Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

Тема 4. Управління підприємством

§ 13. Основні складники управління

«Передбачати — значить управляти» (Б. Паскаль).

Що таке управління і які є моделі управління? На яких принципах ґрунтується процес управління виробництвом і підприємством?

Управління підприємством є цілеспрямованим впливом на об'єкт, процес, систему, людей, з метою координації діяльності в напрямку бажаних результатів діяльності підприємства.

Це цікаво!

В управлінській сфері часто вживають термін «менеджмент».

Менеджмент (з англ. manage), означає «керувати, управляти, бути здатним впоратися з якоюсь проблемою».

Менеджмент — це вміння домагатися поставлених цілей, використовувати працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.

Тобто менеджмент споріднений з поняттям «управління».

Правда, інколи під менеджментом розуміють самостійний вид професійної діяльності, яка спрямована на досягнення певної мети.

Об'єктами управління можуть бути групи людей, предмети і механізми, фінанси, інформація, комунікації.

В якості об'єкта управління потрібно також розглядати самого себе як особистість, здатну навчитися більш ефективно управляти своїм часом, поведінкою, емоціями та діловими якостями.

Функції управління — це ефективне використання робочої сили і ресурсів для збільшення доходів підприємства і його розвитку.

Вперше функції управління були сформульовані французьким ученим і практиком Анрі Файолем, який встановив, що управлінський процес охоплює такі сфери діяльності: технічну сферу (готова продукція, виробництво, переробка); сферу торгівлі (купівля, продаж, обмін); сферу фінансів (пошук капіталу і його рух); сферу безпеки (охорона майна, людей тощо); сферу обліку (інвентаризація, встановлення цін, статистика).

Управління на підприємствах здійснюють у сферах виробництва, фінансів, збуту та персоналу.

Відповідно, менеджмент поділяють на:

  • виробничий менеджмент, який спрямований на вибір основних параметрів технологічного процесу;
  • фінансовий менеджмент, який передбачає аналіз і оцінювання фінансового стану, розроблення фінансової стратегії підприємства;
  • менеджмент персоналу, який передбачає планування і набір кадрів, визначення заробітної плати, професійне навчання персоналу, поділ праці;
  • менеджмент маркетингу, який передбачає виявлення потреб ринку, визначення споживчих якостей продукції відповідно до потреб ринку.

Сьогодні соціологи виділяють чотири основні функції управління: планування, організацію виконання, мотивацію, контроль.

Процес планування визначає виробничі завдання, норми і нормативи витрачання ресурсів на одиницю продукції, кошториси витрат на виробництво, фінансові результати господарської діяльності. План показує мету, до якої прагне підприємство.

Ефект організації проявляється у вдалому поєднанні всіх видів ресурсів та їх раціональному використанні. Тому значну частину робочого часу апарату управління використовують для організації виробничого процесу.

Мотивація — це заходи, які спонукають персонал підприємства до ефективної діяльності. Мотивація передбачає розробку положень про винагороду за досягнення в праці з метою досягнення тактичних завдань та загальної мети підприємства.

Контроль — це інструмент, який забезпечує всі ланки менеджменту інформацією про стан об'єкта управління.

Обов'язки, права і відповідальність посадових осіб підприємства щодо управління визначають кваліфікаційними посадовими інструкціями персоналу. У світовій практиці класифікують персонал за такими рівнями:

  • top management — вища ланка управління (президент, члени правління, генеральний директор);
  • middle management — середня ланка управління (керівники управлінь і самостійних підрозділів);
  • lovez management — нижчі ланки управління (керівники секторів, бригад і т. п.);
  • інженерно-технічний персонал і конторські службовці;
  • робочі, зайняті фізичною працею;
  • працівники соціальної інфраструктури.

Система управління має вертикаль і горизонталь: вертикаль на підприємстві представлена директором, заступником, керівниками відділів, старшими майстрами тощо; горизонталь — директорами з персоналу, постачання, продажу. Взаємодія вертикальних і горизонтальних структур створює складні моделі організаційних структур управління, які при функціонуванні оптимізують виробничий процес.

Організаційна структура управління складається із сукупності взаємопов'язаних ланцюгів управління.

Функціональна структура відображає розподіл управлінських функцій між керівництвом та окремими підрозділами

У теорії управління розрізняють кілька видів організаційних структур управління. До основних відносять: лінійну, функціональну, лінійно-функціональну, матричну.

Рис. 3.25. Лінійна структура управління

Лінійна структура реалізує принцип централізму. Передбачає виконання одним керівником усіх функцій на кожному рівні управління, з повним підпорядкуванням йому всіх підрозділів, які розташовані нижче (рис. 3.25).

