Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Гісем - Нова програма

Формування характеру починається в дитинстві й триває до самої смерті.

Елеонора Рузвельт

У юності ми навчаємося; у старості — розуміємо.

Марія фон Ебнер-Ешенбах

Старість — це коли турбують не погані сни, а погана дійсність.

Фаїна Ранєвська

Для створення сім'ї досить полюбити. А для її збереження потрібно навчитися терпіти і прощати.

Мати Тереза

Запорука сімейного щастя в доброті, відвертості, чуйності.

Еміль Золя

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як пов'язані самореалізація та соціалізація?

2. Які вам відомі молодіжні субкультури?

ТЕМА 3. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ

1. Поняття та етапи соціалізації

Ви вже ознайомилися з поняттям соціалізації. Однак процес соціалізації має багато інших функцій. У широкому розумінні соціалізація — це процес засвоєння індивідом зразків поведінки, соціальних норм і духовних цінностей, які надають йому змогу успішно виконувати різні соціальні ролі й бути повноправним членом суспільства. Соціалізація розпочинається від моменту народження людини і за своїм змістом є процесом її перетворення на особистість.

Цей процес не відбувається одномоментно, а триває протягом усього життя людини. Відповідно до вікових етапів людського життя — дитинство, отроцтво, юнацтво, зрілість і старість — соціалізацію можна розрізняти за досягнутими результатами. У періоди дитинства, отроцтва та юнацтва відбувається початкова, або рання, соціалізація, упродовж зрілості й старості — продовжена, або зріла, соціалізація.

ЕТАПИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Етап життя

Тривалість

Етап соціалізації

Дитинство

Від народження до 12 років

Початкова соціалізація

Отроцтво

Від 12 до 15 років

Юнацтво

Від 15 до 25 років

Зрілість

Від 25 до 60 років

Продовжена соціалізація

Старість

Від 60 років

Які найважливіші зміни відбулися на етапах вашої початкової соціалізації?

Соціалізація неможлива, якщо відсутні постійні зв’язки індивіда з іншими людьми. Особливо важливі ці контакти в ранньому віці. Відомі випадки, коли діти через різні обставини були обмежені в можливості спілкуватися з іншими людьми. Це завдавало невиправної шкоди розвитку дитини.

Уже в перші місяці життя дитини, коли встановлюються її стосунки з матір’ю та батьком, або тими, хто був поряд із нею, а потім з іншими близькими людьми, розпочинається процес первинної соціалізації особистості. Узагалі вважають, що до трьох років формування якостей особистості й навчання конкретних видів діяльності відбувається найбільш легко та швидко. Так, формування мови відбувається до 3 років, пластики рухів — до 6—8 років, математичних здібностей — до 10 років. При цьому значну роль у пізнанні дитиною світу дорослих відіграють рольові ігри — у будівельників, продавців, лікарів, пожежників тощо. У спілкуванні з дорослими та під час ігор відбуваються самопізнання і формування особистості дитини.

Субкультура — культурна спільнота, що належить до культури всього суспільства, але водночас має характерні специфічні риси, що відрізняють її від основної культури та інших субкультур.

Контркультура — у широкому значенні напрям розвитку культури, що протистоїть «офіційній» традиційній культурі, у вузькому — форма протесту проти культури «батьків», що виникла в США в 1960—1970 рр.

Сім'я — заснована на шлюбі та кровній спорідненості мала соціальна група, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою.

Шлюб — форма стосунків між чоловіком і жінкою, яка відповідає моральним нормам суспільства та законам держави, що визначаютьїхні подружні права й обов'язки.

Спорідненість — кровний зв'язок між людьми, що походять від одного або від спільного родича (предка).

ЦІКАВО ЗНАТИ

Хоча субкультури виникли як спосіб соціально спрямованого самовираження молоді, нині його формою може бути ізоляція від суспільства. Наприклад, дедалі частіше чути про так званих «хікікоморі» (у перекладі з японської — «той, хто замкнувся»), або скорочено «хікка», — молодих людей, які уникають спілкування, будь-яких контактів із суспільством. Вони не мають роботи, живучи на кошти сім'ї або за рахунок соціальної допомоги безробітним, весь час проводять вдома за комп'ютером, який стає для них єдиним засобом спілкування зі світом.

Приблизно у 8—9 років дитина переходить до ігор за правилами, тобто вона вже має сформовані уявлення про справедливість, рівну участь у спілкуванні тощо. Це стає основою для усвідомлення моральних норм і цінностей, поширених у суспільстві, де дитина розвивається. До 18—25 років людина здебільшого досягає вершини свого формування як соціальної істоти, соціалізація якої приблизно на 80% уже відбулася.

