Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань

Тема 2. Країни Азії

§ 21. Японія. Основні чинники, що визначають місце країни у міжнародному поділі праці

Пригадайте

походження та головні особливості природи Японських островів
яке місце посідає Японія за кількістю населення у світі

• Офіційна назва: Японська Держава.

• Площа: 377,9 тис. км².

• Населення: 124,2 млн осіб (2022 р.).

• Столиця: Токіо.

• Економічно високорозвинена держава, країна «Великої сімки».

• Конституційна монархія, унітарна держава (47 префектур).

1. Місце країни у світі та регіоні.

Японія — високорозвинена постіндустріальна держава, одна з найбільш промислово розвинених та технологічно оснащених країн світу. Разом зі США та країнами Західної Європи вона посідає провідні позиції у світовому господарстві. За обсягом ВВП нині це четверта держава світу після Китаю, США та Індії. Японія є значним експортером капіталу, її банки — серед найпотужніших на світовому фінансовому ринку. Японські готові товари, у першу чергу, електроніка, автомобілі, завойовували ринки майже всіх країн світу завдяки високій якості та надійності.

2. Модель економічного розвитку Японії.

Японія — яскравий приклад того, як люди можуть долати несприятливі природні умови та досягати надзвичайно високих успіхів в економічному розвитку.

Країна вийшла з Другої світової війни зі зруйнованою промисловістю, зубожілим сільським господарством і майже відсутністю запасів основних мінеральних ресурсів. Однак уже наприкінці 1960-х рр. Японія посіла друге місце у світі за обсягом промислового виробництва, а на початку 1970-х рр. — і за обсягом ВВП. У другій половині XX ст. темпи зростання економіки країни були найвищими у світі — близько 11 % на рік. Це явище дістало назву японського «економічного дива».

Особливої масштабності структурна перебудова японської економіки набула на початку 1980-х рр., коли з’явилася ціла низка новітніх виробництв — мікроелектронна техніка, великі й надвеликі інтегральні схеми, нові види обліково-вимірювальних приладів, біотехнології тощо.

Основні чинники, які забезпечили Японії економічні успіхи, — це:

1) ретельно зважена національна стратегія економічного розвитку;
2) широке запозичення науково-технічних досягнень інших розвинених країн;
3) порівняно низькі витрати на оборону;
4) інтенсивна та наполеглива праця японців.

Економічна модель, яку використовують у Японії, має назву «ієрархічний корпоративізм». Її сутність базується на активній участі держави в економіці країни. Тісні зв’язки між урядом, банками та основними корпораціями дозволяють розробити стратегію «продуманого планування» економічного розвитку.

Особливою формою організації економіки Японії є об’єднання фірм у промислово-фінансові групи — так звані кейрецу. Вони вирізняються високою конкурентоспроможністю за рахунок установлення довготривалих стійких зв’язків між підприємствами. Зі 100 найбільших промислових фірм Японії 70 є членами тієї чи іншої кейрецу.

Японські ТНК, на відміну від американських та європейських, спеціалізуються переважно на виробництві промислової продукції, зокрема автомобілебудуванні та електроніці («Тойота Мотор», «Міцубіші», «Хонда Мотор», «Хітачі», «Соні» тощо).

3. Економіко-географічне положення Японії.

Японія — острівна держава поблизу східного узбережжя Азії. До її складу входять понад 4000 островів, із яких чотири великі — Хонсю, Хоккайдо, Кюсю і Сікоку.

Територія Японії за формою трохи нагадує бумеранг, що летить від східного узбережжя Азії в бік США. Зі сходу разом із вранішнім сонцем у країну приходить новий день. Це відбувається раніше, ніж у більшості країн світу, тому не дивно, що Японію називають «Країною вранішнього сонця».

Японія відділена Японським морем від Росії, Північної і Південної Кореї, Східнокитайським морем — від Китаю. Найменша відстань до материка складає близько 200 км (Південна Корея). Зі сходу й південного сходу Японські острови омиває Тихий океан.

