Правознавство. Профільний рівень. 10 клас. Кравчук

§ 22. Народовладдя в Україні

Терміни та поняття, важливі для засвоєння теми:

• референдум • вибори • виборчий процес • види референдумів • види виборчих систем • види виборів • види суб’єктів виборчого процесу • пряма демократія

«Погану владу обирають хороші громадяни, які не голосують».

Джордж Джин Нейтан

§ 22.1. Безпосередня демократія. Референдум

22.1.1. Народне волевиявлення

Народне волевиявлення або народовладдя означає передбачене Конституцією та законами право народу ухвалювати обов’язкові до виконання рішення у сфері управління публічними справами.

Відповідно до статті 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Дане конституційне положення є керівним стосовно народовладдя.

Конституційний Суд України надав офіційне тлумачення цьому положенню у своєму Рішенні від 5 жовтня 2005 р. № 6-рп/2005 (справа про здійснення влади народом). Було визначено, зокрема, що «в Україні вся влада належить народові. Влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення»; «результати народного волевиявлення у визначених Конституцією та законами України формах безпосередньої демократії є обов’язковими».

Становлення та розвиток народовладдя на сучасному етапі державотворення в Україні є основоположним напрямом формування демократичної політичної системи. Декларація про державний суверенітет України, відігравши особливу роль у становленні правової політики суверенної держави Україна, присвятила окремий розділ народовладдю. Конституція також закріпила народовладдя як основоположний принцип конституційного ладу. Саме в ньому закладено засади становлення та розвитку народовладдя.

Коли говорять про безпосередню демократію, мають на увазі таку форму демократії, яка полягає у юридично значущому волевиявленні народу без передання владних повноважень окремим органам або особам.

Відповідно до статті 69 Конституції України, народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії, тобто Конституція України не визначила вичерпне коло таких форм. Такими «іншими формами» безпосередньої (прямої) демократії є:

1) мирні зібрання. Відповідно до статті 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Окремою формою мирних зібрань є загальні збори громадян, передбачені у ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

2) політичні страйки, протести, голодування, пікетування, революції, які є результатом права народу на повстання. За своєю структурою вони є фактично сукупністю масових зібрань, об’єднаних спільною політичною метою. У новітній українській історії термін «революція» є особливо поширеним: ним позначають події 2-17 жовтня 1990 р. («революція на граніті»), літа — зими 1991 р. («оксамитова революція»), січня 2000 р. («оксамитова революція-2»), 22 листопада — початку грудня 2004 р. («помаранчева революція»), а також події кінця 2013 — початку 2014 р. («революція гідності»). Слід констатувати їх значущість, зокрема, для конституційного права, оскільки результатом «оксамитової революції» стало ухвалення Акту проголошення незалежності України, а «помаранчевої революції» та «революції гідності» — внесення змін до Конституції України;

3) народні та місцеві ініціативи. Народною ініціативою можна назвати референдну ініціативу, що передбачена ч. 2 ст. 72 Конституції України. Порядок внесення місцевих ініціатив встановлюється статутами територіальних громад;

4) електронні петиції (у тому числі муніципальні петиції), які є особливою формою колективних звернень громадян. Відповідно до ст. 23-1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції;

5) громадські слухання — зустрічі з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування (ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування»). Порядок їх організації визначається статутом територіальної громади. Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р.;

6) участь у здійсненні правосуддя. Ст. 124 Конституції України закріплює, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Ст. 127 Конституції гарантує, що у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних. Такі випадки визначаються, передусім, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (глава 3 розділу III) та Кримінальним процесуальним кодексом України (статті 31, 383 — 391).

22.1.2. Референдум: види, порядок призначення (проголошення) та проведення

Референдум є формою безпосередньої демократії, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією та законами України.

Через голосування на референдумі громадяни можуть брати участь в управлінні державними або місцевими справами, формуючи та висловлюючи свою позицію щодо відповідних питань.

Відповідно проводять Всеукраїнський або місцевий референдум. Всеукраїнський референдум проводиться на всій території України та стосується загальнонаціональних питань. Місцевий референдум проводиться у сільській, селищній або міській територіальній громаді та стосується вирішення локальних питань.

Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання:

1) затвердження закону про внесення змін до розділів I, III, XIII розділів Конституції України;

2) загальнодержавного значення;

3) про зміну території України;

4) про втрату чинності законом України або окремими його положеннями.

Не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання:

1) що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;

2) що скасовують чи обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх реалізації;

3) спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

4) щодо питань податків, бюджету, амністії;

5) віднесені Конституцією і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Всеукраїнський референдум щодо затвердження змін до розділу І «Загальні положення», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» Конституції України призначається Президентом України відповідно до Конституції України.

Всеукраїнський референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України.

Окремим підвидом всеукраїнського референдуму є всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Такий референдум проголошує Президент України, якщо його ініційовано з додержанням встановлених Конституцією вимог щодо організації і порядку проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, а також щодо предмета і питання референдуму.

Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення всеукраїнського референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тисяч підписів у кожній області.

Проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою здійснюється указом Президента України.

Порядок проведення Всеукраїнського референдуму визначає Закон України «Про всеукраїнський референдум» від 26 січня 2021 року.

Право голосу на всеукраїнському референдумі мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років і які не визнані у встановленому законом порядку недієздатними. Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями.

Підставою реалізації громадянином України права голосу на всеукраїнському референдумі є його включення до списків виборців для проведення всеукраїнського референдуму на дільниці з всеукраїнського референдуму.

Виборець реалізує своє право голосу шляхом подання бюлетеня на паперовому носії або шляхом електронного голосування в порядку, визначеному законом.

Процес всеукраїнського референдуму розпочинається наступного дня після дня опублікування відповідно указу Президента України чи постанови Верховної Ради України.

Процес всеукраїнського референдуму завершується через п’ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму.

Процес всеукраїнського референдуму припиняється у разі визнання Конституційним Судом України постанови Верховної Ради України або указу Президента України про призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму такими, що є неконституційними.

Всеукраїнський референдум проводиться в загальнодержавному окрузі з всеукраїнського референдуму, що включає всю територію України та закордонний округ з всеукраїнського референдуму.

Для підготовки, організації і проведення всеукраїнського референдуму використовуються територіальні виборчі округи, що утворюються для підготовки, організації і проведення загальнодержавних виборів та існують на постійній основі.

Громадяни України — виборці мають право вільно і всебічно обговорювати питання всеукраїнського референдуму, офіційні інформаційні матеріали всеукраїнського референдуму, можливі наслідки всеукраїнського референдуму, особисто вести або брати участь у проведенні агітації щодо підтримки чи непідтримки питання всеукраїнського референдуму без витрачання власних коштів.

Референдний процес складається з таких процедур:

1) призначення референдуму;

2) підготовка референдуму;

3) голосування;

4) підрахунок та визначення підсумків референдуму;

5) оприлюднення та введення у дію рішень, нормативно-правових актів, прийнятих референдумом.

Підрахунок голосів виборців здійснюється після закінчення голосування і виключно членами дільничної комісії з всеукраїнського референдуму на її засіданні, що проводиться без перерви до закінчення підрахунку голосів і складання та підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці з всеукраїнського референдуму. Протокол такого засідання дільничної комісії з всеукраїнського референдуму складається і підписується у приміщенні, в якому проводилося голосування.

У разі якщо під час проведення голосування до дільничної комісії з всеукраїнського референдуму надходили заяви, скарги щодо порушень, що мали місце під час проведення голосування на дільниці, дільнична комісія з всеукраїнського референдуму розглядає їх на початку засідання, до початку підрахунку голосів виборців на дільниці.

Підрахунок голосів виборців на дільниці з всеукраїнського референдуму здійснюється відкрито і прозоро виключно членами дільничної комісії з всеукраїнського референдуму.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні не пізніш як на десятий день з дня голосування встановлює результати всеукраїнського референдуму та складає відповідний протокол на підставі протоколів окружних комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних округів, протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування у закордонному окрузі та даних про підсумки електронного голосування, затверджених Центральною виборчою комісію.

Питання загальнодержавного значення, підтримане за результатами всеукраїнського референдуму за народною ініціативою виборцями, є обов’язковим для виконання (реалізації) відповідними органами державної влади, їх посадовими особами.

