Підручник з Географії (рівень стандарту). 11 клас. Довгань - Нова програма

§ 21. Міграції у світосистемі

Пригадайте

• що таке міграції

• види міграцій населення

1. Зовнішні міграції, їх види та чинники.

Ви вже знаєте, що міграції поділяють на внутрішні (у межах країни) і зовнішні. Останні мають дві складові — еміграцію (виїзд) та імміграцію (в'їзд). Вони можуть суттєво змінювати кількість населення, статевий, віковий, національний склад як окремих країн, так і цілих регіонів планети.

Зовнішні міграції розрізняються за тривалістю та чинниками, що їх викликали. За тривалістю їх поділяють на постійні (безповоротні), за яких мігранти не мають наміру повертатися на попереднє місце проживання; тимчасові, за яких у мігрантів є намір повернутися через певний період на попереднє місце проживання; сезонні — короткострокові, до одного року, наприклад на збір сільськогосподарських культур.

Причини міграцій:

1) соціально-економічні (наприклад, переселення людей із сільської місцевості в міські поселення);

2) політичні (наприклад, після громадянської війни 1917—1920 рр. Росію залишили кілька мільйонів людей, чиї політичні погляди суперечили поглядам більшовиків);

3) національні (наприклад, переїзд євреїв до Палестини після створення там Держави Ізраїль);

4) релігійні (наприклад, виїзд індуїстів із Пакистану до Індії та мусульман з Індії до Пакистану після проголошення незалежності цих держав);

5) екологічні (наприклад, переселення людей із 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС у 1986 р.).

2. Особливості сучасних міграційних процесів.

Якщо порівняти сучасні міграційні процеси з тими, що відбувалися 50 років тому, то можна побачити суттєві відмінності. Розглянемо характерні риси сучасних міграцій (мал. 1).

Мал. 1. Міграції населення світу.

1) Посилення міграційних процесів наприкінці XX — на початку XXI ст. Зараз річна кількість мігрантів з урахуванням сезонних і нелегальних перевищує 250 млн осіб (для порівняння: у 1960 р. — 79 млн). Дослідники вважають, що ця цифра зростатиме й надалі.

2) Склалися три великі світові центри імміграції:

• Західна Європа (та окремі країни Південної і Північної Європи). Міграційна політика цих держав спрямована на залучення робочої сили з країн Східної Європи, Туреччини, країн Балтії, а також колишніх колоній. При цьому працю іммігрантів насамперед використовують на важких, шкідливих для здоров'я або низькооплачуваних роботах (будівництво, металургія, обслуговування житлово-комунального господарства, підсобні й сезонні роботи, догляд за дітьми та літніми особами тощо).

• Північна Америка. Для міграційної політики США й Канади характерними є два напрями: залучення дешевої малокваліфікованої робочої сили переважно з країн Центральної і Південної Америки; залучення висококваліфікованих спеціалістів з інших країн.

• Багаті нафтодобувні країни Південно-Західної Азії (передусім Саудівська Аравія). Це наймолодший центр імміграції (почав формуватися лише в 1970-х рр.). Для нього характерні: імміграція переважно з мусульманських країн; серед мігрантів різко переважають чоловіки; місцеві закони спрямовані на стримування постійних міграцій і сприяння сезонним та особливо тимчасовим міграціям.

3) Посилення «відпливу умів» — переїзд висококваліфікованих спеціалістів і науковців (переважно з постсоціалістичних країн та Індії) до розвинених країн (передусім до США і Канади).

4) У другій половині XX ст. у світі різко зросла кількість вимушених мігрантів — біженців. Так, за даними ООН, у 1974 р. їх кількість (без урахування палестинського народу) становила 1,9 млн осіб. Через 20 років показник збільшився майже в 10 разів — 18 млн осіб. Зараз це число перевищує 65 млн, близько половини з них — діти. Найчастіше люди тікають із зон військових конфліктів (Сирія, Ірак, Лівія, Південний Судан, Сомалі).

5) Серед зовнішніх мігрантів зростає частка нелегальних мігрантів.

3. Якість життя як чинник природного й механічного рухів населення.

Поняття «якість життя» часто пов'язують із матеріальним добробутом населення. Проте фахівці зазначають, що воно містить у собі не тільки кількість спожитих матеріальних благ, але й рівень задоволення духовних потреб, довголіття, стан навколишнього середовища, безпеку, соціальну рівність, доступність освіти й охорони здоров'я тощо.

Ви вже знаєте, що існує зв'язок між якістю життя та природним рухом населення. Для країн, що мають високі показники якості життя (високорозвинені), характерними є низькі показники народжуваності й смертності. Водночас у багатих мусульманських нафтодобувних країнах якість життя (передусім матеріальний добробут) стрімко зросла, а народжуваність залишається досить високою.

Для країн із низькими показниками якості життя (значна частина країн, що розвиваються) характерними є високі показники народжуваності й відносно висока смертність.

Таким чином, існує зв'язок між якістю життя та механічним рухом населення. Більшість потоків мігрантів починаються з бідних країн, де недостатньо розвинена економіка, існує політична нестабільність. Вони спрямовані в більш багаті та успішні держави (мал. 2).

