Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 6 клас. Кафтан

§ 44. Україна поза Україною. Українська діаспора

Де мешкають українці і як вони там опинилися?

1. Пригадай імена деяких відомих українців, які прославилися поза межами нашої держави. Чим вони знамениті?

2. Що таке імміграція та еміграція?

П'ять хвиль української міграції

За кордоном постійно мешкають багато українців. У 2019 році Організація Об’єднаних Націй налічила 5,9 мільйона. І це тільки ті, хто називає себе українцями. Якщо ж брати до уваги тих, хто каже про себе “американець/канадець/австралієць українського походження” або “з українським корінням”, то виходить 11-13 мільйонів або й 20. Точно визначити дуже складно, адже інколи люди й самі не знають, що їхні предки родом з-під Полтави чи Херсона.

Історики визначають кілька періодів, коли люди починали масово виїжджати з українських земель у пошуках кращої долі. Ці періоди називають “хвилями”.

Перша хвиля: 1870-1914 рр.

Ця хвиля отримала назву “трудової”, оскільки українці вирушали до нових земель у пошуках роботи. З 1877 року українці, переважно із західних регіонів, почали виїжджати до США, за кілька років — до Бразилії, Канади. На початку XX століття їхали до російського Сибіру. А ще — до Аргентини, Австралії, Нової Зеландії й навіть Гавайських островів.

Львівська газета “Діло” у 1892 році писала, що причиною масової еміграції є не прагнення багатства й золота, а “єсть се еміґрація за хлібом. Головним же агітатором єсть жолудок”.

3. Перші українські емігранти були зазвичай дуже бідними й малограмотними. Вони майже нічого не знали про місце, куди вирушають. Як ти вважаєш, які труднощі могли їх спіткати по приїзді?

До Канади першими наважилися переїхати кілька родин із села Небилів, що на Галичині. За ними вже рушили сотні — з Галичини, Буковини та Закарпаття. З 1891 по 1914 рік до Канади переїхали близько 170 тисяч українців. Завдяки спеціальній програмі заохочення іммігранти отримували у користування велику ділянку землі та зобов’язувалися обробляти її та звести будинок.

4. Спробуй прочитати оголошення (джерело 1). Про що в ньому йдеться? (позір — це "увага!") Чи знаєш ти, де розташовані міста, вказані в оголошенні? Чи можеш визначити, з якими проблемами стикалися майбутні мігранти, купуючи квитки на пароплав?

Цікавий факт

Як діставалися Канади на зламі ХІХ/ХХ століть:

5 днів

Потяг: Львів-Берлін, пересадка Берлін-Гамбурґ.

Пароплав Гамбурґ-Лондон.

Додатковий час почекати на рейс до Канади.

11 днів

Пароплав Лондон — Монреаль

Ліворуч: обкладинка рекламної брошури для іммігрантів. Праворуч: іммігрантка з України з малям у Канаді, 1903 р.

Друга хвиля: 1920-1939 рр.

Після революції 1917 року і поразки визвольних змагань 1918-1921 рр. Україна не змогла втримати незалежність. Понад 200 тисяч українців емігрували. До цієї хвилі еміграції долучилися перш за все учасники революції, політичні та громадські діячі, а також багатші селяни, ветерани армії Української Народної Республіки, торговці, священнослужителі, письменники та науковці.

Їхали з українських земель, окупованих іншими державами: з Галичини, яка належала Польщі, із Закарпаття, в якому володарювала Чехословаччина, з Буковини, керованою Румунією. Багато наших співвітчизників опинилися на території Росії, рятуючись у будь-який спосіб від утисків влади та голоду. У часи радянської влади мільйони українців опинилися у концтаборах Сибіру, Далекого Сходу та Середньої Азії. Нерідко після звільнення залишалися жити поза межами України.

5. Як, на твою думку, могла змінитися українська громада після того, як до неї долучилися люди з освітою та грошима? Що вони змогли привнести?

Український оркестр в Торонто (Канада), 1939 р.

Третя хвиля: 1947-1953 рр.

Дуже короткий період, під час якого Україну залишили політичні біженці — ті, хто тікав від радянського режиму. Значну частину емігрантів цього часу становили ті, кого примусом вивезли з окупованих українських територій під час Другої світової війни. Не поспішали повертатися додому, де панував терор, і вояки Української повстанської армії та дивізії “Галичина”. Оскільки вони воювали проти Радянської армії, на батьківщині їх би, найімовірніше, просто розстріляли.