Берегова лінія Японських островів дуже порізана. Її протяжність (29,7 тис. км) майже дорівнює довжині берегової лінії Африки.

Економіко-географічне положення країни є вигідним. Хоча вона розташована в периферійній частині Східної Азії, але саме Японія є економічним центром цього регіону. Особливі переваги їй приносить розташування між Китаєм і Південною Кореєю (як ви знаєте, ці країни динамічно розвиваються на початку XXI ст.) і потужною в економічному відношенні країною світу — США.

Острівне розміщення фактично дає Японії змогу використовувати океан як безмежну кількість транспортних магістралей. А безліч глибоких морських бухт та заток є зручними для будівництва портових споруд. Віддаленість від головних країн-конкурентів — США та європейських держав — забезпечує японським ТНК панування у великому регіоні.

Тож географічне положення надає Японії широкі можливості для вигідної участі в міжнародному поділі праці.

4. Природно-ресурсний потенціал Японії.

Японія — неймовірно мальовнича країна. Однак із точки зору придатності її території для життя та господарської діяльності природні умови важко назвати сприятливими. Понад 75 % площі займають молоді гори. Рівнини простягаються переважно на окраїнах островів. Для Японських островів і прилеглих ділянок океанічного дна характерна висока сейсмічність. Тут розташована одна з найактивніших зон «вогняного кільця», що оперізує Тихий океан, із якою пов’язані численні землетруси й виверження вулканів. Підводні землетруси часто стають причиною виникнення цунамі. Особливо від них потерпає Тихоокеанське узбережжя країни. На території Японії налічується понад 200 вулканів (близько 40 — діючі). Найвища гора Японії — вулкан Фудзіяма (3776 м) — є національним символом країни.

Більша частина Японії розташована в субтропічних широтах, у зоні дії мусонів, тільки північ острову Хонсю й Хоккайдо лежать у межах помірного поясу. У Японії випадає багато опадів, у середньому від 1000 до 2500 мм на рік. Для країни характерні спекотне літо із затяжними дощами й похмурою погодою, тепла осінь, що затьмарюється дією тайфунів, м’яка й малосніжна зима, весна з мінливою погодою.

У Японії багато річок, усі вони короткі, часто бурхливі й порожисті. Для судноплавства річки непридатні, але мають досить великі гідроресурси.

Ліси вкривають майже 70 % поверхні Японії. Це один із найвищих показників у світі. Близько третини лісових масивів — штучні насадження. Уряд країни надає велике значення охороні лісу й лісорозведенню.

Ґрунтовий покрив Японії різноманітний, однак через гірський рельєф, земель, придатних для сільського господарства, зовсім небагато — обробляється лише 13 % усієї площі. Проте країна, з усіх боків оточена морями, має величезні біологічні ресурси океану, які використовує дуже інтенсивно.

Японія володіє багатими рекреаційними ресурсами, які представлені пам’ятками давньої культури та унікальною за красою природою. До Світової спадщини ЮНЕСКО віднесено 20 об’єктів, серед яких найвідомішими є замок Хімедзі, старовинні квартали Кіото та Нара, гора Фудзіяма (мал. 1), меморіал Миру в Хіросимі.

Мал. 1. Храмовий комплекс Тодзі на фоні гори Фудзіяма.

Ресурсозабезпеченість Японії основними видами корисних копалин вкрай низька. Є невеликі родовища сірки, вугілля, будівельної сировини. Країна вимушена ввозити понад 90 % мінеральної сировини.

5. Працересурсний потенціал Японії. Система розселення.

Як ви вже знаєте, за кількістю населення — 124,2 млн осіб — Японія входить до найбільш населених країн світу.

Із 2007 р. кількість жителів країни поступово зменшується. Через низьку народжуваність та високу тривалість життя (84,8 року) кількість осіб старшої вікової категорії досить швидко зростає (мал. 2). Зараз частка людей похилого віку більш ніж удвічі перевищує частку дітей та підлітків (29,2 % і 12,5 % відповідно).

