Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань

§ 22. Японія. Складники економічного розвитку

Пригадайте

• у яких секторах світового господарства Японія є лідером

1. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складові третинного сектору.

З 90-х рр. XX ст. стратегія економічного розвитку Японії спрямована на обмеження зростання енергоємних і матеріаломістких виробництв, що залежать від імпорту палива й сировини, та орієнтацію на новітню наукоємну промисловість. У зв’язку із цим неухильно зростає значення третинного сектору (фінанси, науково-дослідна діяльність, IT-сфера тощо) (мал. 1).

Мал. 1. Структура ВВП Японії (2020 р.). За матеріалами: СІА World Factbook.

У Японії набули розвитку всі види діяльності у сфері послуг, характерні для ποстіндустріальних країн. Успіхи країни в галузях банківської справи, науки й охорони здоров’я визнані в усьому світі.

Сучасна банківська система Японії виникла після Другої світової війни та побудована за американським зразком. Вона складається з приватних банків, кредитних асоціацій, урядових фінансових установ, а також філій іноземних банків. Зараз ця сфера є однією з найбільш потужних і розвинених у світі.

Велику увагу в Японії приділяють розвитку науки та освіти. За часткою витрат на науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи Японія входить у першу п’ятірку країн світу. Пріоритетами розвитку науково-технічної сфери є біотехнології (використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві), системи інформаційного забезпечення, нові види енергії та матеріалів, системні дослідження Землі, космосу та Океану.

Японські фірми витрачають на навчання з розрахунку на одного зайнятого в 3-4 рази більше, ніж американські. У Японії безперервна освіта розглядається як частина процесу праці. Основою японського професійного навчання у фірмах є концепція «гнучкого працівника», мета якої — відбір і підготовка працівника не за однією, а за двома-трьома спеціальностями, а потім підвищення кваліфікації впродовж усього життя.

Із другої половині XX ст. в Японії реалізується державна програма «Технополіс». Спочатку відбулося переміщення науки з Токіо до нового спеціально побудованого екологічно чистого міста — Цукуба (мал. 2). Воно розташоване за 60 км на північний схід від столиці. У подальшому технополіси та технопарки з’явилися в різних частинах країни, але найбільше їх на острові Кюсю, який навіть стали називати «Кремнієвим островом». На півдні Кюсю в місті Кагосіма діє космічний центр, а на розташованому поруч острові Танегасімо — космодром.

Мал. 2. Технополіс Цукуба. У цьому «місті мозків» мешкає 11,5 тис. осіб, що працюють у 50 державних дослідних інститутах і двох університетах. Тут працюють 30 зі 100 провідних державних дослідницьких лабораторій Японії, що робить це містечко одним із найбільших наукових центрів світу. На відміну від технополісів, їхня головна мета — прикладні наукові дослідження і комерціалізація їхніх результатів. Цукуба — місто фундаментальних досліджень, і роль приватного сектору в ній невелика.

Система охорони здоров’я в Японії — одна з найрозвиненіших у світі. Усе населення охоплене медичним страхуванням, яке забезпечують держава та роботодавці. Витрати на охорону здоров’я в країні становлять понад 10 % ВВП (на одного жителя припадає майже 4,8 тис. дол. США). Обслуговування пацієнтів у японських лікарнях засноване на новітніх досягненнях техніки й комп’ютерних технологіях, що робить медичні послуги якісними та ефективними.

2. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.

Частка Японії у світовому промисловому виробництві становить 12 %. В обробній промисловості зайнято 25 % робочої сили. Найбільше значення як у національному, так і у світовому господарстві мають машинобудування, чорна металургія, хімічна й нафтохімічна промисловість, а також електроенергетика.

Лідером японської індустрії є машинобудування. Воно забезпечує понад половину обсягів промислової продукції країни, значну частину якої експортують. У виробництві багатьох видів машинобудівної продукції Японія посідає провідні позиції у світі. Насамперед це автомобілі, верстати, морські судна, електроніка та робототехніка.

Автомобілебудування багато в чому визначає місце Японії в МПП. Щорічно в країні виробляють близько 8 млн одиниць автотранспортної техніки (третє місце у світі). Найпотужнішими автомобільними концернами є «Тойота», «Ніссан» та «Хонда». Вони успішно конкурують з американськими та європейськими виробниками.

Особливе значення для Японії має суднобудування. Країна, з одного боку, орієнтована на привізні ресурси, а з іншого — на великий експорт різноманітної промислової продукції. Японія спеціалізується на виробництві супертанкерів і великотоннажних суховантажів, наукових суден та круїзних лайнерів, рибальських катерів та буксирів.