У своєму подальшому житті на етапах зрілості й старості соціалізація особистості відбувається шляхом прагнення людини самореалізації в межах різноманітних соціальних ролей — підлеглого або керівника, чоловіка або дружини, батька або матері, дідуся або бабусі тощо. Однак усе це відбувається на тій основі, що була закладена в дитинстві, отроцтві та юнацтві.

Однак потрібно пам’ятати, що, як визначено в науці, у розвитку людини кожна стадія є цінною й не може бути відсутньою.

Головну роль у здійсненні соціалізації за сучасних умов, на думку більшості дослідників, відіграють такі соціальні інститути, як сім’я, школа, однолітки та засоби масової інформації (мас-медіа). На початковому етапі соціалізаціїї величезну роль відіграє сім’я. Вихователями дитини є батьки. У сім’ї цілеспрямована соціалізація поєднується зі спонтанною шляхом наслідування дитиною поведінки своїх батьків. Інколи між цими формами виникає конфлікт, коли батьки вимагають від дитини робити те, чого самі в повсякденному житті не дотримуються. Найчастіше під час протистояння слова і вчинку перемагає те, що на цьому етапі розвитку зрозуміліше для сприйняття дитини, тобто вчинок. Правильні вчинки прищеплюються поступово, через повторення й закріплення необхідного в різних ситуаціях.

Як пов'язані культура, субкультура і контркультура?

У підлітковому віці неабиякий вплив на соціалізацію особистості мають однолітки. У спілкуванні з ними індивід опановує новий вид соціальних відносин — рівного з рівним. При цьому в групах однолітків також формується ієрархія, з’являються лідери, але цей соціальний досвід для людини відрізняється від отриманого в сім’ї та школі. У більшості нормальних груп однолітків стосунки формуються на основі взаємної згоди, а не залежності.

Чим вирізняється процес соціалізації на різних етапах розвитку людини?

2. Субкультури

Дослідники розвитку культури визначають, що в межах домінуючої в суспільстві культури окремі соціальні групи створюють свої субкультури. Зокрема, молодіжна субкультура — це форма організації молоді як автономного цілісного утворення в межах панівної культури. Досить часто вона набуває ознак контркультури. Для неї притаманна відмова від існуючих у суспільстві культурних цінностей, моральних норм та ідеалів, стандартів і стереотипів масової культури.

Молодіжна субкультура як соціальне явище, на думку дослідників, виникла в країнах Заходу після Другої світової війни. Вона дуже різноманітна й розрізняється за соціальними, статевими й етнічними ознаками. Так, для молодих чоловіків у ній на перше місце висувається орієнтація на досягнення особистого успіху й дух змагальності. Для дівчат найважливішими є не результати спільної діяльності, а характер міжособистісних стосунків.

Молодь створює свою субкультуру, основними рисами якої стають такі:

• виклик цінностям дорослих та експерименти з власним способом життя;

• своєрідні смаки й уподобання, особливо в одязі й музиці;

• поширення переважно на сферу дозвілля, а не праці;

• входження до різних груп однолітків. Разом із цим молодіжну субкультуру можна вважати певною спільністю, якій притаманні й характеристики, що її об’єднують. Перш за все це особливий характер стосунків, за яких дружба та приятелювання з однолітками посідають більш важливе місце, ніж сім’я. В основі цього явища лежить властиве молоді прагнення відокремитися, перш за все від старших за віком (учителів, вихователів, батьків), і прагнення належати до яких-небудь об’єднань однолітків. Такі молодіжні групи називають неформальними організаціями, підкреслюючи цим їхню принципову відмінність від офіційно зареєстрованих і керованих дорослими громадськими молодіжними об’єднаннями.

У неформальних організаціях молодь має можливість реалізувати свої потреби в спілкуванні, приєднуючись до інших прихильників певного напряму. Одні знаходять тут емоційну підтримку й розуміння, яких не можуть знайти в середовищі дорослих. Для інших належність до групи дозволяє відчути себе більш захищеними у світі суперництва й гострої конкуренції. Для деяких участь у цих організаціях стає засобом, що задовольняє бажання, мати владу над іншими.

Ліворуч — фотографи 1970-х рр., а праворуч — сучасні

ЦІКАВО ЗНАТИ

Із часом характерні елементи будь-якої субкультури поглинає панівна культура. Наприклад, характерний одяг панків (субкультури, що була поширена в 1970-х рр. у Великій Британії та США) — чорну шкіряну куртку певного крою — нині мають у шафах модники й модниці з усього світу.