Мал. 2. Статево-вікова піраміда Японії (2022 р.). За матеріалами: СІА World Factbook.

• Чим пояснюється подібність демографічної ситуації Японії та розвинених країн Західної Європи?

Японці складають у країні понад 99 % населення. Серед інших національностей є корейці та китайці, що потрапили на Японські острови як дешева робоча сила, і корінне населення острова Хоккайдо — айни, які значно асимілювалися.

Релігійний склад населення має своєрідні особливості. Дві основні релігії в країні — синтоїзм, давня національна релігія Японії, та буддизм, що прийшов зі сходу Азії в X ст. Цікаво, що Японія не знала релігійних війн: дві досить різні релігії утворили щось схоже на союз. Більшість японців зараховують себе до прихильників і тієї, і іншої релігії.

За досить невеликих розмірів території Японія має численне населення, тому показники його середньої густоти дуже високі — понад 330 осіб/км². Однак фактично густота населення ще набагато вища, оскільки переважна частина жителів проживає на рівнинах Тихоокеанського узбережжя, де зосереджені найбільші міста країни (мал. 3).

Мал. 3. Розселення населення Японії.

Майже 93,5 % населення Японії становлять жителі міст. Найбільшими міськими агломераціями є Токійська, Осакська й Нагойська. Разом із розташованими між ними містами вони утворюють мегалополіс Токайдо.

Незважаючи на демографічний спад, країна добре забезпечена трудовими ресурсами — як кількісно, так і якісно. Частка економічно активного населення становить близько половини. У промисловості зайнято 26,2 %, у сільському господарстві — 2,9 %, у сфері послуг — 70,9 %.

Одним із головних критеріїв економічного зростання Японії вважають так званий «людський чинник» — особливі риси, що властиві японському народу. На перше місце серед них висувають працьовитість, сумлінність, високий рівень освіченості та професійної кваліфікації.

У центрі японського суспільства завжди була не окрема людина, а згуртований колектив із суворим підпорядкуванням його учасників — ієрархією. Японців вирізняє велика прив’язаність до своєї сім’ї, навчального закладу, місця роботи, батьківщини.

Досить часто японці працюють у компаніях на умовах «довічного найму». Його сутність передбачає гарантії постійної роботи на фірмі до виходу на пенсію. У багатьох фірмах існують власні уніформа, гімн та свята. Працівники віддають перевагу продукції свого виробництва, а керівники створюють програми соціального забезпечення, різноманітних послуг та пільг, зокрема пенсійні виплати, медичне страхування, будівництво житла, догляд за дітьми тощо. Загалом японці дуже багато працюють і мало відпочивають (мал. 4).

Мал. 4. Капсульний готель для японських працівників і працівниць складається з окремих блоків — ізольованих капсул невеликого розміру. Там є телевізор, доступ до інтернету, дзеркало та будильник. Капсули розташовані в декілька рядів одна над одною.

Японцям властивий і національний патріотизм. Вони дуже бережливо ставляться до свого минулого та традицій.

Головне

• Сучасна модель економічного розвитку Японії ґрунтується на оптимальну поєднанні регулюючої ролі держави з функціонуванням механізмів ринку, значною роллю промислово-фінансових груп.

• Основні чинники, що визначають місце Японії в міжнародному поділу праці: національна стратегія розвитку, своєрідне економіко-географічне положення, потужний науково-технічний та працересурсний потенціал.

• Особливістю системи розселення є зосередження більшої частини населення на східному узбережжі країни.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які чинники визначають місце Японії у міжнародному поділі праці? 2. Охарактериуйте модель економічного розвитку Японії. 3. Укажіть риси економіко-географічного положення Японії, що позитивно впливають на її економічний розвиток 4. Дайте оцінку працересурсного потенціалу Японії. Які демографічні проблеми в майбутньому можуть завадити економічному розвитку країни?

Поміркуйте

Які переваги та недоліки має система «довічного найму» в Японії?

Практичне завдання

Складіть порівняльну характеристику економіко-географічного положення Японії та Великої Британії. Визначте спільні та відмінні риси.