Українська мова. 8 клас. Данилевська

Урок 29. Односкладні дієслівні речення

Питання уроку

• На які різновиди поділяють односкладні дієслівні речення?
• За якою ознакою виокремлюють різновиди таких речень?
• Коли доречно вживати односкладні дієслівні речення?

Гра в слова

Проведіть гру «Стосується кожного». Упродовж хвилини доповніть речення про добрі справи, використавши подані моделі.

• Допоможи (кому?)...

• Підтримай (кого?)...

• Розрадь (кого?)...

• Підкажи (кому?)...

• Добрі справи роблять (як?)...

• Немає (чого?)...

Визначте переможця для кожного речення (ним стане той, чий перелік речень буде найдовший).

• Які речення за складом граматичної основи утворили?
• Чим виражені присудки в цих реченнях?
• Пригадайте, у яких ситуаціях, пов’язаних зі шкільним навчанням, використовуєте такі речення. Наведіть приклади.

Залежно від форми, у якій ужито головний член, односкладні дієслівні речення поділяють на такі типи:

• означено-особові;
• неозначено-особові;
• узагальнено-особові;
• безособові.

Розгляньмо на прикладах.

Речення, за формою присудка яких можемо визначити особу виконавця дії, називають означено-особовими.

Присудок в означено-особових односкладних реченнях виражений дієсловом першої та другої особи теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу (такі присудки поєднуються із займенниками я, ми, ти, ви).

Зверніть увагу!

Речення, у яких присудок ужитий у формі 3-ї особи однини (він, вона, воно) або у формі однини минулого часу (жіночого, чоловічого, середнього роду), вважають двоскладними неповними — з пропущеним підметом. Серед односкладних дієслівних речень трапляються такі, присудок у яких означає дію, що стосується всіх, тобто має узагальнений зміст. Такі речення називають узагальнено-особовими.

Узагальнено-особовими реченнями є здебільшого прислів’я, приказки, афоризми повчального змісту.

Серед односкладних дієслівних речень виокремлюють ще один тип — безособові речення, про які довідаєтеся наступного уроку.

Сформулюйте до тексту 4-5 запитань, які починаються словами Що? Як? Де? Скільки? тощо; 2-3 запитання Чому?; 1 запитання із словом Навіщо?.

Поставте запитання один одному і вислухайте відповіді.

Вправа 1. Перепишіть, підкресліть присудки, над кожним надпишіть, у якій формі він ужитий; зробіть висновок про різновид односкладного речення (зазначте в дужках).

Зразок виконання:

1. Читаю ніч, немовби чорну книгу. 2. І маєш, напевне, рацію. 3. Підкажеш найлагідніше слово. 4. Поколядують і засіють. 5. О покладіть гілки мені на плечі, з мого життя пострушуйте сніги! 6. Сосновий світ здивовано вивчаю. 7. Почуваюся ехолотом у болоті. Ловлю сигнали зі світу. 8. Заздалегідь готують електоральне поле... 9. Із церкви пришли просвітлені.

(Із творів Ліни Костенко)

Вправа 2. Випишіть із тексту односкладні речення.

Прокидаюся і бачу кіно.

Справжнісіньке кіно. На стелі — чималий освітлений екран. Сонячний. Правда, поділений — так само, як вікно. Але ж події на цьому сонячному екрані відбуваються живі, не вигадані. Ось на ньому з’явилися вуса нашого котика Чапика. Щось він нюхає, нюхає. Іде. Видно вже його передні лапи, задні. От і його розкішний волохатий хвіст — кінчиком кив-кив! Уже саменький хвіст. А кіт — далі. Там, за екраном. Та за його розкішним хвостом можна здогадатися, що він там робить. От Чапик набачив якусь живинку, пильнує за нею і пухнастим хвостом усе водить сюди-туди, сюди-туди. Ось вона, мабуть, десь наближається, бо хвіст аж тремтить, такий насторожений, і кінчиком кив-кив, кив-кив... Тут на екрані з’явився горобчик. Ну, звісно, Чапик на нього — плиг! І марно. Стоїть на двох, розчарований, нюхає шибку, де по той бік, знадвору, горобчик був. Був, та загув. Аякже, балкон у нас засклений. От Чапик і стоїть на підвіконні, досі шибку нюхає, думає, що горобчик знов прилетить. А дзуськи!.. Бачу на екрані — Чапик хвостом виль-виль! — то в один бік, то в другий. Та раптом — екран погас. Не стало фільму!

(За Дмитром Чередниченком)

• Чи є серед записаних речень означено-особові та неозначено-особові? Відповідь обґрунтуйте.

Вправа 3. Переробіть двоскладні речення на односкладні — означено-особові й неозначено-особові.

1. Я люблю дивитися на хмари.

2. Готуючи вітамінний салат, ми використовуємо сезонні овочі.

3. Ви робіть свої справи сумлінно.

4. Ви привітайте рідних зі святом.

5. Вони взимку сплять довше.

6. Вони повідомлять про негоду.

• Що змінилося в реченнях, крім граматичної будови?

