в єдиний технологічний цикл. Чи можна вважати вдалим формування такого портфеля інвестицій?

Відповідь. Швидше ні, оскільки засоби вкладені в підприємства, що утворюють єдиний технологічний цикл. Але єдиним виправданням для вкладень підприємства є те, що це нафтовий комплекс, потреба в продукції якого надзвичайно в попиті. Вкладення в цінні папери досить ризиковані, тому необхідно постійно відслідковувати кон’юнктуру фондового ринку.

Відслідковувати кон'юнктуру фондового ринку підприємство може самостійно або за допомогою особливих компаній, що називають трастовими.

Трастова компанія — це підприємство, що забезпечує найбільш вигідне і надійне вкладення засобів інвестора, охороняє його інтереси, стежить за фінансовим становищем тих підприємств, у чиї цінні папери вкладені засоби інвестора, забезпечує своєчасне одержання відсотків від вкладених коштів.

Таким чином, існує цілий ряд правил, якими повинно керуватися підприємство-інвестор, вкладаючи свої кошти в цінні папери. Зокрема, вкладаючи гроші в цінні папери, варто пам'ятати, що це найризикованіші вкладення. Зазвичай, гроші сьогодні коштують дорожче, ніж завтра, оскільки отримані гроші можна інвестувати знову. Дохід від вкладень завжди прямо пропорційний ризику, на який готовий йти інвестор заради одержання доходу. Щоб нівелювати протиріччя між ризиком вкладень і прибутковістю, необхідно диверсифікувати вкладення, як серед цінних паперів, так і серед емітентів.

Отож, починаючи підприємницьку діяльність, суб'єкти господарювання включаються в такі взаємовідносини при яких фінансова чи господарська неспроможність їхніх партнерів може призвести до зростання збитків. При цьому виникає застосування страхування (страхування комерційних, фінансових ризиків, втрати прибутку).

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

Відвідавши різні фінансові установи, дізнайся:

1. На який максимальний термін можна отримати кредит суб’єктам господарської діяльності сегмента малого бізнесу для купівлі нерухомості нежитлового призначення?

2. Чи існують штрафні санкції за дострокове погашення кредиту суб’єктом господарської діяльності сегмента малого бізнесу?

3. Чи може акціонерне товариство отримати кредит за програмою кредитування суб’єктів господарської діяльності сегмента малого бізнесу?

4. Чи можна при купівлі нового легкового автомобіля запропонувати в заставу земельну ділянку?

5. Чи надає банк кредити суб’єктам господарської діяльності сегмента малого бізнесу на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення?

6. Які загальні умови щодо віку позичальника фізичної особи-підприємця при отриманні кредиту?

7. Яку максимальну суму кредиту надають суб’єктам господарської діяльності сегмента малого бізнесу?

8. Чим зумовлена потреба в страховому захисті майна підприємств?

9. Які основні умови обов’язкового страхування.

10. У чому сутність добровільної форми страхового захисту?

11. Страхувальник звернувся у страхову компанію за виплатою страхової суми у випадку настання події через 14 днів після настання страхового випадку, а не через 10 днів, як було зазначено в укладеному договорі. Чи має право страховик не виплатити суму застрахованим випадком, якщо страхувальник систематично сплачував страхові внески компанії упродовж 2 років?

Творчі завдання.

Ознайомтеся з інформацією рубрики «Це цікаво»! (див с. 101). Відвідайте страхові компанії і зберіть та порівняйте інформацію про розмір франшизи зі страхування по обраному самостійно об’єкту.

ПРАКТИКУМ-ТРЕНАЖЕР

Працюємо колективно / у групах. Розв’язування задач.

Задача-приклад 1. Підприємство 1 березня поточного року отримало кредит на суму 120 тис. грн строком на 4 місяці під 40% річних. У кредитному договорі передбачається щомісячне погашення кредиту рівними частинами та пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 0,5% від простроченої суми кредиту за кожний день прострочки. Залишок кредиту в сумі 30 тис. грн було повернено комерційному банку 15 липня поточного року. Визначте суму коштів, яку поверне підприємство банку по закінченню строку кредитування.