Функціональна структура базується на поділі між структурними підрозділами (спеціалістами), з підпорядкуванням їм усіх нижчих підрозділів. Вона передбачає підпорядкування одного працівника (підрозділу) декільком вищим керівникам, які реалізують свої функції (рис. 3.26).

Рис. 3.26. Функціональна структура управління

Лінійно-функціональна структура полягає у лінійному створенні структурних підрозділів і розподілі функцій управління між ними. Реалізує принцип демократичного централізму, при якому підготовку та обговорення рішень здійснюють колегіально, а прийняття рішень та відповідальність — тільки перший керівник особисто (рис. 3.27).

Рис. 3.27. Лінійно-функціональна структура управління

Матрична структура орієнтована на реалізацію цільових програм (проектів), поставлених перед організацією, для виконання яких виділяють спеціальних керівників. Структурні підрозділи організації, побудовані за лінійним або функціональним принципом, розподіляють між керівниками програм зі збереженням підпорядкованості (підлеглості) вищому керівникові (рис. 3.28).

Рис. 3.28. Матрична структура управління

Це цікаво!

Манера поведінки керівника щодо підлеглих у практиці управління виражається через стиль управління. Основними стилями управління є авторитарний, демократичний, ліберальний.

Авторитарний стиль — це поведінка керівника, який схильний давати чіткі вказівки, домагатися певної ініціативи від персоналу та постійно контролювати дії підлеглих.

Демократичний стиль — це поведінка керівника, який намагається не нав’язувати свою волю підлеглим, а створює клімат у колективі, де працівники мотивують себе самі до праці через потреби вищого рівня.

Ліберальний стиль — це поведінка керівника, який надає своїм підлеглим майже повну волю у виборі завдань та контролю за ними.

Науковці дещо по-різному трактують стилі управління.

Зокрема, Р. Хаус виділяє чотири стилі керівництва:

  • підтримувальний стиль — керівник створює приємну робочу атмосферу, враховуючи потреби працівників;
  • директивний стиль — керівник диктує чіткі інструкції щодо виконання роботи, координує розподіл завдань, слідкуючи за їх виконанням;
  • колективний стиль — керівник розробляє необхідні рішення разом із працівниками;
  • результативний стиль — керівник ставить високі організаційні цілі, намагаючись підвищувати продуктивність працівників.

Згідно теорії, запропонованої Іцхаком Адізесом, для гідного рівня управління організація повинна здійснювати чотири функції:

(P)roducing — виробництво, заради якого існує підприємство і яке визначає його ефективність;

(A)dministering — адміністрування, що забезпечує продуктивність;

(E)ntrepreneuring — підприємництво, за допомогою якого відбувається управління змінамии;

(I)ntegrating — інтеграція, тобто об’єднання елементів організації для забезпечення її життєздатності в довгостроковій перспективі.

Стилі менеджменту визначаються чотирма ролями, які Адізес назвав архетипами керівників:

  • самотній рейнджер (Р), ідеальний виконавець;
  • бюрократ (А), дотримується усіх правил;
  • підпалювач (Е), створює нове, знищуючи старе (наявне);
  • суперпослідовник (I), намагається зрозуміти, який план буде прийнятним для максимальної кількості людей.

Революційність його поглядів полягала в тому, що він першим закликав керівників облишити спроби встигнути все й змиритися з тим, що за певних обставин ідеальними можуть бути хіба рішення, але не люди. «Лідерство починається з особистих якостей лідера», — зазначав Ф. Хесселбайн.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Які підходи існують до визначення понять управління, «менеджмент»?

2. Розкрийте сутність функцій менеджменту.

3. Визначте місце функції планування в загальному процесі менеджменту.

4. Які ви знаєте типи організаційних структур управління?

5. Розкрийте зміст процесів забезпечення ефективності менеджменту.

Працюємо колективно / у групах.

1. Сформуйте команди по 3-5 осіб. Умовно це буде ваша фірма.

2. Оберіть разом ідею для реалізації в майбутньому.

3. Розподіліть обов’язки між членами команди щодо виконання завдань по складанню бізнес-плану.

4. Опишіть свою ідею (обсяг — одна сторінка).

Творчі завдання.

1. Використовуючи інформаційний блок «Це цікаво!», (див. с. 105-106), наведіть приклади із життя про різні стилі управління керівника.

2. Розробіть свій проект з вибору організаційної форми системи управління на підприємстві. Продумайте функціональні обов’язки керівників і виконавців кожної ланки організаційної структури.

Вправа для самоаналізу.