• Чому в мовленні часто віддаємо перевагу односкладним реченням?

• Чи завжди можна опустити підмет? Чи завжди підмет можна вставити в речення?

Рембрандт ван Рейн. «Повернення блудного сина» (1668-1669 рр.). Картина зберігається в Державному Ермітажі (Санкт-Петербург, Росія).

Вправа 4. Роздивіться картину. Якими зображено батька й сина? Які почуття переповнюють їх? Як художник передав батьківську любов? Як утілив синівське каяття? Які моральні цінності уособлює картина? Чи можуть вони застаріти, втратити значення? Чому?

• Складіть і запишіть діалог між батьком і сином, використавши односкладні (означено-особові) речення.

Вправа 5. З кожної групи випишіть речення, що є відповіддю на запитання. Підкресліть головний член; усно поясніть, на підставі чого зробили висновок про різновид речень.

І. Яке з поданих речень є означено-особовим?

1. Сонячне кіно! Обідня спека. Задуха. 2. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів. 3. Надворі тихо, безвітряно. 4. Ліниво хлюпоче вода. 5. Для виготовлення ліків використовують так звані кукурудзяні коси.

II. Яке з поданих речень є неозначено-особовим?

1. На весну зовсім у селянина не стало хліба. 2. Знайшов її в садку. 3. Споконвіку на Поліссі вирощували три сорти льону. 4. Крути, та не перекручуй. 5. Люблю подорожувати восени.

III. Яке з поданих речень є узагальнено-особовим?

1. Діймо в ім’я нашого народу, найвищих ідеалів людства. 2. Довго, ой, як же довго нема звістки. 3. Любив купатися в Дніпрі. 4. Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш. 5. Посадять на своєму обійсті калину.

Резюме

• Перечитайте питання на початку параграфа і дайте на них відповідь.

• Схарактеризуйте опрацьовані на уроці типи односкладних речень за схемою.

ТИПИ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ

означено-особові		неозначено-особові
1-а, 2-а особа однини чи множини		3-я особа множини
теперішнього майбутнього часу	наказового способу	теперішнього майбутнього часу	форми минулого часу множини
я, ми, ти, ви Любіть Україну!		вони Уже кілька днів повідомляють про грози.

узагальнено-особові (мають узагальнений зміст, що стосується будь-якої особи) прислів'я, приказки, афоризми Хліб-сіль їж, а правду ріж.

Вправа 6. Оберіть одну з притч, перепишіть, зніміть скісні риски та вставте замість крапок пропущені літери. Підкресліть у кожному реченні граматичну основу. Чи є серед односкладних речень такі, що належать до опрацьованих на уроці типів — означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових? (Свою відповідь надпишіть над реченнями.)

Ввічливість та уважність

Одного разу до старого мудр..ця пр..йшов у науку юнак.

— Для чого тобі моя мудрість? — сп..тав старий.

— Хочу стати не/п..р..можним, — відповів юнак.

— Для ц..ого не/треба вчит..ся. Достатньо бути в..ічл..вим, доброзичл..вим, уважним. В..ічл..вість та доброзичл..вість допоможуть тобі зажити поваги в інших. Уважність дасть змогу помічати дрібниці й ун..кати суп..речок та конфліктів. А це й зробить тебе не/п..р..можним.

— Чому?

— Тому що тобі не/буде з/ким змагатися, ти не/мат..м..ш ворогів.

Ліхтар для сліпого

За давніх часів у Японії кор..стувалися ліхтарями з бамбуку й паперу зі свічкою в/с..ред..ні. Якось сліпому, що гостював у друга, запропонували такий ліхтар.

— Він м..ні ні/до/чого, — відповів той, — адже світло й темрява для мене однакові.

— Я знаю, що тобі не/потріб..н ліхтар, щоб освітлювати шлях, — мовив друг. — Проте якщо ти йтим..ш без ліхтаря, хтось інший може на тебе наштовхнутися. Тому б..ри. Потурбувавшись про інших, ти потурбу..шся й про себе.

Вправа 7. Запишіть слова, уставте замість крапок літери е чи и.

1) (ти) принос..ш; 2) (ми) кос..мо; 3) (ви) ворож..те; 4) (ми) плещ..мо; 5) (ви) в’яж..те; 6) (ми) плив..мо; 7) (ти) кресл..ш; 8) (ви) пал..те; 9) (ми) їд..мо; 10) (ви) криш..те; 11) (ти) вищ..ш; 12) (ти) пиш..ш; 13) (ти) леж..ш; 14) (ви) роб..те; 15) (ми) нос..мо; 16) (ви) каж..те; 17) (ти) лаз..ш; 18) (ми) трус..мо; 19) (ви) воз..те; 20) (ти) мел..ш; 21) (ти) нес..ш; 22) (ми) печ..мо; 23) (ви) вар..те; 24) (ти) крич..ш.

• Якій орфограмі присвячено вправу? Повторіть основні правила, що пояснюють правопис слів із цією орфограмою.

• Доберіть 12 слів для словникового диктанту на опрацьовану орфограму.