Якщо для виконання (реалізації) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою необхідно прийняти закон, Кабінет Міністрів України протягом шести місяців з дня офіційного оголошення результатів всеукраїнського референдуму зобов’язаний подати до Верховної Ради України законопроєкт на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку такого питання, а Верховна Рада України — розглянути внесений законопроект.

Виборець має право оскаржити до суду бездіяльність Кабінету Міністрів України у формі невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою та бездіяльність Верховної Ради України у формі нерозгляду такого законопроекту у разі його внесення Кабінетом Міністрів України.

Місцевий референдум — форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування.

Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене законами до відання місцевого самоврядування.

На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.

Прийняття рішення про проведення місцевого референдуму належить до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради.

Виконайте в команді

1. Доберіть приклади здійснення безпосередньої демократії в різних формах та обговоріть їх.
2. Підготуйте перелік питань, які можна розглянути на місцевому референдумі у вашій територіальній громаді.

Практичне завдання 22.1

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

1. Визначте повноваження Верховної Ради України та Президента України щодо проголошення та призначення Всеукраїнського референдуму з конкретних питань.

§ 22.2. Вибори. Виборча система України

22.2.1. Загальна характеристика виборчої системи України. Види виборчих систем

Термін «виборча система» розуміють у двох значеннях — широкому і вузькому.

У широкому розумінні виборча система означає суспільні відносини щодо виборів до органів публічної влади та визначає порядок їх формування. Ці відносини врегульовані нормами конституційного права. У вузькому значенні виборча система — це спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців.

Виокремлюють три основні види виборчих систем, які різняться порядком установлення результатів голосування:

система більшості — мажоритарна;
система пропорційного представництва — пропорційна;
змішана система — пропорційно-мажоритарна.

Мажоритарна виборча система базується на такому принципі: обраним вважається кандидат, який отримав установлену більшість голосів виборців на виборчому окрузі, в якому він балотувався. Така система може бути застосована як в одномандатних, так і в багатомандатних округах. В останньому випадку від округу обирається визначена кількість депутатів (якщо голосування відбувається по окремих кандидатах) або ж виборці голосують за список політичної партії, і всі депутатські мандати по округу забирає список партії, який набирає більшість голосів.

Мажоритарна система має такі різновиди: відносної або абсолютної більшості.

Мажоритарна система абсолютної більшості передбачає, що переможцем на виборах стає кандидат, який набрав більше половини (50% плюс один голос) голосів у відповідному окрузі. Мажоритарна система відносної більшості, за якої переможцем визнається кандидат, який набирає більше голосів, ніж будь-який інший претендент.

Пропорційна виборча система передбачає голосування не за конкретного кандидата, а за партійні списки кандидатів. Розподіл мандатів між партіями, що виставили своїх кандидатів до відповідної ради, здійснюється відповідно до кількості отриманих ними голосів. Така виборча система забезпечує представництво партій у виборних органах відповідно до їхньої популярності у виборців. За пропорційної системи розподіл мандатів між політичними партіями здійснюється за допомогою виборчої квоти, яка визначається одразу ж після виборів поділом загальної кількості голосів, поданих у виборчому окрузі, на число мандатів, що припали на цей округ.

Змішана виборча система заснована на поєднанні елементів мажоритарної та пропорційної систем: так в Україні, частина народних депутатів обирається за однією системою, частина — за іншою, що дозволяє одночасно використати переваги кожної з цих двох систем.

В Україні застосовуються такі виборчі системи: на виборах Президента України та місцевих виборах — мажоритарна, на виборах народних депутатів України — пропорційна.

Вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом. Вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Порядок підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів регулює Виборчий кодекс України, ухвалений 19 грудня 2019 року.

22.2.2. Вибори Президента України

Вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

Чергові проводяться із закінченням конституційного строку повноважень Президента України (в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента України — ст. 103 Конституції України).

Позачергові проводяться із достроковим припиненням повноважень Президента України (в період дев’яноста днів з дня припинення повноважень — ст. 103 Конституції України) у зв’язку з прийняттям відповідної постанови Верховної Ради України.