Більшість неформальних молодіжних організацій становить досить суперечливе поєднання однаковості й несхожості. Так, їхні члени дотримуються всередині групи одного стилю в поведінці, моді, музичних уподобаннях тощо й одночасно прагнуть як проявити себе в групі, так і заявити про відмінність від аналогічних за спрямованістю об’єднань. Деякі неформальні об’єднання молоді намагаються не лише відокремлювати себе від суспільства, а й протистояти йому, відкидаючи норми моралі, спосіб життя певного суспільства тощо. Вони стають ініціаторами різноманітних акцій протесту або пасивно намагаються «піти» від суспільства.

ДОКУМЕНТ

Українське законодавство визначає такі характеристики шлюбу та сім'ї.

Конституція України

Стаття 51

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кодекс про сім'ю та шлюб України

Стаття 5

Відповідно до Конституції України сім'я перебуває під захистом держави.

Стаття 6

Правове регулювання шлюбних і сімейних відносин в Україні здійснюється тільки державою. Визнається тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Релігійний обряд шлюбу, так само, як і інші релігійні обряди, не має правового значення і є особистою справою громадян.

Сімейний кодекс України

Стаття 3. Сім'я

1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.

2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

3. Права члена сім'ї має одинока особа.

4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Стаття 4. Право особи на сім'ю

1. Особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім'ї...

2. Сім'ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку.

3. Кожна особа має право на проживання в сім'ї.

Особа може бути примусово ізольована від сім'ї лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

4. Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя.

У нашій країні сьогодні існує багато неформальних молодіжних організацій, що охоплюють різні сфери: спорт, музика, захоплення технікою тощо. Виклик суспільній думці їхні члени, як правило, демонструють своїм зовнішнім виглядом, одягом і різноманітною атрибутикою. Однак інколи з ними пов’язані також прояви небезпечної антигромадської поведінки. Так, групи футбольних фанатів можуть влаштовувати хуліганські дії на стадіонах або бійки з противниками. Найбільшу суспільну небезпеку становлять молодіжні кримінальні угруповання. Вони існують на принципах замкнутості, беззаперечного підкорення ватажкам, жорсткої ієрархічної структури і кругової поруки.

Розвиток окремих субкультур відбувається доволі швидко: від зародження до занепаду може минути лише декілька років. Значний вплив на субкультури має масова культура, яка поглинає і комерціалізує субкультури.

3. Партнерські стосунки в сім'ї. Трансформація моделей сім'ї

Сім’ю вважають одним із фундаментальних інститутів суспільства, завдяки якому воно стабільно розвивається та відтворює своє населення. Одночасно із цим сім’я виступає малою соціальною групою і найбільш згуртованою ланкою суспільства. Упродовж свого життя кожна людина періодично перебуває у складі різних соціальних груп — однокласників, друзів, студентства, спортивних команд, співробітників тощо, — але саме сім’я, тобто тісне коло найближчих людей, є тією спільнотою, яка має визначальний вплив на її становлення. Унаслідок цього й важливості її функцій для людини сім’ю небезпідставно вважають основою суспільства.

Сім’я забезпечує людині її первинний соціальний статус. У традиційному суспільстві він залишається майже незмінним упродовж усього її життя, а в індустріальному й постіндустріальному суспільстві соціальна позиція особистості може впродовж життя суттєво змінитися порівняно зі статусом її сім’ї.

Далі ми розглянемо різні види сімей. А поки що нагадаємо, що незалежно від моделі сім’ї, основою її щасливого життя, яке надаватиме рівне задоволення потреб усіх її членів, психологи називають дотримання принципу партнерства. Він передбачає перш за все взаємну повагу всіх членів сім’ї один до одного, а також взаєморозуміння. У такій сім’ї кожен відчуває себе повноцінною особистістю. Звичайно, неодмінною основою для будь-якої сім’ї є взаємна любов.

Різні моделі сучасних сімей

Сім’ю, що складається з батьків та дитини, називають мононуклеарною, або простою. Усі інші родичі — дідусі, бабусі, дядьки, тітки — належать до периферії сім’ї. Якщо всі вони мешкають разом і ведуть спільне домогосподарство, то таку сім’ю називають складною (розширеною), або традиційною. Для сучасного постіндустріального суспільства країн Європи й США характерно переважання нуклеарних сімей. В Україні сьогодні також спостерігається така тенденція.