Японія є світовим лідером із виробництва робототехніки. На частку Японії припадає 18 % усіх промислових роботів, що функціонують у світі. Розвивається виробництво роботів для медицини, догляду за літніми людьми, забезпечення побутових послуг (мал. 3).

Мал. 3. Японські роботи у виробництві та побуті: а) промислові роботи «КУКА» на виробництві; б) робот-ведмідь, розроблений для допомоги людям з інвалідністю; в) робот «Т-34», призначений для охорони (за допомогою дистанційного управління він знерухомлює людину); г) роботи-тюленята «Паро», призначені для заспокоєння людей у лікарнях.

Протягом декількох десятиліть Японія зберігає провідні позиції серед світових виробників електродвигунів, побутових електротоварів, комп’ютерів і комплектуючих.

Основні підприємства машинобудування розташовані в межах Тихоокеанського промислового поясу: у Токійському районі — автомобілебудування, складне верстатобудування, промислові роботи; в Осакському — металомістке обладнання (поблизу центрів чорної металургії); у Нагойському районі — верстатобудування, виробництво устаткування для інших видів промислової діяльності (мал. 4).

Мал. 4. Економіка Японії.

За обсягом виробленої електроенергії (1030 млрд кВт/год) Японія посідає п’яте місце у світі, поступаючись Китаю, США, Індії та Росії. Понад 70 % електроенергії виробляють ТЕС, які розміщені переважно у великих промислових районах. За потужністю АЕС Японії належить третє місце у світі після США та Франції. До 2011 р. на 54 атомних енергоблоках вироблялося близько 30 % усієї електроенергії. Після аварії на АЕС «Фукусіма» в результаті землетрусу та цунамі всі атомні електростанції було вимкнено для перевірки їхньої безпеки. Нині відбувається повільне відновлення атомної енергетики, однак її частка порівняно невелика — 5 %. Обсяг виробництва електроенергії на ГЕС становить близько 10 %.

Японія активно розвиває альтернативну енергетику. Близько 90 % екологічно безпечних потужностей припадає на сонячні електростанції. У перспективі планується збільшення обсягів вітрової та хвильової енергетики.

Японська металургійна промисловість за технічним оснащенням є найсучаснішою у світі. За виробництвом сталі (83 млн т) Японія посідає третє місце у світі після Китаю та Індії. Кольорова металургія виплавляє необхідні для машинобудування метали — мідь, алюміній, цинк. Найбільші підприємства працюють на привізній сировині та розміщені неподалік великих портів у Токіо, Йокогамі, Кавасакі, Кобе та Осаці. Останнім часом спостерігається перенесення ресурсомістких й екологічно шкідливих виробництв за кордон, а в Японії зосереджують підприємства переробної металургії.

За обсягом хімічної продукції Японія поступається тільки Китаю та США. Вона спеціалізується переважно на виробництві пластичних мас, синтетичних смол, хімічних волокон, синтетичного каучуку. Основні центри розташовані в межах Тихоокеанського поясу (зокрема Кавасакі, Йокогама).

Світове значення мають і целюлозно-паперова й поліграфічна промисловість, які працюють на імпортній сировині. Особливо значними є обсяги виробництва й експорту паперу й картону.

3. Традиції і технології у сільському господарстві Японії.

Незважаючи на обмеженість сільськогосподарських земель, успіхи Японії в розвитку сільського господарства також можна віднести до «японського дива». Площа орних земель становить лише 13 % території країни, однак завдяки застосуванню прогресивних методів землеробства й селекції в Японії змогли досягти високої врожайності сільськогосподарських культур. Традиційно головною зерновою культурою, основним японським «хлібом» залишається рис. Його посіви займають майже половину оброблюваних земель. Крім того, тут вирощують різноманітні овочі та фрукти, цукровий буряк, розводять свиней, велику рогату худобу, займаються птахівництвом.

Загалом самозабезпеченість Японії продуктами харчування складає 64 %. Зараз у сільському господарстві Японії відбуваються реформи, спрямовані на підвищення продовольчої безпеки.

Традиційно велике значення в харчуванні японців належить рибі та іншим морепродуктам. За їх споживанням на одну особу країна поступається лише Ісландії. Японці виловлюють до 12 млн т морепродуктів, ще майже 10 млн т імпортується. Країна досягла успіхів в аквакультурі: значна кількість риби й молюсків штучно розводиться та вирощується у водоймах суходолу та на спеціальних плантаціях у морських прибережних водах.