Розв’язання

1. Відсотки за місяць: 40:12 = 3,33%.

2. Відсотки за 4 місяці: 120000 • 3,33 • 4 = 16 тис. грн.

3. Відсотки за прострочення кредиту: 30000 • 0,005% • 14 днів = 2700 грн.

4. Сума коштів, що підлягає поверненню: 16 + 2,7 + 120 = 138,7 тис. грн.

Задача-приклад 2. Позичальник отримав кредит 3 млн грн на 5 місяців з умовою погашення боргу в кінці кожного місяця рівними строковими платежами. На величину боргу нараховують складні відсотки за ставкою 5% за місяць. Визначте суму строкового платежу.

Розв’язання

Сума строкового платежу становить: (3 000 000 : 5) · (1+ 0,05)5 = 765768,94 грн.

Задача-приклад 3. Дійсна вартість торгового об’єкта 160 000 грн. Застрахований об’єкт на суму 100 000 грн. Страховий тариф встановлено в розмірі 9,25%. Внаслідок пожежі об’єкт було знищено. Витрати на врятування об’єкта становлять 8000 грн, вартість залишків 27 000 грн. Визначте:

  • 1) суму страхових платежів;
  • 2) суму страхового відшкодування.

Розв’язання

Страховий платіж = Страхова сума • Страховий тариф : Сума страхового покриття.

Сума страхових платежів: 100 000 • 0,925 = 9 250 грн.

Збиток складає: 160 000 + 8 000 - 27 000 = 141 000 грн.

Страхове відшкодування = Страхова сума • збиток : Страхова оцінка.

Сума страхового відшкодування: 100000 • 141 000: 160000 = 88125 = 88,125 тис грн.

Задача-приклад 4. Акціонерне товариство «МАК» випустило 1 тисячу привілейованих акцій номіналом 100 грн. Мінімальний річний прибуток при емісії акцій було оголошено рівним 25% від їх номіналу. Чистий прибуток товариства складає 50000 грн. Визначте мінімальну суму, яку товариство повинно сплатити кожного року у вигляді дивідендів за привілейованими акціями та прибуток на прості акції.

Розв’язання

Дивіденд на одну акцію дорівнює: D1 = 100 • 25 : 100 = 25 грн, тоді величина дивіденду за всіма випущеними привілейованими акціями буде дорівнювати: 2,5 • 1000 = 25000 грн.

Прибуток на прості акції — це різниця між чистим прибутком і виплаченим дивідендом за привілейованими акціями. П = 50000 - 25000 = 25000 грн.

Задача-приклад 5. В оголошенні акціонерного товариства «Укртранснафта» вказано, що дивіденди за його акціями за рік складуть 20% річних за простими акціями та 30% за привілейованими акціями. Визначте суму дивіденду на одну привілейовану акцію номіналом 5 тис. грн і одну звичайну номіналом 1 тис. грн. Визначте дивідендний вихід, якщо дохід на просту акцію складає 200 грн.

Розв’язання

Сума дивіденду на одну привілейовану акцію буде дорівнювати: D1 = 0,3 • 5000 = 1500 грн. Сума дивіденду на одну просту акцію буде дорівнювати: D2 = 0,2 • 1000 = 200 грн.

Величина виплаченого дивіденду характеризується дивідендним виходом, який розраховується за формулою:

Дивідентний вихід = дивіденд на акцію / дохід на акцію.

Тоді дивідендний вихід за простими акціями буде дорівнювати: 200 : 200 = 1.

Задача-приклад 6. Державні короткострокові облігації номіналом 1 тис. грн і терміном обігу 91 день продають за курсом 87,5 грн. Визначте суму прибутку від покупки 10 облігацій та прибутковість фінансової операції для розрахункової кількості днів у році, рівної 365.