За кілька років країну залишили сотні науковців і митців, фахівців із найрізноманітніших галузей. Саме це покоління емігрантів дуже активно виступало проти русифікації України, боролося за звільнення дисидентів (людей, яких ув’язнювали та знищували за політичні погляди, які суперечили тому, що нав’язував Радянський Союз). На початку 50-х років XX ст. СРСР остаточно заборонив виїжджати з країни. Тож і міграція на певний час припинилася.

Четверта хвиля: 1990-2000 рр.

Щойно з’явилися перші ознаки того, що комуністичний режим невдовзі може розвалитися, люди почали намагатися виїхати до “західного світу”. Частіше в цей період люди емігрували із західних областей України. Прямували в усі боки: до Італії, Бразилії, Польщі, Канади, Казахстану тощо. За 10 років Україну залишили близько 7 мільйонів людей, хоча частина з них згодом повернулася.

Чимало цих емігрантів мали вищу освіту, заздалегідь вчили мову й готувалися до майбутнього переїзду. Відтік освічених громадян, який ще називають “відтік мізків”, — це велика проблема для країни. Адже зменшується кількість тих, хто може займатися наукою, придумувати й втілювати складні технології, будувати літаки і запускати ракети в космос.

П’ята хвиля: 2022 р.

Після того, як у 2022 році Росія розпочала нову хвилю агресії й спробувала захопити ще більше українських земель, чимало наших земляків були вимушені переїхати. До кінця 2022 року майже 5 мільйонів людей оселилися в безпечніших регіонах України, понад 14 мільйонів — за кордоном. Приблизно половина людей згодом повернулися додому. Не всі люди змогли виїхати з окупованих територій у безпечне місце. Деяких із них російські загарбники депортували. За рік, як за часів радянщини, до Росії примусово вивезли майже три мільйони українців.

Українська діаспора

У світі є чимало місць, у яких мешкають великі українські громади, які називають діаспорами.

Діаспора (від грецького diaspora — розсіяння) — громада з представників одного народу, які постійно живуть поза країною його основного поселення.

Українська діаспора є дуже великою. За даними міжнародних організацій, найбільше вихідців з України живе в Росії, Канаді, США. За різними оцінками, в Росії живе від 2 до 3,3 мільйона етнічних українців, які у різний час потрапили до цієї країни. Деякі дослідники вважають, що цю кількість можна множити на три, адже через утиски мови та культури багато українців зросійщені та забули про свою належність до нашого народу. Великі групи української діаспори проживають у Польщі, Німеччині, Ізраїлі, Австралії та у країнах колишнього Радянського Союзу.

Українці в усьому світі мають величезну кількість найрізноманітніших об’єднань — від громадських організацій та кредитних спілок до гуртків народного танцю та недільних шкіл із вивчення української мови. По всьому світу діють сотні театрів, культурних центрів, часописів. Після того, як Україна стала незалежною, поновилися зв’язки з діаспорою, яка дуже допомагає батьківщині.

6. На яких континентах є великі українські громади (карта 23)? Наскільки несподіваними для тебе є дані інфографіки?

Від самого початку Революції гідності та всі роки протистояння з Росією українці з-за океану допомагають нам у боротьбі. Діаспоряни розповідають світу про те, що відбувається в Україні, влаштовують демонстрації та акції підтримки й всіляко підштовхують уряди своїх країн долучатися до захисту нашої країни.

Деякі діаспоряни приїжджають до України, щоби долучитися до оборони. Водночас тисячі людей збирали й продовжують збирати гроші та пересилати аптечки для військових, одяг і взуття, ліки, намети, обладнання, необхідне армії, допомогу для шпиталів і переселенців, родинам загиблих, ветеранам... Важко переоцінити важливість і масштаб впливу того, що робить для України її діаспора. І водночас радісно усвідомлювати, що нас багато, ми разом і підтримуємо один одного.

Підгориці, Чорногорія 14 квітня 2022

Підсумкові запитання і завдання

• 1. Якими були причини того, що українці залишали рідні землі?
• 2. У яких країнах світу найбільше українців?
• 3. Знайди у параграфі пояснення, чому в Росії опинилися багато українців. Які події цьому передували?
• 4. Запитай в дорослих, що вони пам'ятають про період 1990-2000 років нашої історії. Запиши два-три речення.
• 5. Знайди в інтернеті сайти з інформацією для українців, які шукали прихистку в інших країнах під час війни. Порівняй їх з оголошенням (джерело 1, с. 244). Які відмінності ти помічаєш? А що схоже?

Домашнє завдання

• 1. Пригадай, хто такий Василь Сліпак, дізнайся, хто такий Марко Паславський. Що їх об'єднує?
• 2. Дізнайся в бібліотеці чи інтернеті, хто такі бачванські руснаки. Підготуй коротке повідомлення про них.