4. Транспортна система Японії. Зовнішні економічні зв'язки.

За останні десятиліття в Японії створена ефективна транспортна система. Основними видами внутрішнього транспорту є автомобільний та залізничний. Загальна протяжність залізничних колій — 27,3 тис. км, автомобільних шляхів — 1219 тис. км (друге місце у світі після США). Надсучасні багаторівневі тунелі та мости з’єднують чотири головні Японські острови. Предметом гордості японців є «Сінкансен» — система швидкісних залізниць. Їхня довжина становить майже 3,4 тис. км, а поїзди розвивають швидкість до 300 км/год. Міжнародне сполучення забезпечують морський та авіаційний транспорт. Країна має великий морський флот (5200 суден, четверте місце у світі) та широко використовує «зручні прапори». До 100 найбільших морських портів світу належать Нагоя, Тіба, Йокогама, Кобе, Токіо, Осака.

Головні повітряні ворота країни — міжнародний аеропорт «Ханеда» в Токіо. Система трубопроводів (понад 4,5 тис. км) забезпечує транспортування привізних енергоносіїв до внутрішніх районів країни.

Надзвичайно важливими для Японії є зовнішні економічні зв’язки, особливо торгівля. Економіка країни майже повністю залежить від ввезення промислової сировини, руд, палива. За рахунок імпорту Японія забезпечує потреби в нафті, природному газі, вугіллі, залізній руді, бокситах, натуральному каучуку, бавовні, вовні й деяких інших товарах.

Основу експорту Японії складає продукція машинобудування, чорної металургії та хімічної промисловості. Важливу роль країна відіграє в міжнародному обміні технологіями. Останнім часом зовнішньоекономічна діяльність Японії все більше переорієнтується з експорту товарів на експорт капіталів та довгострокові інвестиції. Японські капіталовкладення мають значний вплив на економічний розвиток країн Азіатського регіону.

Основними торговельними партнерами є США, Китай, Південна Корея, Таїланд, Австралія.

Незважаючи на географічну віддаленість, Україна та Японія мають різнобічні двосторонні зв’язки. Українським споживачам добре відома продукція японського виробництва: автомобілі, комп’ютери, телевізори, годинники, фотоапарати тощо. Україна постачає в Японію руди металів та продукти харчування.

Із початку війни Росії проти України Японія однозначно стала на бік України, послідовно здійснюючи політику засудження агресії, впровадження санкцій і надання масштабної допомоги.

Головне

• Японія — високорозвинена постіндустріальна держава, один із центрів світової економіки. Вона є головним новатором у сфері технологій та високотехнологічної продукції.

• Сфера послуг Японії динамічно розвивається. Її особливою рисою є високий рівень упровадження інформаційних технологій та інновацій.

• Міжнародну спеціалізацію країни визначають машинобудування, особливо автомобілебудування, суднобудування, виробництво електронної та електротехнічної продукції.

• Найбільшим районом концентрації сучасної промисловості Японії є Тихоокеанський промисловий пояс.

• Японія бере активну участь у МПП як постачальник продукції наукоємних складових промисловості, технологій, потужний інвестор капіталу.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Розкрийте основні особливості економічного розвитку Японії на сучасному етапі. 2. Укажіть головні складові третинного сектору економіки Японії. 3. Назвіть провідні сектори японської промисловості та коротко охарактеризуйте їх. 4. Розкрийте роль транспортної системи Японії в забезпеченні внутрішніх та зовнішніх економічних зв'язків. 5. З'ясуйте характерні особливості, що притаманні Японії у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Поміркуйте

1. Багато японських ТНК частину своїх виробничих потужностей, особливо складальних і відносно нескладних, розміщують у нових індустріальних країнах Східної та Південно-Східної Азії. Поясніть таку політику японських корпорацій.

2. У Японії вирощування рису обходиться значно дорожче, ніж у Таїланді або В'єтнамі. Проте уряд країни всіляко підтримує вітчизняних виробників і дуже неохоче імпортує рис з інших країн. Чим би ви пояснили цей факт?

Практичне завдання

Позначте на контурній карті найбільші промислові та транспортні центри Японії.

Вправа для саморозвитку

Уявіть собі, що вам випала нагода здійснити тижневу туристичну подорож до Японії. Складіть туристичний маршрут із коротким описом місць та об'єктів, які б ви хотіли відвідати. Обчисліть приблизні витрати, які потрібні для забезпечення проживання та харчування під час подорожі.

Географічні дослідження (на вибір учня/учениці)

Острови Кюсю і Хоккайдо: контрасти Японії.