Розв’язання

Якщо відсотки за облігаціями не виплачуються, джерелом прибутку від їхнього придбання буде різниця між ціною викупу (номіналом) і ціною покупки. Різницю цих цін називають дисконтом, а самі облігації — дисконтними. До таких облігацій належать державні короткострокові зобов’язання (ДКЗ). Прибуток від покупки таких облігацій буде складати: Поб. = N (1 - r : 100).

Тоді прибуток від покупки однієї облігації: Поб. = 1000 • (1 - 87,5/100) = 125 грн.

Прибуток від купівлі 10 облігації складе Поб.заг. = 10 • 125 = 1250 грн.

Прибутковість покупки за ефективною ставкою простих відсотків розраховують наступним чином: (100 - 87,5) • 365 : 91 = 0,573.

Вправи для саморозвитку.

Задача 1. Підприємство отримало кредит у розмірі 100 тис. грн з 1 лютого поточного року строком на 5 місяців під 60% річних. З 1 квітня поточного року процентна ставка знизилася на 15%, а з 15 травня процентна ставка склала 40%. У кредитному договорі передбачається щомісячне погашення кредиту рівними частинами. Визначте суму коштів, яка буде повернена підприємством комерційному банку по закінченню строку користування кредиту.

Задача 2. Протягом останніх 2 років фермерське господарство застрахувало урожай цукрових буряків на площі 20 га. Середня врожайність цукрових буряків — 360 ц/га. Ціна 1 ц цукрових буряків складає 63,3 грн. Базова тарифна ставка добровільного страхування врожаю від граду і повені — 5%. Збиток від граду складає 70%. Визначте страхову вартість урожаю, страхову суму і суму страхових платежів.

Задача 3. Первісна вартість об’єкта 1,2 млн грн, страхова оцінка складає 900 тис. грн. Збитки внаслідок повені — 450 тис. грн. Визначте величину страхового відшкодування.

Задача 4. В оголошенні ПАТ «Авіс» зазначено, що дивіденди за його акціями за рік складуть 20% річних за звичайними акціями і 30% за привілейованими акціями. Визначте суму дивіденду на привілейовану акцію номіналом 50 грн і одну звичайну номіналом 10 грн. Визначте дивідендний вихід, якщо дохід на звичайну акцію складає 2 грн.

Задача 5. Прибуток за облігаціями ТОВ «Екостиль» номіналом 100 грн виплачують чотири рази на рік з розрахунку 80% річних. Як зміниться прибуток, якщо виплати будуть два рази на рік, виходячи з 50% річних?

Це цікаво!

При підписанні договору страхування потрібно враховувати розмір франшизи. Франшиза у страхуванні — це сума в грошовому або в процентному еквіваленті, яка не виплачується страховою компанією при матеріальній шкоді.

Купуючи поліс з франшизою, страхувальник погоджується зі страховиком відшкодовувати дрібні збитки самостійно. Існує два найпоширеніших види франшизи.

Умовна. Договір, в якому узгоджена франшиза, більша, ніж заявлена сума заявлених збитків, відшкодування не передбачене. І навпаки, коли збиток перевищує обумовлений розмір франшизи, виплату здійснюють у повному обсязі.

Наприклад: умовами договору передбачена франшиза в 7000 грн. Якщо збиток становить менше цієї суми, відновлювати транспортний засіб прийдеться за рахунок власних коштів; якщо витрати складуть більше 7000 грн, страхова компанія зобов’язана компенсувати вам всю суму.

Безумовна. Передбачений розмір франшизи, незалежно від величини пошкоджень, вираховують із суми відшкодування. Наприклад: страхова сума 200 000 грн, безумовна франшиза становить 5% (10000 грн), збиток в аварії оцінили в 60000 грн. Отже, ви отримаєте: 60000 - 10000 = 50000 грн.

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)