Повторні вибори Президента України проводяться у таких випадках:

1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;

2) у разі якщо після закінчення строку реєстрації кандидатів на пост Президента України не зареєстровано жодного кандидата;

3) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури;

4) у разі якщо вибори Президента України визнані такими, що не відбулися;

5) якщо особа після її обрання не набула мандата у порядку та строк, встановлені Конституцією та Виборчим кодексом України.

Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніш як за сто днів до дня виборів. Верховна Рада України забезпечує опублікування рішення про призначення чергових виборів Президента України у засобах масової інформації.

Обраним у день виборів Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. У такому разі у протоколі Центральної виборчої комісії про результати голосування в день виборів Президента України зазначаються прізвище та ініціали кандидата, якого обрано Президентом України.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний, Центральна виборча комісія приймає рішення про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів Президента України, про що зазначається у протоколі про результати голосування в день виборів Президента України. Якщо після закінчення строку реєстрації кандидатів на пост Президента України не зареєстровано жодного кандидата, Центральна виборча комісія не пізніше як на п’ятий день після закінчення строку реєстрації приймає рішення про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів Президента України.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування.

22.4.2. Вибори народних депутатів України

Вибори народних депутатів України здійснюються на засадах пропорційної системи за єдиними списками кандидатів у депутати у загальнодержавному виборчому окрузі, з яких формуються регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від партій.

Чергові вибори народних депутатів України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України.

Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають партії, на підтримку регіональних виборчих списків кандидатів у депутати від яких у межах загальнодержавного округу подано п’ять і більше відсотків загальної кількості голосів виборців, які підтримали регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від усіх партій у межах загальнодержавного округу.

Мовою нормативно-правового акту

Виборчий кодекс України

Редакція від 15.03.2022. Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text

Стаття 183. Виборча квота

2. Центральна виборча комісія встановлює загальну кількість голосів виборців, поданих на підтримку виборчих списків партій, які мають право на участь у розподілі депутатських мандатів, у межах загальнодержавного округу на підставі відомостей, зазначених у пункті 16 частини першої статті 182 цього Кодексу.

4. Центральна виборча комісія встановлює кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (далі — виборча квота). Виборча квота обчислюється як ціла частина результату ділення загальної кількості голосів, поданих на підтримку виборчих списків партій, які мають право на участь у розподілі депутатських мандатів, встановленої відповідно до частини другої цієї статті, на кількість депутатських мандатів, що вираховується шляхом віднімання від кількісного складу Верховної Ради України, визначеного Конституцією України, сумарної кількості депутатських мандатів, які гарантовано отримують усі партії відповідно до частини першої статті 186 цього Кодексу.

Виборча система щодо виборів народних депутатів передбачає досить складний спосіб визначення переможців — обраних кандидатів. У кожному виборчому регіоні депутатські мандати розподіляються між регіональними виборчими списками кандидатів від партій, пропорційно до кількості голосів виборців, поданих на підтримку відповідного регіонального виборчого списку, у визначеній в особливому порядку кількості.

Для визначення кількості депутатських мандатів, отриманих регіональним виборчим списком кандидатів від партії, кількість голосів виборців, поданих у виборчому регіоні на підтримку відповідного регіонального виборчого списку, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманої частки становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати, включені до відповідного регіонального виборчого списку від цієї партії.

Центральна виборча комісія встановлює кількість голосів виборців, поданих на підтримку регіонального виборчого списку відповідної партії, які залишилися невикористаними при розподілі мандатів депутатів у цьому виборчому регіоні (далі — кількість невикористаних голосів виборців, поданих у виборчому регіоні на підтримку виборчого списку партії), шляхом віднімання від кількості голосів виборців, поданих на підтримку відповідного регіонального виборчого списку, добутку виборчої квоти на кількість мандатів, отриманих кандидатами у депутати, включеними до відповідного регіонального виборчого списку від цієї партії.

Центральна виборча комісія підсумовує кількість мандатів, отриманих кандидатами у депутати, включеними до регіональних виборчих списків усіх партій у відповідному виборчому регіоні, встановлюючи сумарну кількість мандатів, розподілених у відповідному виборчому регіоні.