Мал. 2. Основні міграційні потоки у світі. Серед країн найбільше мігрантів приймають США, Німеччина, Саудівська Аравія, Канада, Франція, Велика Британія, Іспанія.

4. Демографічні чинники розвитку економіки та спеціалізації країн.

Ви вже знаєте, що для низки країн характерна тенденція до демографічного старіння. Це може призвести до негативних наслідків: скоротиться частка працездатного населення (це обумовлює зменшення економічно активного населення); пенсійна система й система соціального страхування можуть стати занадто обтяжливими; зростуть витрати на охорону здоров'я.

Не випадково в багатьох високорозвинених країнах існує накопичувальна модель пенсійного забезпечення. Вона, зокрема, передбачає накопичення працівником пенсійних заощаджень протягом трудового періоду, тобто людина наперед дбає про свою пенсію. Як відомо, на сьогодні саме ці країни спеціалізуються на електроніці, фармацевтиці, програмуванні, наданні різноманітних послуг.

Не менше проблем виникає в країнах, які мають високі показники природного приросту. Це здебільшого найбідніші країни світу, які й зараз не в змозі забезпечити рівень освіти, необхідний для підготовки висококваліфікованих працівників. Отже, у цих країнах переважно відсутні новітні виробництва, а основна частина населення зайнята малокваліфікованою працею в сільському господарстві, найпростіших видах виробництва продукції харчової та легкої промисловості. Це визначає спеціалізацію господарства на виробництві окремих видів рослинництва, а за наявності корисних копалин — на їх видобутку.

Таблиця

ПРОГНОЗОВАНА КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ СВІТУ на 2050 р.

Регіон

Кількість населення, млн осіб

Європа

716

Азія

5257

Північна Америка

435

Центральна і Південна Америка

780

Африка

2528

Австралія та Океанія

57

1) За таблицею (с. 113) укажіть регіон, кількість населення якого, за прогнозом, зросте із 2017 до 2050 р. найбільше і найменше. Поясніть відмінності.

2) Обчисліть прогнозовану частку кожного регіону в населенні світу.

5. Демографічні прогнози.

Демографічний прогноз — це науково обґрунтоване передбачення основних показників руху населення та майбутньої демографічної ситуації: кількості населення, народжуваності, смертності, статево-вікової та шлюбно-сімейної структури, міграції (див. таблицю). Без нього неможливе планування показників соціально-економічного розвитку країни, обсягів житлового будівництва, розвитку системи освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення. Саме прогнози стали підставою для впровадження демографічної політики в країнах із різним типом відтворення.

Головне

Зовнішні міграції розрізняються за тривалістю та причинами, які їх викликали. За тривалістю їх поділяють на постійні, тимчасові та сезонні.

• Міграції можуть бути спричинені соціально-економічними, політичними, національними, релігійними чинниками.

• У світі склалися три основні центри імміграції: Західна Європа, Північна Америка, багаті нафтодобувні країни Південно-Західної Азії.

• Якість життя виступає як чинник природного й механічного рухів населення.

• Демографічні чинники є важливим рушієм розвитку економіки та спеціалізації країн.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які зовнішні міграції розрізняють за тривалістю? 2. Якими чинниками можуть бути викликані міграції? 3. Охарактеризуйте основні світові центри імміграції. 4. Якими є позитивні й негативні наслідки трудової міграції? 5. Доведіть, що якість життя є чинником природного й механічного рухів населення. 6. Поясніть, що таке демографічний прогноз і з якою метою його складають.

Поміркуйте

1. Яке практичне значення мають знання про зовнішні міграції?

2. Із якими труднощами зустрічаються трудові мігранти з України?

Працюємо самостійно

З'ясуйте, чи є серед ваших близьких або знайомих люди, що час від часу виїжджають за межі України. Дізнайтеся про причини їхньої міграції, умови життя та роботи за кордоном.

Практичне завдання

Позначте на контурній карті основні міграційні потоки сучасного світу.

Набуваємо практичних навичок

Зберіть дані про умови в'їзду трудових мігрантів до окремих країн (наприклад до Польщі, Німеччини, Чехії). Висловіть свою думку щодо можливості скористатися цими даними.

Практична робота 7

Обчислення показників народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення країни за статистичними даними

1. Зайдіть на сайт Державної служби статистики України (ukrstat.gov.ua). Натисніть на вкладку на верхній панелі «статистична інформація». Відкриється сторінка з останніми даними про населення та міграції. Завантажте необхідні документи з розділу населення і міграції, ознайомтеся з їх змістом, доберіть необхідні дані про показники народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення країни.

2. Проаналізуйте статистичні дані та подайте їх у вигляді таблиць, діаграм, графіків.

3. Наведіть формули, за допомогою яких можна обчислити показники народжуваності, смертності, природного та механічного приросту.

4. Обчисліть показники народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення країни за статистичними даними.

5. Зробіть висновок щодо особливостей природного й механічного рухів населення України.

Дослідження

1. Вплив старіння населення на місце країни в міжнародному поділі праці.

2. Працемісткі виробництва густозаселених регіонів світу.

3. Екологічні та соціальні проблеми густозаселених регіонів світу.