Психогеометричний тест (Сьюзен Дилінгер)

Психогеометрія — це практична система дослідження особистості, яку широко застосовують у США в управлінській діяльності. Ефективність правильно виконаного тесту досягає 85%. Тест дозволяє: визначити, що Вас цікавить;спрогнозувати поведінку кожного типу особистості; визначити рівень Вашої психологічної сумісності з певними типами людей.

Інструкція: Виберіть із п’яти фігур ту, стосовно якої Ви можете сказати: це — Я.

Відчуйте свою форму! Виберіть фігуру, яка першою привернула вашу увагу. Потім проранжуйте фігури, під відповідними номерами. Остання фігура, під номером 5, буде точно не вашою формою, тобто формою, яка підходить вам найменше. Коротка психологічна характеристика основних «форм» особистості.

Фігура, що опинилася на першому місці, — це суб’єктивна форма. Вона дозволяє визначити Ваші основні, домінуючі риси характеру чи особливості поведінки. Риси фігур, які Ви обрали наступними, — це риси, які Ви демонструєте тим рідше, чим далі від першої знаходиться та чи інша фігура. Коли жодна фігура Вам, чи іншій людині не підходить, тоді особистість можна описати комбінацією з двох або навіть трьох форм.

Нарешті, може статися, що Вам важко вловити інтуїтивне відчуття форми себе чи іншої людини. Тоді почніть з характеристик, що наведені для п’яти форм, намагайтеся використати їх для розуміння людей даного типу та прогнозу їх поведінки і поступово тренуйте в собі відчуття геометричної форми цих людей.

Квадрат. Якщо Вашою основною формою є квадрат, то ви невтомний працівник. Працелюбність, наполегливість дозволяє досягати успіху в роботі. «Люди-квадрати» — висококласні спеціалісти у своїй галузі, можуть бути адміністраторами, виконавцями, але не завжди є хорошими менеджерами.

Трикутник. Ця форма символізує лідерство. У «людей-трикутників» є здатність концентруватися на головній меті, вони дуже впевнені в собі, хочуть постійно відчувати свою правоту. Це енергійні, сильні особистості, які ставлять прозорі цілі і, як правило, досягають їх, вони постійно конкурують з іншими. «Трикутник» — це установка на перемогу. Із «Трикутників» виходять прекрасні менеджери найвищого рівня управління. «Трикутники» дуже привабливі люди, які змушують все і всіх обертатися навколо себе і без яких наше життя втратило б усю гостроту відчуттів.

Прямокутник. Символізує стан переходу та змін. Це люди, незадоволені тим способом і стилем життя, який вони ведуть у даний час, а тому перебувають у пошуках кращого становища. «Прямокутники» проявляють допитливість і жвавий інтерес до всього, але надмірна довірливість дозволяє ними легко маніпулювати. Але згодом Ви вийдете на новий рівень особистісного розвитку та збагатитесь набутим досвідом.

Коло. «Люди-кола» — це комунікатори і найкращі слухачі. їм характерна висока чутливість, розвинута емпатійність — здатність емоційно відгукуватися на переживання іншої людини. «Люди-кола» «бачать» в одну мить людей і можуть розпізнати облудника та брехуна. Вони «популярні» серед колег по роботі. Але, як правило, вони не сильні менеджери і керівники у сфері бізнесу. «Люди-кола не дуже рішучі, вони обирають демократичний стиль керівництва і намагаються обговорити будь-яке рішення з більшістю та заручитися підтримкою.

Зигзаг (хвилясті лінії). Ця фігура символізує креативність, творчість. Це найбільш унікальна і єдина розімкнута фігура з п’яти. Якщо Ви «Зигзаг», то істинний «правопівкульний» мислитель, вільнодумаюча людина, яка схильна бачити світ постійно змінним. «Зигзаги» просто не можуть продуктивно працювати в добре структурованих ситуаціях, їм необхідна різноманітність, високий рівень стимуляції та незалежність від інших на своєму робочому місці.

Вправи для саморозвитку.

Самоменеждмент. Кроки, які здатні змінити життя

1. Оберіть головне в роботі чи навчанні.

2. Поставте конкретну мету.

3. Подумайте над трьома кроками, які Ви можете зробити сьогодні в напрямку реалізації мети.

4. Починайте діяти з будь-якого місця. Складіть розклад дій. (Краще прописати).

5. Плануйте закінчення і нагороду для себе.

6. Навіть якщо пропускаєте щось — не залишайте справу. Пам’ятайте Ваші цілі — поза зоною комфорту.

7. Збирайте свої ідеї і записуйте їх для подальшої реалізації.