Обраними депутатами від партії у відповідному виборчому регіоні вважаються кандидати у депутати у кількості, що відповідає кількості мандатів, отриманих кандидатами у депутати, включеними до регіонального виборчого списку цієї партії, в порядку черговості у регіональному виборчому списку цієї партії. У разі вичерпання відповідного регіонального виборчого списку черговість отримання мандата передається загальнодержавному виборчому списку цієї партії.

22.4.3. Місцеві вибори

Вибори депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідної територіальної громади. У кожному такому окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій (далі — виборчі списки) у територіальних виборчих округах, на які поділяється єдиний багатомандатний виборчий округ, що збігається з територією відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті, села, селища згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією міської, сільської, селищної територіальної громади.

Вибори сільського, селищного, міського (міста з кількістю виборців до 75 тисяч осіб) голови проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному сільському, селищному, міському виборчому окрузі, що збігається відповідно з територією села, селища, міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією сільської, селищної, міської територіальної громади.

Вибори міського (міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше осіб) голови проводяться за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі, що збігається з територією міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією міської територіальної громади.

Виборча система, за якою проводяться вибори депутатів міської, сільської, селищної ради та міського голови, визначається виходячи із кількості виборців, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, станом на перший день місяця, що передує місяцю, в якому розпочинається виборчий процес з відповідних місцевих виборів.

Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними, додатковими або першими:

Види місцевих виборів:

- чергові місцеві вибори призначаються у зв'язку із закінченням строку повноважень місцевих рад, сільських, селищних міських голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах. Вони проводяться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад, голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах. Рішення про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.

- позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених законами України. Таке рішення приймається Верховною Радою України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради, сільського, селищного, міського голови;

- повторні місцеві вибори призначаються територіальною виборчою комісією у разі визнання відповідних місцевих виборів такими, що не відбулися;

- проміжні вибори депутата сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) призначаються у відповідному багатомандатному окрузі у зв’язку з достроковим припиненням повноважень депутата відповідної ради, обраного у цьому окрузі. При призначенні виборів територіальна виборча комісія визначає кількість депутатських мандатів, які будуть розподілятися на таких виборах в багатомандатному виборчому окрузі;

- додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася до іншої територіальної громади, призначаються Центральною виборчою комісією;

- перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, сільських селищних, міських голів призначаються Центральною виборчою комісією за відповідним зверненням уповноваженого органу. Перші вибори депутатів обласних, районних рад призначаються Центральною виборчою комісією за відповідним зверненням уповноваженого органу на підставі рішення про утворення обласних, районних рад. Перші вибори депутатів районних у місті рад (у разі їх створення) призначаються відповідною міською радою на підставі рішення про утворення районних у місті рад.

Виконайте в команді

1. Підготуйте інфографіку «Види виборчих систем».
2. Визначте за допомогою додаткових джерел дати і результати виборів Президента України за роки незалежності нашої держави.
3. Проаналізуйте, за якими виборчими системами відбувалися вибори до Верховної Ради України за роки незалежності нашої держави.

Практичне завдання 22.1

Застосуйте знання з теми, виконавши завдання:

1. Визначте, за якою системою відбуватимуться місцеві вибори у вашій громаді. Дізнайтеся з додаткових джерел результати попередніх місцевих виборів у вашій громаді.
2. Підготуйте інформаційне повідомлення для сайту вашої територіальної громади чи сайту закладу освіти про особливості проведення виборів народних депутатів України чи місцевих виборів (на вибір).

Для закріплення теми «Народовладдя в Україні»:

1. Назвіть види референдумів, види виборчих систем, види виборів, суб'єктів виборчого процесу.
2. Сформулюйте по три речення, які могли б стати повідомленням в одній із соцмереж, застосовуючи поняття «вибори», «референдум».
3. Опишіть процедуру призначення / проголошення референдуму; виборчий процес;.
4. Зіставте і порівняйте види виборчих систем.
5. Оцініть вибори як форму прямої демократії.
6. Проаналізуйте статті Розділу III Конституції України; положення виборчого законодавства (на свій вибір).
7. Наведіть приклади питань, які можуть бути винесені на місцевий референдум.
8. Укладіть «Пам’ятку виборцю» для себе вісімнадцятирічного / вісімнадцятирічної.

Зміст