Довідник з української мови та літератури. 5-9 класи. Кондесюк
Пряма мова
Пряма мова — точно відтворений чужий вислів, переданий від імені того, кому він належить.
Розділові знаки при прямій мові

Непрямою мовою називають чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання: Дівчина замилувалася квітами і сказала, що вони чудові. У непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.
Непряма мова — це складнопідрядне речення, де слова автора є головною частиною, а пряма мова — підрядною.
Засоби зв’язку в реченні з непрямою мовою
|
Зв'язок |
Приклад |
|
Сполучниками що, наче, ніби, мов |
Пан поїхав до міста й пожалівся, ніби Джеря бунтує громаду (І. Нечуй-Левицький) |
|
Сполучниками щоб, аби, хай |
Гринько проводжав Варвару й безперестанку намовляв її, аби ішла за нього заміж (Л. Мартович) |
|
Сполучником чи; сполучними словами хто, що, який, чий, котрий, скільки, як, де, куди |
Порадь мені, Зірнице-мати, де мені пари шукати (Леся Українка) |
Зауважте!
• У непрямій мові змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чуже висловлювання: «Я, коли виросту, теж садівником буду!» — не зводячи очей з дядька Степана, палко промовив Юрко (І. Цюпа). — Юрко, не зводячи очей з дядька Степана, палко промовив, що він, коли виросте, теж садівником буде.
• У непрямій мові опускають вигуки, повторення, іноді — вставні слова, частки. А звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками: — Мамо! — запитав Юра. — А. чому дерева зелені? (Ю. Смолич). — Юра запитав у мами, чому дерева зелені.
• Після непрямого запитання знак питання не ставиться: «Ну, чого ж тебе понесло в поле? Чого?» — допитувалась мати (С. Васильченко). — Мати допитувалась, чого його понесло в поле.