За даними Національного інституту стратегічних досліджень України, загальний коефіцієнт народжуваності в нашій країні постійно зменшується. Причини цього, на думку дослідників, не лише в економічних труднощах України. Вони відображають загальносвітові тенденції трансформації інститутів сім’ї і батьківства (материнства). Зокрема, фіксують постійне зменшення кількості зареєстрованих шлюбів і високий рівень розлучень. Одночасно із цим набувають популярності позашлюбні відносини та позашлюбна народжуваність, поширюються альтернативні форми шлюбу та сім’ї (неповні материнські або батьківські, консенсуальні шлюби, сім’ї з роздільним проживанням партнерів тощо). На підставі цього можна зробити висновок, що існуючий стан інститутів сім’ї і шлюбу вимагає від держави нових підходів до демографічної політики.

Сучасна сім’я виконує певні функції. Функції сім’ї — сфери життєдіяльності сім’ї, безпосередньо пов’язані із задоволенням спільних потреб її членів.

Чому існуючий статус інститутів сім'ї і шлюбу вимагає від держави нових підходів до демографічної політики?

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї

Назва

Зміст

Виховна

Задоволення індивідуальних потреб у батьківстві й материнстві, вихованні дітей і самореалізації в них

Репродуктивна і сексуальна

Народження дітей і задоволення сексуальних потреб подружжя

Емоційна

Задоволення притаманних кожній людині потреб в особистому щасті й любові

Психологічний захист

Забезпечення почуття особистої безпеки в сімейному колі

Рекреативна

Організація дозвілля, відпочинку й відновлення сил, витрачених під час праці

Господарсько-побутова

Задоволення матеріальних потреб сім’ї, отримання господарсько-побутових послуг одними її членами від інших

Первинний соціальний контроль

Санкції за неправомірну поведінку

Складіть власну ієрархію функцій сім'ї'. Обґрунтуйте свою точку зору.

Моделі сучасних сімей

1. Мононуклеарна сім’я — батьки та одна-дві дитини.

2. Бінуклеарна сім’я — сім’я, де дитину виховують розлучені батьки, один/одна з яких не живе з дитиною.

3. Сім’я «чайлд-фрі» — сім’я, яка не має дітей за власним бажанням.

4. Крос-культурна сім’я — партнерська сім’я, у якій подружжя належать до різних етнічних та/або соціальних груп.

5. Сім’я, де подружжя є представниками різних релігійних конфесій.

6. Багатодітна сім’я.

7. Одна людина сама по собі вже вважається сім’єю.

8. Батьки-одинаки.

9. Цивільні (громадянські) шлюби з дитиною або без неї — стосунки між партнерами не зареєстровані державними органами.

10. Відкриті шлюби — партнери, які проживають спільно, мають спільний побут, але іноді дозволяють наявність інших партнерів поряд з основним.

11. Гостьові шлюби — зареєстровані шлюби між людьми, які не мають спільного господарства, не проживають разом, не розділяють побут тощо.

Які з названих моделей сімей вам доводилося бачити у своєму житті?

ВИСНОВКИ

Становлення особистості відбувається в процесі соціалізації, тобто засвоєння нею досвіду й ціннісних орієнтацій суспільства. Первинною і найважливішою ланкою соціалізації є сім’я. Пізніше молода людина соціалізується за допомогою різних соціальних груп, які можуть створювати свої субкультури. Досить часто субкультури набувають ознак контркультури, відмовляючись від існуючих у суспільстві культурних цінностей.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що таке соціалізація особистості?

2. У які періоди життя людини здійснюється рання соціалізація?

3. Що таке субкультура?

4. Чому, на вашу думку, виникають субкультури?

5. Ознайомтеся з епіграфами до теми. Яким є ваше ставлення до висловлених думок?

6. Обговоріть у групах. Чи поділяєте ви наведені характеристики молодіжної субкультури і чому: 1) це пошук гострих відчуттів; 2) це прагнення здобути автономію і проявити свою індивідуальність; 3) це бажання не просто сприймати існуюче, а створювати нове; 4) це особливі одяг, музика й дозвілля, існування яких підтримують комерційно?

7. Охарактеризуйте особливості й прояви молодіжної субкультури.

8. У суспільних науках поряд із поняттям «соціалізація» існує також поняття «ресоціалізація», що означає руйнування засвоєних раніше індивідом соціальних цінностей і норм поведінки. У яких випадках і чому може відбутися цей процес? Якими будуть його наслідки? Наведіть приклади.

9. Яку роль сім'я виконує в суспільстві? Чим поняття «сім'я» відрізняється від поняття «шлюб»?

10. Поясніть, як ви розумієте твердження, що «сім'я забезпечує людині її первинний соціальний статус».